«Замість тендерів «віртуальні» торги»

З 1 січня 2013 року держзакупівлі переведуть в електронний режим.

Спекотна пора видалась не лише для жниварів, а й для законодавців, які за кілька останніх місяців істотно змінили правила у сфері держзакупівель. Так, у червні парламент ухвалив, а 5 липня Президент «узаконив» процедуру електронних реверсивних аукціонів, що передбачає проведення відкритих торгів за методом зниження ціни (закон № 4917-VI).

Гравців стане більше, витрат менше

За прогнозами автора закону, депутата від Партії регіонів Ірини Горіної, ця процедура дасть змогу заощадити на рік 40 млрд грн видатків держбюджету. Аналітики теж позитивно відгукуються про цей документ. Кажуть, коли він почне діяти, то не лише скоротяться витрати, а й розшириться кількість учасників, тобто збільшиться конкуренція, спроститься процедура тощо. Усе це станеться вже з 1 січня 2013 року, коли віртуальні торги будуть обов’язковими для закупівлі держпідприємствами (ДП) переліку товарів і послуг на суму, що дорівнює або перевищує 100 тис. грн (у будівництві — 300 тис. грн), робіт — 1 млн грн. Щоправда, переліку поки що немає, його за пропозицією Мінекономрозвитку як уповноваженого органу в цій сфері має скласти і затвердити уряд. Щодо закупівель товарів, робіт і послуг за меншу суму, замовник може самостійно прийняти рішення про використання процедури електронного аукціону, якщо інше не передбачено законом.

Документ також уточнює систему електронних торгів, які здійснюватиме на електронному майданчику оператор за графіком роботи (встановленим Мінекономрозвитку). При цьому обов’язковим є використання електронного документообігу і цифрового підпису.

Деякі аналітики мають сумніви щодо готовності ДП до цього кроку, адже перехід з паперового на електронний документообіг — це теж значні витрати на навчання персоналу та відповідні програми, хоч у підсумку дає до 20% економії. Подейкують, що й майданчиків бракує. Розвінчати цей міф одразу поспішив керівник Аграрної біржі Олександр Марюхніч. За його словами, майданчик біржі має всі технічні, програмні та кваліфікаційні можливості для електронного аукціону.

На думку Президента України, проблема в іншому: треба доопрацювати механізм реверсивних аукціонів, повідомляє його прес-служба. За його дорученням, уряд за участю Антимонопольного комітету до 1 жовтня має розробити, подати на розгляд Верховної Ради та супроводжувати в парламенті відповідний законопроект. Він повинен удосконалити механізм забезпечення права на оскарження учасниками аукціонів процедур держзакупівель, збільшити правові гарантії для їх реалізації замовниками; визначити ефективний механізм гарантування збереження коштів, які забезпечують участь фіз- і юросіб в електронних реверсивних аукціонах, забезпечити конкуренцію серед учасників держзакупівель та операторів електронних майданчиків, відкритість і прозорість процедур, а також запобігати корупційним діям і зловживанням, не допускати ослаблення контролю за витрачанням держкоштів.

Лібералізація: промисловці «за»

Та якщо «віртуальні» закупівлі однозначно вітають фахівці у тендерній сфері, хоч вони і потребують певних доопрацювань, то їхня лібералізація, за яку 4 липня проголосувала 241 картка народного депутата (законопроект №9634), наштовхнулася на певну критику юристів та опозиції. Натомість бізнесово-промислова спільнота одностайно за новації.

Якщо коротко, то новий проект передбачає виведення з-під дії закону про держзакупівлі державних, казенних, комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, де держчастка у статутному капіталі перевищує 50%, а також дозволяє їм не оприлюднювати інформацію про держзакупівлі у «Віснику державних закупівель». Ці підприємства, якщо законопроект підпише Президент, зможуть закуповувати товари і послуги без тендерів, якщо на них витрачатимуть власні, а не бюджетні кошти. Це, за словами промисловців, значно спростить їм життя й істотно збільшить виробничі можливості, адже раніше тендерні процедури на закупівлю певної деталі чи сировини для виробничих потреб часто затягувались на 3—5 місяців, через що підприємства або зривали контракти, або виконували замовлення невчасно.

— Відтепер держпідприємства зможуть вільно розпоряджатися своїми обіговими коштами, тобто стануть більш мобільними і на рівні конкуруватимуть із підприємствами інших форм власності. Зрозуміло, це не стосується закупівель за держпрограмами, що фінансуються з держскарбниці, — зауважив голова Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах. — Ідеться про те, що раніше десятки держпідприємств, які працюють у стратегічних секторах української економіки — авіабудуванні, ракетно-космічній тощо галузях, — змушені були брати участь у численних тендерах, навіть коли це не доцільно (приміром, через існування лише одного виробника предмета закупівлі). Так марнували час, втрачали можливості та ринки збуту.

Голова держконцерну Укроборонпром Дмитро Перегудов підтверджує це: «Україна неодноразово втрачала можливість укладення перспективних контрактів із закордонними партнерами військово-технічної співпраці, бо наші підприємства не могли запропонувати замовникові конкурентні строки виконання замовлень. До того ж, потреба проведення українськими виробниками множинних тендерів для одного учасника ставила під загрозу зриву виконання і раніше укладених довгострокових контрактів з іноземними партнерами. Безумовно, це негативно позначалося на діловій репутації та перспективі подальшого просування продукції українських спец?експортерів — виробників озброєнь і війської техніки, включаючи українські компанії-бренди, на висококонкурентному ринку озброєнь. Тому звільнення від тендерів зробить більш конкурентною продукцію української оборонної промисловості на світових ринках».

— Що більше часу витрачається на одиницю продукції, то менш конкурентне підприємство, — слушно додає директор НВП «Електронмаш» Віктор Мова. — Бо час — категорія економічна. Гривня, виділена на виробництво, має бути одразу ж вкладена у товар і з дельтою обертатися на ринку, а не чекати свої 5 місяців на складі. Раніше через складні й затяжні тендери ДП змушені були на свій страх і ризик заморожувати гроші, закуповуючи наперед на півроку матеріали чи деталі, які лежали на складах в очікуванні своєї черги у виробничому процесі. Добре, якщо підвернеться замовлення, а якщо ні? З прийняттям законодавчих змін вони зможуть робити дрібніші закупівлі й тоді, коли це їм справді необхідно. Це позитивно вплине на валове виробництво та економіку загалом, — переконаний він.

Куди запливуть «безконтрольні» ДП?

Водночас є й інша точка зору, більше схожа на ложку дьогтю у діжці меду. Фахівці погоджуються, що ефективно працювати держпідприємствам часто заважали затяжні і складні тендерні процедури, а тому їх треба було лібералізувати. Водночас вони наголошують на потребі не просто зберегти, а й посилити контроль за здійсненням закупівель держпідприємствами.

Навіть Головне юруправління Верховної Ради України, не кажучи вже про незалежних експертів, зазначає у своїх висновках, що цей закон має «величезні корупційні ризики. До того ж може призвести до обмеження конкуренції у відповідних сферах, неефективного витрачання бюджетних коштів і додаткових бюджетних витрат». А деякі його положення допускають подвійне тлумачення або й зовсім не відповідають Конституції та іншим законам України. Приміром, відповідно до Прикінцевих положень нормативного акта, закон набирає чинності наступного дня після опублікування. Але це некоректно юридично, бо реалізація норм закону про держзакупівлі впливає на показники бюджету. До того ж, набрання чинності такого закону має відповідати вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України. Так, законопроект не має завершеного правового механізму реалізації положень про держзакуплі й потребує істотного доопрацювання.

Одразу виникає кілька запитань. Якщо менеджмент підприємств раніше допускав зловживання у цій сфері на свою користь (ще не стерлися з пам`яті свіжі тендерні скандали, коли букварі закуповували по 500 грн, а малину — по 800 грн за кг), то що буде тепер? І чи не призведе скасування «істотних умов договору» до того, що всі збільшуватимуть ціну товару чи послуги? Експерт ІА «Проторги» Ігор Панько припускає останнє: «Аби майно і кошти не вимивались із держпідприємств, треба придумати якийсь новий метод контролю за їхнім ефективним використанням. Бо так, як нині це відбуватиметься, — ДП відпустили у вільне плавання неправильно. Кошти і майно держави слід використовувати максимально відкрито, економно й ефективно, а правила гри не змінювати так часто. На цьому, до речі, наполягають Світовий банк і Євросоюз».

Ще критичнішим виявився старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець: «Бюджет, зокрема Пенсійний фонд відчувають гострий дефіцит. Якщо ж законопроект №9634 набере чинності, дефіцит ще більше зросте. Крім того, створюється враження, що готується нова тіньова приватизація держмайна за гроші платників податків. Адже із закону про обов’язкове проведення тендерів виводиться придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. І це тоді, коли уже знято мораторій на реалізацію держмайна на стадії банкрутства держпідприємств. Думаю, згодом почуємо про велику кількість кримінальних справ, пов’язаних із держзакупівлями».

З огляду на те, що Президент сам звертав увагу громадськості на проблему розкрадання коштів під час держзакупівель і називав невтішні цифри — $ 7 млрд щороку, навряд чи він його підпише, доки не буде розроблено відповідні документи з посилення контролю. Нині, за даними джерела з Держфінінспекції, Мінекономторгівлі розробляє відповідне положення, але це вже тема наступного дослідження «УК».

ДОВІДКА «УК»

Електронні реверсивні аукціони — це мехвнізм он-лайн торгів, під час яких держзамовлення отримує учасник, що пропонує виконати його за найменшу ціну.

КОМЕНТАРІ

Віктор СУСЛОВ,
екс-міністр економіки:

— Питання щодо обов`язковості чи необов`язковості тендерів вельми складне. Адже тендери істотно гальмували процедуру закупівель там, де була терміновість, зокрема харчів чи ліків для лікарень та соціальної сфери. Але їх проведення припускало можливість змови з фірмою-покупцем і корупції. Закон №9634 згладжує чимало суперечностей щодо термінів та процедур держзакупівель, тому логіка його ухвалення мені зрозуміла. Водночас тут треба передбачити посилення контролю: хто і за якими цінами закуповуватиме товари і послуги.

Олександр ПОЛІВОДСЬКИЙ,
партнер правничої фірми «Софія»:

— В Україні не минає і півроку без новацій у сфері держзакупівель. Правоохоронні і контролюючі органи й адвокати змушені витрачати чимало часу і зусиль, аби з’ясувати правила, які були чинні на момент подій, що їх слідчі органи розцінюють як злочин чи правопорушення. При цьому кожні наступні зміни не роблять законодавство кращим, про що свідчить недавній висновок Світового банку, що Україна має одну з найбільш непрозорих систем витрачання держкоштів. Аналіз законопроекту №9634 показав, що він істотно звужує сферу застосування процедур держзакупівель. Запропонована редакція не робить поступу у реалізації проголошених намірів боротьби з корупцією, ефективного витрачання коштів, створення конкурентного середовища, підтримки малого та середнього бізнесу. Не простежується й намагання гармонізувати систему держзакупівель із міжнародними правилами та законодавством ЄС, підходам країн з розвиненою ринковою економікою.

Галина ІЩЕНКО, Урядовий кур’єр