З 1 січня 2020 року суб’єктам господарювання доведеться заплатити 500 000 гривень штрафу за зберігання пального без ліцензії

З 1 січня 2020 року суб’єктам господарювання доведеться заплатити 500 000 гривень штрафу за зберігання пального без ліцензії

Варто пригадати, що відповідно до положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР) з 01.07.2019 року суб’єктам господарювання необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального (далі – Ліцензія), яка видається строком на 5 років.

В якості відповідальності за порушення зазначеного вище обов’язку, законодавець встановив штраф у розмірі – 500 000 гривень.

Законом передбачено, що Ліцензія суб’єктам господарювання видається за їх заявою до якої необхідно додатки конкретно визначений перелік документів.

Однак, на практиці, виявилось, що велика кількість підприємств не мають деяких документів з відповідного переліку, а їх отримання займає досить багато часу.

У зв’язку із вказаним, статтю 18 Закону № 481/95-ВР доповнено частиною, яка відтерміновує застосування до суб’єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності Ліцензії.

Таким чином, рекомендуємо вам вже зараз розпочати процес отримання Ліцензії на право на зберігання пального аби уникнути неприємностей (накладення штрафних санкцій) в 2020 році.

При визначенні необхідності отримання Ліцензії, підготовки та подачі відповідного пакету документів, необхідно врахувати наступне.

Місцем зберігання пального відповідно до Закону № 481/95-ВР є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

При цьому законодавцем не визначено навіть загального переліку таких споруд, обладнання, ємностей та їх характеристик (зокрема їх об’єм, можливість транспортування та ін.).

Під поняттям «пальне» розуміються нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

Разом з тим, Законом № 481/95-ВР визначено випадки, коли отримувати Ліцензію не потрібно. Такі випадки можна умовно поділити на дві групи: залежно від суб’єкта та місця зберігання пального.

Ліцензія не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

  • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
  • підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  • суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відносно місця зберігання пального Законом № 481/95-ВР передбачено, що суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання Ліцензії в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Після того, як буде встановлено, що суб’єкта господарювання та відповідне місце зберігання пального відповідають умовам ліцензування, необхідно розпочати процес підготовки заявки та документів, які додаються до неї.

Заява на отримання Ліцензії має конкретно визначену форму, яка є додатком до листа Державної фіскальної служби України від 30.05.2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17.

Разом із заявою до органу ліцензування необхідно подати завірені копії:

  • документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального (такими документами можуть бути: інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договори оренди та ін.);
  • акту вводу в експлуатацію об’єкта або акту готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
  • дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (у разі, якщо такі дозволи не потрібно отримувати, відповідно до видів діяльності суб’єкта господарювання, то надається відповідний лист-підтвердження цього від Головного управління Держпраці за місцем розташування місць зберігання пального);

Також, разом із заявою необхідно подати оригінал квитанції, яка підтверджує сплату 780 грн. річного збору за Ліцензію. Такий платіж здійснюється на рахунок ДПІ відповідного районного де знаходиться місце зберігання пального.

Вказаний перелік документів є виключним та відповідно до положень Закону № 481/95-ВР вимагати представлення інших документів забороняється.

Зазначені документи необхідно подавати до відповідного Головного управління ДФС в областях або м. Києві за місцем розташування місць зберігання пального.

Орган ліцензування повинен розглянути заяву не пізніше 20 календарних днів з дня отримання заяви та видати суб’єкту господарювання Ліцензію або рішення про відмову в її видачі із зазначенням підстав для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Як свідчить досвід, процедура отримання Ліцензії є кропіткою та займає досить багато часу. В свою чергу, спеціалісти АО «Кравець і партнери» готові надати вам детальнішу консультацію по вказаному питанню та взяти на себе весь тягар процесу оформлення Ліцензії аби ви мали можливість займатись іншими поточними справами свого бізнесу.

Олексій Куропата,

Юрист АО «Кравець і партнери»

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пролистать наверх

Заказ обратного звонка