Виїхати – з довідкою. Хто і як може залишити Україну в період воєнного стану

Кордон закритий. Закон забороняє військовозобов’язаним залишати країну. Але є винятки, а крім них — нелегальні та напівлегальні лазівки. Фокус дізнався, як працює заборона на виїзд для чоловіків і як її обходять.

Війна і наступна заборона на виїзд з України для чоловіків призовного віку з 18 до 60 років розділила багато українських сімей. Чоловіки не можуть побачитися з дружинами та дітьми, які виїхали до інших країн. А чоловіки, які перебувають за кордоном, змушені відмовлятися від поїздки в Україну навіть на похорон батьків, оскільки після цього їм вже не виїхати. Тим часом бізнес скаржиться на неможливість закордонних відряджень, що ускладнює й так важкі умови для підприємців в Україні.

За законом: правові засади для заборони на виїзд чоловіків з України

Опитані Фокусом експерти зазначають, що питання перетину громадянами України державного кордону, зокрема в разі введення воєнного стану, регулюється постановою КМУ від 27 січня 1995 року №57 “Про затвердження правил перетину державного кордону громадянами України“.

Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери”, стверджує, що на сьогоднішні в Україні не існує жодного нормативного акта, який забороняє чоловікам виїжджати за кордон, крім вищезгаданої постанови.

“Такі обмеження мають бути введені лише законом, але в Законі “Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України” таких заборон немає. Тому те, що відбувається, знаходиться поза правовим полем, — вважає Кравець. — Держприкордонслужба, перевищивши свої повноваження, сама встановила заборони на виїзд військовозобов’язаних чоловіків на підставі статті 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, хоча й у цьому законі про заборону виїзду не йдеться.

На думку співрозмовника Фокусу, навіть в екстрених випадках питання виїзду доведеться вирішувати через суд, якому, ймовірно, нічого не залишиться, як задовольнити адміністративний позов щодо перевищення повноважень працівниками Держприкордонслужби.

Тим часом права чоловіків призовного віку в Україні можуть ще більше обмежити. Народний депутат від фракції “Слуга народу” та замккомітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко оприлюднив документ від імені головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про заборону на виїзд та в’їзд з місця проживання/перебування без дозволу військкомату. Тобто йдеться вже навіть про обмеження поїздок усередині України. Фокус продовжує стежити за розвитком ситуації.

Виборче право: хто із чоловіків може перетинати кордон України

Офіційно виїжджати за кордон можуть ті, хто не підпадає під мобілізацію відповідно до вищезгаданого закону про мобілізацію.

Зокрема:

  • заброньовані особи (право на бронювання працівників мають держоргани та комерційні підприємства — постачальники ЗСУ)
  • особи з інвалідністю або тимчасово непридатні до служби через стан здоров’я
  • батьки трьох і більше дітей віком до 18 років
  • ті, хто самостійно виховує дітей віком до 18 років
  • ті, хто виховує дитину з інвалідністю до 18 років
  • зайняті доглядом за хворим родичем
  • народні депутати
  • працівники органів військового управління
  • студенти іноземних навчальних закладів
  • працівники ЗВО із вченим званням або ступенем
  • ті, чиї близькі загинули під час АТО, та ін.

Тетяна Ященко, партнерка юридичної компанії Expatro, уточнює, що перетин кордону допускається не просто за наявності підстав для звільнення чи відстрочення від призову — до територіального центру комплектування (військкомат) потрібно надати документи, що підтверджують, що особа не підлягає мобілізації, і отримати там відмітку про можливості перетину кордону.

Окрім перелічених осіб, виїзд дозволений волонтерам. Але, на думку Ростислава Кравця, це також знаходиться поза законом та регулюється в ручному режимі.

За словами Ященка, виняток роблять і для водіїв, яких попередньо включають до спеціального реєстру, батьків та опікунів, які супроводжують малолітніх дітей та осіб з інвалідністю, а також спортсменів. Для перетину кордону їм часто потрібні документи від профільного міністерства (Мінінфраструктури, Мінмолодьспорту та ін.).

Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, уточнює, що водії з ліцензією на міжнародні перевезення вантажів та пасажирів можуть перебувати за межами України до 30 днів, далекобійники — до 45 днів, залізничники — не більш як шість місяців на підставі листів підприємств залізничного транспорту, спортсмени, тренери, спортивні судді — лише за наявності документів про участь в офіційних міжнародних змаганнях та навчально-тренувальних зборах.

Водночас особисті проблеми українців не стають вагомими аргументами для прикордонників.

Закон про мобілізацію не передбачає відстрочення від призову в особливий період у зв’язку з певними сімейними обставинами (народження, смерть та ін.). Такі підстави звільняють від строкової військової служби, заклик на яку зараз не проводиться”, — уточнює Ященко. Тобто, в разі вищезгаданих подій виїхати за кордон або повернутися туди після відвідин України військовозобов’язані не можуть.

Однак навіть із виїздом представників категорій, які не підпадають під мобілізацію, зокрема заброньованих працівників компаній, часто виникають непорозуміння.

Перелік документів для перетину кордону, які мають бути в заброньованого співробітника, постійно змінюється, і для бізнесу це серйозна перешкода“, — зазначає Ганна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації (ЄБА). Асоціація неодноразово зверталася до держорганів із проханням врегулювати проблему. Але, за словами Дерев’янко, попри діалог з Мінекономіки, у питаннях бронювання співробітників та виїзду за кордон багато залежить від бачення Міноборони.

Скаржаться українці і на некоректну поведінку прикордонників. Зокрема, український громадянин, який є всиновителем (відповідно до статті 23 закону про мобілізацію усиновлювачів, які утримують дітей-сиріт до 18 років, можуть бути призвані лише в разі згоди за місцем проживання) розповів Фокусу, що прикордонники фотографують документи на свої особисті телефони та відправляють їх комусь до Львова через WhatsApp, ніби про безпеку та обробку персональних даних вони не чули. Є інші проблеми.

Студент французького університету Ярослав Стеценко розповів Фокусу, що його зняли з потягу Київ-Перемишль десь на Львівщині, довго допитували, потім відпустили, перейти кордон він зміг не відразу і з великими труднощами, хоча заздалегідь підготував для поїздки до Франції всі необхідні довідки.

Знайти лазівку: як військовозобов’язані примудряються перетинати кордон

Заборони, що діють, створюють родючу основу для процвітання різних сірих схем. Зокрема:

  • зняття з військового обліку за станом здоров’я
  • оформлення на навчання в іноземному виші з одночасним отриманням відстрочки на час навчання
  • купівля посвідчення волонтера

Ухилення від армії, завдяки вигаданим діагнозам, старе, як світ. Однак новий досвід показує, що навіть за наявності реальних, суттєвих проблем зі здоров’ям у військкоматі визнають людину обмежено придатною у воєнний час, і такий статус не передбачає можливості виїзду з країни.

За словами Тетяни Ященко, найреальніша можливість виїхати за кордон — отримати відстрочку від призову з навчання. В цьому випадку до територіального центру комплектування подаються документи, що підтверджують факт вступу та необхідність виїзду на навчання — запрошення від навчального закладу чи контракт.

Ігор Ясько додає, що підтвердженням можливості перетину кордону в цьому випадку може стати:

  • студентський квиток чи студентська віза
  • перекладені та нотаріально засвідчені документи про зарахування або навчання в закордонному виші

Також джерела Фокусу підтверджують існування налагодженої схеми купівлі статусу волонтера. Наприклад, чоловік, який вирішив виїхати до дружини з дітьми на кілька тижнів за $1,5 тис., оформився волонтером. Спочатку він поїхав до Польщі, залишив там авто та відлетів літаком до родини. По дорозі назад в Україну він на своєму авто дійсно доставив якийсь волонтерський вантаж. Інші джерела називають Фокусу ще великі суми, які просять за оформлення як волонтер.

Зашморг для бізнесу: як заборона на виїзд чоловіків за кордон шкодить діловій активності

На думку Ростислава Кравця, штучна та незаконна заборона на виїзд чоловіків з України значно погіршує умови та конкурентоспроможність українського бізнесу, через що найбільше страждають сфери, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю. Експерт закликає скасувати це обмеження, яке завдає більше шкоди обороноздатності та економіці України, аніж допомагає підтримувати їх.

“Особиста участь у налагодженні зв’язків, у залученні позичок та інвестицій за кордоном зараз потрібна, як ніколи. Багато підприємств зруйновано, і їхні власники розглядають можливість відкриття філій або виробництва за кордоном, — наводить аргументи на користь пом’якшення обмежень Тетяна Ященко. — Також потрібна участь у конференціях, виставках та форумах, оскільки багато угод укладається після особистого знайомства. Крім того, ми зараз залежимо від експорту, і тому важливо знаходити нових виробників та канали постачання товарів”.

Бізнес на початку війни ставився до обмежень із розумінням. Але зараз підприємці дедалі голосніше скаржаться на неможливість повноцінної роботи.

“Ми неодноразово спостерігали випадки, коли через неможливість виїзду чоловіків за кордон (і йдеться не про релокейт) ІТ-фахівці втрачали багато унікальних клієнтських пропозицій. Адже клієнти очікують, що українці або працюють повноцінно, або віддають перевагу іншим виконавцям“, — зазначає Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.

У зв’язку з цим у ЄБА пропонували владі розглянути можливість надання дозволів для короткострокових відряджень за кордон критично важливих працівників без бронювання, а наприклад, за умови інших зобов’язань чи листів, які гарантують повернення працівника в Україну у визначений термін.

Бізнес пропонує дозволити короткострокові відрядження за кордон, але влада поки не готова до такого радикального послаблення заборони

За інформацією Ященко, над такою дозвільною процедурою вже триває робота, і, зокрема, процес суттєво просуває Мінцифри. Найгучніше свої вимоги проголошують IT-фахівці. Відповідно, Ігор Ясько з посиланням на Мінцифри зазначає, що саме для IT-фахівців там розробляють механізм виїзду за кордон у відрядження для відвідування форумів та залучення нових клієнтів.

Андрій Длігач, співзасновник Громадянської платформи “Нова Країна”, зі свого боку, підтверджує, що в Кабміні розроблено і найближчими тижнями буде затверджено нормативними актами процедуру, яка передбачає грошову заставу та особисті зобов’язання роботодавця.

Також опитані експерти повідомляють про розробку певного законопроекту. Ольга Шаповал розповіла, що, згідно з цим документом, чоловіки призовного віку, які мають контракти в інших країнах, зможуть виїжджати на короткий термін із гарантією повернення. Ймовірно, це також поширюватиметься на людей, у яких в інших країнах є нерухомість або бізнес. Проте співрозмовниця Фокусу зазначає, що процедуру ще остаточно не погоджено.

І доки бізнес сподівається на лібералізацію правил виїзду за кордон, у країні обговорюють заборону залишати місце проживання/перебування без дозволу керівника районного чи міського територіального центру комплектації та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку. Додаткові обмеження вплинуть і на звичайних громадян, і на український бізнес, який лише починає вчитися працювати та виживати в умовах війни.

ФОКУС

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пролистать наверх

Заказ обратного звонка