Що являє собою емоційне вигорання?
Кілька місяців тому Інтернетом прокотилася новина – Всесвітня організація охорони здоров’я вперше офіційно визнала синдром емоційного вигорання — хворобою. В подальшому дана інформація була спростована, зокрема, колишня В.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбук 04.06.2019 року вказала: «Вигорання — не хвороба. Ні, Всесвітня організація охорони здоров’я не визнавала вигорання хворобою, як ви могли десь прочитати. Що ж сталося насправді? На асамблеї World Health Organization (WHO) оновили Міжнародну класифікацію хвороб. У ній вигорання входить до категорії факторів, які впливають на стан здоров’я або контакт зі службами системи охорони здоров’я. http://bit.ly/2Kt06im.»
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) на своєму Інтернет-сайті уточнює та роз’яснює: 28 травня 2019 року в 11-ий варіант Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11) було включено професійний синдром емоційного вигорання (Burn-out). Даний синдром не класифікується як медичний стан.
Емоційне вигорання віднесено до розділу «Фактори, що впливають на стан здоров’я або контакт зі службами системи охорони здоров’я». У цьому розділі описані причини звернень пацієнтів за медичною допомогою. Дані причини не класифікуються як хвороби або стан здоров’я.
При цьому, ВООЗ зазначає, що емоційне вигорання не є нововведенням, і відзначалося також і в МКХ-10, проте, в МКХ-11 визначення даного поняття є більш розширеним та деталізованим. Емоційне вигорання безпосередньо стосується роботи, і у ВООЗ відзначає, що цей термін не варто застосовувати щодо інших сфер життя.
Проте, у будь-якому випадку, не зважаючи навіть на те, що емоційне вигорання не класифікується як хвороба, його вплив на здоров’я людини не можна ігнорувати.
Згідно визначення МКХ-11, емоційне вигорання – це синдром, який розуміється як результат хронічного стресу на робочому місці, який не вдалося успішно подолати.
Основними ознаками вигорання є:
– втрата енергійності, поява відчуття виснаження;
– зростання психологічної віддаленості від власної роботи або почуття цинізму чи негативізму відносно роботи;
– зниження працездатності.
Специфіка емоційного вигорання у юристів
Емоційне вигорання безпосередньо пов’язане із роботою, що характеризується не просто надмірною завантаженістю, а тривалим та значним стресом. Частіше за все, синдром емоційного вигорання відноситься до професій, які передбачають постійний контакт з людьми – лікарі, вчителі, психологи.
До так званої «групи ризику» входять і юристи. Ні для кого не секрет, що це одна з найстресовіших професій у світі. Робота в постійному напруженні майже завжди призводить до емоційного, а часто і до фізичного виснаження, і в результаті виникають проблеми зі здоров’ям. Якщо ж людина досить тривалий час живе в режимі постійного стресу, то неминуче настає синдром вигорання.
Професійна діяльність юристів полягає у передбаченні проблем інших людей та надання їм кваліфікованої допомоги і підтримки. Крім тиску самої професії (велика кількість конкурентів, прагнення виграти справу, постійно діючі терміни, необхідність підтримувати клієнтів), юристи також несуть відповідальність за справу кожного клієнта (вплив результату справи на імідж компанії, витрати клієнта, гнів і незадоволення клієнтів, звернення клієнта зі скаргами до керівництва).
Інколи здається, що робота юриста є такою, що ніколи не завершується. Строки часто встановлюються зовнішніми факторами (керівництвом, іншими юристами, клієнтами, судами). Тобто, якби ретельно ви не планували свій вільний час, на нього все одно впливають зовнішні чинники.
Крім того, професійна юридична діяльність полягає у щоденному спілкуванні з людьми. При чому, це спілкування відбувається водночас як при особистих зустрічах, так і по телефону, Скайпу, електронною поштою чи з використанням «месенджерів».
В сучасних умовах глобалізації методів поширення інформації у суспільстві формується думка, що адвокат (юрист) повинен бути на зв’язку з клієнтом 24 години на добу незалежно від місця його перебування – робота, дім, інша країна і т. д. Зростання швидкості передачі інформації формує у людській свідомості бажання якнайшвидшого одержання відповіді на питання. А клієнти все частіше вимагають швидкого реагування на їх проблеми.
І ось вже виникає ситуація, коли юрист не полишає свого телефону, навіть на відпочинку, вихідних, в неробочий час. Погодьтеся, досить важко утриматися від прочитання електронної пошти навіть пізно ввечері, коли ваш телефон «сповіщає» про це. Отже, в результаті маємо замкнене коло, коли юрист не може відволіктися від робочих питань, жертвуючи при цьому власним вільним часом, відпусткою, емоційним та фізичним відпочинком.
Стадії, симптоми та причини емоційного вигорання
Науковці, які вивчають синдром емоційного вигорання стверджують, що він має стадіальний характер, а саме:
- спочатку відзначається висока енергійність внаслідок високої позитивної установки на виконання професійних завдань.
- наступним з’являється відчуття втоми.
- і нарешті приходить розчарування та втрата інтересу до власної роботи.
Ці стадії є загальним для емоційного вигорання незалежно від виду професії.
Важливо пам’ятати, що емоційне вигорання не потрібно плутати із втомою. Втома є звичним процесом людського організму. При втомі, поживна їжа та достатня кількість сну допоможуть відновити сили та працездатність. При емоційному вигоранні цього не достатньо.
Симптоми при емоційному вигоранні:
а) при вигоранні працівник частіше допускає помилки в роботі, йому (їй) важко сконцентруватися, погано сприймається інформація, підвищується відчуття тривоги;
б) симптоми схожі на депресію: порушення сну, емоційна нестабільність, поганий настрій, цинізм по відношенню до роботи та колег;
в) при вигоранні працівники вже не можуть повноцінно виконувати роботу, почуваються емоційно виснаженими. Часто з’являються і фізичні симптоми: головний біль, запаморочення, прискорене серцебиття.
Варто відзначити, що особливо негативний наслідок для професійних юристів при вигоранні є те, що вони починають мислити стандартно (стереотипно), все частіше вдаються до «старих» схем вирішення питань, сподіваються, що проблему буде вирішено з мінімальними затратами зусиль. При цьому, юристи стають беземоційними по відношенню до своїх клієнтів, що шкодить роботі, оскільки юридична допомога полягає також в підтримці свого клієнта.
З чим же пов’язане емоційне вигорання?
- Значне завантаження на роботі. Відомим є той факт, що якщо проводити на роботі по 15-18 годин, то рано чи пізно ця робота почне набридати, а з часом навіть стане нестерпною. Саме таким важливим є емоційно перелаштовуватися вдома на неробочу обстановку: читати книги, слухати музику, спілкуватися з рідними.
- Неможливість приймати самостійні рішення. Чим менше свободи щодо вирішення робочих питань має працівник, тим менше він відчуває свій влив на вирішення важливих питань у компанії. В такому випадку, навіть, велика заробітна плата на буде приносити задоволення. Адже, як правило, юристу важливо розуміти, що він бере участь у відновленні справедливості та приносить користь суспільству.
- Придушення негативних емоцій. Якщо постійно подавляти в собі негативні емоції, то рано чи пізно вони призведуть до виникнення стресу і можуть спровокувати вибух цих емоцій в тому місці чи ситуації, де їх не повинно було б бути. Це не означає, що потрібно постійно виплескувати ці емоції на робочому місці – кричати, влаштовувати істерики чи плакати. Продуктивнішим буде знайти можливість іншу позбуватися цих емоцій, переживати їх без шкоди для роботи. Наприклад, заняття спортом, катання на велосипеді, масаж, прогулянки на свіжому повітрі.
–Відсутність балансу між роботою та особистим життям. Коли більшість часу приділяєш роботі, то часу на особисте життя майже не залишається. Це може призводити до конфліктів з близькими людьми. Такі люди часто пропускають сімейні свята, дні народження дітей і т. д. Відповідно це не дуже сприяє гармонійному середовищі у сім’ї.
Попередження та подолання емоційного вигорання
- розставляємо пріоритети – необхідно визначити, які завдання є важливим і першочерговими, а які можна відкласти;
- привчаємо клієнтів до культури ділового спілкування – чітко окреслюємо межі спілкування. Досить часто ефективним є не відповідати миттєво на повідомлення чи листи, оскільки тим самим ми привчаємо клієнтів до швидкого реагування у будь-якій ситуації.
- зменшуємо кількість месенджерів на телефоні – залишаємо кілька основних – решту видаляємо;
- намагаємося не працювати понаднормово, робимо перерви між проектами;
- приділяємо достатньо часу для сну та відпочинку;
- за потреби звертаємося до психолога чи психотерапевта – коли виникає розуміння, що самотужки подолати емоційне вигорання не вдається, краще звернутися до спеціаліста.
Окрім того, що емоційне вигорання завдає шкоди самому юристу, це має також негативний вплив на роботу всієї фірми. Синдром вигорання «створює» неактивних, нещасливих, беземоційних юристів. Тому, досить часто працівник звільняється з роботи раніше, ніж він це планував. Отже, вищезазначені поради повинні враховуватися і роботодавцями задля збереження комфортного середовища в компанії.
Відомі юристи також радять почати займатися активним відпочинком, спортом, що може слугувати профілактикою емоційного вигорання.
Психологи зазначають: для того, щоб не допустити емоційне вигорання чи посилення вже існуючого синдрому варто спробувати знову віднайти пристрасть до роботи, знайти новий стимул та нові джерела сили. Адже всі можуть пригадати той запал, енергію, яку відчуваєш на початку своєї кар’єри.
Особливістю вигорання є те, що воно здатне повторюватися, тому таким важливим є вміння розпізнавати його симптоми, не допускати їх, а також мати схему дій, щоб подолати його.
Насамкінець хотілося б зазначити, так чи інакше юристи відіграють важливу роль в демократичному суспільстві. Отже, проведення боротьби з емоційним вигоранням та його профілактикою, ми можемо не лише допомогти конкретній людині, але й змінити світ на краще.
Адвокат, Адвокатське об’єдання «Кравець і партнери»
Бабенко Яна
