Успішна гривня: що далі

Експерти одностайно стверджують, що зміцнення нацвалюти — позитивний чинник, який переконливо свідчить про розвиток української економіки.

Нині хіба що ледачий не торкався тем ненадання чергового траншу кредиту МВФ та фактично постійного вже протягом багатьох місяців зміцнення національної грошової одиниці. Деякі ЗМІ кваліфікують це негативно. Мовляв, далі наша країна зіткнеться з чималими економічними проблемами. Зміцнення гривні щодо американського долара чи євро пов’язують начебто з тим, що напередодні земельної реформи латифундистам потрібні чималі гроші, щоб викупити великі ділянки. «Урядовий кур’єр» намагався ретельно з’ясувати все це, щоб об’єктивно поінформувати читачів.

Рішення МВФ, про те, що майбутнє надання Україні 5,5 млрд гривень за новою програмою фінансування, озвучене днями Президентом України Володимиром Зеленським, без сумніву позначиться на подальшому зміцненні національної валюти та накопиченні золотовалютних резервів Нацбанку.

Поповнення ресурсів триває

Адвокат Ростислав Кравець вважає, що Україна й надалі б могла обходитися без фінансування від МВФ. Юрист каже, що українська економіка цього року досягла значних успіхів у розвитку фінансового сектору. Ключовим чинником того, що ми успішні можемо у другій половині 2020 року обійтися без чергових траншів МВФ, він небезпідставно вважає великі обсяги продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які дали шанс накопичити на цьому 4 мільярди доларів. Це справді так. І гроші держава отримала чималі, що поповнило її ресурси.

Проте тільки цей чинник не може вирішити питання, чи вистачить Україні добре жити наступного року. Треба враховувати купівельну спроможність населення та експортні можливості держави. Якщо перші не дуже зростають протягом, приміром, року, то другі показують, що ці можливості великі.

Попри деяке падіння цін на аграрну продукцію у світі у зв’язку із перенасиченням ринку, на думку фахівців, Україна може експортувати у 2019—2020 маркетинговому році продукції АПК на суму 20 мільярдів доларів. Це буде на 3—4 мільярди доларів вище від показника минулого МР. Безумовно, це посприяє значному збільшенню валютних надходжень у країну, що стане одним із головних чинників економічної стабільності.

Щодо того, чи подальше зміцнення гривні — негативний чинник, експерти здебільшого вважають, що ні. Хоч певні застереження все-таки є.

Латифундисти тут ні до чого

Аналітики не вірять у страшилки: мовляв, курс гривні знижують штучно, щоб латифундисти скупили валюту задешево до відкриття ринку землі. Точніше, між цим немає зв’язку. Один з аналітиків зазначив «УК», що ті самі великі аграрні холдинги й так мають чимало грошей на викуп землі, тому вони не «замовники» зміцнення гривні. А причина у великому обсязі продажу ОВДП нерезидентам. За словами економічного експерта Андрія Блінова, природний газ у 2019 році був дешевшим, його закуповували здебільшого навесні-влітку. Експерт каже про третю причину — збільшення обсягів експорту продукції АПК.

Ось вам і зміцнення гривні на 15% останніми місяцями.

Дехто вважає, що подальше зміцнення нацвалюти призведе до стагнації промислового виробництва і зростання невиробничого сектору економіки.

«Можливо, таке вже й відбувається. Через зміцнення нацвалюти український експорт уже став на 15% менш прибутковим для виробників. Якщо подивитися дані щодо промислового виробництва, можна помітити цікаву деталь: зниження обсягів триває саме за експортними напрямами, а за галузями, які орієнтуються на внутрішній ринок, — навпаки деяке зростання», — зазначає директор компанії Crane IP Law Іван Нікитченко.

Проте українську гривню робить міцнішою збільшення обсягів експорту нашими компаніями і виробництвами. Андрій Блінов вважає, що навіть якби нерезиденти так масово не викуповували ОВДП, гривня була б міцною. Це твердження він аргументує тим, що у 2019 році Нацбанк України збільшив свої золотовалютні резерви на 5 мільярдів доларів. Звісно, цей чинник також вагомо вплинув на процес подальшого зміцнення гривні.

«Без масованого викупу ОВДП гривня була б усе одно міцною. Але не такою, яку бачимо», — додає А. Блінов.

Іван Нікитченко переконаний, що Україна має великі природні ресурси і може бути успішною й багатою країною лише у невиробничій галузі. Тобто якщо виробничі галузі економіки відчуватимуть постійну стагнацію, то тут допоможуть невиробничі. У цьому є сенс: розвинені нації вже давно непогано живуть завдяки успішній діяльності саме невиробничої галузі економіки, наприклад активного туризму чи надання інших послуг. І в Україні саме в цьому велика перспектива.

Експерти переконані, що у 2020 році, принаймні у першій його половині, національна валюта триматиме свій міцний шлях. Дехто це пояснює тим, що великої світової економічної кризи, яку на початку 2019-го нам обіцяли провідні західні економісти, вдалося уникнути. У світі лише спадають темпи розвитку різних галузей та ринків.

Олег Громов, УК