Як не вскочити в халепу, купуючи путівку за кордон.
Українці, в тому числі й мешканці столиці, все активніше обирають місця для проведення відпустки за кордоном. Насамперед це повязано з тамтешньою високою якістю обслуговування та європейським сервісом для туристів. Сьогодні поїхати на відпочинок можна у будь-який куточок земної кулі, й у спеціалізованому агентстві запропонують тури на будь-який смак і гаманець. Але завжди існує маленьке “але”. Як бути впевненим, що ви звернулися до надійної туристичної компанії, а обіцяний нею комфорт, про який вам так звабливо розповідають, відповідає дійсності? Адже ринок туристичних послуг — ласий шматок, де нечесні дільці можуть добре заробити. Особливо якщо вони мають справу з необізнаними споживачами.
Туристові на замітку
Кожна людина, збираючись на відпочинок, має цілком природне бажання зекономити, при цьому отримавши максимальний пакет послуг від придбаної туристичної путівки. А тому шахраї користуються нагодою та діють за відпрацьованими схемами, за якими і відбувається безліч афер. Та щоб відпочинок вдався на славу, а ви не опинилися в неприємній ситуації, варто продумати все до дрібниць та ґрунтовно підійти до його планування.
Наявність проблем на туристичному ринку визнає прес-секретар Асоціації лідерів туристичного бізнесу України (АЛТУ) Юлія Олійник. “Сьогодні на туристичному ринку працює понад 8 тисяч турагентів — і їхня кількість зростає. Відтак туристу вкрай важко самостійно відрізнити надійних постачальників туристичних послуг від ненадійних. Як такий вхідний бар’єр на ринок наразі відсутній — сьогодні фактично будь-яка фізична або юридична особа може займатися реалізацією турів. Призводить це, власне, до того, що рівень якості послуг не завжди високий”,— говорить пані Олійник.
Як розповіла “Хрещатику” прес-секретар АЛТУ, на сьогодні, за даними Державного агентства України з туризму та курортів, в Україні працює майже 2500 тисячі туроператорів і понад 8000 турагентів. “Причому, кількість турагентів ніхто не рахує. Їхня діяльність не ліцензується і облік, відповідно, не ведеться”,— зазначає фахівець і додає, що все ж АЛТУ для себе визначає безпечних операторів. “Ми рекомендуємо оператором добровільно страхувати свою відповідальність на випадок неможливості виконання обов’язків перед третіми особами у разі раптового призупинення діяльності. І туроператори, які страхують свою відповідальність перед партнерами і туристами, на нашу думку, є більш безпечними, ніж ті, які цю відповідальність не страхують. До речі, ті туроператори, які входять до АЛТУ, страхували свою відповідальність на суму від 10000 євро і вище”,— резюмує прес-секретар асоціації.
Що має знати турист?
Юлія Олійник дає корисні поради, як уникнути проблем. “Не варто укладати договір між туристом і турагентом. Турагент — це посередник між туроператором і туристом, тобто він лише перепродає послугу. А особі, яка укладає договір, потрібно звертати увагу на те, щоб він був укладений саме між нею і туроператором, турагент як посередник може лише фігурувати у договорі. На сьогодні не існує типового договору туристичного обслуговування, який був би єдиним для всіх і однаково захищав права туриста, турагента, туроператора і держави. Відтак, кожен туроператор має свій варіант. А тому в одного туроператора договір може бути більш-менш справедливим до обох сторін, у іншого — може захищати виключно інтереси туроператора і лише частково інтереси туриста”,— розповідає пані Олійник.
Тож вона радить прискіпливо читати документ та звертати увагу на абсолютно все: “Всі умови відпочинку, які були проговорені, мають бути обов’язково прописані або в договорі, або в додатку до нього”.
Юрист адвокатської компанії “Кравець і партнери” Анна Мартиненко також радить, як варто правильно укласти туристичний договір. Так, відповідно до основних вимог до договору на туристичне обслуговування, які зазначені в ст. 20 Закону України “Про туризм”, задокументовані такі істотні пункти, як-от: строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування; характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту); готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їхнє місце розташування, категорія, а також відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, строк і порядок оплати готельного обслуговування; види і способи забезпечення харчування; мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та — у зв’язку з цим — триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи; програма туристичного обслуговування; види екскурсійного обслуговування та інші послуги, внесені до вартості туристичного продукту; інші суб’єкти туристичної діяльності (з адресою та реквізитами), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту; страховик, що здійснює обов’язкове та/або добровільне страхування туристів за їхнім бажанням й інших ризиків, пов’язаних із наданням туристичних послуг; правила в’їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там; вартість туристичного обслуговування і порядок оплати; форма розрахунку.
За словами пані Мартиненко, для того, щоб стимулювати належне виконання умов договору, можна більш детально прописати санкції для туроператора в разі порушення умов договору. В будь-якому випадку слід пам’ятати про те, що порушення умов договору туроператором має підтверджуватися доказами, наприклад, наявністю квитанції чи розписки з іншого готелю, який не обумовлений в договорі, але де довелося проводити час через вину туроператора тощо.
В свою чергу прес-секретар АЛТУ звертає увагу — якщо клієнт туристичної компанії підписав договір, то це означає, що він поінформований про всі умови відпочинку. А тому у випадку, коли турист розраховував на щось одне, а отримує інше — це його суб’єктивне очікування, тож і нарікати немає на що.
Як радить правознавець Анна Мартиненко, для свого убезпечення необхідно детально прописати можливість відмови від виконання договору без застосування будь-яких санкцій. А також звернути увагу на те, за яких обставин туроператор може відмовитися від договору. Водночас експерти визнають — якщо у цьому документі вас щось не влаштує, ви маєте право просити про внесення до нього додаткових змін.
І хоча туристичне законодавство України недосконале, але всі спірні, сумнівні чи неврегульовані, на думку туриста, моменти в організації надання послуг туроператором можуть бути встановлені договором.
Навіщо потрібна страховка?
Виїжджаючи за кордон, багато туристів сподіваються, що відпочинок пройде без неприємних сюрпризів, а медична страховка не стане в нагоді. Тож страховий поліс необізнаними туристами сприймається, як тягар додаткових витрат, на яких можна заощадити. І зовсім даремно.
Згідно із ЗУ про “Туризм”, для туриста є обов’язковими видами страхування медичне та від нещасного випадку. Тому купуючи путівку, до вартості якої включений страховий поліс, варто розраховувати на стандартну та мінімальну програму.
“Вартість полісу залежить від наповнення. Стандартна програма “А” в усіх страхових компаніях різна. Однак, як правило, програма “А” передбачає амбулаторне, стаціонарне обслуговування, а також компенсацію витрат, пов’язаних із настанням нещасного випадку. І коштує така страховка приблизно 5-6 грн на день”,— розповідає голова правління страхової компанії Мирослав Бойчин. А оформивши мінімальну страховку, годі й сподіватися на компенсацію медичних витрат. Зі слів пана Бойчина, на жаль, у 90 %, а може — і в більшості випадків, туроператор чи турагент виписує страховий поліс без обговорення з туристом умов страхування, а такі дії є неприпустимими.
Тому туристам варто цікавитись у туроператорів наявними програмами страхування. Адже за кордоном послуги з надання медичної допомоги надто дорогі. Наприклад, тільки виклик лікаря у Греції коштує 100$, у Туреччині та Єгипті — не менше 50$, інформує фахівець.
Фахівці зі страхування визнають, що аби убезпечити себе від неприємних ситуацій, краще оформити страховку програми “В” — розширену програму медичного страхування. Згідно з нею, застрахованій особі будуть компенсовані всі медичні витрати за полісом. І такий поліс для туриста коштуватиме приблизно на 30 % більше від страхової програми виду “А”. Окрім цього, турист на свій розсуд може застрахувати свій багаж на випадок його пошкодження або ж застрахувати фінансові витрати при неможливості здійснення подорожі, ризику втрати чи викрадення документів під час поїздки тощо. А тому, щоб уникнути проблем з витратами на медичні послуги, відпочивальникам варто бути поінформованими в сфері страхування та обережно ставитися до вибору страхового поліса.
Ціни та тенденції
Водночас ціна турів не зросла у зв’язку з коливанням курсу долара та нестабільною економічною ситуацією в країні. “Вартість путівок залишилась на тому ж рівні, що й була до девальвації гривні. Інша справа, що до цього за туристичну путівку вартістю 1000$ платили 8300 грн, а зараз за неї треба сплатити 8800 грн. Тобто, вартість путівок у валюті залишилась незмінною, але за рахунок того, що долар “підскочив”, туристи дійсно платять більше. На першому місці впевнено тримається Туреччина з показником понад 600 тис. українських туристів. Далі слідує Єгипет. Навіть попри події в цій країні громадяни дуже активно їздять туди на відпочинок”,— розповідає Юлія Олійник.
Окрім того, значним попитом користуються тури до Греції, Іспанї, Хорватії, Чорногорії. Завжди мають стабільно високий попит екскурсійні тури Європою. “За останні декілька років збільшився потік до Греції, Іспанії. І, насамперед, це повязано з більш лояльною візовою політикою, яку проводять ці країни щодо українців. А у звязку зі скасуванням візового режиму та збільшенням авіаперевізників зріс потік туристів до Ізраїлю”,— резюмує прес-секретар АЛТУ
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
На що слід звернути увагу, обираючи туроператора, розповідає юрист адвокатської компанії “Кравець і партнери” Анна Мартиненко:
Туроператор, який легально здійснює свою діяльність, обов’язково повинен мати такі документи, що підтверджують його право здійснювати туроператорську діяльність: ліцензія на провадження туроператорської діяльності; документи, що підтверджують фінансове забезпечення цивільної відповідальності перед туристами (гарантія банку або іншої кредитної установи); угоди зі страховиками (медичне страхування та від нещасного випадку), які повинні передбачати надання медичної допомоги туристам та відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування; договори на туристичне обслуговування з туристами (або з туристичними агентами, якщо договори укладаються через туристичних агентів); виписка ЄДРПОУ (посвідчує реєстрацію як підприємця чи підприємство); довідка статистики (посвідчує види діяльності, якими може займатися туроператор); довідка 4-ОПП (податкова довідка, що посвідчує взяття на облік як платника податку). При вивченні даних документів необхідно звертати увагу на строки чинності та реквізити сторін. Бажано впевнитися і в правомочності контрагентів за цими документами, тобто перевірити, чи дійсно існує банк, який видав гарантію, чи має право страховик надавати послуги, вказані в договорах страхування, чи не припинив свою діяльність турагент тощо. Крім того, туроператори щорічно подають Державну статистичну звітність про свою діяльність, яку можна попросити для огляду, щоб краще зрозуміти, які саме послуги надавалися та в якому об’ємі.
На жаль, за кордоном не можна швидко і ефективно захистити свої права у випадку порушення умов договору, тому, зібравши хоч якісь докази, необхідно буде звертатися у судовому порядку за захистом своїх прав вже на території України. Причому не варто забувати в такому випадку і про можливість відшкодування моральної шкоди. Тому перед підписанням договорів необхідно переконатися в чинності документів, на підставі яких здійснює свою діяльність туроператор, а за даними з цих документів — перевірити достовірність інформації в них: наприклад, за допомогою Інтернету з’ясувати, чи дійсно той чи інший готель співпрацює з туроператором.
Головним інструментом захисту в такому випадку для туриста буде саме договір на туристичне обслуговування, але щоб цей інструмент був ефективним, його необхідно правильно укласти.
Світлана Мажуріна “Хрещатик”
