Тарифи заморозили, боржників налякали, виплати на мінімалках. Чим влада (не) порадувала українців у 2021 році?

Nash.Live зібрав десять соціальних та економічних подій 2021 року, деякі з яких могли б порадувати українців, але вийшло як завжди.

Заморожування цін на газ. 2021 рік розпочався з масових протестів проти підвищення ціни на газ як товару та послуг із розподілу для побутових споживачів. Січень був періодом, коли влада шукала варіанти рішення. Зупинилися на ручному управлінні газової ціни: 6,99 грн. за куб до кінця опалювального сезону або дії карантинних обмежень.

Річна ціна газу. 1 травня закінчився режим спецобов’язків “Нафтогазу” щодо постачання газу населенню. До цієї дати у влади було готове цінове рішення та гібридна форма спецзобов’язань постачальників – річна ціна, на яку побутових споживачів перевели автоматично. Діапазон становив від 7,88 до 13,5 грн за куб без урахування транспортування та розподілу. Діє ціна до 30 квітня 2022 р. Наступного року побутових споживачів переведуть на нову, і масштаби підвищення експерти поки що не беруться передбачити.

Нові послуги у платіжках. У травні 2021 р. оновили закон про ЖКГ і нові його норми розблокували можливість НКРЕКП встановлювати тарифи на тепло. Крім того, на його підставі у грудні українці отримали платіжки з новими рядками – абонплатою за постачання тепла, гарячої води, послуг водоканалів та вивезення побутових відходів. До абонплати входять витрати на обслуговування, формування платіжок, ремонт та заміну лічильників. Її розмір прив’язаний до прожиткового мінімуму та граничний встановлює Кабмін. У формулі безпосередньо сам мінімум, середня кількість осіб у сім’ї (2,58), середня частка витрат сім’ї на комуналку від її доходу (15%) та коефіцієнти (0,019 – для води та опалення, 0,009 – для сміття). Вносити абонплату доведеться весь рік, а середній чек – близько 100 грн. на місяць. Самі тарифи тим часом не змінили, застосувавши ручне управління.

Заморожування тарифів. 30 вересня мери українських міст, уряд, “Нафтогаз” та Офіс президента через своїх представників поставили підписи під меморандумом про взаєморозуміння. Опалення та гаряча вода у цьому опалювальному сезоні не повинні подорожчати.

Місцевим бюджетам віддають ще 4% надходжень від податку на доходи фізосіб на додачу до тих 60%, які за бюджетним законодавством і так залишаються на місцях (у Києві залишається 40%). Місцевим громадам з індексом платоспроможності нижче 0,9, тобто тим, які не можуть самостійно покривати витрати на опалення, пообіцяли субвенцію, яка покриє 80% дефіциту теплокомуненерго. Узгодили реструктуризацію 30 млрд грн, які заборгувала держава місцевим бюджетам. Ціну на газ для теплокомуненерго встановили на рівні 7,4 грн. для потреб населення (з ПДВ, але без вартості транспортування та розподілу) та 13,6 грн. для потреб бюджетних організацій (без ПДВ, вартості транспортування та розподілу) за куб.

Обмеження субсидій. У травні Кабмін переписав порядок призначення субсидій. Зокрема, встановили новий майновий ценз, і на допомогу після поправок вже не можуть розраховувати ті сім’ї, у складі яких є власник більш ніж одного житлового приміщення (крім житла на тимчасово окупованих територіях та на лінії зіткнення; що належить на правах спільної сумісної чи пайової власності та розташованого у сільській місцевості), депозиту на суму понад 100 тис. грн, а також якщо у когось із сім’ї протягом року перед зверненням було придбання валюти на загальну суму 50 тис. грн.

Ще одна важлива зміна цього року – повернення до докарантинних соціальних нормативів при нарахуванні субсидій. Їх збільшували на 50% на час дії карантину, але у серпні відіграли назад, залишивши пільги лише у регіонах “червоної зони”.

Ринок землі. 1 липня набрав чинності закон 552-IX-про запуск ринку землі. До кінця 2023 року до ринку допущено лише фізосіб і з тим розрахунком, що концентрація сільгоспземлі в одних руках не може перевищувати 100 га. Потім на ринок вийдуть вже юрособи та збільшиться поріг концентрації до 10 тис. га у власності однієї особи або юрособи, крім банків (щодо них обмежень немає). Іноземців пустять лише в тому випадку, якщо такий дозвіл на референдум ухвалять українці. Купувати землю за кеш не можна – всі угоди лише у безготівковій формі. Ціна гектара до 2030 року не може бути нижчою за нормативну грошову оцінку. У фізособи-орендаря, але до 2024 р. не у юрособи-орендаря, буде переважне право на купівлю орендованої ним же землі. І це право він може поступитися іншому.

За даними Мінагрополітики, до кінця 2021 р. зареєстрували майже 67 тис. угод з купівлі-продажу на загальну площу майже 170 тис. га. Найбільше землі продали у Харківській області – 24,3 тис. га, а найвищу ціну було зафіксовано у Львівській області – 128,7 тис. грн за гектар.

2021 р. закінчується із перспективою на майбутнє ринку. Верховна Рада ухвалила податковий законопроект №5600, який уже підписав президент. Він запроваджує мінімальне податкове зобов’язання для власників землі від 50 соток: у 2023 р. вони мають заплатити за 2022 р. 4% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням деяких видів податків і зборів. Потім мінімальне податкове зобов’язання зросте до 5% нормативної грошової оцінки на рік. При цьому немає значення, обробляється земля чи ні. Новий вид податку, на думку багатьох експертів, змусить землевласників активніше виходити на ринок та продавати ділянки.

Податкова амністія. 1 вересня 2021 р. стартувало добровільне одноразове спецдекларування для фізосіб. Легалізувати своє майно можна за пільговими ставками до 1 вересня 2022 р. Але як не лякали українців тим, що запровадять потім непрямі методи оцінки добробуту та перевірять усі покупки з 1995 року, легалізація йде слабо. На думку голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцев, попит на неї люди мають, але юристи не радять їм ризикувати.

Аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин нагадує про внутрішній лист НБУ, у якому вказують, що саме банки не хочуть відкривати спеціальні рахунки під амністію.

“Скажу одразу, краще від листа не буде, оскільки Меморандум з МВФ зобов’язав НБУ перевірити комерційні банки, які беруть участь у процедурах спеціального декларування, на предмет дотримання законодавства щодо боротьби з відмиванням брудних грошей. Погодьтеся, безглуздо втрачати ліцензію або бути оштрафованим на велику суму через погано прописані гарантії та процедури податкової амністії. Банкам безпечніше і простіше відмовляти і надалі. Отже пошук винних продовжиться”, – зазначає Черкашин.

За три місяці спецдекларування українці показали податківцям активів на чверть мільярда гривень, а отже, надходження до бюджету обчислюються десятками мільйонів – мізерна для держскарбниці сума. Тоді як апетит був на 50 млрд. доларів, які є на руках у населення. Таку суму на старті спецдекларування називав Гетманцев, уточнюючи, що непогано вивести б з тіні хоча б частину цих грошей.

Виселення валютних позичальників. 23 вересня 2021 р. закінчився мораторій на виселення валютних позичальників із єдиного житла. З кінця квітня до 23 липня для них діяли пільгові умови з реструктуризації боргів за середнім курсом між двома датами: на момент отримання кредиту та на момент реструктуризації. З липня їм дали змогу це зробити через норми Кодексу про банкрутство. Вони діють п’ять років з моменту набуття чинності Кодексом, тобто до 21 жовтня 2024 року. Іти доведеться через процедуру неплатоспроможності – банкрутство, тобто через суд. Вони можуть укладати мирові угоди з банками, а часто вже з фінансовими компаніями, яким кредити давно продані. Але по багатьом вже є рішення судів про примусове стягнення або житло пішло у власність фінкомпаній як предмет іпотеки, і їм цікавіше виселити і продавати, ніж вступати в переговори про реструктуризацію.

Блокування рахунків боржників. З 6 липня 2021 року стало простіше автоматично заарештовувати банківські рахунки за борги та списувати з них кошти. Йдеться про автоматизований арешт на підставі рішень судів, виконавчих написів нотаріусів, органів виконавчої влади, наділених таким правом (наприклад, якщо борг щодо штрафів або оплати за оренду державного майна). З середини літа банки можуть використовувати Автоматизовану систему виконавчого провадження для блокування рахунків. Наразі, за даними Опендатабот, до неї підключено 18 банків: ПриватБанк, Універсал Банк, Оксі Банк, ТАСкомбанк, ІндустріалБанк, Банк Схід, Прокредит Банк, Львів, Конкорд, Райффайзен Банк Аваль, КредоБанк, ОТП Банк, Ідея Банк, МетаБанк, Український капітал, Радобанк, Укрсиббанк, Агропросперіс Банк.

Обов’язкова вакцинація. 2021 рік ми починали ще не розуміючи, скільки вакцин від COVID-19 вдасться закупити в Україні, але вже в лютому кампанія стартувала. Виходячи з базових планів МОЗ, до кінця цього року збиралися охопити 15 млн. українців. Станом на 19 грудня дві дози отримали 12,9 млн. осіб. За кілька місяців у планах змінилися всі основні вступні. Від черговості, на яку спочатку налаштовувалися, пішли повністю: прищеплювати почали всіх охочих серед повнолітніх. Ковід-паспорти, які на початку року були лише теоретичною можливістю, стали реальністю. Повністю ігнорується одне з базових положень Дорожньої карти вакцинації:

“Вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для всіх груп населення та професійних груп”.

Перший етап обов’язкової вакцинації для груп працівників відбувся 8 листопада, другий – 9 грудня. Зараз у списку тих, хто для допуску до роботи повинен мати щеплення, працівники:

  • освітніх закладів;
  • центральних органів виконавчої влади та її територіальних органів;
  • місцевих держадміністрацій та їх підрозділів;
  • підприємств, організацій, установ, що належать до управління центральних органів виконавчої влади;
  • установ, що надають соцпослуги, соцзахист та реабілітацію;
  • підприємств, установ та організацій, що мають стратегічне значення.

Але наприкінці року суди першої інстанції почали ухвалювати рішення на користь відсторонених від роботи без виплати зарплати на підставі вимог уряду.

“Рішень ще небагато, бо й часу пройшло небагато. Але 99% рішень – на користь відсторонених. Негативні рішення виносяться, в основному, через те, що неправильно вказані відповідачі або надані не всі документи. В іншому ж суди доходять висновку, що статтею 12 закону про захист від інфекційних хвороб прописано, що людей можна усувати відповідно до порядку, якого немає. Крім того, саме усунення можливе на підставі подання санітарного лікаря, що передбачено статтею 24 закону про епідеміологічний добробут. Оскільки немає ані порядку, ані подання санлікаря, порушуються конституційні права громадян, суди стають на їхній бік, – каже адвокат Ростислав Кравець.- Щодо зарплатні на час усунення, якщо документи були надані, було надано розрахунок, суди її стягують за вимушений прогул та витрати на правову допомогу. Лише нами було подано близько 50 позовів, але ми не одні .Я думаю, що будуть тисячі позовів. За апеляційними скаргами щодо розглянутих говорити ще рано. Терміни щодо прийнятих рішень про апеляції ще не спливли. Але я практично впевнений, що апеляційні суди залишатимуть рішення у силі”.

Пандемія та всі пов’язані з нею обмеження – подія, яка у 2021 році запам’яталася найбільшій кількості українців. Так вважають 24% наших громадян, що свідчить дослідження Українського інституту майбутнього. Далі за рейтингом тих, що найбільше запам’яталися, йдуть події, пов’язані з будівництвом і ремонтом доріг і мостів, вакцинація, у тому числі примусова, і видача сертифікатів, воєнні дії на Донбасі, святкування 30-річчя незалежності України та підвищення цін на товари та послуги.

Опитування показує, що у 52% опитаних українців у році, що минає, життя тією чи іншою мірою погіршилося. У кожного десятого – покращилося, а у 36% не змінилася.

Експерти погоджуються: загалом від рішень влади та подій, які за ними йшли, негативних емоцій набагато більше, ніж позитивних. Крім того є погані соціал-економічні тенденції, які з року в рік повторюються, і той, що закінчується, виключенням не став.

“У багатьох параметрах ми бачимо посилення фіскального навантаження. Багато прийнятих знакових рішень переслідують саме цю мету: збільшення наповнюваності бюджету, – каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. – Тут питання у пріоритетах. Збільшили, а як це далі розподілятиметься, на що? Під кінець року ми бачимо ініціативу президента – 1 тис. грн вакцинованим та стимулювання окремих галузей економіки, але, з іншого боку, бачимо, що величезні ресурси акумулюються та спрямовуються на інфраструктуру. Зрозуміло, що дороги та реконструкція будівель потрібні. Але є проблема коронавірусу, є постраждалі галузі, постраждалі від хвороби громадяни, я вже не говорю про медицину. Влада намагається злегка згладити фіскальний тиск. По бюджету-2022 є збільшення зарплат медикам, стипендій студентам. Цю групу влада, судячи з усього, розглядає як свою електоральну базу. Але це завтра, а сьогодні навантаження зростає. У населення має і з’являтиметься все більше питань: а як це навантаження розподіляється, на що йдуть гроші? Владі доведеться детальніше давати звіт. Плюс актуалізується тарифна тема. Так, на тлі енергетичної кризи розпочався опалювальний сезон і люди отримають приблизно ті самі платіжки, що й минулого сезону. Але вони не поменшали, з’явилися нові платежі. Це відіграватиме свою роль. Чим ближче влада буде до закінчення своєї каденції, тим більше питань виникатиме”.

“Цей рік був неймовірно важкий і далеко не такий оптимістичний, як хоче показати влада. Моє ставлення до подій швидше песимістичне. Люди не стали жити багатшими. Пенсіонери отримали індексацію пенсій на 11% при тому, що зараз продуктовий кошик виріс під 20%. Це говорить про те, що пенсіонер став жити гірше. Отримали формально фіксовані на газ і електроенергію, але в травні введено значно жорсткіші умови отримання субсидій. Якщо рік тому субсидії отримували 3,2-3,3 млн домогосподарств, то цього року близько 2,8 млн. Ми розуміємо, що це мінус до тих людей, які потребують субсидій, – говорить експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.- Головне, що є проблема прожиткового мінімуму, до якого прив’язані 150 платежів з бюджету. Частина з них – єдиний дохід людей протягом місяця. Буде глибоким оманою вважати, що прожитмінімум – це щось далеке. Щомісяця, виходячи з фактичних цін, розмір прожиткового мінімуму публікує Мінсоцполітики. Фактичний прожитковий мінімум для непрацездатної людини зараз 3900 грн. Ми слухаємо під час години запитань до уряду прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та чуємо, що середня пенсія склала 4 тис. грн і нарешті ми досягли цієї цифри. Тобто середня пенсія дорівнює фізіологічному прожитковому мінімуму. А у бюджеті на 2022 р. показник закладено у розмірі 2,5 тис. грн. Що можна говорити? Люди, для яких цей розмір – єдиний дохід протягом місяця, отримують вдвічі менше за фактичний фізіологічний мінімум. Це повторюється рік у рік. Для мене це питання найважливіше. Решта – дурниці”.

Анна Гончаренко, Nash.Live

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пролистать наверх

Заказ обратного звонка