Справи Майдану і проти топ-корупціонерів можуть закрити

— Ми прийняли найдовший законопроект в історії українського парламенту. Це була важка тритижнева робота, — каже голова Верховної Ради 46-річний Андрій Парубій після голосування парламенту 3 жовтня за закон №6232.

Він запускає судову реформу — вносить зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, Кодексу адміністративного судочинства й інших законодавчих актів.

«За» проголосували 234 народні депутати. Від «Блоку Петра Порошенка» — 111, «Народного фронту» — 70, Радикальної партії — один, «Опозиційного блоку» — 20, групи «Воля народу» — 10 і п’ять позафракційних. У залі були крики «Ганьба». Кількох депутатів звинуватили у кнопкодавстві.

Перед голосуванням розглянули 4383 правки. 3759 із них відхилили. Документ має підписати президент.

Ухвалена реформа вносить такі зміни в законодавство:

Верховний суд стає єдиною касаційною інстанцією в країні. Його суддів вибирають на конкурсній основі. Їх затверджує президент.

Якщо невідоме місце проживання, знаходження чи роботи відповідача, третьої особи, свідка, то їх викликатимуть у суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судовий збір підвищують для тих, хто захоче подати апеляцію чи касацію.

Суддя зможе таємно зустрічатися з кожною зі сторін окремо для вирішення спору.

Суд публічно не проголошуватиме рішення, прийняті за результатами закритого засідання. Він може обмежити доступ людям до зали суду, якщо не вистачає вільних місць.

Терміни розслідування злочинів зменшують до шести місяців.

Зростуть зарплати суддів. У суді першої інстанції оклад становитиме 45 тис. грн замість нинішніх 24 тис. грн. Зарплата членів Верховного суду збільшиться із 120 до 300 тис. грн.

— Коли закон набуде чинності, його треба прочитати. Жодна людина в країні не знає, за що саме проголосували. У нас так ухвалюють закони. Голосують за одне, президенту на підпис приходить друге, а до друку потрапляє третє. На це всі закривають очі, — каже адвокат Ростислав Кравець.

— Фактично зникає сенс звертатися до суду. Краще суперечки вирішувати поза правовим полем. Деякі норми нового закону взяли з телесеріалів про суддів. Зокрема, про переговори судді зі сторонами конфлікту поза залою суду. Це збільшить корупцію.

З’явилися обмеження на виступ у судовому процесі. Ця норма дискримінаційна, порушує Конституцію та міжнародні акти. Крім того, штрафуватимуть, якщо суд вважає — позов подали з метою затягування процесу чи він необґрунтований. Як суд може це вирішити, якщо не розглядає його?

— Тепер усі кримінальні провадження мають розслідувати протягом шести місяців із моменту реєстрації. Це для тяжких злочинів. Для легких — від місяця до шести. Якщо за цей час не оголосять підозру, справа підлягає закриттю. Під загрозою не лише справи Майдану, але і проти топ-чиновників, депутатів, — говорить адвокат Роман Маселко, 38 років.

— Категорично не можна приймати таку правку. 80 відсотків справ закриють, злочинці уникнуть відповідальності. Слідчі отримають можливість офіційно бездіяти. Раніше вони мусили щось придумувати, щоб закрити справу. Тепер потрібно лише нічого не робити півроку. За це зможуть отримати якусь «подяку».

Судовий процес стає складнішим для звичайної людини. З позитивів — введуть електронне судочинство.

— Не можна сказати, що це — реформа судової системи. Суд далі буде найслабшою ланкою в українській владі, — каже політолог 29-річний Микола Давидюк.

— Як було в часи Леоніда Кучми, президент тримає судову систему під своїм контролем. Порошенку так зручно. А частина «Опозиційного блоку» підігрує йому.

Ірина ПАТЛАТЮК, Катерина КОБА, Gazeta.ua