Почав діяти закон про колекторів: подробиці

14 липня почав діяти закон про колекторів. Верховна Рада його ухвалила 19 березня. Набув чинності з 14 квітня. Передбачав три місяці перехідного періоду, щоб Нацбанк і учасники ринку могли пристосуватися до нових умов роботи.

Документ має захистити боржників від дій недобросовісних колекторів. Запроваджує чіткі правила поведінки під час урегулювання проблемної заборгованості. Банки та фінансові установи мають повідомляти клієнтів про залучення колекторської компанії або відступлення права вимоги боргу новому кредитору. Укладати договори можна з фірмами, включеними до реєстру Нацбанку.

Під час першого спілкування кредитор або колекторська компанія мають повідомити свою назву, ім’я та прізвище представника, підставу для звернення та розмір заборгованості, номер телефону, адресу для листування. На вимогу споживача – надати відповідні документи впродовж семи робочих днів.

Колектори можуть телефонувати боржникам, призначати особисту зустріч, якщо людина не проти. Надсилати текстові, голосові повідомлення, листи з позначкою “Вручити особисто” за місцем проживання, перебування або роботи фізичної особи.

Заборонені дії, що зазіхають на права, свободи, власність споживача, його близьких, ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію. Використовувати погрози, шантаж, вводити споживача, його близьких в оману щодо:

– розміру, характеру й підстав виникнення заборгованості. А також наслідків для споживача, його близьких, поручителя, третіх осіб, які надали згоду на таку взаємодію, у разі невиконання умов договору про споживчий кредит;

– передавання питання про погашення заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного й кримінального переслідування.

Заборонено із власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його родичами, поручителем у період з 20:00 до 09:00. Також у вихідні, святкові й неробочі дні. Приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого телефонують або надсилають повідомлення. Використовувати функцію автодозвону впродовж понад 30 хв. на добу. Не можна на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу, розміщувати відомості, які прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості. Використовувати написи “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення”. А також найменування органів державної влади, зокрема осіб, що здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень. Заборонено в будь-який спосіб повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача.

За недотримання вимог у роботі зі споживачами під час врегулювання заборгованості передбачені штрафи від 300 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, залежно від виду порушення. Також Нацбанк може тимчасово заборонити колекторській компанії здійснювати врегулювання заборгованості або виключити її з реєстру, відкликати ліцензію.

“Чи дійсно закон урегулює діяльність колекторів і допоможе захистити громадян, залежатиме від дій Нацбанку. Однозначно закон легалізує колекторську діяльність. Є позитивні моменти – створюють реєстр колекторів, вводять правила поведінки, їх штрафуватимуть, виключатимуть із реєстру в разі порушень. Насправді ж боржнику ще потрібно буде довести, що саме конкретна колекторська компанія поводиться неправомірно. Загалом закони, які ухвалили останнім часом, були спрямовані на захист прав кредиторів, а не споживачів”, – розповів Gazeta.ua адвокат Ростислав Кравець.

“Плюс закону – він урегульовує колекторську діяльність. З’явиться реєстр колекторських організацій. Компанії поза ним не матимуть права проводити дії щодо спонукання боржників сплатити борг. Нацбанк прийматиме скарги громадян. Штрафуватиме й виключатиме порушників із реєстру. І формально компанія не матиме права вести далі цю діяльність. Закон обмежує кількість дзвінків, листів, не може бути шантажу, погроз, як було раніше. Колектори не мають права входити в помешкання боржника. Тобто нівелюється вся робота, як було раніше. З іншого боку, неефективним цей закон буде через те, що боржникам доведеться збирати докази, щоб покарати недобросовісних колекторів. Треба буде довести, що дійсно відбувався психологічний тиск дзвінками або фізичними візитами. Доведеться звернутися до оператора мобільного зв’язку за роздруківкою дзвінків, надати записи розмов. А колекторські організації захищатимуться та спростовуватимуть наведені докази, надаватимуть власні. Однозначно українцям знадобиться допомога юристів, щоб довести свою слушність. Бо колекторів важко самостійно притягнути до відповідальності”, – каже адвокат Юрій Криворучко.

З початку року Нацбанк отримав 3142 письмових і 8258 усних скарг на колекторів. 1442 боржники поскаржилися на неетичну поведінку колекторів. 1189 заявили про використання персональних даних. 398 повідомили про агресивну поведінку працівників колекторських служб. 133 людини заявили про розголошення персональних даних.

Зараз понад 2 млн українців перебувають у реєстрі боржників. За рік їхня кількість зросла на 18%, повідомляє Опендатабот.

ГазетаУА

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пролистать наверх

Заказ обратного звонка