Плата за мовчання: українські банки опинилися на порозі кредитної кризи. Біженці не в змозі платити, фінустанови не готові йти на поступки

Чому фінансова система не виробила достатніх запобіжних заходів від навали неплатежів за позиками фізосіб.

Банки закривають очі на проблеми з кредитними портфелями, щоб заощадити кошти акціонерів. Визнати їх зараз – означає змусити власників під час війни інвестувати гроші у покриття збитків. Найяскравіше це видно на прикладі кредитів фізосіб, катастрофічну несплату за якими банки вважають за краще «не помічати». Хоча, за даними юристів, щонайменше 30% вимушених переселенців мають проблеми з поверненням боргів фінустановам, включаючи звичайні споживчі кредити. Мова йде про декілька мільйонів громадян, які зараз з об’єктивних причин не можуть розраховуватися за позиками. Mind дослідив дві сторони проблеми, поспілкувавшись як з банками, так і з позичальниками, та спробував дізнатися, як її можна розв’язати.

Чи були спроби унормувати полегшення вимог до позичальників? Перші кроки щодо підтримки системи масового кредитування були визначені законом № 2120-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Метою закону називалася спроба полегшити ситуацію для українців-позичальників на час війни та післявоєнного відновлення економіки.

«Для цього новий закон передбачає, що на час дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом. Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань», – зазначали в Національному банку.

Чи вдалися банки до кредитних канікул для своїх клієнтів-фізосіб? У квітні 2022 року НБУ рекомендував банкам надати позичальникам кредитні канікули. «Такі кроки (канікули) з боку фінансових установ дадуть можливість громадянам, які зараз опинилися в скрутному становищі, тимчасово не обслуговувати кредити та повернути їх тоді, коли це буде можливим», – йшлося у листі Національного банку.

Як зараз банки працюють із проблемною заборгованістю громадян? Кожен банк проводить реструктуризації кредитів фізичних осіб (зокрема, переселенців) на свій розсуд та організовує її за власними критеріями. Через це інформація, отримувана від банків, щодо цієї теми вкрай різна.

Наприклад, ОТП Банк повідомив Mind, що з початку війни врегульовано майже 40 000 угод на суму близько 1,5 млрд грн. «Усі вимушені переселенці можуть отримати чи відстрочку, чи зменшення платежу за кредитом, але банк може попросити вказати поточні фінансові можливості», – кажуть у банку.

Для порівняння, Ощадбанк провів лише… 800 реструктуризацій. «Діючі програми реструктуризації базуються на індивідуальному підході для кожного позичальника, враховуючи причини виникнення фінансових труднощів та можливість вибору для клієнта зручного способу подання заяви на реструктуризацію до банку», – кажуть в Ощаді.

Чи є «особливі умови» для вимушених переселенців? Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку, розповів Mind, що майже 30% клієнтів, які вийшли на зв’язок із банком, перемістилися в межах України або за кордон. «Ми пропонуємо короткострокові, тобто до 12 місяців, зміни до кредитних угод – подовження терміну дії кредитних договорів, встановлення індивідуального графіку погашення, надання відтермінування по сплаті тіла та відсотків – кредитні канікули. Слід зазначити, що канікули зі сплати відсотків надаються на максимальний строк у три місяці. Завдяки таким інструментам банк реструктуризував майже 10% роздрібного кредитного портфеля», – уточнює Пономарьов.

У Юнекс Банку  окремої статистики по ВПО не ведуть. «Проте всім без винятку переселенцям, які звернулися до банку за реструктуризацією боргу, були запропоновані різні програми та пільгові умови із зменшенням як суми щомісячного платежу, так і розміру відсоткової ставки», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків цього банку.

Член Ради НБУ Василь Фурман нагадує, що хоча на сьогодні законодавством України не передбачено пом’якшення умов кредитних договорів для вимушених переселенців, проте було змінено низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема, й тих, що надають послуги з кредитування. «Штрафи, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані після 24 лютого 2022 року, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню. Тобто, обов’язкові платежі за кредитом є, але у разі їх прострочення штрафи, пені та інші платежі на нараховуються» – каже він.

Кредити фізичним особам, млрд грн

Джерело: НБУ

Що кажуть клієнти? Журналіст Mind дослідив, що розповідають про кредитну політику банків українські біженці. Нагадаємо, що за даними ООН лише до Європи виїхало понад 7 млн українців. Здебільшого це жінки з дітьми та батьками похилого віку.

Наприклад, Інна Звягінцева, яка зараз як біженка проживає в Австрії, розповідає, що monobank нарахував їй повні відсотки за січень та лютий плюс 7000 грн боргу. «Потім вони пообіцяли, що будуть нараховувати за зниженими відсотками. І хоч у формулюванні стоїть «до кінця воєнного стану», фактично із серпня вони нараховують повні відсотки», – розповідає вона.

На подібні ситуації скаржаться і клієнти інших установ. «Ось ПУМБ каже, що кредитні канікули у них закінчилися для всіх ще влітку, і платити по 6000 [грн] на місяць це нормально. Ні на які прохання про реструктуризацію не реагують. Клієнту з восьмирічним стажем прикро, чесно кажучи», – скаржиться переселенка Ярослава.

«Мені Альфа-банк ще й штрафи нараховує за кредитною карткою. І дає «пораду»: домовтеся з вашим орендодавцем, щоб йому не платити, а платити нам», – розповідає інша біженка, Тетяна Мітіна.

Є навіть історії, коли банки не надали реструктуризацію, а навпаки пробують стягувати борги навіть із родин, які є переселенцями з Маріуполя, Скадовська, Мелітополя, знищених районів Харкова, тощо. Тобто, з тих, у кого почасти взагалі нічого не залишилося. А в деяких випадках одразу після закінчення кредитних канікул банки навіть попросили клієнтів доплатити більше, аби покрити недоотримане.

Що кажуть юристи? «Діюче законодавство не надає жодних переваг переселенцям та особам, що втратили житло у зв’язку з агресією росії. Верховна рада поки не розглядала це питання і НБУ цього також не ініціював», – каже юрист Ростислав Кравець.

Юрист Катерина Гутгарц розповідає, що війна є форс-мажором, але у тому випадку, коли вона безпосередньо впливає на неможливість виконання стороною зобов’язань. «Наприклад, боржник перебуває на окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, і фізично не може виконати зобов’язання за договором”, – розповідає юрист. За її словами, «форс-мажор не звільняє від обов’язку виконання, а лише дає відстрочку на час дії обставин непереборної сили та звільняє від відповідальності за прострочення (штраф, пеня…)», – уточнює Гутгарц.

Як юристи радять діяти позичальникам? «Перш за все слід звернутися до кредитора, пояснивши ситуацію. Це не означає, що кредитор неодмінно піде на прощення боргу, тож сплачувати за кредитом все ж доведеться. Але графік погашення, а відтак і щомісячна сума можуть бути дуже суттєво дисконтовані. Так, щоб людина мала змогу все ж платити за кредитом», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків Юнекс Банку.

Ростислав Кравець пояснює, що у разі неможливості сплачувати кредит, потрібно у першу чергу дізнатись про програми банку, які існують щодо прострочення та можливої реструктуризації. «Після цього бажано реально оцінити шанси виконання запропонованих графіків погашення заборгованості. У разі можливості їх виконання, можна підписувати відповідні додаткові угоди. Якщо ж можливості виконання запропонованих програм нема, потрібно запропонувати власне бачення з чітким графіком погашення заборгованості, що виникла», – розповідає Кравець.

За його словами, поки не буде досягнуто саме письмове погодження додаткової угоди з графіком, який влаштує позичальника, погашення заборгованості робити не варто, адже це призводить виключно до її збільшення. «Суми, які сплачуються в цей період у неповному розмірі, направляються на погашення пені та штрафів, а не кредиту», – зазначає юрист.

Як загалом почувається банківська система в такій ситуації? На перший погляд, добра новина – це прибуткова діяльність банків. ПриватБанк відзвітував про майже 14 млрд грн прибутку за вісім місяців 2022 року, Універсал Банк (monobank) показав 0,65 млрд грн прибутку за цей же період.

«Приват» та monobank входять до трійки найбільших банків – кредиторів фізичних осіб. Тобто за вісім місяців війни вони майже не відчули впливу скрутного становища клієнтів та знищення української економіки. Можливо, через прибуткову діяльність банки поки що не розробили єдиного підходу до реструктуризації кредитів.

Яким мав би бути єдиний підхід до реструктуризації та чому він досі не напрацьований? Він має стати результатом спільної роботи Нацбанку та Податкової служби. На жаль, політика останньої не заохочує банки списувати проблемні кредити, бо податківці розглядають такі списання як прибутки банку – навіть якщо предмет застави знищений у Маріуполі. Друге питання – самі акціонери банків не хочуть докапіталізовувати свої установи у скрутний час. Тому банки вважають за краще «не помічати» реальної ситуації з кредитами.

Фінансисти передбачають, що реальну картину ми побачимо за результатами річної аудованої звітності, і вона відкриє всі збитки системи. «Банкам буде необхідно йти назустріч клієнтам та проводити реструктуризації та списання вже зараз. Наразі ми цього не бачимо, але слід дочекайтися результатів 2022 року», – резюмує фінансовий експерт Олена Домуз.

Mind