Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 27 серпня по 02 вересня 2022 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 27 серпня по 02 вересня 2022 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про господарську юрисдикцію при оскарженні бездіяльності пов’язаної з ненаданням відповіді на адвокатський запит у господарській справі

Справа № 520/13981/21

Дуже сумно читати постанови, що пов’язані з оскарженням юрисдикції спору. Таку ситуацію створила сама Велика палата і з зовні все виглядає ніби тільки вони знають у якому суді потрібно розглядати справи, але і це не точно і залежить від температури повітря та фази луни.

В цій справі, Велика палата зазначила, що розглядаючи адвокатський запит керуючого партнера Адвокатського об`єднання адвоката Котляра А. О., поданий у зв`язку з наданням правової допомоги ТОВ «Машгідропривод» у господарській справі № 910/16319/20 щодо припинення зобов`язань за його договорами кредитної лінії з ПАТ «Діамантбанк», що знаходиться на розгляді Господарського суду міста Києва, Уповноважена особа діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як орган управління банку, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втратам майна та грошових коштів.

69. Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Завідомо незаконна постанова ВП ВС про неможливість стягнення пені з Держказначейства за несвоєчасне перерахування коштів

Справа № 910/10427/19

Після початку війни рішення Великої палати, на мій погляд, не відповідають ні вигаданому Верховенству права, ні існуючому у всьому цивілізованому та демократичному світі Верховенству закону. Рішення приймаються з залізобетонним аргументом – ТОМУ ЩО. Скоріше всього ця постанова направлена на захист Державного казначейства у звязку з майбутніми масовими затримками платежів і порушенням прав громадян та юридичних осіб.

Велика палата зазначила, що у преамбулі Закону № 2346-III зазначено, що він встановлює, зокрема, відповідальність суб`єктів переказу.

69. Відповідальність суб`єктів переказу закріплена положеннями розділу VII «Відповідальність при здійсненні переказу коштів» Закону № 2346-III. Посилань на те, що положення цього розділу не розповсюджуються на певних суб`єктів переказу (зокрема, на скаржника), Закон № 2346-III не містить.

71. Здійснюючи переказ грошових коштів за відповідним дорученням, скаржник є суб`єктом переказу, який виконує функцію банку під час здійснення такого переказу. Отже, є банком у розумінні положень розділу VII Закону № 2346-III.

72. Викладене спростовує твердження скаржника та доводить, що до нього може бути застосована санкція, передбачена в пункті 32.2 статті 32 Закону № 2346-III.

74. Положеннями пункту 32.2 статті 32 Закону № 2346-III закріплено, що:

[Абзац другий] У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов`язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

[Абзац четвертий] Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

84. Враховуючи обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять доказів укладення відповідного договору між скаржником та позивачем. Отже, позивачем не було доведено, що скаржник є банком, який обслуговує отримувача (ПрАТ «ЦЗФ «Вуглегірська»).

85. Натомість скаржник є банком, який обслуговує платника (Міністерство юстиції України). Вказане, зокрема, підтверджується обставинами, які встановив суд апеляційної інстанції (пункт 10 цієї постанови).

86. З огляду на зазначене вище Велика Палата Верховного Суду висновує, що у цих правовідносинах суд не може застосовувати до скаржника санкції, передбачені абзацом другим пункту 32.2 статті 32 Закону № 2346-III. Відповідальність за несвоєчасне виконання платіжних доручень у вигляді пені, яку належить сплатити на користь отримувача (стягувача), не може покладатись на юридичну особу, що здійснює обслуговування рахунка платника, тобто «банк платника» в розумінні Закону № 2346-III – Державну казначейську службу України.

87. Разом із цим позивач не позбавлений можливості відновити свої порушені права в порядку відшкодування шкоди, передбаченому абзацом четвертим пункту 32.2 статті 32 Закону № 2346-III.

ВИСНОВОК:

Відповідальність за несвоєчасне виконання платіжних доручень у вигляді пені, яку належить сплатити на користь отримувача (стягувача), не може покладатись на юридичну особу, що здійснює обслуговування рахунка платника, тобто «банк платника» в розумінні Закону № 2346-III.

91. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 05.07.2017 у справі № 760/11577/15-ц, стосовно можливості поширення на відносини щодо затримки платежу з вини банку відправника – органу Державної казначейської служби України наслідків, передбачених законом для відносин між отримувачем та банком, що обслуговує отримувача (абзац другий пункту 32.2 статті 32 Закону № 2346-III).

Постанова ВП ВС про протиправність розгляду справи у спрощеному проваджені без виклику сторін у разі наявності вимог немайнового характеру

Справа № 202/4233/16

Велика палата зазначила, що зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно в позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайного характеру ціна позову не визначається.

24.18. Системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної’ інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

24.19. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за липень 2022 року

В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.

У справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено висновки, зокрема, про:

✅ визначення дати формування податкового кредиту до операцій із надання послуг транспортування природного газу;

✅ порядок погашення податкового боргу з урахуванням принципу збереження цілісних майнових комплексів підприємств;

✅ використання пільгового (преференційного) режиму зони вільної торгівлі під час ввезення товарів на митну територію України;

✅ підстави для відмови в реєстрації податкової накладної у зв’язку з ненаданням документів для спростування сумнівів щодо ризиковості господарської операції з компенсації витрат на електроенергію.

У справах щодо захисту соціальних прав містяться правові позиції колегій суддів, у тому числі, стосовно:

✅ обов’язку роботодавця повідомляти працівника про зміну хоча б одного з параметрів праці, встановлених у графіках змінності (графіках роботи) підприємства;

✅ застосування законодавства щодо здійснення перевірки дотримання суб’єктом містобудівної діяльності вимог у сфері охорони культурної спадщини;

✅ умов відведення земельних ділянок для провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів;

✅ обов’язку військової частини після переміщення військовослужбовця на нове місце служби проводити перевірку вислуги років для виплати відповідної надбавки.

У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян акцентовано на правових позиціях колегій суддів, зокрема, про:

✅ підсудність спорів щодо захисту порушених, не визнаних, оспорюваних прав релігійних організацій, що випливають зі ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року № 987-XII;

✅ правове регулювання процедури стягнення з боржників виконавчого збору й основної винагороди за виконання того самого виконавчого документа;

✅ підстави для поновлення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення;

✅ перевищення вагових параметрів порівняно з параметрами, визначеними в п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Огляд правових позицій ВС-КГС у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі (за період з 01.01.2021 по 01.06.2022)

Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС.

Огляд містить правові висновки КГС ВС, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики під час вирішення спорів, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі.

В огляді наведено правові позиції з вирішення спорів, які виникають з:

✅ договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ, зокрема, щодо продажу неоплаченої частки, оцінки частки у разі її продажу, розрахунків на виконання договору купівлі-продажу частки, удаваності договору купівлі-продажу частки, значення акта приймання-передачі частки на виконання договору купівлі-продажу, ознак фраудаторного договору купівлі-продажу;

✅ реалізації та захисту переважного права купівлі часток у статутному капіталі ТОВ та акцій АТ;

✅ договорів дарування частки у статутному капіталі ТОВ, акцій АТ;

✅ продажу частки у статутному капіталі ТОВ на електронних торгах;

✅ придбання частки у статутному капіталі самим товариством;

✅ укладення правочину щодо частки у статутному капіталі одним з подружжя.

У презентації наведено короткий огляд судових рішень ВС. У кожному з них викладено лише основний висновок щодо правового питання, яке виникло у справі. Для правильного розуміння висловленої в судовому рішенні правової позиції необхідно ознайомитися з його повним текстом, розміщеним у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Огляд судової практики ВС-ККС за перше півріччя 2022 року

Видання містить лише короткий огляд правових висновків із посиланням на ЄДРСР і може стати в пригоді всім представникам юридичних професій.

Огляд судової практики ВС-КЦС за липень 2022 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✅ у спорах, що виникають із сімейних відносин, констатовано, що під час вирішення спору про забезпечення повернення дитини до країни проживання слід звертати увагу, коли розпочато процедуру повернення такої дитини. У разі якщо судова процедура повернення дитини до країни проживання розпочата до спливу річного строку з моменту викрадення, варто застосовувати положення ч. 1 ст. 12 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей;

✅ у спорах, що виникають із спадкових відносин, звернено увагу на те, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину сама по собі не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора;

✅ у спорах, що виникають із правочинів, зазначено, що для укладення договору позики, за яким позичальником є один із подружжя, отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин, як правило, не стосується спільного майна подружжя. Звернення стягнення на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, можливе в разі встановлення судом того, що договір позики був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї і позика використана на її потреби;

✅ у спорах щодо недоговірних зобов’язань указано, що саме по собі виправдання особи судом за обвинуваченням по одному з двох злочинів, які становлять ідеальну сукупність, не свідчить про наявність підстав для відшкодування їй державою моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури;

✅ у спорах, що стосуються питань процесуального права, зауважено, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу належать як витрати, оплачені стороною / третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому.

Огляд правових висновків ВС-КГС щодо застосування норм права у процедурах банкрутства (квітень – червень 2022 року)

Огляд містить правові висновки КГС ВС, які сприятимуть забезпеченню сталості та єдності судової практики у справах про банкрутство, зокрема в питаннях щодо:

✅ порядку розгляду спорів, стороною в яких є боржник (ст. 7 КУзПБ);

✅ відкриття провадження у справі про банкрутство (статті 38, 39 КУзПБ) і застосування положень стосовно окремих процедур банкрутства;

✅ забезпечення вимог кредиторів (ст. 40 КУзПБ);

✅ визнання недійсними правочинів боржника;

✅відновлення платоспроможності фізичної особи;

✅ процесуальних питань тощо.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду про відшкодування моральної шкоди, спричиненої бездіяльністю органу досудового розслідування при неналежному розслідуванні викрадення автомобіля

Справа № 359/7909/20

Це наша справа. В чергове довели, що за бездіяльність правоохоронних органів можливо і треба стягувати завдану шкоду. Може коли почнеться далі стягнення з прокурорів та слідчих, то щось в Україні зміниться на краще.

Постанова ВС-КЦС про залишення в силі рішення Шевченківського райсуду Києва про незаконність звільнення КП лікаря-стоматолога та поновлення на посаді

Справа № 761/44725/19

Це наша справа. І це черговий доказ того, що потрібно йти до касації захищаючи свої права.

У постанові зазначено, що колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що відповідач при виборі виду стягнення не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну порушенням шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника;

– суд першої інстанції встановив, що відповідачем не обґрунтовано тяжкості обраного виду стягнення у вигляді звільнення, при тому, що безперервний стаж роботи ОСОБА_1 становить близько 30 років. Відповідач не врахував, що позивачка є особою передпенсійного віку, має на утриманні хвору мати. Крім того, відсутня реальна шкода, заподіяна відповідачу. У матеріалах справи наявні подяки пацієнтів і позитивні відгуки колег, які просили відповідача не звільняти ОСОБА_1 . За період трудового стажу до позивачки було застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. За 30 років роботи на неї не надійшло жодної скарги від пацієнтів щодо якості наданих нею стоматологічних послуг. Позивачка є лікарем вищої категорії.

За таких обставин, установивши, що звільнення позивачки є незаконним, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог. Натомість суд апеляційного інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

З рішенням першої інстанції можна ознайомитись тут.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2022

Leave a Comment

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Замовлення зворотного дзвінка