Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 13 по 19 червня 2020 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 13 по 19 червня 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду рішення замовнику умисного вбивства у зв`язку з відсутністю адвоката при явці з повинною, допиті підозрюваного, відтворенню обстановки й обставин вчинення злочину

Справа № 1-1/07

Судді кримінальної юрисдикції і не тільки висловили окремі думки з приводу того, що суди належним чином дослідили докази, що встановлюють вину у замовленні злочину.

Велика палата більшістю зазначила, що ураховуючи той факт, що встановлені порушення прав ОСОБА_1 вплинули на загальну справедливість судового розгляду та мали наслідком обмеження його прав, пов`язаних із процесом доказування (обмеження в доступі до правової допомоги), та вважає, що сукупність доказів, що залишились після виключення з обсягу доказової бази доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недостатньою для підтвердження або спростування доведеності вини ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах. Крім того, виправлення встановлених порушень прав заявника потребує здійснення повторного дослідження наявних доказів та обумовлює необхідність переоцінки їх достовірності.

Тому, відсутність правової допомоги є підставою для визнання порушення норм Конвенції, та можливого подальшого скасування вироку або не встановлення вини особи.

Постанова ВП-ВС про неможливість в судовому порядку визнати інформацію викладену в постанові НКЦПФР недостовірною та способу захисту

Справа № 910/8322/19

Велика палата зазначила, що вимогу про визнання недостовірною інформації позивач фактично обґрунтовує неналежним виконанням Національною комісією своїх обов`язків, вказуючи в позовній заяві, що постанова Національної комісії від 09 лютого 2018 року № 30-ЦА-УП-Т містить відверто недостовірні дані, які відповідач відмовляється виправляти; у цій постанові позивачу (на його переконання) безпідставно приписується встановлення 11 березня 2014 року курсу акцій ПАТ «Миколаївцемент» на рівні 30,0049 грн (т. 1., а. с. 6).

Тому позовна вимога про визнання недостовірною інформації, яка міститься в постанові Національної комісії, за своєю суттю є вимогою про визнання такої постанови протиправною та її скасування.

Позовна вимога про визнання недостовірною інформації, яка міститься в постанові відповідача, не може бути предметом окремого судового розгляду. Недостовірність відповідної інформації (тобто такої, що на думку позивача не відповідає дійсності або викладена неправдиво) може бути самостійною підставою для звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, у якому така інформація міститься.

Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію спору про поновлення договору оренди та підстав такого поновлення

Справа № 908/299/18

Велика палата зазначила, що позивач – суб`єкт господарювання (орендар) звернувся до суду з позовом до відповідача – органу місцевого самоврядування (орендодавця), який здійснює повноваження власника земельної ділянки з вимогою про поновлення договору оренди земельної ділянки, яка надана для обслуговування пляжу, тобто щодо зміни правочину в господарській діяльності. Відтак, як за суб`єктним складом сторін спірних правовідносин, так і за предметом спору ця справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини восьмої статті 33 названого Закону таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Постанова ВП-ВС про адміністративну юрисдикцію та спосіб оскарження рішення Дисциплінарної комісії про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого

Справа № 806/2421/16

Велика Палата дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення діяльності арбітражного керуючого, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

З огляду на правове регулювання висновок ГТУЮ у Чернігівській області не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС і сам по собі не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для учасників цих правовідносин та інших осіб, тому оскарження акта ГТУЮ у Чернігівській області не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду.

Завідома неправосудна постанова ВП-ВС про можливість суддями трактувати та змінювати предмет позову для уникнення подвійного стягнення за договором позики у валюті та одночасного звернення стягнення

Справа № 361/7543/17

Черговий пророчеський шедевр, в якому суд зробив висновок, що з метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

Але ж в рішення, яке оскаржується так не написано. Тобто Велика палата пропонує, ще й самостійно трактувати рішення в залежності від настрою, температури повітря або сили вітру.

Суд встановив можливість укладення договору позики у валюті й стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання, однак відмовив у стягненні відсотків у розмірі облікової ставки НБУ після строку закінчення договору. Й дозволив одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки, що потрібно на даний час вважати як просто звернення стягнення, а не просто стягнення суми.

От що буває, коли доповідачем в найвищій інстанції є адвокат, що захищав інтереси банків, з дворічним стажем судді. Просто треба читати рішення в залежності від настрою.

Поставнова ВП-ВС про скасування реєстрації квартири за Приватбанком під час дії мораторію

Справа № 644/3116/18

Велика палата фактично поставила крапку у питанні звернення стягнення на предмет іпотеки як у судовий, так і позасудовий спосіб.

Суд зазначив, що квартира площею 37,10 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовується позивачем як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону № 1304-VII, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за АТ «КБ «Приватбанк» як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 23 квітня 2008 року, укладеного в іноземній валюті.

Отже, у нотаріуса були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за АТ «КБ «Приватбанк».

Вважаю, що всі нотаріуси та реєстратори, що вчиняли такі дії в період дії мораторію підлягають позбавлення своїх свідоцтв.

Постанова ВП-ВС про можливість застосування ст. 117 КзПП після рішення про стягнення заробітної плати

Справа № 810/451/17

Велика палата зробила два дуже важливих висновки:

1. «Належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

2. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Постанова ВП-ВС про правомірність звільнення начальника ДСА у Київській області у зв’язку зі значною премією без погодження з головою ДСА

Справа № 200/2218/19-а

Велика палата прийшла до висновку, що велика премія начальнику обласного управління ДСА без погодження з головою ДСА є достатньою підставою для його звільнення.

Суд зазначив, що встановлення ним самим собі премії без погодження з Головою ДСА, а також те, що розмір таких премій значно (у рази) перевищував середній розмір премій, які виплачувалися керівникам інших державних органів у системі правосуддя, позивач при вчиненні таких дій мав приватний інтерес, що полягав в отриманні грошових коштів. У результаті вчинення таких дій відбулося нарахування грошових коштів у розмірі, який він визначав на власний розсуд без жодного стороннього контролю за процесом прийняття таких рішень. Наведене доводить, що позивач, видаючи накази про преміювання самого себе: від 23 лютого 2018 року № 20 та від 28 березня 2018 року № 34, з огляду на спосіб їх прийняття, а також розмір премій встановлений цими наказами, використав власні повноваження в особистих цілях.

Така поведінка позивача свідчить про те, що він вибірково дотримувався Порядку № 790 та протиправно видав накази про встановлення собі премії без погодження з Головою ДСА.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що зазначені дії позивача обґрунтовано було кваліфіковано відповідачем за пунктом 9 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.

Постанова ВП-ВС про неможливість оскарження висновку Управління про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність

Справа № 815/1788/15

Велика палата зазначила, що зі змісту позовних вимог висновується, що позивач (Прокуратура) звернувся до суду із позовом за захистом інтересів територіальної громади, оскільки, на його думку, земельні ділянки, які перебували у комунальній власності Затоківської селищної ради, передано (виділено) у приватну власність із порушеннями.

Обраний позивачем спосіб захисту (оскарження висновку Управління) не усуває юридичний конфлікт та сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Суд вважає, що в аспекті нормативного регулювання окреслених спірних правовідносин та конкретного контексту фактичних обставин спору висновок Управління про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не може бути окремим предметом позовних вимог; він повинен оцінюватися і розглядатися разом із оскарженням рішення відповідної ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та скасування свідоцтва про право власності, отриманого на підставі рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», що було і реалізовано у справі № 495/8567/16-ц, за результатами розгляду якої ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.

Завідома неправосудна Постанова ВП-ВС що обмежує право вкладника банку на визнання правочину дійсним

Справа № 750/3917/17

Велика палата в черговий раз намагається нав’язати позивачам своє бачення спору обмежуючі право на судовий захист. В цьому випадку суд дійшов висновку, що позивачу, хоча це законом і передбачено, не потрібно визнавати правочин визнаний нікчемним – дійсним. А потрібно звертатись з позовом про включення до переліку вкладників.

Таке свавілля суддів в черговий раз підтверджує велику помилку створення цієї установи на мій погляд.

Постанова ВП-ВС про спосіб захисту права власності товариства його учасниками

Справа № 904/3657/18

Рейдери таким рішенням аплодують стоячи. Велика Палата вважає за необхідне нагадати, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права (пункт 5.17 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18); пункт 5.17 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18); пункт 28.3 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 813/1462/17 (провадження № 11-997апп18); постанова від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження 11-474апп19).

Додатково суд зауважує, що позивач як учасник ТОВ «Метал-Корт», який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення товариством правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного товариству нерухомого майна, не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 4-р(ІІ)/2020 щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про невнесення відомостей про злочин

Конституційний Суд України постановив, що положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України є обмеженням конституційного права на судовий захист стосовно гарантій на апеляційний перегляд справи, а отже, суперечать положенням частин першої, другої статті 3, частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Конституційний Суд, ухвалюючи рішення, вказував на закріплені в Основному Законі України принципи верховенства права та захисту прав людини. До того ж, у нормах Конституції України визначено право особи на судовий захист, який передбачає не тільки можливість звернення особи до суду, а й, зокрема, право на обґрунтоване судове рішення, у тому числі можливість виправлення судової помилки судом другої інстанції. Апеляційний перегляд рішення, ухваленого судом першої інстанції, є важливим для утвердження та забезпечення прав і свобод людини, що, відповідно до частини першої статті 3 Конституції України, є головним обов’язком держави.

Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2020 щодо пенсійного забезпечення за окремими законами

На думку Конституційного Суду, застосована законодавцем юридична конструкція „у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України <…>“ є дуже суперечливою та неоднозначною.

З огляду на викладене, Конституційний Суд України встановив, що припис пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону № 213–VIII не відповідає вимогам юридичної визначеності та передбачності як складових елементів принципу верховенства права (правовладдя), установленого приписом частини першої статі 8 Конституції України.

Суд також констатує, що недотримання законодавцем принципу юридичної визначеності як складового елемента принципу верховенства права (правовладдя) спричинило неоднакове застосування оспорюваного припису судами адміністративної юрисдикції.

Визнаний неконституційним припис пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону № 213–VIII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 01.06.2020 по 05.06.2020

Черговий огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис чотирьох справ проти України:

GARAGULYA AND SYCH v. UKRAINE – щодо надмірної тривалості кримінального провадження та відсутності ефективного засобу правового захисту у зв’язку із цим [констатовано порушення п. 1 ст. 6 (право на справедливий суд) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб правового захисту)];

POVOROZNYY v. UKRAINE та GONCHARUK AND OTHERS v. UKRAINE – щодо надання належного рівня медичної допомоги під час ув’язнення та відсутності ефективного засобу правового захисту [визнано порушення статей 3 (заборона катування) та 13 Конвенції];

ALEKSEYEV v. UKRAINE – щодо позбавлення можливості заявника надати свої заперечення на скаргу, подану відповідачем у його справі (констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції).

Із захистом прав дітей пов’язана справа ASSOCIATION INNOCENCE EN DANGER AND ASSOCIATION ENFANCE ET PARTAGE v. FRANCE. У цій справі органи влади не вжили достатніх заходів для протидії насиллю над дитиною, хоча директор школи, в якій вона навчалась, інформував про ознаки жорстокого поводження з нею.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 09.06.2020 по 12.06.2020

Черговий огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, зокрема, опис двох справ проти України.

Так, справа FORTETSYA, MPP v. UKRAINE стосувалася позбавлення права власності компанії-заявника у зв’язку з помилкою органів державної виконавчої служби під час проведення торгів та невідшкодування відповідних втрат, розглянувши яку ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист права власності).

В іншій справі – M.S. v. SLOVAKIA AND UKRAINE – заявник скаржився на недоліки в процедурі подачі та розгляду заяви про надання притулку в Україні, у зв’язку з чим ЄСПЛ констатував порушення Україною ст. 3 (заборона катування) та пунктів 2, 4 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність).

Цікавою в аспекті дотримання права на повагу до приватного і сімейного життя є справа DRAŠKOVIĆ v. MONTENEGRO, що стосувалася відмови у задоволенні прохання заявниці перевезти останки її померлого чоловіка з Чорногорії до Боснії та Герцеговини. Розглянувши цю справу, ЄСПЛ нагадав про необхідність дотримання справедливого балансу між конкуруючими інтересами суспільства та окремої особи, у зв’язку з відсутністю якого констатував наявність порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) в цій справі.

Постанова ВС-КЦС про відмову Фідобанк у зверненні стягнення на предмет іпотеки та порядку зміни відповідача

справа № 372/866/17

Це наша справа. Справа дуже цікава тим, що нотаріус через декілька років після укладання кредитного договору на одну земельну ділянку в іпотеку оформлює сусідню.

Суди відмовили у задоволенні стягнення на предмет іпотеки у зв’язку з неналежним відповідачем і зазначили, що згідно з частинами першою, третьою статті 13 чинного ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Доводи касаційної скарги заявника про те, що він звертався до апеляційного суду із заявою про заміну кредитора у зобовязанні на підставі статті 55 ЦПК України, а апеляційний суд неправомірно послався на статтю 51 ЦПК України, не можуть бути прийняті судом, оскільки стаття, на яку посилається банк, передбачає процесуальне правонаступництво, яке відповідно до положень вказаної статті можливо на будь-якій стадії судового процесу, разом із тим, спірна земельна ділянка перейшла до нового власника відповідно до договору дарування, що унеможливлює здійснення заміни відповідача на стадії апеляційного перегляду справи на підставі статті 55 ЦПК України, як правонаступника.

Постанова ВС-КЦС про припинення іпотеки у зв’язку з ліквідацією боржника, навіть при наявності рішення про стягнення боргу

справа № 203/3364/17

Повністю законне та обґрунтоване рішення в якому Верховний Суд дійшов висновку, що припинення юридичної особи – боржника за основним зобов`язанням і його виключення з Реєстру припиняє іпотеку, оскільки кредитор до виключення боржника з цього Реєстру (під час існування основного зобовязання) не реалізував своє право щодо іпотекодавця, не пред`явивши до нього позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Пролистать наверх

Заказ обратного звонка