Начальник юридического отдела прокоментировала судебную практику с государственными органами

Перелік державних органів, яким надані повноваження здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства є майже невичерпним. Найбільш поширеними заходами державного нагляду є проведення планових та позапланових перевірок.

Зокрема, підставами для здійснення позапланових заходів відповідно до приписів ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є: подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання; перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.

Як наслідок таких перевірок має місце рішення контролюючого органу, яким застосовуються відповідні санкції до суб’єкта господарювання.

Останнім часом найбільш поширеними є перевірки Управлінням у справах захисту прав споживачів підприємств, основним видом діяльності яких є роздрібна та оптова торгівля товарів побутового призначення, з огляду на що судові спори з цим органом складають певну частину загальної судової практики адміністративних спорів.

Та на жаль у більшості випадків рішення адміністративним судами ухвалюються не на користь суб’єктів господарювання, що обумовлено «імперативністю» рішень контролюючих органів, з огляду на що лише складання відповідного акту перевірки, яким встановлені певні порушення з боку суб’єкта господарювання, розглядаються судами як достовірний доказ наявності цих порушень, без з’ясування правомірності підстав для проведення перевірок та дотримання при здійсненні перевірок вимог встановлених законодавством, відповідності висновків викладених у акті перевірки дійсним обставинам справи.

При цьому необхідно зазначити, що деякий час суб’єктами господарювання у спорах з контролюючими органами використовувалися законодавчо встановлені обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб’єкта господарювання та застосування фінансових і адміністративних санкцій у випадку усунення виявлених порушень.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009р. № 502 в період до 31 грудня 2010р. були встановлені обмеження щодо проведення планових перевірок суб’єктів господарювання, позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб’єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням, а також застосування санкцій за порушення, що були усунуті суб’єктом господарювання, з огляду на що в цей період «суттєво збільшилась кількість звернень з боку фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства», що обумовлено відсутністю інших підстав для проведення позапланових перевірок.

Не дивлячись на встановлення вищезазначених обмежень щодо проведення позапланових перевірок та застосування санкцій, контролюючими органами здійснювалися позапланові заходи, за результатами яких безпідставно скорочувалися терміни для усунення виявлених порушень та застосовувалися санкції навіть за порушення, які були вчасно усунуті, що яви лосося підставою для судового спору.

Протягом 2010 року адміністративними судами при розгляді подібних спорів приймалися до уваги обмеження встановлені Постановою КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», на підтвердження чого свідчить відповідна судова практика.

Але вже на початку 2011 року при розгляді спорів щодо оскарження рішень Управління у справах захисту прав споживачів з приводу наявності підстав у контролюючих органів для проведення позапланових заходів та застосування фінансових та адміністративних санкцій в період дії вищевказаних обмежень позиція судів змінилася, про що свідчать відповідні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду у справах за № 2а-15617/10/2670, № 2а-13518/10/2670, № 2а-14647/10/2670, № 2а-11214/10/2670, № 2а-13517/10/2670, зі змісту яких випливає, що вищевказані обмеження не поширюються на позапланові перевірки суб’єктів господарювання, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб’єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням. Подібні твердження судів не можуть заслуговувати на увагу, оскільки відповідні обмеження стосуються як раз тих планових та позапланових перевірок, проведення яких як виключення дозволяється проводити в період до 31 грудня 2010 року, оскільки це взагалі єдино допустимі види та підстави перевірок в цей період. Остаточним буде висновок Вищого адміністративного суду за результатом розгляду вказаних справ вже у касаційному провадженні.

За таких обставин, перспективи судового розгляду спорів із контролюючими органами є сумнівними навіть за наявності обмежень щодо застосування такими органами заходів державного нагляду, після спливу яких відповідні рішення все більше набирають силу імперативного характеру.

Пранципал Оксана Сергіївна
Начальник юридичного відділу по роботі з юридичними особами
Адвокатської компанії «Кравець і Партнери»

Источник: Украинский юрист