Кравец: легализация провокации взятки в Украине — дань американским сериалам

Генеральный прокурор Украины Юрий Луценко поддерживает идею узаконить метод провокации на взятку. Однако считает, что нужно «хорошо сформулировать эту позицию» и сначала создать Антикоррупционный суд. Об этом он заявил на одном из украинских каналов. По словам генпрокурора, когда Антикоррупционный суд будет создан, можно будет говорить о таких методах работы НАБУ как автономное прослушивание и провокация на взятку.

Заявление генпрокурора в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Наприкінці минулого року один з конфліктів між ГПУ та НАБУ виник через провокацію на хабар, але тоді такі методи розслідування генпрокурор жорстко критикував. Що змінилося зараз і чому?

— Я б поділив. Що стосується прослуховування, це окрема ситуація, це просто право надати окремо НАБУ прослуховувати телефони, здійснювати доступ до різних інформаційних потоків, те, що робить зараз СБУ. Що стосується провокації підкупу, яка на сьогоднішній день міститься в КПК і за яку передбачена відповідальність, про те, що говорить генпрокурор, що він би погодився виключити цю статтю і все ж таки дозволити здійснювати цю провокацію хабара, я вважаю, що тут потрібно досить обережно підходити до цієї ситуації. І генпрокурор, що мене здивувало, також говорить про те, що потрібно досить уважно виписати цю статтю. Вже неодноразово за цей період були різні пропозиції, різні законопроекти, які надавали можливість введення скасування і введення окремих статей в ККУ стосовно провокування хабара, яким саме чином це не буде вважатися провокуванням. Але всі вони, на мій погляд, мають досить велику кількість недоліків, у зв’язку з тим, що вони все одно можуть використовуватися саме як певний шантаж посадових осіб. Тобто їм можуть нав’язувати, або підкидувати гроші і тим самим чином вже притягувати до відповідальності за хабар. Тому на сьогоднішній день ця стаття, на мій погляд, з огляду на розвиток українського законодавства і на ту правову систему, яка існує, вона не може бути прийнята і введена в КПК.

Наскільки заява Луценка є грою на публіку? Це — політичне рішення?

— Це вже не перше політичне рішення. І створення Антикорупційного суду, і сплата податків на виведений капітал — у нас очільники держави люблять робити різні гучні заяви, які декларують їх якісь пропозиції щодо зрушення, щодо позитивних змін, однак, насправді, нічого цього не відбувається, тому що ми живемо все ж таки в одній країні і ми це бачимо. Тому я вважаю, що в даному випадку пан Луценко досить обережно сказав те, що я прочитав в ЗМІ, що він би погодився, але з певними умовами.

Луценко наголосив, що погодився б на подібне в Україні лише за   наявності «великого та незалежного Антикорупційного суду». Що означає, коли генпрокурор каже, що він би погодився, адже не він вирішує, чи буде створений Антикорупційний суд?

— У нас вже давно очільники держави себе певним чином асоціюють з певними особами, які мають можливість приймати ті чи інші закони. Генпрокуратура і, тим більше, генпрокурор у нас не є суб’єктом законодавчої ініціативи, і тому те, що він би погодився… ну, я розумію, що коли б нардепи голосували за такий законопроект, вони прийняли б до уваги, що генпрокурор, хоча це також досить дивно, генпрокурор без юридичної освіти з чимось погодився, з юридичними якимись визначеннями. Ми розуміємо весь абсурд цієї ситуації, яка вже склалася в Україні. Однак навіть такі висловлення генпрокурора, в даному випадку — пана Луценка, говорять про те, що в провладній коаліції не існує єдиного підходу до цієї проблеми дозволити оце провокування хабара. Тому що навіть пан Луценко повідомляє, яким саме чином можна наразі використовувати цей механізм для того, щоб будь-якого держслужбовця притягати до відповідальності за хабарництво.

Чи погодяться голосувати депутати за те, що, можливо, буде використано проти них?

— Звичайно, чому я починав саме з правової системи, адже в американській правовій системі є таке поняття як лобізм. В даному випадку те, чим займався Борислав Розенблат чи Максим Поляков, це називається в американській системі лобізм і за це не притягають до кримінальної відповідальності. В Україні такої системи нема і тому, насправді, це постійне переплутування одного законодавства з іншим законодавством і призводить до таких неузгодженостей. Тому на сьогодні я не бачив жодного законопроекту, який би свідчив про те, що дійсно невинну особу не будуть притягати до відповідальності. А оце намагання постійно апелювати до так званого великого Антикорупційного суду… На мій погляд, навіть спроби створити цей Антикорупційний суд свідчать про певну неузгодженість і невпевненість правоохоронців в своїх силах і в своїй професійності. Звичайно, досить просто мати свій ручний суд, який буде приймати рішення на користь правоохоронців. На сьогоднішній день ми ж бачимо, що навіть той Солом’янський суд, який насправді став так званим антикорупційним судом і задовольняє всі ці клопотання антикорупціонерів, він досить часто порушує законодавство, і це — досить прикро. А що буде вже з великим Антикорупційним судом? Навіть страшно уявити, які у нього будуть повноваження.

В США є законодавство про лобізм, але яким чином і чи можливо це в українських реаліях зараз?

— На мій погляд, в українських реаліях з українським законодавством і правовим полем не можна виключати саме статтю «відповідальність за пропонування підкупу». Тому навіть в СРСР, який би він поганий не був, але були фахівці, які розробляли ці кримінальні кодекси і які нам дісталися з СРСР. І навіть в СРСР всі прекрасно розуміли, і була відповідальність саме за пропонування підкупу і пропонування хабара. Тому на сьогодні це все, насправді, така дань американській моді, американським серіалам, стосовно пропонування хабара. А те що працівники, детективи НАБУ неспроможні проводити належні досудові розслідування, ми вже пересвідчилися за три роки. Жодна справа реально не доведена до логічного завершення.

Голос Столицы