«Урядовий кур’єр» зібрав думки експертів про новий порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
Учора в Україні набув чинності новий Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (наказ Мінрегіону від 26.07.2019 р. №169). У нормативно-правовому акті ще раз, але чіткіше розписано таку можливість, яку надає Закон «Про житлово-комунальні послуги».
Тобто безпосередньо процедуру такого відключення споживачі вже мають. Зазначимо, що високі тарифи на централізоване опалення та гаряче водопостачання спонукали і експертів, і пересічних українців до розмови про узаконення такої практики.
За підсумками загальних зборів
У чому полягає процедура відключення та які її особливості?
У цих правилах встановлено, що відключають споживачів від систем центрального опалення або теплопостачання за рішенням співвласників багатоквартирного будинку. А його ухвалюють за підсумками їхніх зборів, адже слід продумати, яким чином будинок, в якому не буде централізованого опалення, забезпечувати теплом у подальшому. Такими співвласниками можуть бути не лише члени ОСББ, а й інші суб’єкти об’єднань, тобто і мешканці звичайних будинків, які перебувають на балансі ЖЕКів.
Важливо, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набуття чинності Закону «Про житлово-комунальні послуги» щонайменше половину помешкань і нежитлових приміщень було відокремлено від такого опалення, власники квартир, які приєднані до центральної подачі тепла, не зобов’язані відключати від нього своє житло. Заборонено і примусові відключення.
Рішення про таке від’єднання ухвалюватиме місцева влада чи орган місцевого самоврядування за відповідною письмовою заявою співвласників. Цим співвласникам потрібно надати до відповідних інстанцій проєкт відключення, який має відповідати всім державним будівельним нормам. А ще слід мати проєкт системи індивідуального чи автономного теплопостачання свого будинку. Тож не все так просто і не дуже дешево. Але про це згодом.
Коли всі документи надано, відключення може здійснити виконавець відповідної комунальної послуги або оператор зовнішніх інженерних мереж. Завважимо, що відключення від централізованої системи подачі тепла можливе лише у міжопалювальний період, тобто навесні або влітку.
Важливо знати й те, що всі види послуг здійснюються коштом співвласників житла та інших джерел, як зазначено в правилах, «не заборонених законом». Але ні держава, ні місцева влада відчайдухам, які хочуть жити окремо від центрального постачання тепла і знати, куди і як вносять кожну копійку на опалення, грошей на це не надає.
Держава не допоможе
Чи може держава чимось допомогти і чи дорого це коштує? Як зазначає «Урядовому кур’єру» керуючий ОСББ «Флагман» (м. Київ) Володимир Степашко, сума буде чималою: «Звісно, для середнього за розмірами багатоквартирного будинку це не вимірюється десятками мільйонів гривень, проте кілька мільйонів гривень треба на це мати. Маю на увазі всі роботи, пов’язані з демонтажем старої та монтажем нової опалювальної системи будинків. Тому зазначу, що бажання у нас перейти на локальне опалення було давно, а от гроші зібрати на це із членів ОСББ важко — люди не хочуть витрачатися».
Як бачимо, спрацьовує суто психологічний людський чинник — свої кревні віддавати не хочеться. А от на запитання кореспондента, чи може, приміром, частину таких витрат на себе взяти держава чи місцева влада, експерт зазначає, що ні.
Звісно, це великі кошти, та й робитиметься все не за рішенням влади, а за власним бажанням кожного зі співвласників будинків. Кошти ці значно більші, ніж за програмою «Теплі кредити», де держава частково брала на себе фінансове питання — до 30% усіх витрат. Тому своїм найближчим завданням Володимир Степашко вважає повне відключення від централізованої системи надання гарячої води у квартири. Справедливості заради треба сказати, що такий процес є взагалі дуже простим, і проблем з цим не виникає. Це підтвердив «Урядовому кур’єрові» експерт з питань роботи ОСББ Станіслав Драганов. За його словами, відключення від централізованого постачання гарячої води не загрожує жодними ризиками, і в більшості країн Європи (крім Східної та Скандинавії) воду вже давно нагрівають бойлерами та іншими пристроями. Інша справа — центральне опалення.
Технічних складнощів майже немає
Як технічно та юридично відбувається ця процедура? Директор аналітично-дослідницього центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко вважає, що всі питання вирішуватиме міжвідомча комісія. Наприклад, чи можливо певний будинок повністю відрізати від центрального опалення: «Загалом із цим проблем майже не виникатиме, адже люди можуть обрати на заміну такого виду теплопостачання чи опалення, приміром, дахову котельню. І чимало прикладів уже є».
Проте Володимир Степашко вважає, що складним такий процес може бути у так званих хрущовках, де замало місця для того, щоб щось десь прилаштувати, особливо у підвалах для локальної котельні. Однак саме дахові котельні цілком можливо обладнати і в такому типі будинків.
Щодо юридичної складової питання, то, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, місцева влада може висувати досить необґрунтовані вимоги до нових опалювальних систем у будинках, де мешканці хочуть відмовитися від центрального постачання: «Думаю, з часом і держава, і приватні структури, і мешканці таких будинків будуть зацікавлені у розробленні типових проєктів. Саме вони стануть свого роду консолідованими рішеннями, і влада зможе набагато швидше давати своє добро на встановлення альтернативних джерел вироблення та постачання тепла».
Чи стануть тепер приклади відмови цілими будинками від централізованого опалення масовими?
Ростислав Кравець впевнений, що саме так і буде. Адже, на його думку, люди вже не мають змоги сплачувати надто високі тарифи за опалення і залюбки переходитимуть на локальні джерела.
Про вмотивовані тарифи
А от фахівець ринку Андрій Гусельников не впевнений у цьому: «Можливо, в ОСББ набагато легше люди висловлюватимуть такі бажання. Та й там нечасто вони збираються гуртом з якогось питання. А ви спробуйте зібрати людей, будинок яких обслуговує ЖЕК! Нічого з цього не вийде. Якщо і доведеться зібрати, то чимало з власників квартир не захочуть переходити на локальне опалення. Наші люди в цих питаннях досить пасивні».
Колишній голова Київської міськдержадміністрації Іван Салій зазначив «Урядовому кур’єру»: «Треба просто встановлювати чесні й вмотивовані тарифи на центральне опалення. Навіщо нав’язувати цей складний і дорогий процес відмов від нього?»
Отже, те, що влада нарешті спромоглася нормативно-правовими документами прояснити питання відмови від централізованого опалення, дуже добре. Але проблема ця має і психологічне, і фінансове підґрунтя. Тепер нехай кожна будинкова громада вирішує її на свій розсуд.
Проте, як вважають фахівці, навіть з точки зору значної економії для людей, міст і держави, перехід на локальне опалення видається дуже вигідним. Адже під час транспортування тепла на відстань між котельнею та будинком до 6 кілометрів його втрата становить 30—40%. І ці чималі втрати теплопідприємства, звісно, кладуть на плечі споживачів у вигляді багатозначних цифр у щомісячних платіжках.
Олег Громов, УК
