Інформація про рахунки та статки всіх українців стане відома необмеженому колу осіб у всьому світі

Україна приєднується до “великого податкового обміну”.

20 березня парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект №8131, який передбачає впровадження у наше законодавство міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Це означає, що гроші українців по суті стають “прозорими” – про них знатимуть усі вітчизняні та іноземні податкові служби. І, відповідно, закручуватимуть гайки з податків, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Зазначимо, що законопроект 8131 став скандальним ще на етапі реєстрації у Раді. Відразу з’явилася маса “страшилок”, особливо для наших біженців у Європі.

Ще до ухвалення закону люди почали боятися отримувати гроші на українські банківські картки. Мовляв, якщо про це дізнаються європейські фіскали, знімуть допомогу, ще й змусять повернути вже отримані гроші та випишуть величезні штрафи. Ще одна “страшилка” – біженцям просто блокуватимуть або закриватимуть рахунки в українських банках.

Тобто саме щодо біженців новий закон може вдарити найбільше.

Буквально в останній момент формулювання законопроекту пом’якшили, і для рахунків, які потрапляють під ковпак податківців, запровадили планку в 250 тисяч доларів. Тобто рахунки українців у закордонних банках на цю чи меншу суму цікавити Держподаткову службу України не будуть.

Загалом же цей закон торкнеться не лише тих, хто має гроші на рахунках за кордоном, а й громадян, які залишаються в Україні, і для бізнесу, і для самих фінансистів, і навіть для адвокатів — їм належить стати “агентами” та ” зливати дані про своїх клієнтів.

Але головне, запровадження в Україні автоматичного обміну податковою інформацією — ще один крок у напрямку запуску непрямих методів оцінки доходів та витрат та посиленого контролю за сплатою податків.

“Цей закон – точно не для того, щоб “поставити “галочку”. І не лише для гармонізації українського законодавства із європейським. Це наші податківці потихеньку підбираються до обліку всіх активів громадян та бізнесу. Наступний крок – запитають про податки з них”, – каже нам банківський юрист Олександр Ярецький.

Розбиралися, що означає закон про автоматичний обмін фінансовими даними для наших біженців, решти громадян та бізнесу.

“Ви стукаєте на наших, ми – на ваших”

Ми вже детально писали про законопроект 8131. Він передбачає імплементацію до українського законодавства міжнародних стандартів обміну інформацією про фінансові рахунки.

Йдеться про два міжнародні стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

  1. Загальний стандарт звітності та перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS). Він передбачає збирання інформації про рахунки фінансовими установами та щорічний обмін нею з країнами-партнерами (на сьогоднішній день такого стандарту дотримується більше 110, тож коло для обміну досить широке).
  2. Стандарту з обміну інформацією на запит (EOIR).

На впровадження цих стандартів Україна підписалася ще 2021 року. А торік Державна податкова служба приєдналася до багатосторонньої угоди щодо CRS. Без відповідних змін до податкового законодавства дотримуватися його нереально, тому прийняття закону про обмін даних стало питанням часу.

У жовтні 2022 року в Раді було зареєстровано законопроект 8131 на цю тему, і його дуже швидко ухвалили у першому читанні. Затримка трапилася на наступному етапі – до документу було подано близько 200 поправок, а сам проект “завис” у профільному комітеті”, який схвалив його лише днями. І відразу ж законопроект з’явився на порядку денному парламенту і проголосував.

До речі, у проекті до другого читання з’явилося кілька важливих виправлень. Але повернемося до них згодом.

Поки що – про суть самого “податкового обміну” і чому його так бояться і пересічні українці, і бізнес.

Проект 8131 буквально відразу ж набув скандальної популярності і обріс масою “страшилок”. Етапи проходження законопроекту у Раді докладно обслуговувалися не лише у профільній спільноті, а й, наприклад, у групах у соцмережах наших біженців до ЄС. Хоча, на перший погляд, проект дуже вузький, стосується суто фінансистів і податківців і для звичайних людей мало зрозумілий.

Тим не менш, з’явилося багато чуток. Наприклад, про те, що проведення по українських банківських картках передаватиме європейським податківцям. Через що нібито людей масово позбавлятимуть допомоги, вимагатимуть повернути вже виплачені гроші, ще й випишуть величезні штрафи за приховування інформації та неправомірне отримання соціальної допомоги від країн ЄС.

Страхи з цього приводу настільки великі, що багато наших біженців стали з побоюванням проводити по них будь-які транзакції ще наприкінці минулого року. Тобто ще до ухвалення закону, хоча, звичайно ж, на той момент він навіть теоретично не міг працювати.

То що ж за “податкова бомба” міститься у новому законі?

“Якщо говорити по-простому, міжнародні стандарти автоматичного обміну фінансовими даними – це свого роду домовленість між податковими органами різних країн передавати один одному дані щодо “чужих” податкових резидентів. Головна мета кожної країни – “виловити” закордонні активи та гроші своїх податкових резидентів ( громадян та бізнесу) і зняти з них податки, або, якщо вони вже сплачені в інших країнах, зафіксувати цей факт і “звіритися” за податками відповідно до договорів про уникнення подвійного оподаткування (тобто перерахувати податки за місцевим законодавством, і можливо, спрощено принцип такий – ви “стукаєте” на наших податкових резидентів, які мають гроші та активи у вашій країні, а ми, відповідно, – на ваших”, – пояснює Олександр Ярецький.

Тобто теоретично “боятися” мають українські громадяни та компанії, які мають за кордоном неврахований дохід, активи чи “лівий” бізнес, які не декларують в Україні і не сплачують з них податки. Також “видимими” для наших податківців стають іноземні компанії українських власників.

І, відповідно, такі ж дані щодо грошей та майна податкових резидентів інших країн надаватиме державам-партнерам Україна.

“Приміром, якщо громадянин Німеччини купив в Україні нерухомість та здає її, але не декларує ці доходи і не сплачує з них податки, то після впровадження автоматичного обміну даними вся ця інформація стане відомою німецькій податковій службі, і вона ґрунтовно візьме такого громадянина в обіг. “Якщо він і так все майно декларував, і податки не приховував, то з ухваленням нового закону для нього нічого не зміниться. Тобто ризики з’являються тільки для “ухилістів””, – додав Ярецький.

Отримати інформацію щодо закордонних активів можна було й раніше. Але для цього потрібно було формувати спеціальний запит до податкових органів, а нерідко – ще й підкріплювати його рішенням суду. Що, зрозуміло, різко звужувало “охоплення” платників податків. З ухваленням нового закону обмін даними йтиме в автоматичному режимі.

Якщо ж людина чи компанія не має жодного майна та доходів за кордоном, то їхні норми нового закону торкнутися не повинні, — каже Ярецький.

Втім, за словами Кравця, насправді навіть розрахунки українців, наприклад, із закордонними контрагентами чи магазинами стануть “видимими” для наших податківців.

“За загальними правилами, особа повинна сплачувати податки з усіх доходів та подавати податкову декларацію в тій країні, податковим резидентом якої вона є. Зараз не всі платники дотримуються цих вимог, і контролюючі органи це усвідомлюють. Тому автоматичний обмін фінансовою інформацією стане ефективним інструментом виявлення та перевірки нового задекларованого доходу, який виник за кордоном Також новий інструмент сприятиме ефективному застосуванню правил щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній, які в Україні набули чинності з 1 січня 2022 р. Після впровадження обміну інформацією податкові органи автоматично отримуватимуть дані про активи податкових резидентів України, без направлення запитів про закордонні рахунки, і почнуть перевіряти виконання правил щодо оподаткування такими платниками”, – сказав у коментарі “Страні” юрист юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Іван Маринюк.

Чи блокуватимуть рахунки українським біженцям і позбавлять їх допомоги в Європі

З’являється багато нюансів щодо наших біженців у Європі. Хоч вони і залишаються громадянами України, багато хто стає податковими резидентами тих країн, де знайшли тимчасовий притулок (податкове резидентство може присвоюватися автоматично через 183 дні постійного проживання в країні).

Тобто дані щодо наших біженців – про їхні фінансові рахунки та активи на батьківщині – Україна буде змушена передавати. Тут виникає відразу кілька ризиків.

Перший – пов’язаний із самою передачею даних.

За даними Нацбанку, українці щомісяця витрачають за кордоном близько 2 млрд євро зі своїх рахунків в українських банках. Багато громадян продовжують працювати на віддаленні в українських компаніях і отримують зарплати на українські банківські картки.

У багатьох країнах, оформлюючи допомогу, наші біженці мали вказати наявність таких карток та баланс на них. І, відповідно до цих даних, ухвалювали рішення про виділення їм допомоги. Зрозуміло, що більшість біженців, що оформити допомогу, не зізнавались у тому, що продовжує отримувати дохід в Україні.

Але оперативно перевірити таку інформацію європейські контролери не могли. Як пояснював голова прес-служби Приватбанку Олег Серга, інформація про рахунки українців є банківською таємницею і нікому не передається, крім випадків, передбачених законодавством, наприклад, за рішенням суду.

Тепер же банківська таємниця фактично обнулюється.

“Це означає, що у європейських податківців можуть постати питання – чому людина оформилася на допомогу, якщо вона має заощадження та активи в Україні, що дозволяють безбідно жити”, – каже Кравець.

Але є нюанс.

Згідно з новим законом, автоматичному обміну даними підлягає інформація про фінансові рахунки податкових резидентів інших країн.

Тобто на перше місце виходить питання податкового резиденства.

Ми вже писали, що є багато критеріїв, за якими визначається податкове резидентство. Скажімо, постійне проживання у тій чи іншій країні понад 183 дні. За ним, податковими резидентами інших країн стають ті, хто живе за межами України більше півроку, а це більшість біженців. Але є й інші критерії. Наприклад, наявність нерухомості у тій чи іншій країні або “центру економічних та життєвих інтересів” (родичі, робота та ін.).

Наприклад, Польща, Ірландія та Литва ще раніше заявили, що не вимагатимуть з наших біженців звіту про їхні українські доходи та активи, вважаючи їх податковими резидентами України, оскільки саме на батьківщині знаходиться їхній центр “життєвих інтересів”. Але інші країни однозначної відповіді на питання – чи є українські біженці їхніми податковими резидентами – досі не дали.

Тому нашим біженцям варто самим подбати про визначення свого податкового резидентства. Наприклад, оформити довідку, що вони залишаються податковими резидентами України (її можна безкоштовно замовити у податковій службі).

Але в цьому випадку докладні дані щодо доходів українців за кордоном отримуватиме вже наша податкова служба. І, відповідно, нараховувати на них податки.

Державна служба вже наказала нашим біженцям активно включатися до кампанії з декларування доходів за 2022 рік. У декларації слід зазначити всі іноземні доходи, включаючи допомогу від країн ЄС. Щоправда, податками допомоги не оподатковуватимуться.

Якщо ж людина працює за кордоном, і отримує там зарплату, то цей факт також слід зазначити. Так як з європейських зарплат податки автоматично йдуть до місцевих бюджетів, а Україна має з більшістю країн ЄС договори про уникнення подвійного оподаткування, то буде просто “звірка” з податків (перерахунок за вітчизняним законодавством, після чого можливе донарахування податків або, навпаки, зайве повернення сплачених сум).

Другий ризик пов’язаний безпосередньо з українськими банківськими рахунками наших біженців.

У самому законі не зазначено, що громадянам України, які проживають в інших країнах, можуть блокувати або закривати рахунки у вітчизняних банках.

Але про таку загрозу юристи заговорили відразу після оприлюднення проекту 8131.

Справа в тому, що за новим законом банки, фінансові компанії і навіть адвокати стають фінансовими агентами. Тобто, зобов’язані ретельно відстежувати “підозрілі” рахунки, і якщо за ними “з’являться обґрунтовані підозри”, то це може стати підставою для “відмови у встановленні ділових відносин, надання фінансових послуг, у тому числі, для розриву договірних відносин”. Тим більше, що “фінансовий агент не несе відповідальності за завдані власнику рахунки збитки, пов’язані з розривом договірних відносин”.

Для самого фінансового агента у разі, якщо він пропустить “підозрілого клієнта” будуть жорсткі штрафні санкції (виписати їх диференційовану систему має Кабмін).

“Запроваджується специфічна паралельна система звітності банків та фінансових установ, що може стати для них додатковим головним болем”, – каже Ярецький.

Щоб перестрахуватися, фінустанови можуть просто блокувати рахунки нашим біженцям або компаніям у разі найменших підозр, а то й зовсім відмовляти в обслуговуванні. Тим більше, що в законі прописані досить жорсткі вимоги до таких клієнтів. Наприклад, про зміну статусу податкового резидентства слід повідомити протягом п’яти робочих днів та надати відповідні документи.

“По суті, запроваджуються норми, які можуть змусити наші банки масово закривати рахунки біженцям”, – вважає Кравець.

Самі банкіри прямої відповіді на питання – що буде з рахунками наших біженців, і як у принципі новий закон позначиться на роботі фінустанов – поки що не дають.

“Давайте дочекаємося остаточного ухвалення закону (його ще має підписати президент – Ред. ), – сказав нам Олег Серга.

У неформальних бесідах банкіри визнають, що з рахунками біженців “можуть бути проблеми”.

“Це не означає, що їх одразу почнуть закривати. Але є вимоги закону, і якщо вони не виконуватимуться (наприклад, за повідомленням про зміну податкового резидентства), рахунок може блокуватися до з’ясування обставин”, – сказав представник одного з банків.

“Легалізація 3.0”?

До другого читання у законопроекті №8131 з’явилася важлива поправка.

Відповідно до неї, залишки коштів на рахунках фізосіб-резидентів України у розмірі менше 250 тисяч доларів або 10 млн гривень на рахунках в іноземних банках, станом на 31 грудня 2023 року, фактично будуть легалізовані. Наша податкова, навіть отримавши інформацію про ці гроші від своїх іноземних колег, не перевірятиме джерела походження коштів та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).

Це зроблено, нібито, для того, щоб підстрахувати наших біженців, більшість яких вже відкрили рахунки в іноземних банках, і отримують на них допомогу чи зарплату або зберігають свої заощадження. Без цієї поправки, отримавши інформацію про рахунки українців в іноземних банках, наші податківці могли б порушити питання про сплату податків із цих коштів до українського бюджету, або, як мінімум, за звіркою даних – чи взагалі сплачені з них податки.

Тобто, з одного боку, ухвалена поправка – у плюс українцям, які зберігають заощадження за кордоном (але ця поправка “працює” лише в один бік – про рахунки фізосіб в українських банках, навіть якщо на них менше 250 тисяч доларів, все одно будуть повідомляти країни-партнери)

Нардеп та голова профільного податкового комітету у Раді минулого скликання Ніна Южаніна називає цю поправку “амністією капіталів 3.0”.

“За такими коштами комітет (профільний комітет Ради, який підтримав цю поправку – Ред. ) нівелював 7 років роботи чиновників на міжнародному рівні, спрямовану на боротьбу з ухиленням від оподаткування. Приєднання України наступного року до 102 країн світу, які в автоматичному режимі обмінюються інформація про залишки коштів іноземців на рахунках у банках матиме формальний характер для податкових цілей, при цьому фінансова допомога від іноземних держав під час війни мільйонам українців і так не оподатковується в Україні, джерела її походження є прозорими, а вивезені нашими громадянами заощадження були задекларовані.

Влада просуває легалізацію за 250 тисячами доларів кожному корупціонеру та ухилисту від сплати податків, яким вдалося розмістити гроші в іноземних банках, спочатку звільнили від ліквідації контрольованих іноземних компаній, потім амністували доходи, з яких не сплачені податки (мається на увазі, що закінчилася. минулого року амністія капіталів – Ред. ), а зараз для тих, хто не встиг легалізувати кошти в іноземних банках”, – написала Южаніна у своєму телеграмі.

Сюрпризи для бізнесу

У новому законі – чимало сюрпризів і для бізнесу.

Під особливим контролем податківців будуть компанії, які ведуть бізнес за кордоном або мають контрагентів.

Терміни зберігання первинної документації з таких операцій збільшили з трьох до п’яти років. Це означає, що можуть збільшитися терміни для податкових перевірок (які раніше були обмежені трьома роками).

“Ще один сюрприз для наших бізнесменів – українським податківцям стане повністю доступною інформація про ті закордонні компанії, власниками яких вони є. Це означає, що ховати активи за кордоном буде складно”, – додав Ярецький.

Як перевірятимуть рахунки та які дані підуть на обмін

Перший автоматичний обмін фінансовою інформацією з країнами-партнерами Україна проведе у 2024 році. Йому підлягатимуть дані, починаючи з липня 2023 року.

З 1 липня цього року фінустанови вже мають запустити заходи “належної перевірки”.

На офіційному сайті Мінфіну розміщено пояснення щодо нового закону. У них зокрема зазначено, що існуючі рахунки (відкриті до 30 червня 2023 року) перевірять протягом 2023-2024 років. Конкретні терміни залежить від самих рахунків. Так, рахунки фізосіб з “високою вартістю” – залишком понад мільйон гривень – перевірять до 31 грудня 2023 року, включать до звіту за підзвітними рахунками до 1 липня 2024 року, а під обмін даними вони підуть 30 вересня наступного року.

За рахунками фізосіб із “низькою вартістю” (балансом до мільйона гривень, але мінімальний поріг не вказано, а це означає, що під перевірки підуть навіть невеликі рахунки) мають перевірити до 31 грудня 2024 року, включити до звітів на 1 липня 2025 року, а пустити під обмін – 20 вересня 2025 року.

Тобто, єдине послаблення, яке одержують власники рахунків із “низькою вартістю” – тимчасове відстрочення.

Банківські рахунки організацією, на яких більше 250 тисяч доларів, перевірять до кінця наступного року, а на обмін дані підуть із 30 вересня 2025 року. Рахунки із залишком коштів менше 250 тисяч доларів на 30 вересня 2024 року, за інструкцією Мінфіну, не підлягають перевірці.

Мінфін також дає докладну схему – за яким принципом йтиме обмін інформацією. Компетентні органи різних юрисдикцій стануть надавати інформацію про фінансові рахунки нерезидентів, які ведуть банки, страхові, інвестиційні компанії та ін. місце народження, дані про фінустанову, дані про рахунок, залишок на ньому, доходи та обороти, дивіденди, відсотки та інші доходи.

Фінустанови будуть зобов’язані перевіряти податковий статус клієнта у всіх випадках.

За рахунками фізосіб фінустанови мають перевірити інформацію про поточну адресу клієнта та переконатися, що вона підтверджена документальними доказами (офіційним документом). Тобто як мінімум людей попросять такі дані надати.

“У разі виявлення кількох ознак, за якими клієнта можна віднести до різних юрисдикцій, можна звернутися до клієнта та отримати документ самостійної оцінки, щоб уникнути ситуації з одночасною звітністю для кількох юрисдикцій”, – йдеться у поясненнях Мінфіну.

Всі нові рахунки, відкриття після 30 червня 2023 – перевірятимуться за стандартами CRS автоматично.

“Черговий крок до запуску непрямих методів”

Незважаючи на те, що українців, які не мають активів та доходів за кордоном, і не поїхали як біженці до Європи, новий закон формально не стосується, експерти впевнені, що до закручування гайок з податків треба готуватись усім.

“Цей закон не просто “для галочки”. Він працюватиме, і посилить загальний податковий нагляд за платниками. Фактично все йде до впровадження непрямих методів контролю доходів та витрат, хоча по суті, кампанію з легалізації коштів провалено, та масових заповнень “нульової декларації “, з якої можна почати відлік за доходами та податками, так і не сталося”, – каже Ярецький.

Про те, що новий закон працюватиме на запуск в Україні непрямих методів контролю та боротьбу з ухиленням від сплати податків, прямо йдеться і в записці пояснення до проекту 8131. Дані стануть “важливим джерелом податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб” “, – йдеться у пояснювальній записці.

Щоправда, для повноцінного запуску такого механізму будуть потрібні ще додаткові законодавчі зміни.

СТРАНА

Leave a Comment

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Замовлення зворотного дзвінка