Процес розлучення нерідко супроводжується поділом нерухомості. Тривалий час майно, набуте у шлюбі, суди ділили навпіл так, як цього вимагав Сімейний кодекс. Допоки Верховний Суд не постановив, що лише факту придбання майна за час шлюбу замало для висновку про те, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, пише газета “Експрес”.
— Згідно зі статею 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям у шлюбі, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд дітей, хвороба) самостійного заробітку чи доходу, — розповідає юрист Євген Власов. — Проте наприкінці 2015 року з’явилися дещо інші перші правові висновки Верховного Суду України, які відтоді мали враховувати суди нижчих інстанцій. Так, у постановах ВСУ, прийнятих у справах №6-1568цс16 від 7 та 16 грудня( № 6-2641цс15) 2015 року, була сформована правова позиція, згідно з якою слід досліджувати не тільки період, коли набувалося те чи інше майно, але й те, на чиї кошти купувалося.
Минулого року ВСУ також ухвалив декілька рішень в аналогічних справах (постанова у справі №6-399цс17, у справі №6-843цс17).
— Що змінюється після цих рішень?
Є. Власов: — Судова практика стала виходити з того, що слід досліджувати і період придбання майна, і те, на чиї кошти його набуто, і мету придбання.
— Наведіть, будь ласка, приклад…
— Скажімо, в особи була земельна ділянка, придбана до шлюбу, — додає адвокат Ростислав Кравець. — Вона продала її за 20 тисяч доларів, і, вже перебуваючи у шлюбі, подружжя купило квартиру вартістю 30 тисяч доларів. Після розлучення, ділячи майно, суди зобов’язані враховувати не тільки те, що квартира була придбана у шлюбі, а й те, на чиї кошти це зроблено. Тобто якщо особа надасть докази, що гроші, вторговані за земельну ділянку, витрачено на купівлю нерухомості, то після розлучення вона може претендувати на більшу частину квартири, яку буде визнано особистою приватною власністю, а не сумісною.
— Про які докази йдеться?
Р. Кравець: — Це можуть бути розписки, договір зі спеціальним застереженням, у деяких випадках допоможуть свідчення інших людей. Якщо доказів немає, то поділ відбуватиметься у рівних частках.
Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн
