Фокус з’ясував, чи можна працювати роздрібному бізнесу під час повітряної тривоги, чи потрібно закривати магазин під час тривоги, що робити відвідувачам, і чи передбачено санкції за ігнорування сповіщення про можливий удар.
З початку російського вторгнення сигнал повітряної тривоги супроводжує життя українців практично у всіх регіонах. Рекордні 189 повідомлень про повітряну тривогу пролунали у День Незалежності України 24 серпня.
Як спрацьовує повітряна тривога: ненависний мільйонам українців звук сирени створює обертання маховиків, які запускає електродвигун. Тобто використовується не цифровий сигнал, а механіка, яку не оновлювали десятиліттями. Інформація про необхідність включення сирени надходить від ЗСУ протягом трьох хвилин після виявлення загрози. Сирени включає черговий центр управління, який цілодобово перебуває на посту.
Скільки часу триває повітряна тривога — відповідь на це запитання українці отримують у телеграм-каналах та мобільних додатках. Наприклад, у Google play та App Store можна завантажити програму “Повітряна тревога”, розроблену українською компанією Ajax Systems Inc. Вона сповіщає не лише про оголошення тривоги, а й про її завершення.
Також українців хвилює, чи працює метро під час повітряної тривоги?
Коли звучить сирена, підземка будь-якої доби відкрита як бомбосховище. Однак із рухом потягів у Києві є нюанси: на наземних ділянках робота метро припиняється до скасування повітряної тривоги, а потяги курсують лише між підземними станціями. У зв’язку з цим поїздки з одного берега на інший увечері на метро досить ризиковані. Якщо оголосять повітряну тривогу, додому доведеться добиратися на таксі, щоб встигнути до комендантської години.
Що працює під час повітряної тривоги. Практика бізнесу та рекомендації для громадян
Останнім часом громадяни України, багато з яких під час повітряної тривоги вважають за краще не відвідувати укриття, а продовжувати займатися своїми повсякденними справами, зіткнулися з тим, що магазини, заклади громадського харчування, автозаправні комплекси тощо під час повітряної тривоги не працюють.
“Велика мережа АЗК у Києві не обслуговує під час тривоги, у мережі гіпермаркетів просять усіх залишити територію магазину та пройти на нижній паркінг, у кінотеатрі зупиняють сеанси та пропонують або повернути вартість квитків, або дочекатися закінчення повітряної тривоги”, — розповідає співрозмовник Фокусу з Києва.
Чи працюють магазини під час повітряної тривоги, залежить від ситуації та стандартів, які діють у тій чи іншій торговій мережі чи на торговій точці. Якщо біля одного магазину під час повітряної тривоги люди скупчуються в очікуванні відкриття, то на сусідній вулиці магазини продовжують обслуговувати покупців, наче нічого не було.
Багатьох українців також турбує питання, чи працює “Нова пошта” під час повітряної тривоги. За інформацією компанії, працівники зачиняють відділення “Нової пошти” та просять відвідувачів пройти у безпечне місце. Опитані Фокусом громадяни підтверджують, що під час повітряної тривоги “Нова пошта” справді не працює.
Варто зазначити, що практика закриття магазинів та інших закладів набула широкого поширення не з першого дня війни, а нещодавно.
“Після трагедії в ТЦ “Амстор” у Кременчуці поведінка більшості закладів стала набагато дисциплінованішою”, — узагальнює Сергій Савинський, юрист юридичної компанії Gracers. За його словами, зараз у багатьох ТРЦ столиці після оголошення сигналу “повітряна тривога” як персонал, так і відвідувачів просять негайно залишити приміщення та пройти до найближчого укриття. Дещо гірша ситуація із закладами громадського харчування, театрами, кіно тощо, де все ще наявне ігнорування сигналів “повітряна тривога”. Однак це все — про відносно мирний Київ.
Що робити під час повітряної тривоги громадянам. Вимоги закону та рекомендації
Олена Оксюта, адвокатка, радниця ЮФ Тотум уточнює, що на законодавчому рівні немає чітких вимог щодо того, що робити під час повітряної тривоги громадянам, зокрема якщо сигнал тривоги застав на вулиці, в магазині, ресторані тощо.
У Києві діють такі рекомендації військової адміністрації відвідувачам ТРЦ під час сигналу “Повітряна тривога”:
- Ознайомитись з інформацією, як діяти у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій
- Дотримуватись правил поведінки в місцях масового скупчення
- Не залишати неповнолітніх дітей без нагляду
- Уважно стежити за сигналами системи оповіщення адміністрації закладу
- Неухильно дотримуватися вказівок адміністрації закладу
- У разі оголошення евакуації без паніки залишити приміщення
- Під час евакуації не користуватися ліфтами, спускатися сходами, прямувати певними маршрутами до певних укриттів
- Швидко без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді
- Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатись за бетонними плитами, бордюром, лягти у поглибленнях землі, згрупуватись та закрити голову руками.
- Зберігати спокій
- За необхідності надати допомогу нужденним
Тобто на питання, яке хвилює бізнес, чи можна виганяти людей під час повітряної тривоги із закладу, на підставі перерахованих рекомендацій щодо Києва відповідь буде ствердною. Багато підприємств так і діють. “В одному з київських кафе під час повітряної тривоги нам сказали, що не працюють і запакували обід із собою”, — підтверджує співрозмовниця Фокусу з Києва. Однак про обов’язок виставити відвідувачів за двері не йдеться.
“З огляду на те, що до адміністративної відповідальності за ігнорування сигналу “повітряна тривога” фактично нікого не притягають, під час таких ситуацій відвідувачі ТРЦ можуть діяти на свій розсуд — йти в укриття або залишатися в кріслі перукаря чи за столом у ресторані, — робить висновок Сергій Савинський. — Однак не пам’ятати страшну трагедію в ТЦ “Амстор” — легковажне рішення. Можна втратити кошти, витрачені на пасту болоньєзе, проте зберегти собі і близьким життя та здоров’я”.
Чи можна працювати під час повітряної тривоги? Що потрібно знати бізнесу про правила та відповідальність
На питання, чи потрібно зачиняти магазин під час повітряної тривоги,опитані Фокусом юристи кажуть, що однозначної відповіді у нормативно-правовій базі немає.
Олена Оксюта уточнює, що на законодавчому рівні питання про те, що робити у разі повітряної тривоги, не врегульоване, і бізнесу залишається керуватися лише рекомендаціями ДСНС та деяких військових адміністрацій. Наприклад, у Києві міська військова адміністрація опублікувала такі рекомендації власникам ТРЦ щодо дій під час сигналу “Повітряна тривога”:
- Забезпечити наявність та готовність системи сповіщення на випадок надзвичайної ситуації військового характеру
- Визначити найближчі укриття для відвідувачів та персоналу.
- Позначити маршрути евакуації до укриттів
- Призначити осіб, відповідальних за сповіщення, відкриття дверей запасних евакуаційних виходів, забезпечення порядку евакуації, збереження майна тощо
- Розробити чітку інструкцію для працівників щодо дій по сигналу та провести з ними тренування
- Розмістити на видному місці інформацію для відвідувачів про порядок дій сигналу
- Періодично доводити інформацію до відвідувачів щодо дій у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуації
- Організувати швидку евакуацію відвідувачів та персоналу у разі загрози
- Перевірити відсутність людей у приміщеннях після евакуації
- За необхідності вжити обмежувальних заходів кількості відвідувачів
“На превеликий подив, з 24 лютого 2022 року жодних загальнообов’язкових для виконання правил поведінки під час повітряної тривоги у торговельно-розважальних закладах не прийняли”, — підтверджує Сергій Савинський. Тому, за словами співрозмовника Фокусу, алгоритм дій працівників та відвідувачів магазинів, кафе, театрів зазвичай регулюють такі документи:
- рекомендації районних та обласних військових адміністрацій
- рекомендації ДСНС (Приблизний алгоритм дій населення за сигналами оповіщення цивільного захисту “Увага всім”, “Повітряна тривога”)
- внутрішні корпоративні правила поведінки під час оголошення сигналу “Повітряна тривога”
- кодекс цивільного захисту України в частині, хто і що має робити у разі будь-якої небезпеки
- положення про організацію оповіщення про надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту, що регламентує, коли мають включатися сирени, а також, хто і як повинен сповіщати людей про небезпеку
- план реагування на надзвичайні ситуації державного рівня (інструкція про те, як мають реагувати керівники та чиновники у разі небезпеки)
“За відсутності чіткого нормативно-правового чи локального регулювання керівництво магазину, кафе, ресторану зобов’язане забезпечити повідомлення про повітряну тривогу персоналу та відвідувачів. Подальший алгоритм дій на законодавчому рівні чітко не врегульований, примусову евакуацію не передбачено“, — пояснює Олена Оксюта.
Бізнес, здається, враховує такі нюанси. Наприклад, під час сигналу повітряної тривоги персонал закладів громадського харчування чи сфери послуг повідомляє відвідувачів про небезпеку та пропонує охочим пройти в укриття. Проте самі заклади продовжують працювати у звичайному режимі, а охочих їх залишити, як правило, мало.
“Законодавством не передбачено закриття або припинення роботи підприємств, установ та організацій під час повітряної тривоги. Всі діють відповідно до місцевих норм і правил, встановлених на конкретному підприємстві”, — підтверджує Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”.
Проте адвокат наголошує, що у разі загибелі чи поранення людей адміністрацію можуть притягти до кримінальної відповідальності. У Кримінальному кодексі є кілька статей із цього приводу:
- Стаття 367. Службова недбалість
- Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної чи техногенної безпеки
- Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
“На практиці , щоб уникнути ризиків настання відповідальності за життя і здоров’я відвідувачів та працівників, під час повітряної тривоги заклади найчастіше припиняють роботу і пропонують відвідувачам перейти в найближче укриття, — коментує Олена Оксюта. — Проте часто такі укриття відсутні, тому відвідувачам необхідно йти до підземного переходу або метро, що може бути зовсім не близько». Тому на основних торгових вулицях під час повітряної тривоги часто можна побачити скупчення людей.
Однак невдовзі вимоги до бізнесу можуть посилити. “Після страшної трагедії, яка сталася 27 червня 2022 року внаслідок підступного удару з боку Росії по ТЦ “Амстор” у Кременчуці у Верховній Раді України, зареєстрували законопроєкт №7546, який пропонує запровадити кримінальне покарання для бізнесу за ігнорування норм цивільного захисту, зокрема й повітряного тривоги», — повідомив Сергій Савинський.
Законопроєкт №7546 пропонує запровадити такі варіанти покарання:
- штраф до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз 51 тис. грн)
- виправні роботи до 2-х років
- обмеження волі до 3 років або позбавленням волі на той же термін
- позбавлення волі на строк від 3-х до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (якщо дії спричинили загибель людей)
Наразі законопроєкт перебуває на опрацюванні в уповноважених комітетах ВРУ — про ухвалення його найближчим часом не йдеться.
