Європа вже найближчим часом планує спростити отримання посвідки на проживання для іноземців, зокрема українців. Про “спрощення” Єврокомісія повідомила ще минулого року, але лише зараз справа йде до голосування за нововведення.
Вступити в силу вони можуть уже з наступного року.
Про що йде мова? Змін цілий список, зокрема, хочуть зменшити терміни проживання в ЄС, які дозволяють людині претендувати на дозвіл на проживання – з п’яти років до трьох. Причому “стаж” європейського життя можна набирати не в одній країні, а в кількох. Тобто наші біженці, які виїхали до Європи в перші дні війни, половину необхідного для посвідки на проживання вже мають.
Також Європа планує прибрати планку щодо доходів претендентів на ВНЖ. Можна буде взагалі не мати стабільного доходу (тобто роботи), але мати, наприклад, “спонсорську допомогу”. Буде також спрощення для дітей.
“Навіщо це робить Європа – зрозуміло. На тлі жорсткої демографічної кризи в ЄС наростає дефіцит робочих рук. Наприклад, у Німеччині з минулого року залишилися незакритими майже 2 млн вакансій”, – каже голова Всеукраїнської асоціації агентств з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник,
Зазначимо, що лінією працевлаштування в європейських країнах паралельно йдуть додаткові спрощення. Наприклад, у тій же Німеччині нещодавно ухвалили закон, який дозволить іноземцям прискорити підтвердження дипломів (а для деяких спеціальностей воно взагалі скасовується) та пошук роботи.
“Все це – додаткові аргументи для наших біженців, щоб залишитися в Європі. Виїжджали всі від війни, головним аргументом тоді була безпека. А ось при поверненні враховуватимуть вже й економічну складову. Навіть якщо завтра війна в Україні закінчиться, це не означає, що Післязавтра наші біженці приїдуть додому. Середня зарплата в Україні – 14 тисяч гривень, а в Німеччині мінімалка 2 тисячі євро. І чим більше перспектив відкриватиметься перед нашими біженцями в Європі, тим важче переконати їх повернутися в Україну”, – каже Воскобойник.
Мешканка Київської області Тетяна, яка вже понад рік перебуває у Польщі та знайшла там роботу, каже, що приїхала в Україну “у відпустку”, на кілька тижнів. Вдома добре, але планує повертатися — на неї чекаю на роботі, а дитина йде до польської школи.
“Якщо буде можливість оформити посвідку на проживання, звичайно, ми це зробимо. Насамперед – заради перспектив для сина”, – каже нам Тетяна.
Розбиралися, як Європа полегшує умови для іноземців і що це означає для наших біженців та України.
“Швидкий” посвідка на проживання та зниження планки для претендентів
Ще минулого року Єврокомісія вийшла з ініціативою спростити здобуття ВНЖ для іноземців. Наразі ця тема знову спливла – готується голосування директиви в Європараменті. Щоправда, нововведення, якщо їх ухвалять, ще мають внести до свого законодавства країни Євросоюзу. Тим не менш, є прогнози, що нова схема з ВНЖ почне працювати вже з 2024 року, або з 2025-го.
Планується кілька нововведень.
1. Зменшення терміну проживання, після якого можна подаватися на ВНП. Нині це п’ять років, буде – три роки. Причому необов’язково жити весь цей час в одній країні Європи можна в різних. Також до “стажу” європейського життя включається студентська віза і навіть трудова віза на сезонну роботу. Тобто наші біженці, які виїхали до Європи на початку війни, половину терміну, необхідного для того, щоб подаватися на ВНЖ, вже мають – статус тимчасового захисту також зараховується.
2. При отриманні ВНЖ людина може переїжджати на роботу в інші країни Європи (зараз має жити і працювати в тій країні, що надала видне проживання), а також виїжджати за межі ЄС на строк до 24 місяців поспіль без втрати статусу (зараз – не більше 6 місяців).
3. Знизять вимогу щодо знання мови – з В1 до А2. При цьому мовні курси повинні надаватися безкоштовно (зараз це правило працює не у всіх країнах Європи).
4. Знизять вимоги щодо рівня доходів. Зараз для претендентів на ВНЖ вони повинні бути не нижчими за мінімальну зарплату в країні, тобто, мається на увазі, що людина вже має роботу. За новими правилами, достатньо буде показати, що є хоч якийсь дохід. Причому не обов’язково це зарплата, може бути накопичення, спонсорська допомога, допомога від третіх осіб тощо.
5. Діти тих, хто отримає ВНЖ, можуть автоматично претендувати на статус довгострокових резидентів без додаткових умов.
6. Заяву про ВНЗ розглядатимуть не довше 60 днів, видаватимуть статус – на п’ять років з автоматичним продовженням після закінчення цього терміну.
“Спрощення готують не просто так. Європа страждає від жорсткої демографічної кризи, і намагається отримати додатковий людський ресурс та робочі руки. Зрозуміло, що нововведення плануються не лише під українців, а для всіх іноземців. Але саме наші біженці можуть стати наймасовішою армією претендентів на Більшість уже прожила в Європі половину терміну, необхідного для подання заяви на статус, Мова на той час також усі освоять, багато хто має роботу, а ті, хто її не має, отримують допомогу з України (наприклад, мамі з дитиною перераховує кошти. працюючих в Україні батько та інші родичі)”, – зазначає Воскобойник.
За його словами, в ході опитувань біженців, які проводила асоціація, з’ясувалося, що залишитися в Європі після війни хоче лише 12%.
“Але коли у людей запитали, чи хочуть вони щоб їхні діти навчалися в Європі, то вже 40% відповіли позитивно. Це якраз і є та цифра “повернення”, адже мама не залишить дитину самої в Європі, житиме з нею., найближчою реперною точкою для нас буде початок нового навчального року.Ті, хто на той час не повернуться в Україну, відкладуть питання повернення ще на 9 місяців, тому що діти підуть до європейських шкіл, і “зривати” їх з місця люди не будуть, навіть якщо, припустимо, війна закінчиться вже завтра, Українці поступово інтегруються в європейську спільноту, а спрощення на проживання може стати ще одним аргументом, щоб залишитися в Європі надовго, навіть після війни. але коли настане час повертатися, включиться ще й економічний фактор – зарплата, рівень та якість життя тощо. І порівняння тут може бути не на користь України”, – додав Воскобойник.
Голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець зазначає, що після війни підстав для продовження статусу тимчасового захисту українцям у ЄС вже формально не буде. Кожен випадок розглядатимуть індивідуально, залежно від того, чи має людина роботу, які доходи тощо. Тому для тих, хто планує залишитися в Європі, постане питання набуття статусу законного перебування, і спрощення щодо ВНЖ якраз зіграють їм на руку.
“Це справді може стати аргументом залишитися для багатьох наших людей. Тим більше після заяв “а давайте після війни ще на три роки закриємо кордони для чоловіків”. Тобто багато українців захочуть отримати статус законного перебування в Європі – для роботи, на майбутнє і так далі”, – каже Кравець.
Зазначимо, деякі країни паралельно опрацьовують питання спрощення ВНЖ для іноземців на національному рівні.
Наприклад, у Чехії готується законопроект, яким українці у спрощеному режимі зможуть подаватися на ВНЖ на возз’єднання з сім’єю, на роботу (для висококласних фахівців), навчання тощо.
“Інститут тимчасового захисту є і поки що залишається основним інструментом для забезпечення перебування іноземців, у тому числі, українців, що рятуються від війни. Але в міру збільшення тривалості конфлікту доцільно вже зараз дати людям, які захочуть залишитися в Чеській республіці, можливість отримати інший тип дозволу на перебування”, – пояснили в чеському МЗС.
Звати на роботу
Наприкінці червня німецький Бундестаг ухвалили поправки до імміграційного закону від 2020 року. Останній, нагадаємо, давав більше можливостей для працевлаштування висококваліфікованим фахівцям із країн, які заїжджали до Європи за так званою “блакитною картою” (Bluе Card).
Тепер же більше шансів на роботу в ЄС отримують не тільки висококласні фахівці, а й люди з нижчою кваліфікацією або навіть без неї.
Так, біженці, які звернулися до німецької влади з проханням про притулок, поки чекають на відповідь, можуть поміняти свій статус і стати трудовим мігрантом (претендентам на притулок працювати було заборонено).
У Німеччині це нововведення називають “зміною ряду” (Spurwechsel), взявши термін із автодорожньої лексики, пише DW.
Щоправда, щоб не спровокувати неконтрольований наплив іноземців, окремі запобіжники німецьку владу все ж таки залишили. Поки що поміняти статус із “просителя притулку” на “трудового мігранта” можуть лише ті іноземці, які заїхали до 29 березня 2023 року (їх понад 160 тисяч).
Ще одне нововведення — можливості для працевлаштування навіть для іноземців, які заїхали туристичними візами. Якщо людина приїхала “на екскурсію”, але несподівано знайшла роботу, їй дозволять залишитися. Щоправда, йдеться лише про кваліфікованих спеціалістів.
Але головне – знижено вимоги до підтвердження кваліфікації (які в Німеччині були одними з найжорсткіших у Європі). Так, якщо людина, окрім диплома, має ще й два роки стажу роботи з конкретної спеціальності, її можуть брати на роботу без підтвердження диплома. Щоправда, це не стосується, наприклад, таких фахівців як лікарі чи інженери – їм, як і раніше, доведеться підтверджувати дипломи.
Запроваджується “карта шансів” для іноземців – її можуть отримати ті, хто поки що не має пропозицій від німецьких роботодавців, але вважаються перспективними. Ця “перспективність” визначатиметься за системою балів, які отримає претендент (вік, спеціальність, стаж роботи, знання німецької/англійської, наявність зв’язків у Німеччині та ін.). Максимальний бал – 12. Але якщо людина набере хоча б 6, їй дозволять приїхати до Німеччини та протягом року шукати роботу за спеціальністю (і підробляти 20 годин на тиждень на некваліфікованих роботах).
Для претендентів на Blue Card знизили планку із зарплати (з 4 до 3,5 тисяч), а підтверджувати дипломи можна вже у процесі роботи. Для IT-шників прибрали навіть вимогу з диплому про вищу освіту – досить просто досвід роботи зі спеціальності (наприклад, після курсів).
При цьому іноземним спеціалістам дозволили провозити із собою не лише дітей, а й батьків.
За рахунок цих нововведень Німеччина планує хоча б почасти вирішити питання кадрового дефіциту. За даними німецького уряду, кількість вакансій на кінець 2022 року досягла 1,98 млн. Найзатребуваніші — у сфері охорони здоров’я та догляду, у машинобудуванні, на транспорті, у будівництві.
“Великі проблеми – з робочим персоналом. Минулого року німецькі роботодавці не змогли закрити 60% вакансій”, – каже Воскобійник.
За підрахунками уряду, Німеччина потребує додаткового притоку фахівців на рівні 400 тисяч осіб на рік. “Тому, гадаю, будуть і додаткові пом’якшення вимог до іноземців”, – зазначає Воскобойник.
Для українців більша частина цих “спрощень” стане важливою вже після війни, адже зараз вони й так можуть перебувати на території тієї ж Німеччини та влаштовуватись на роботу. “Але коли війна закінчиться, це стане стимулом для нової хвилі трудової міграції, зокрема висококласних фахівців”, – додав Воскобойник.
Втім, норма, що пом’якшує вимогу щодо дипломів, важлива для наших біженців уже зараз – вона спростить пошук роботи за спеціальністю.
До речі, ще на початку війни спростили працевлаштування для наших фахівців та інші європейські країни. Зокрема, в Італії та Литві українські лікарі та фармацевти можуть працювати без підтвердження дипломів, і багато хто вже влаштувався.
“Мене взяли на роботу до державної клініки за спеціальністю і навіть на той момент без знання литовського, але під слово честі, що я його вивчу. Зі спілкуванням з пацієнтами проблем не було, бо всі розуміють російську. Вже отримую додатковий сертифікат на пластичного хірурга “, – розповіла нам київський лікар Наталія Попова, яка працює у Литві.
“Саме чинник роботи може стати тим аргументом, який змусить наших біженців залишитися в Європі. ВНЖ це, звичайно, важливо, але кар’єрні та зарплатні можливості все ж таки в пріоритеті. Приміром, у Німеччині лікар-хірург отримує на руки в середньому до 8-. 10 тисяч євро.У нас офіційно – 20 тисяч гривень.Зрозуміло, що пацієнти дають “подяки”, але далеко не всім. Зрозуміло, що можливість збільшити свої доходи в рази стане вагомим аргументом для українців і без війни – і для біженців, і для тих, хто зараз на батьківщині, але згодом може замислитись про зміну місця проживання”, – каже Воскобойник.
“Не повернеться 60%”
Тим часом, за словами президента Конфедерації роботодавців Олексія Мірошниченка, вже зараз виникає питання – хто відбудовуватиме Україну після війни.
“Ми вивчили питання відновлення Каховської ГЕС, про яке зараз багато говорить уряд. І з’ясувалося, що навіть якщо будуть гроші, у нас просто не вистачить фахівців для реалізації цього проекту (їх потрібно до 6-7 тисяч). Робочих потрібних спеціалізацій немає достатньо. кількості, а ПТУ готують їх у рази менше, ніж того вимагає ринок праці, тобто доведеться хіба що залучати іноземних робітників, і це тільки один проект, а в повоєнній Україні їх буде безліч, хто відновлюватиме країну – питання відкрите., що після війни на нас може чекати нова хвиля трудової міграції”, – каже Мірошниченко.
За даними Мінекономіки, у найближчі 10 дітей, щоб забезпечити зростання ВВП на рівні 7-8% на рік, Україні знадобиться додатково 4,5 млн. працівників.
“Це щодо ситуації на зараз. Але багато наших біженців все ще працюють на українських роботодавців віддалено, деякі повертаються. Але після того, як ці зв’язки розірвуться, цифра кадрового дефіциту може зрости. Зрозуміло, що потрібна масштабна програма щодо повернення українців на батьківщину і вже зараз треба думати, що запропонувати іноземним фахівцям і де їх шукати. Якщо все залишити як є, з Європи, з урахуванням їх послаблень щодо ВНЖ та роботи, не повернеться щонайменше 60% наших біженців”, – додав Воскобойник.
Вже зараз багато наших біженців, навіть ті, хто дуже хоче повернутися додому, запитують, а чи потрібно їм це робити.
“У Польщі і я працюю, і чоловік, якому взимку виповнилося 60, і він зміг виїхати. Старша донька навчається в українському виші на дистанційці та підробляє офіціанткою у польському ресторані, молодший син – у польській школі плюс українська онлайн. У нас великий приватний будинок. у Київській області, а тут винаймаємо маленьку квартиру.Дуже хочеться повернутися, але не впевнена, що навіть коли закінчиться війна ми зможемо це зробити.Тут у нас доходи більше 4 тисяч євро на місяць, в Україні незрозуміло де потрібно працювати, щоб стільки мати. Плюс я б хотіла, щоб син закінчив у Польщі школу і вступив до вишу. Тому поки триматимемося тут”, — розповіла “Країні” Тетяна.
Втім, як уже писала “Країна”, за великим рахунком дискусію на тему “хто буде оббудовувати країну” поки що дуже теоретична.
Ніхто не може точно сказати, коли та чим закінчиться війна, на яких умовах. У якому стані на той час буде українська економіка і чи реальні перспективи інтеграції до ЄС. Без відповіді на ці запитання взагалі неможливо говорити ні про перспективи повоєнної відбудови, ні про те, скільки для цього потрібно людей.
Якщо Україна швидко вступить до ЄС, у країну потечуть інвестиції, створюватимуться нові робочі місця з хорошими зарплатами, то не важко буде повернути на батьківщину мільйони біженців – вони самі збиратимуть валізи і повертатимуться.
Якщо ж інвестицій не буде, а Україна залишиться корумпованою країною з незрозумілими перспективами, то основу економіки становитимуть лише ті галузі та виробництва, які виживуть під час війни, наприклад, сільське господарство, переробка агропродукції, видобуток корисних копалин та інші. А для обслуговування такої економіки навіть тих людей, які зараз залишилися жити в Україні, може бути занадто багато.
