Верховний суд визнав незаконною ліквідацію банку “Хрещатик”. Відповідна постанова з’явилася в державному реєстрі судових рішень.
“Хрещатик” віднесли до неплатоспроможних 5 квітня 2016 року. Фонд гарантування вкладів запровадив тимчасову адміністрацію. 25% акцій банку належало Київській міській держадміністрації. Там обслуговувалися понад 30 комунальних підприємств столиці. На його рахунки надходили платежі за житлово-комунальні послуги. Банк мав 124 відділення. 43 із них — у Києві. На 1 жовтня 2015 року посідав 18-те місце серед 122 діючих банків, за даними НБУ. У червні 2018-го фінустанову мали ліквідувати.
— Для власників банку це рішення суттєвого значення не має. Вони відповідатимуть за дії, що призвели до неплатоспроможності банку, — говорить адвокат Ростислав Кравець, 44 роки. — Суд визнав, що Нацбанк недостатньо контролював діяльність “Хрещатика”. НАБУ тепер зможе притягнути керівництво НБУ до відповідальності за покривання проблем банку та бездіяльність. Продаж майна фінустанови можна буде визнати незаконним. Це позитивна новина для позичальників, майно яких перебувало в заставі за кредитами. Зможуть оскаржити продаж у суді. Відновити роботу банк не зможе. Подібні рішення суди приймали і стосовно інших фінустанов. Нацбанк винен у доведенні до неплатоспроможності, вкладники через це втратили кошти. Люди зараз подають позови проти НБУ, аби повернути свої гроші. Шанси на виграш досить значні.
— Можна оскаржити в судовому порядку рішення Нацбанку, що “Хрещатик” визнали неплатоспроможним і вивели з ринку. Але це не поверне фінустанові банківську ліцензію, — каже фінансовий аналітик Олексій Кущ, 43 роки. — Продовжити роботу “Хрещатик” не зможе. Рішення Верховного суду лише пригальмує процес ліквідації банку. Це не в інтересах клієнтів. Кредитори третьої-четвертої черги втратять можливість отримати свої кошти. У виграші будуть акціонери та керівництво банку. Рішення суду не дає підстав провести розслідування їхніх дій і відкрити кримінальну справу.
Фонд гарантування вкладів повернув гроші 97% вкладників банку “Хрещатик”. Їхні депозити не перевищували 200 тис. грн. Сума компенсації становила 2,7 млрд грн.
