Офіційне пояснення причин ухвалення постанови №102 — боротьба з валютними спекуляціями в прикордонних областях.
Із 21 травня 2022 року своєю постановою №102 Нацбанк відпустив у вільне плавання готівковий курс валюти. Як писав Фокус, для операцій із платіжних карток банкам дозволено конвертувати гривню у валюту за ринковим курсом. Тобто з гривневих карток, якими розраховуються українці за кордоном або використовуються для зняття готівки, надалі може списуватися сума, скажімо, за курсом 37,0 UAH/USD, а не 29,25 UAH/USD, як раніше.
Удар по кишені можуть відчути мільйони українських біженців. Проте, як пояснюють у банках, це захід проти валютних спекулянтів. “Мета заходу — зменшити відтік валюти через зняття готівки з гривневих карток за кордоном, оскільки частина таких операцій була однією із складових чорного валютного ринку. Схема передбачала зарахування гривні на картки, а потім конвертацію в інвалюту шляхом зняття готівки в банкоматах за кордоном“, — пояснює Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій “Юнекс Банку”.
Як зазначає співрозмовниця Фокусу, коли розрив між офіційним курсом НБУ та курсом чорного ринку суттєво зріс, цей механізм став особливо вигідним, і тому НБУ скасував фіксований курс для таких операцій, а також знизив ліміт на зняття готівки з гривневих карток за кордоном.
За оцінками Нацбанку, щодня обсяг таких угод становив близько $100 млн, хоча далеко не всі вони були частиною чорного ринку.
Джерела Фокусу на чорному валютному ринку підтвердили, що, знімаючи з гривневих карток валюту за кордоном і перепродаючи її в Україні, на чорному ринку вдавалося заробляти не менше 5%, але тепер схема зруйнована.
Проте Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК “Кравець і партнери” за офіційним мотивом припинення схем зі спекуляцією валютою в прикордонних областях України бачить крок, спрямований на підтримку банків і надання їм можливості заробляти на різниці в курсах.
Водночас для власників валютних карток курс конвертації залишається затиснутим у межі 29,25 UAH/USD. “Валютні надходження від працівників і валютні заощадження українців є досить значними. Благодійна допомога також часто надходить у валюті, і ці гроші витрачаються в Україні на придбання речей першої необхідності та спорядження для армії. Але банкам учергове дають можливість заробляти”, — зазначає Кравець.
У ситуації, що склалася, програють і підприємці, які отримують виручку у валюті, зокрема представники IT, фрілансери тощо. “Продавати валюту ФОП ми не можемо, а купувати в них валюту можна тільки за курсом НБУ+1%. ФОП “щасливі”, — пише у своєму профілі у “Фейсбуці” співзасновник monobank Олег Гороховський. Він просить НБУ подивитися на цю ситуацію очима клієнтів і обговорити з банками, як зробити так, щоб були і вовки ситі, і вівці цілі.
Нагадаємо, від обмежень на валютному ринку продовжують відчувати незручності експортери. “Імпортери виграють від фіксованого курсу, тоді як експортери воліли б продавати виручку за курсом ближче до готівкового “, — зазначає Анна Золотько. Проте співрозмовниця Фокусу вважає, що поки що користі від фіксованого курсу більше, хоча у звичайному житті таке навряд чи можна було б вітати.
Як раніше повідомлялося, для операцій із платіжних карток українських переселенців банки тепер можуть переводити гривню у валюту за ринковим курсом, а не за курсом НБУ.
