Зміна власності стратегічно важливих для України підприємств навряд чи зможе суттєво вплинути на їхню роботу.
Секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України Олексій Данілов на брифінгу у понеділок, 7 листопада, дав пояснення щодо переходу у власність держави активів стратегічно важливих підприємств. Раніше повідомлялося, що серед них – АТ “Мотор Січ”, ПрАТ “Запоріжтрансформатор”, ПрАТ “АвтоКрАЗ”, ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта”, які пов’язують з олігархами Ігорем Коломойським, Костянтином Жеваго, В’ячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним. За словами Данілова, вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міноборони. Після завершення дії воєнного стану, відповідно до вимог закону, вони можуть бути повернені власникам або буде відшкодовано їхню вартість. Як оцінюєте це рішення? Які в нього можуть бути наслідки? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Те, що відбувається зараз – просто видимість деолігархізації
Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко вважає, що навіть якщо ці підприємства перейдуть державі, нічого кардинально не зміниться.
“Так, буде призначено керівників, проведуть якийсь тендер, призначать членів наглядової ради. Але навряд чи це якось вплине на роботу цих підприємств, – зазначає експерт. – Зміна власності нічого не змінює. Той самий “Мотор Січ” точно розвалиться, повторивши долю “Південмашу” – повної руїни, що висить на балансі держави. Думаю, “Мотор Січ” у майбутньому генеруватиме лише збитки, ніхто не знатиме, що з ним робити раніше. Там купа контрактів була, зв’язків Богуславського, схем, знайомств. Нині все це обірвалося”.
А “Укрнафта”, продовжує Олександр Охріменко, і так була фактично у власності держави.
“Коломойський періодично грів там руки, скандали якісь виникали. Але у Бені це підприємство ще Порошенко фактично забрав. Те, що відбувається зараз, — просто видимість деолігархізації. Ми забираємо в олігархів! Що це дасть народу Україну? Да нічого! По суті, піар влади. Показати людям – дивіться, ми працюємо! Ми маємо купу держпідприємств. І практично всі вони є збитковими, пронизаними корупцією. Скільки б директорів там не міняли, закінчується скандалами”, – констатує експерт.
Перспективи повернення цих підприємств власником, виплат якихось коштів за них вкрай туманні
Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:
“Було б непогано дізнатися, чому саме ці підприємства обрано для переходу у власність держави. На якій підставі. Частина є банкрутами – ті ж “Запоріжтрансформатор”, “АвтоКрАЗ”. А Кременчуцький нафтопереробний завод, який є основним активом Укрнафти, знищено обстрілами. Що саме тепер хочуть робити на цих підприємствах – не зовсім зрозуміло.
Крім того, експерт звертає увагу, що на підставі закону, на який посилаються представники РНБО, держава зобов’язується повернути вартість зазначених підприємств, а після закінчення військового стану, якщо власник захоче, він може через суд повернути ці підприємства.
“Було цікаво дізнатися, за якою вартістю оцінені акції цих підприємств. Адже фактично виплати за них наразі вже екс-власникам покладаються на наших дітей. Є закон та відповідний порядок, затверджений ще у 2012 році. Згідно з ними терміни подібних виплат можуть розтягуватися до п’яти років. Але ж ми розуміємо, що в повоєнній Україні це буде дуже добрий термін – якщо протягом п’яти років комусь щось компенсуватимуть”, – зазначає Ростислав Кравець.
Він вважає, що перспективи повернення цих підприємств власником, виплат якихось коштів за них є вкрай туманними.
“Як туманна, на мій погляд, і оцінка вартості активів даних підприємств, і мета передачі у власність держави активів, які у своїй частині є банкрутами. Давно відкриті процедури банкрутства щодо деяких із них. Зрозуміло, що через те, що вони стали державними, ці процедури можуть бути припинені. Але це аж ніяк не відновить роботу цих заводів та підприємств”, – пояснює експерт.
На місці президента варто було б розглянути входження держави в контрольний пакет акцій таких підприємств – понад 50-60%
На думку адвоката, кандидата юридичних наук Сергія Войченка, до цього переліку слід було б включити енергетичні системи, які перебувають у власності Ахметова. Адже вони теж – стратегічні підприємства, пояснює експерт.
“Зрозуміло, що дехто говоритиме про певний наступ на право власності, яке має бути захищене законом. Але ми маємо нові реалії – воєнного часу, – наголошує Сергій Войченко. – До того ж, певні категорії людей, по-перше, отримали ці активні за безцінь, по-друге, наживалися на них (хтось у співпраці з владою, хтось – завдяки власному монопольному становищу та укладання договорів про ненапад із тією ж владою за певний відсоток)”.
Експерт наголошує, що після війни країну треба буде відроджувати, ставити на ноги. І було б добре, щоб на той час на стратегічних підприємствах діяла ефективна система управління.
“Я на місці президента розглядав би входження держави в контрольний пакет акцій таких підприємств – понад 50-60%. Щоб держава була акціонером, могла отримувати прибуток та забезпечувати замовленнями, не маючи проблем із ефективним менеджментом. Але однозначно – стратегічні підприємства, включаючи ті, котрі дають українцям воду, газ, тепло, електроенергію, мають бути негайно націоналізовані та передані народу України”, – вважає Сергій Войченко.
