Суддя Верховного Суду чи не найбільша мрія правника і вершина кар’єрної сходинки. Якою ціною може датися така посада та як це вплине на «справедливе» правосуддя стане видно зовсім скоро.
В червні 2016 року було прийнято чергову судову реформу, де після ручної «зачистки» суддівського корпусу має відбутися повне перезавантаження, в тому числі, і Верховного Суду.
Ініціаторами та розробниками таких інновацій наголошувалося на тому, що після змін до складу Верховного Суду буде відібрано професіоналів своєї справи, адже кожному доведеться пройти безпощадний відбір, і нарешті Верховний Суд запрацює на повну силу і кожен зможе захистити свої права.
І так, почнемо з обіцянки «запрацює». Після розмови з однією високоповажною людиною, яка не на словах знає, що таке здійснювати правосуддя, стало цікаво більш детально розглянути питання, хто, як та коли зможе стати суддею Верховного Суду.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 38 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді.
Таким чином, для того, щоб стати суддею Верховного Суду необхідно відповідати вимогам та пройти кваліфікаційне оцінювання.
Згідно зі ст. 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання складається за таких етапів, як: іспит, дослідження досьє та співбесіда.
В той же час, ч. 1 ст. 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.
Тобто, до іспиту може бути допущена особа, яка у відповідності до ст. 77 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» пройшла 12-місячну спеціальну підготовку у Національній школі суддів України.
Отже, кандидатом на посаду судді Верховного Суду може претендувати лише та особа, яка вже пройшла річну спеціальну підготовку. Риторичним буде запитання – як багато осіб, станом на період, коли відбуваються прийом заявок, матиме свідоцтва про проходження спеціальної підготовки, яка необхідна для складення кваліфікаційного оцінювання.
Як швидко «запрацює» Верховний Суд черговий раз залежить від того, як швидко можновладці та недолугі реформатори-популісти з всіляких громадських організацій, що фінансуються за рахунок іноземних урядів, та «професори» з Конституційної комісії при Президентові України разом з правничим блоком самої Адміністрації Президента зорієнтуються виправити недолуге законодавство та яким коштом це обійдеться для державного бюджету. А головне – як зробити, щоб це не виглядало як підробка та не допустити визнати свою повну некомпетентність у проведені судової реформи.
Далі варто більш прискіпливо подивитися на обіцянку «відібрати професіоналів» до Верховного Суду.
03 листопада 2016 року ВККС України було прийнято Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Цим Положенням передбачено, яку кількість балів може набрати суддя та вартість цих балів за кожним з критеріїв:
5. Оцінювання критеріїв:
5.1. Критерії компетентності:
5.1.1. Професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких:
5.1.1.1. Рівень знань у сфері права, у тому числі рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 90 балів.
5.1.1.2. Уміння та навички проведення судових засідань та ухвалення судових рішень – 120 балів.
5.1.1.3. Ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів.
5.1.1.4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.
5.1.2. Особиста компетентність – 100 балів.
5.1.3. Соціальна компетентність – 100 балів.
5.2. Критерій професійної етики – 250 балів, з яких:
5.2.1. Морально-психологічні якості – 100 балів.
5.2.2. Інші показники – 150 балів.
Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам професійної етики.
5.3. Критерій доброчесності – 250 балів, з яких:
5.3.1. Інтегративність – 100 балів.
5.3.2. Інші показники – 150 балів.
Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до доброчесності.
Тільки 9% від загальної оцінки займає рівень знань у сфері права, у тому числі рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні.
Постає логічне запитання – так про який відбір йде мова. Дивлячись на сьогоднішню ситуацію «торгів за крісло», виникає думка про відбір не скільки якісний, як особистісний з метою фільтрації «вірних» кадрів.
Цікавою буде й позиція Конституційного Суду України щодо вирішення питання про те чи необхідно нинішній суддям Верховного Суду України проходити кваліфікаційне оцінювання аби залишитися при посаді, адже одні з останніх рішень Верховного Суду України наводять на думку, що підготовку до «відбору» «справедливі» кадри вже розпочали.
Наприклад, Верховний Суд України нещодавно прийшов до висновку у постанові від 02 листопада 2016 року №6-2161цс16 що воля територіальної громади як власника майна може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Таким чином, у разі скасування з якихось причин рішення місцевої влади про приватизацію чи продаж майна його можливо без будь-яких обмежень у часі витребувати з незаконного володіння у добросовісного набувача.
Таким чином, ВСУ «неупереджено» відкрив можливість до нескінченної реприватизації.
Ще одне цікаве правозастування було здійснено Верховним судом в адміністративній справі від 01 листопада 2016 року, зокрема:
«Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі оскарження суддею місцевого чи апеляційного суду до ВРЮ рішення ВККС про притягнення його до дисциплінарної відповідальності він не вправі оскаржити це ж саме рішення ще й до суду. У такому випадку до адміністративного суду може бути оскаржене лише рішення ВРЮ, прийняте за наслідками розгляду скарги на рішення ВККС…суд мав з’ясувати, але не з’ясував, чи належним способом захисту є пред’явлення позову про визнання незаконним рішення ВРЮ, прийнятого за наслідками розгляду скарги на рішення ВККС, якщо на час розгляду справи у суді цим органом вже прийнято інше рішення, на підставі якого Президент України має право звільнити суддю з посади».
В даному випадку ВСУ не лише «справедливо» створив практику обмеженого доступу до правосуддя, а й «добросовісно» скасував судове рішення, яке не підлягало оскарженню у ВСУ згідно з КАСУ.
Отакий він – «безпощадний» відбір до Верховного Суду, який ще на старті гарантує допуск професіоналів з 9% рівнем знань (в кращому випадку), але, які точно знатимуть як застосувати «справедливість та доброчесність» у зв’язку з резонанстністю справи під час здійснення правосуддя.
Головний висновок, який наразі можливо зробити, це те, що проведення конкурсу за наявною нормативною базою призведе до появи у результаті судової реформи 9 відсоткових суддів з сумнівними правами для здійснення правосуддя. Ну і дякувати за все це українці можуть громадським діячам, що фінансуються за рахунок іноземних урядів та «професурі», яка перевіряла та лобіювала таку безглузду реформу, після якої довіра до судової гілки влади зникне реально, а не міфічно, як намагались два роки нав’язати цю думку суспільству.
Адвокат АК Кравець і партнери Анна Мартиненко
Адвокат АК Кравець і партнери Ростислав Кравець
Блог Обозреватель
