Уряд готується перевести українську економіку на “військові рейки”.
Незабаром це абстрактне гасло може стати законною вимогою.
Як стало відомо, Кабінет міністрів розглядає відповідний документ.
Йдеться про проект розпорядження уряду “Про переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду”.
Копія акта, який минулого тижня виносився на розгляд Кабміну, є в ЕП.
Документ підготовлений за дорученням президента і передбачає переведення певних галузей, підприємств та установ у стан “повна готовність”.
Раніше уряд прийняв рішення про введення режиму надзвичайної ситуації у Донецькій та Луганській областях, а також про введення режиму підвищеної готовності на території всієї країни.
“Прошу не плутати це з надзвичайним станом і воєнним станом, які вводяться рішеннями парламенту. Наше рішення спрямоване тільки на одне: всі повинні працювати 24 години на добу і сім днів на тиждень”, – зауважив Арсеній Яценюк.
Втім, як би прем’єр не намагався розрядити обстановку, дії влади свідчать про зворотне. Остання ініціатива уряду щодо переведення економіки в умови “особливого періоду” – не виняток. “Сюрпризи” чекають і на бізнес, і на населення.
Особливий період
Що таке особливий період, пояснює закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
“Це період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або з моменту введення воєнного стану, або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій”.
Отже, з моменту оголошення мобілізації економіка країни може бути переведена на роботу в умовах “особливого періоду”.
Як зазначають експерти аналітичного центру “Нова соціальна та економічна політика”, перші три хвилі мобілізації 2014 року обійшлися без цього. Мова тоді йшла тільки про мобілізацію людських ресурсів та транспортної техніки.
Указом від 14 січня 2015 року президент уперше доручив перевести економіку на умови функціонування в особливий період. Уряд згаданим розпорядженням може закріпити доручення Петра Порошенка.
Питання лише в тому, коли це відбудеться, і чому таке рішення ухвалює не парламент, а Кабінет міністрів в рамках окремого розпорядження.
Суть “особливого періоду” можна також побачити в інших законах: “Про функціонування єдиної транспортної системи в особливий період” та “Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період”. В усіх випадках пріоритет надається задоволенню потреб Збройних сил.
Приміром, для об’єктів енергетики “головними” споживачами стають: у першу чергу – органи державної влади, у другу – ЗСУ, інші військові та правоохоронні формування, у третю – оператори спецзв’язку, у четверту – підприємства з ремонту та постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки, далі – інші виконавці мобілізаційного замовлення.
Для транспорту встановлюється своя ієрархія пріоритетів: військові перевезення, перевезення, пов’язані з евакуацією населення, перевезення, пов’язані з евакуацією вантажів, народногосподарські перевезення.
Заборонити експорт
Отже, проект розпорядження Кабміну передбачає, що до процесу “переведення економіки” залучаються усі міністерства, відомства, місцеві адміністрації, органи місцевого самоврядування, державний концерн”Укроборонпром” та НАНУ. На них покладається виконання заходів, які суттєво розширюють їх повноваження.
Ось кілька таких завдань.
По-перше, буде припинятися виконання поточних бізнес-планів підприємств, “якщо вони перешкоджають виконанню мобілізаційних планів щодо забезпечення потреб Збройних сил або інших військових формувань”.
Очевидно, що потреби армії та Нацгвардії – поняття доволі широке. Тож підґрунтя для застосування таких норм буде необмеженим. До того ж, у документі не вказується, про підприємства яких форм власності йдеться.
Старший партнер ЮК “Кравець і партнери” Ростислав Кравець вважає, що мова йде лише про державні підприємства. Водночас, джерело в Кабміні каже, що такі обмеження можуть застосовуватися до підприємств усіх форм власності.
Тієї ж думки дотримується і директор аналітичного центру “НоСЕП”, колишній заступник глави Адміністрації президента при Януковичі Ірина Акімова.
“Закон не робить виняток для певної форми власності. Відповідно до законодавства, підприємства, установи та організації не зможуть відмовлятися від укладання договорів на виконання мобілізаційних завдань”, – запевняє вона.
Будь-яке підприємство можуть зобов’язати працювати на оборонку. Це в першу чергу підприємства металургії, автотранспортні, будівельні компанії, агропромислові підприємства (елеватори).
По-друге, забороняється експортувати продукцію військового та подвійного призначення.
Що таке товари подвійного призначення? Це широкий перелік товарів, який складається з окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, які не призначені для військового використання, але можуть бути використані у військових цілях.
Це справжня знахідка для митників і податківців у рамках збережених “сімейних” годівниць, які тепер працюють на нових господарів. Підтвердженням тому може стати черговий скандал з корупційними схемами на Одеській митниці.
“Тут велике підґрунтя для зловживань. Це не означає, що вони повністю заборонять вивезення продукції. Це великі міжнародні контракти. Крім того, це санкції та зменшення надходжень валюти”, – зазначає Кравець.
“Формально документ передбачає повне припинення експорту таких товарів, але в нашому уряді спочатку говорять, а потім думають. Швидше за все, буде прийнята низка постанов з вимогами для бізнесу отримувати дозволи та проводити експертизи. Без хабарів навряд чи обійдеться”, – додає він.
Юрист запевняє, що після початку дії розпорядження, яке міститиме таку заборону, адміністративні суди будуть отримувати купу позовів від експортерів.
По-третє, держоргани можуть зобов’язати підприємства тимчасово надавати будівлі, споруди, земельні ділянки, транспорт та інші матеріально-технічні засоби Збройним силам. Мова, знову ж таки, не лише про державні установи.
“Ця вимога пошириться на всіх, в тому числі і на громадян, так як це закріплено в статтях 21 і 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – пояснює керуючий партнер ЮК Prove Group Владислав Кочкаров.
Ставиться також завдання забезпечити технічне прикриття важливих промислових об’єктів. Можуть бути відновлені і запущені в роботу раніше законсервовані виробничі потужності, склади чи транспортні комунікації.
По-четверте, розпорядження Кабміну передбачає “розбронювання” матеріальних цінностей Держрезерву. Йдеться, насамперед, про пальне.
Розповідаючи про режим підвищеної готовності, Яценюк недавно повідомив про створення регіональних координаційних центрів з надзвичайних ситуацій – у кожній області під керівництвом голів облдержадміністрацій.
Передбачається, що ресурси будуть надавати за запитами ОДА. Ще раніше прем’єр доручив Держрезерву, Мінагропроду і ПАТ “Аграрний фонд” перевірити, “що реально на папері, а що є на елеваторах і складах”.
Про “націоналізацію” коштів
П’яте завдання – одне з найбільш приголомшуючих поряд із забороною експорту. Дослівно положення звучить так: “Здійснити переведення фінансової та банківської систем на функціонування в умовах особливого періоду”. Це все. Втім, громада уже бачила, що означає “особливий період” у банківській сфері.
Зокрема, в Мінфіні кілька місяців мудрували над законопроектом “Про фінансову систему”. Він передбачає введення мораторію на виплату депозитів і надає уряду можливість використовувати ці кошти для стабілізації у разі воєнного стану.
Подібні ініціативи уже вносилися на розгляд Кабміну в березні та жовтні 2014 року. Документ реанімували, і 23 січня втретє винесли на розгляд профільного комітету уряду. Втім, його знову відхилили.
За даними “Дзеркало тижня”, причина такого кроку – можлива дискредитація уряду, особливо напередодні прийняття рішення про вільне курсоутворення на міжбанку.
Тимчасом ситуація з державними фінансами з кожним днем все більше погіршується, тож ніхто не знає, чи не повернеться уряд до цієї ініціативи. Наразі Мінфін стверджує, що ситуація керована, і ніхто в уряді не розглядає ймовірний сценарій з “націоналізацією” депозитів.
За даними джерел ДТ, обговорювані у надрах Мінфіну та НБУ заходи стабілізації суттєво розширені. Вони передбачають залучення коштів до бюджету не тільки з депозитів, а й з поточних рахунків громадян та підприємств.
Можливий і так званий haircut (“стрижка”) за кіпрським сценарієм, коли вклади понад певну суму буде конвертовано в акції проблемних банків на певний строк.
Залученими до порятунку держави можуть бути вклади понад 200 тис грн або 400 тис грн. Видаватися вкладникам будуть держоблігації терміном на два роки за ставкою 14-16% річних або за ставкою 12-14% річних за трирічними облігаціями. Розраховуватися держава планує тільки після закінчення особливого періоду.
На думку колишнього депутата, екс-голови ФДМ Олександра Бондаря, “особливий період” у банківській сфері може передбачати “будь-які заходи для викачування грошей у населення, зокрема, і конвертацію валютних вкладів у гривню”.
“Це уже відбувається – ніхто валюту з депозитів не видає. Від цього не можна врятуватися, адже Нацбанк ввів обмеження на зняття коштів – 15 тис грн на день – навіть за тими депозитами, термін яких сплив.
Депозити під загрозою відбирання державою, і робиться це примітивним способом. Хіба це відрізняється від “розкуркулення” селян?” – підкреслює він.
Характеризуючи в цілому ініціативу уряду, Бондар заявляє, що в ухваленому документі нема нічого раціонального.
“Все, що потрібно для фронту і війни, і так повинно робитися. Економіка котиться в прірву. Ось вони зараз і шукають шляхи – під прицілом гроші середнього класу і бізнесу. Це жорсткий “наїзд” під виглядом мобілізаційних завдань. Я думаю, що скоро дійде до відбирання майна та машин”, – підсумував економіст.
Особливе фінансування
Надважливе питання – джерела фінансування мобілізаційної підготовки та виконання мобілізаційних замовлень. Акімова нагадує, що рішення про особливий період приймалося уже після ухвалення бюджету на 2015 рік.
Сам же бюджет, наголошує вона, розроблявся під час оголошеного у грудні режиму припинення вогню, коли були інші масштаби потреб – і військових, і технічних. Після поновлення активних бойових дій потреби помітно зросли.
Виникає питання: чи вистачить на функціонування в умовах “особливого періоду” закладених коштів – так званих військових статей? Це майже 90 млрд грн, передбачених в бюджеті на оборону, та 1,5 млрд грн з резервного фонду.
Також постає питання, чи достатніми будуть 561 млн грн на накопичення цінностей державного матеріального резерву. Чи є технічна можливість оперативно переорієнтовувати кошти в рамках окремих програм розвитку галузей, щоб змістити в них акцент у бік “військової продукції”.
Найближчим часом будуть розроблятися нові зміни до бюджету-2015 та до місцевих бюджетів. Утім, всі розуміють, що джерел додаткових доходів від економічної діяльності зараз нема, а міжнародні фінансові інститути чекають певної стабілізації і уважно стежать за перемовинами “нормандської” четвірки.
Тож не виключено, що уряд може повернутися до питання “націоналізації” депозитів і поточних рахунків населення та підприємств.
***
За остнньою інформацією, розпорядження уряду планували розглянути на урядовому комітеті в п’ятницю, але засідання комітету не відбулося. За словами співрозмовника з Кабміну, джуе висока ймовірність того, що його розглянуть вже в середу і ухвалять.
Чекати, що документ опублікують, не варто. Документ з грифом “Для службового користування”, а такі документи не публікуються, вони тільки доводяться до виконавця.
Дмитро Дєнков, ЕП
