Мати-одинак не вказала в декларації відомостей про фінансову операцію на понад 50 тисяч гривень. Тепер змушена віддати державі чималу суму.
Жінка перебувала на обліку в органах соціального захисту й отримувала від держави відразу два види допомоги — як малозабезпечена і як мати-одинак.
За даними верифікації, яку провів департамент соціальної політики міської ради, з’ясувалося, що за 12 місяців перед зверненням по допомогу вона здійснила фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Але цього не зазначила в декларації про доходи. Як наслідок — отримала понад 41 тисячу гривень виплат. Департамент соцполітики повідомив її про порушення і запропонував добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак вона цього не зробила. Тому довелося стягувати гроші через суд.
Під час розгляду судової справи жінка стверджувала, що жодних фінансових операцій з оплати послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, не проводила. Виправдовувалася, що просто повернула борг знайомому — переказала 54 тисячі гривень на його банківську картку. Це підтвердив чоловік, який свого часу нібито позичав їй гроші. Так сталося, що йому терміново треба було погасити кредит, тому скинув реквізити своєї банківської картки жінці на вайбер. А отримавши кошти, боргову розписку порвав.
“Але таких доказів суд не взяв до уваги і поставився до них критично, — коментує Олена Кузменко, прессекретарка Рівненського апеляційного суду. — Ні мати-одиначка, ні свідок, який виступав на її боці, не змогли документально підтвердити факт позички грошей, бо не було розписки. Тим паче, що, за даними банку, жінка переказала не 54 тисячі, як обоє стверджували, а фактично 57 306 гривень”.
Відтак Рівненський міський суд задовольнив позов департаменту і стягнув з матері-одиначки 22 122 гривні надмірно виплаченої допомоги малозабезпеченій сім’ї та 19 046 гривень допомоги на дітей одиноким матерям. Крім того, жінку зобов’язали сплатити 2684 гривні судових витрат. З таким вердиктом вона не погодилася й оскаржила його в апеляції. Однак справу програла.
А от матір-одиначку з Кривого Рогу не тільки зобов’язали повернути надмірно виплачені державою кошти, а й притягли до кримінальної відповідальності. У липні 2021 року жінка звернулася до місцевого відділу соцзахисту щодо призначення соціальної допомоги як малозабезпеченій. На основі поданої декларації про доходи їй призначили 8016,93 гривні на місяць. Однак згодом виявилося, що за пів року перед зверненням по допомогу жінка купила житловий будинок площею 45,2 квадратного метра за 92 486 гривень. Та цього факту в декларації не вказала. І протягом п’яти місяців їй надмірно виплатили 40 084 гривні соціальної допомоги. На судовому засіданні мати-одинак розповіла, що не повідомила про купівлю будинку, бо тоді їй не дали б соцдопомогу. Вироком Жовтневого районного суду жінку визнано винною у шахрайстві, їй призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік. Також вона має повернути всю надмірно сплачену допомогу.
За шахрайство з державною виплатою судили й пенсіонера з Тернопільщини. Наприкінці минулого року чоловік звернувся із заявою про призначення допомоги до Лановецького відділу соцзахисту. Але не задекларував придбання магазину вартістю 80 332 гривні. У підсумку протягом п’яти місяців він незаконно отримав 11 537 гривень державної соціальної допомоги малозабезпеченим. На суді пенсіонер свою вину визнав лише частково. Зазначив, що, заповнюючи декларацію, свідомо не вказав витрати на придбання магазину. Але згодом добровільно повернув неправомірно отриману допомогу від держави. Зважаючи на це, суд призначив пенсіонерові м’якше покарання, ніж передбачене законом, — оштрафував на 11 560 гривень.
— Останнім часом у реєстрі судових рішень помітно зросла кількість справ, у яких надмірно отриману допомогу від держави змушують повертати не тільки одиноких матерів та малозабезпечені сім’ї, а й одержувачів субсидій, — коментує Богдан Горшер, юрист. — Чому так відбувається… За загальним правилом, державна соціальна допомога не виплачується, якщо особи, котрі входять до складу родини, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням здійснили покупку, оплатили послугу або провели іншу фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Це може бути придбання земельної ділянки, квартири, будинку, транспортного засобу, будівельних матеріалів чи інших товарів довгострокового вжитку.
Дані осіб, які одержують той чи інший вид підтримки, звіряються з реєстрами податкової служби, Пенсійного фонду, центру зайнятості та інших державних органів, проводяться обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Верифікацію та моніторинг виплат, що здійснюються за рахунок коштів держбюджету, проводить Міністерство фінансів за допомогою інформаційно-аналітичної платформи. Система автоматично порівнює дані отримувачів допомог в електронних ресурсах різноманітних державних служб і банках із документами, наданими для отримання державних виплат. Якщо виявлено розбіжності, то проводиться повторна перевірка. І в разі підтвердження порушення соціальні виплати припиняються, а одержувачів допомоги змушують повернути до бюджету надмірно отримані кошти. Коли ж людина відмовляється добровільно це робити, то органи соцзахисту чи ПФУ звертаються до суду. Однак система перевірки та верифікації потребує вдосконалення. Будь-які недостовірні відомості, порушення чи неточності в заповненні декларацій, на мою думку, повинні виявлятися заздалегідь, ще перед призначенням виплат, а не опісля.
— Часто одинокі матері спеціально не реєструють шлюб з чоловіками, з якими фактично проживають і ведуть спільне господарство, — додає Леся Гродовська, адвокатка. — У документах про народження дитини в графі “батько” ставлять прочерк. Цей статус дозволяє отримувати відразу два види соціальних виплат: допомогу малозабезпеченій родині та на дітей одиноким матерям. А позаяк доходи батька не враховуються, то така сім’я має право ще й на субсидію. Виплати можуть отримувати роками, аж доки факт проживання разом з батьком дитини не виявлять соціальні інспектори. Саме заради отримання щомісячно однієї чи двох тисяч гривень допомоги від держави жінки дедалі частіше відмовляються реєструвати шлюб, кажуть, що це не вигідно. За останніх 15 років в Україні число матерів-одиначок зросло більш ніж у 20 разів! Судячи із судових реєстрів, випадків неправомірного отримання виплат одинокими матерями — тисячі.
— А в якому випадку настає кримінальна відповідальність за неправомірно отримані виплати від держави?
— Якщо людина, звертаючись по соціальну допомогу, навмисно не показала в декларації наявність майна чи здійснення фінансової операції на суму понад 50 тисяч гривень, то є підстави притягнути її не тільки до цивільної відповідальності, а й до кримінальної за шахрайство, — зауважує адвокат Ростислав Кравець, правозахисник. — Але насамперед потрібно з’ясувати, чи є в її діях склад злочину. Загалом за шахрайство з державними допомогами покарання може становити від 34 тисяч гривень штрафу до п’яти років обмеження або трьох років позбавлення волі. Це залежить від суми незаконно отриманих коштів. Але суди зазвичай замість ув’язнення призначають умовне покарання з випробувальним терміном.
Джерело: expres.online
