Ростислав Кравець оцінив “Телеграфу” чутки про посилення мобілізаційних заходів.
Після публікації видання WP про нібито плани українського військового командування оголосити в Україні повну мобілізацію такий розвиток подій дещо сколихнув вітчизняний інформаційний простір.
“Телеграф” запитав у адвоката і правозахисника Ростислава Кравця, про деякі юридичні аспекти цієї гострої теми та які нові ризики з’являються для громадян призовного віку?
— Які правові механізми існують у вітчизняному законодавстві для оголошення в Україні “повної мобілізації”?
— По-перше, щоб проводити повну мобілізацію, потрібне не рішення Кабінету міністрів, а закон, який би закріпив певні права та обов’язки громадян України. А також обв’язки держави перед громадянами України.
По-друге, у разі проведення “повної мобілізації”, звичайно, треба розуміти, яким чином утримувати цих мобілізованих, за які кошти. Тому що на сьогоднішній день навіть ця ситуація з виплатою 30 тисяч гривень також підняла дуже великий пласт проблем, які існують в Україні з бюджетними виплатами.
Тому, проводячи цю “повну мобілізацію”, як зазначають (як я вважаю) деякі популісти, треба все ж таки розуміти, чим ми будемо годувати цих військових, чим будемо їх забезпечувати і яким чином вони будуть воювати.
Відтак, оголошуючи про таку мобілізацію, все ж таки, треба розуміти: ми ж не російська федерація, нам же не потрібне “гарматне м’ясо”. А Україні потрібні більш-менш освічені військові. Тому, щоб готуватись до такого кроку, вважаю, що вже на сьогодні держава повинна створювати відповідні клуби, відповідні курси і так далі, аби чоловіків певним чином навчали хоча б азам військової майстерності, наступу і всього іншого.
А так, що ми зробимо? Мобілізуємо осіб, будемо їм виплачувати заробітну плату, і що далі з ними робити?! Зазначу, що мінімум для підготовки потрібно півтора-два місяці. Чи є цей час, чи є така можливість робити таку підготовку? Це вже питання до Міністерства оборони і до Генерального штабу ЗСУ.
Таким чином, з огляду на всі ці обставини, знаєте, проводити “повну” мобілізацію — це дуже добре, однак треба розуміти, що з цим далі робити. Оскільки, є приклад з тими ж самими виплатами по 15 млн грн — їх ніхто не відміняв. Ми ж прекрасно розуміємо, що за кожну загиблу особу будуть виплати. Прекрасно розуміємо, що держава, ймовірно, буде всіляко уникати, не віддавати відповідні документи, але через це буде безліч судових позовів, які рано чи пізно все ж таки надійдуть до судів, і згодом відповідні судові рішення потрібно буде виконувати.
Тому діяти з таким підходом, коли з одного боку держава хоче мобілізувати, а з іншого — вона робить все можливе, щоб уникнути виконання своїх обов’язків, це не дуже гарний стимулюючий підхід для того, щоб збільшувати рівні мобілізації.
— Для чого Кабмін прийняв постанову про розширення прав військкоматів та які в зв’язку з цим можуть виникнути юридичні колізії для громадян і держави?
— Вважаю, що у даному випадку неправильно говорити, що військовозобов’язаних тепер будуть “виловлювати” в інших містах. Не “виловлювати”, а вручати повістки. Ніхто не від кого не ховається, окрім народних депутатів, які втікають за кордон та які вносять зміни до Закону про мобілізацію, щоб їх не мобілізували. Іншими словами, у нас на державному рівні фактично єдині особи, хто ухиляється від військової служби, — це народні депутати. Всі інші громадяни належним чином виконують свої обов’язки.
Що ж стосується змін, які уряд вніс до положення про роботу цих Тимчасових центрів комплектації (нагадаю, цей документ спочатку був затверджений тільки 23 лютого 2022 року), передбачено, по-перше, що військкомати вже не регулюють питання, пов’язані з територіальною обороною; і по-друге, безпосередньо мають можливість рядовому складу (тобто не офіцерам) вручати повістки не за місцем реєстрації цих осіб.
Це в принципі може призвести до ще більшого безладу в цих ТЦК. Тому що на сьогоднішній день безпосередньо не створений реєстр військовозобов’язаних. І навіть сьогодні дуже часто трапляються випадки, коли особа вже рік воює, а їй приходять повістки, що треба прийти на медичну комісію чи для уточнення даних, або викликають для призову/мобілізацію на військову службу. Хоча такий солдат вже рік як воює!
А з огляду на цю ситуацію взагалі можуть виникнути такі випадки: стосовно однієї тієї ж самої особи можуть існувати декілька особових справ, що є неприпустимим. Наприклад, у Львові, у Києві, десь у Дніпрі (якщо людина є ще й внутрішньо переміщеною особою). Тож взагалі може бути 3-4 особові справи.
Припустимо, особа може воювати, а потім, коли не дай Бог, з нею щось станеться, чи вона потім звернеться за певними соціальними пільгами, виявиться, аби довести, що вона воювала, буде вкрай важко.
Адже будуть якісь особові справи, де такий військовий взагалі буде вважатися ухилянтом, чи взагалі не проходив службу. І навіть зараз, якщо ви запитаєте у ТЦК, де ж повинна обліковуватися особа, ніхто вам толком нічого не скаже. Таких випадків буде багато.
Зараз, наприклад, коли особи повертаються пораненими, щоб отримувати відповідні посвідчення та пільги, їх жбурляють по трьом-чотирьом військкоматам, мовляв, ви там були прописані, а ви туди переїхали, отой Центр комплектації вас мобілізував, от і бігайте та шукайте, де ж там ваша особова справа знаходиться. Хоча у всіх є ваша особова справа, а просто ніхто не хоче цим займатися.
— Все ж таки, не до кінця зрозуміло, чи мають тепер право представники ТЦК вручати повістки на вулицях і кому саме, наскільки тепер такі дії законні?
— Насправді, до внесення змін до згаданої вище постанови Кабміну те, що представники ТЦК робили на вулицях, вручаючи повістки, було перевищенням їхніх повноважень. Наразі КМУ дав можливість уникнути представникам ТЦК відповідальності за порушення безпосередньо своїх обов’язків.
Зараз основна мета цієї постанови — зняти відповідальність з керівників центрів компелектації, які раніше незаконно (і це, власне, своїм рішення підтвердив сам уряд) вручали повістки особам, які знаходились не за місцем реєстрації.
Зазначимо, наразі в Україні триває загальна мобілізація, згідно з якою до лав ЗСУ можуть призвати чоловіків віком від 18 до 60 років.
Але в інфопросторі активно обговорюють тему про “повну мобілізацію”. Втім, згідно зі статтею 4 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” мобілізація може бути загального або частковою. Тому інших видів мобілізації, зокрема так званої “повної”, просто не існує.
Також варто зазначити, що Указом президента України Володимира Зеленського (№ 65/2022 від 24.02.2022) було оголошено загальну мобілізацію, яка подовжувалася відповідними указами та станом на сьогодні проводиться і надалі на всій території України.
При цьому президент має діяти виключно в межах своїх повноважень та чинного законодавства. Тому оголосити про “повну” мобілізацію без відповідних змін в профільне законодавство неможливо.
