Велика палата, яку будоражить не тільки корупційними скандалами та інформацією про особисті вподобання, а вже й поверненням з ЄСПЛ справ де рішення деяких суддів цього складу визнано такими, що порушують права людини, продовжує демонструвати вибіркове правосуддя та намагання підіграти некомпетентним членам ВРП й ВККСУ у явно замовних справах, як на мене.
До огляду увійшло останнє рішення КСУ, декілька тематичних оглядів судової практики щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану та щодо розгляду справ у спорах, пов’язаних з примусовим відчуженням нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, практика ВС-КЦС, ВС-КГС, ВС-КАС та ВП ВС, постанова щодо конфіскації коштів у разі їх недекларування при перетині кордону та чергова практика з оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за липень 2025 року
🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за липень 2025 року
🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за липень 2025 року
🔸 Дайджест судової практики ВП ВС за липень 2025 року
🔸 Рішення КСУ 4-р(ІІ)/2025 щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 163/1065/15-п
Велика палата зазначила з врахуванням рішення КСУ від 21 липня 2021 року N 3-р(ІІ)/2021:
39. Суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які свідчили б про те, що заявник міг завдати серйозної шкоди державі: він не ухилявся від сплати мита або будь-яких інших зборів і не завдав державі будь-якої іншої матеріальної шкоди. Велика Палата вважає, що стягнення у вигляді конфіскації не було направлено на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки держава не зазнала жодних втрат внаслідок недекларування заявником коштів, а конфіскація грошових коштів була стримуючою та каральною за своїм призначенням [«Гирлян проти Росії» (Gyrlyan v. Russia), пункт 29].Таким чином, межі проведеного національними судами розгляду справи були занадто вузькими, щоб відповідати вимозі встановлення «справедливого балансу», притаманній другому абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
40. За цих обставин конфіскація незадекларованих коштів, на думку Великої Палати, поклала індивідуальний і надмірний тягар на заявника та була непропорційною вчиненому правопорушенню [«Габріч проти Хорватії» (Gabric v. Croatia), пункт 39, «Ісмаїлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia), пункт 38, та рішення у справі «Танасов проти Румунії» [Комітет] (Tanasov v. Romania) [Committee], заява № 65910/09, пункт 28, від 31 жовтня 2017 року].
41. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу ОСОБА22 , мали у своєму розпорядженні практику ЄСПЛ у подібних справах (Gabric v. Croatia, Gyrlyan v. Russia) і як національні суди були зобов’язані застосовувати Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерела права, проте цього зроблено не було, що призвело до порушення положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
42. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 3 р(II)/2021 у справі № 3-261/2019(5915/19), визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення абзацу другого статті 471 МК в частині конфіскації товарів, які стали безпосередніми предметами порушення. Конституційний Суд України в цьому рішенні дійшов висновку, що обов’язкова конфіскація валютних цінностей не забезпечує справедливого балансу між публічними інтересами та захистом права власності особи та не узгоджується з принципом верховенства права.
43. З метою приведення положень статті 471 МК у відповідність із рішенням Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року N 3-р(ІІ)/2021 та врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності громадян за порушення встановленого МК та іншими актами законодавства України порядку переміщення товарів через митний кордон України Законом України від 16 лютого 2022 року № 2058-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил» внесено зміни до МК. Зокрема, статтю 471 МК «Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами» викладено в новій редакції, яка передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за недекларування товарів, усуваючи непропорційне стягнення, пов’язане з обов’язковою конфіскацією. Водночас, нова редакція статті 471 МК зберігає можливість конфіскації – але лише у відношенні певної категорії товарів (обмежених або заборонених) і лише як альтернативу штрафу, а не як обов’язковий захід.
44. Таким чином, у новій редакції статті 471 МК реалізуються підходи ЄСПЛ щодо забезпечення пропорційності стягнень у справах щодо порушення митних правил.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд судової практики ВС-КАС за липень 2025 року
В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ право дитини, народженої після загибелі батька-військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги;
✅ призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин;
✅ неприпустимість надмірного формалізму при розгляді звернення у формі адвокатського запиту щодо перерахунку пенсії;
✅ дисциплінарну відповідальність державного службовця за прогул;
✅ збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільгоспвиробником у разі наявності форс-мажору;
✅ визнання непридатною для проживання житлової нерухомості як підставу для звільнення від сплати податку на нерухоме майно.
Огляд судової практики ВС-КЦС за липень 2025 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що право власності на службове житло не може бути набуте за набувальною давністю, оскільки проживання в ньому як члена сім’ї працівника на підставі ордера не є безтитульним і добросовісним володінням. Тривале користування квартирою, її утримання та проведення ремонтів не створюють підстав для набуття права власності;
✅ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зауважено, що для поновлення договору оренди землі орендар зобов’язаний до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір його поновити та надати проєкт додаткової угоди. Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди після спливу строку його дії без дотримання встановленої законом процедури не може вважатися правомірним поновленням договору та є підставою для визнання такої угоди недійсною;
✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що якщо договором про надання освітніх послуг передбачено декілька етапів навчання (теоретичний та практичний), а також право замовника на відмову від занять до їх початку з поверненням сплачених коштів, то замовник має право відмовитися від продовження навчання до початку кожного з етапів. При цьому виконавець зобов’язаний повернути кошти за ненадані послуги, якщо не доведе фактичний початок відповідного етапу навчання;
✅ у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що роботодавець зобов’язаний заново здійснити нове персональне попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, одночасно запропонувати всі наявні вакантні посади, а також отримати нове погодження уповноваженого органу, якщо воно вимагається. Використання документів (попередження, погодження тощо) з попереднього звільнення, яке вже було визнане судом незаконним, є порушенням трудового законодавства та підставою для поновлення працівника на роботі;
✅ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що шлюб визнається неукладеним, якщо встановлено, що один із наречених фізично не міг бути присутнім при реєстрації шлюбу та не ставив особистого підпису в заяві про державну реєстрацію шлюбу, що підтверджено висновком експертизи. У такому випадку актовий запис про шлюб підлягає анулюванню;
✅ у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, вказано, що при визначенні розміру обов’язкової частки у спадщині враховуються лише спадкоємці, які є живими на час відкриття спадщини. Якщо один із спадкоємців першої черги помер до відкриття спадщини, він не враховується при визначенні розміру обов’язкової частки. Розмір обов’язкової частки становить половину частки, яка належала б непрацездатному спадкоємцю при спадкуванні за законом з урахуванням лише живих на момент відкриття спадщини спадкоємців першої черги;
✅ у справах окремого провадження зауважено, що встановлення особи в судовому порядку для видачі документів, що посвідчують особу, можливе лише після проведення процедури ідентифікації та за наявності доказів неможливості встановлення особи компетентними органами в позасудовому порядку. Для звернення до суду із заявою про встановлення особи обов’язковими документами є свідоцтво про народження і документи щодо неможливості встановлення особи після проведення процедури ідентифікації;
✅ щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що дитина, яка досягла 14 років, але не була залучена як сторона або третя особа у справі про позбавлення батьківських прав і не пред’являла самостійного позову, не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки таке рішення не вирішує питання про її права, свободи, інтереси та обов’язки в розумінні ст. 352 ЦПК України.
Огляд судової практики ВС-КГС за липень 2025 року
В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.
✔️Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:
▪️відкриття провадження у справі про банкрутство ОСББ за заявою кредитора, який обґрунтовує свої вимоги до боржника первинними документами, щоскладені в період, коли від імені ОСББ діяли особи, повноваження яких скасовані (визнані недійсними) в судовому порядку;
▪️застосування позовної давності до майнових вимог кредиторів, заявлених до боржника у справі про його банкрутство;
▪️заборони використання процедури банкрутства для обходу санкцій щодо осіб, пов’язаних з державою-агресором.
✔️У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки про:
▪️визначення відносин контролю у зв’язку з притягненням групи осіб до відповідальності за неправомірну антиконкурентну поведінку;
▪️сукупну оцінку наведених у рішенні АМКУ доказів з огляду на їх вірогідність.
✔️У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав наведено висновки стосовно:
▪️визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі за відсутності підтвердження повноважень представника в умовах воєнного стану;
▪️юрисдикції спору за позовом акціонера банку, що перебуває в процесі ліквідації, про скасування рішень, якими затверджено зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
✔️У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правовий висновок про:
▪️позаконкурсне отримання земельної ділянки комунальної власності для будівництва і обслуговування розміщеної на ній споруди (автостоянки), що вимагає проведення земельних торгів;
▪️набуття права власності за набувальною давністю особою, яка володіє майном за волею власника, що можливе лише за наявності сукупності визначених законом умов.
Дайджест судової практики ВП ВС за липень 2025 року
Цього разу дайджест містить правові висновки Великої Палати ВС у:
✅ спорах, що виникають із земельних правовідносин (щодо правового режиму земельних ділянок, які розташовані в межах прикордонної смуги, а також щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації на момент звернення з позовом до суду закінчився);
✅ спорах, що виникають з податкових правовідносин (щодо строків звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення після процедури їх адміністративного оскарження);
✅ спорах, що виникають з договірних правовідносин (щодо меж зменшення судом розміру процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України) тощо.
Народження або смерть особи на території, на якій ведуться активні бойові дії, або на тимчасово окупованій території; проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу; факт родинних відносин з померлим військовослужбовцем, який встановлюється з метою захисту цивільних прав та отримання соціальних виплат та допомог; батьківство померлого військовослужбовця щодо дитини; загибель особи саме внаслідок агресії рф. Особливості провадження у справах про встановлення цих та безлічі інших важливих фактів, що мають юридичне значення, систематизовано в огляді.
Крім того, на основі витягів із судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і постанов Верховного Суду детально проаналізовано нюанси розгляду справ про встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, під час воєнного стану. Зокрема, в огляді ви знайдете відповіді на такі запитання: які особи можуть бути заявниками у справах про встановлення таких фактів; з якою метою вони встановлюються, а також у чому полягають особливості доказування в таких справах.
Спори з питань відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності належать до актуальних і водночас складних, що зумовило зарахування їх до окремої категорії справ з особливим процесуальним порядком судового розгляду.
Рішення КСУ 4-р(ІІ)/2025 щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування
З аналізу приписів Закону вбачається, що рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування застосовні лише щодо визначеного і професійно обумовленого кола осіб – адвокатів, які добровільно обрали професію правника та статус адвоката й, як наслідок, мають підпорядковуватись самоврядним механізмам регулювання адвокатської діяльності.
Рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.
У рішенні також зазначається, що дата набрання чинності рішеннями органів адвокатського самоврядування, що є нормативними актами, не може передувати дню їх ухвалення та оприлюднення. У разі потреби має бути запроваджено перехідний період (vacatio legis) для набуття чинності цими актами, що надає змогу адвокатам пристосувати свою діяльність до нового нормативного регулювання.
Конституційний Суд, здійснюючи конституційний контроль, керується тим, що можливість неоднозначного тлумачення норми закону не є достатньою підставою для визнання її неконституційною, якщо ця норма допускає конституційно узгоджене (конформне) тлумачення, що забезпечує її розуміння та застосування у спосіб, сумісний із приписами Основного Закону України.
Справа № 755/15879/25
Це чергова наша справа про скасування штрафу ТЦК, суд зазначив:
Разом з тим, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено процедурний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА1 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повістки про день, час та місце розгляду адміністративного матеріалу за три дні до такого розгляду. При цьому, будь-яких доказів належного повідомлення позивача у інший спосіб та у порядку, встановленому процесуальним законодавством про розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб’єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
