Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 березня по 11 квітня 2025 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 березня по 11 квітня 2025 року

На цьому тижні, нарешті з’явились рішення, які можуть бути використані як правові позиції. Вирішено питання з перерахунком пенсій військовослужбовців, роз’яснено суддям з касаційного господарського суду, що мандрують світом, пролобіювали скасування нарадчої кімнати для цього, як на мене, проводять семінари для тих хто невзмозі прочитати Закон, піаряться й т.і. очевидні та недвозначні прямі норми законодавства для зупинення провадження, а також вирішено питання з суддівською винагородою тих суддів, які були мобілізовані.

Крім того, до огляду увійшла практика КГС-ВС, розгляду соціальних спорів ліквідаторів аварії на ЧАЕС й філософів з специфічним сприйняттям реальності з ККС-ВС, а також практика оскарження штрафів та бездіяльності ТЦК, блокування податкових накладних й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС у зразковій справі щодо перерахунку пенсій військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням

Справа № 400/6254/24

Велика палата зазначила, що:

111. Узагальнюючи наведене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що перерахунок пенсії у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченої Постановою № 713, та індексації в розмірі, передбаченому постановами № 118 та №168.

112. Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.

Постанова ВП ВС про можливість зупинення провадження у суді апеляційної інстанції до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, ВП ВС

Справа № 910/13175/23

Велика палата зазначила:

7.54. Здійснюючи у цій справі тлумачення частини третьої статті 195 ГПК України, яка передбачає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що з огляду на норми частини першої статті 177, статті 181, частин першої та другої статті 182 ГПК України, лише у загальному позовному провадженні здійснення підготовчих дій до розгляду справи по суті виділено в окрему стадію і містить перелік питань, які має з’ясувати суд до того, як приступить безпосередньо до розгляду справи по суті.

Отже, оскільки частина третя статті 195 ГПК України (частина третя статті 210 ЦПК України та частина третя статті 193 КАС України) встановлює обмеження переліку підстав, з яких суд має право або зобов’язаний зупинити провадження у справі, і такі обмеження встановлені саме для стадії розгляду справи по суті, то Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що ця норма підлягає застосуванню лише у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом першої інстанції.

Постанова ВП ВС про відсутність підстав виплати суддівської винагороди у разі мобілізації судді на військову службу

Справа № 320/10955/23

Велика палата зазначила:

7.34. Поступивши на військову службу, позивач не втратив статусу судді, його повноваження судді збереглися в силу норм частини сьомої статті 126 Конституції України та статті 119 Закону № 1402-VIII. Одночасно він набув статусу військовослужбовця. Будучи увільненим від виконання обов’язків зі здійснення правосуддя на період проходження військової служби, позивач у цей період не має права на отримання суддівської винагороди як винагороди за виконання професійного обов’язку судді. Він вступив у публічні правовідносини з державою щодо проходження військової служби на умовах, зокрема й щодо забезпечення (грошового, матеріального), які встановила держава для цього виду публічної служби. У зв’язку із цим припинення нарахування та виплати ОСОБА1 суддівської винагороди є правомірним.

7.36. Ураховуючи підстави, з яких справа була прийнята до розгляду, Велика Палата Верховного Суду формує висновок щодо застосування норм права у спірних правовідносинах: у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону № 2232-ХІІ, за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КГС за січень – лютий 2025 року

Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки про:

▪️пільги щодо сплати судового збору на звернення арбітражного керуючого у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або у спорах, що заявлені в межах справи про банкрутство боржника;

▪️відкриття провадження у справі про банкрутство кредитної спілки, яка втратила статус фінансової установи;

▪️перегляд судових рішень у справах про банкрутство за нововиявленими обставинами.

У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо:

▪️дотримання органом АМК строків давності притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності;

▪️вирішення спору про недобросовісну конкуренцію у вигляді неправомірного використання оформлення упаковки товарів.

У постановах у справах щодо корпоративних спорів та корпоративних прав містяться висновки стосовно:

▪️виплати вартості частки учаснику ТОВ у зв’язку з виходом його зі складу учасників (засновників) товариства;

▪️питання, які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту);

▪️визнання недійсним договору купівлі-продажу частки ТОВ, укладеного одним із подружжя, як ефективного способу захисту порушених прав іншого з подружжя;

▪️застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення загальних зборів учасників товариства, яким обрано директора товариства.

У постановах у справах щодо земельних відносин викладено правові висновки щодо:

▪️обрання належного (ефективного) способу захисту у справах про визнання протиправним і скасування акта про примусове відчуження майна;

▪️права орендаря витребовувати орендовану земельну ділянку з чужого незаконного володіння;

▪️неможливості відчуження багаторічних насаджень окремо від земельної ділянки.

У постановах у спорах, що виникають із договорів, містяться правові висновки стосовно:

▪️непоширення персональних санкцій кінцевого бенефіціара на підконтрольну йому юридичну особу та відсутності правових підстав для обмеження права на стягнення заборгованості;

▪️визнання неналежним способом захисту оскарження акта про непідписання договору купівлі-продажу за результатами аукціону.

У інших спорах, що виникають з господарських правовідносин, містяться висновки про:

▪️спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в період дії воєнного стану;

▪️притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди за невиконання обов’язку забезпечувати схоронність вилученого майна.

Огляд судової практики ВС у спорах щодо розгляду справ у сфері захисту прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2018 – 2024 роки

Ключовими питаннями спорів у таких справах є визначення статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи, здійснення виплат компенсацій та надання пільг постраждалим від аварії на ЧАЕС, зокрема, щодо: щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення; грошової компенсації в разі відмови від санаторно-курортного лікування, одноразової компенсації дружинам померлих громадян, смерть яких пов’язана із Чорнобильською катастрофою, компенсації витрат на проїзд, та ін.

У огляді значну увагу приділено питанням щодо призначення пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та перерахунку пенсії особам, які постраждали від аварії на ЧАЕС.

Огляд судової практики ВС-ККС про відкриття матеріалів іншій стороні

В огляді відображено важливі правові позиції про доступ до матеріалів іншої сторони як елемент справедливості судового розгляду, про виконання обов’язку відкриття матеріалів іншій стороні та достатній час для вивчення відкритих матеріалів і підготовки позиції.

Також приділено увагу процедурним питанням, зокрема повідомленню про завершення досудового розслідування, підтвердженню протилежній стороні факту надання доступу до матеріалів.

Видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.

Постанова ШААС якою залишено в силі рішення КОАС про протиправність блокування ПН та обов’язок ГУ ДПС в м. Києві її зареєструвати

Справа № 320/46851/23

Це наша справа. Податкова постійно демонструє зухвале нехтування Законом. Суд зазначив:

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

З огляду на матеріали справи, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у спірній податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Із наведеного слідує, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам пункту 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Тобто, відповідачами не обґрунтовано мотивацію підстав та причин віднесення операцій за спірною податковою накладною до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Рішення МОАС про протиправність відмови у відстрочки члену багатодітної родини де він не є батьком всіх дітей

Справа № 400/10890/24

Керівники ТЦК свідомо та грубо порушують Закон чим підривають довіру суспільства до ЗСУ та зривають мобілізацію, на моє переконання. Суд зазначив:

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є членом багатодітної родини.

Матеріали справи містять свідоцтва про народження дітей, а саме: ОСОБА3 , ІНФОРМАЦІЯ6 , свідоцтво серії НОМЕР1 ; ОСОБА4 , ІНФОРМАЦІЯ7 , свідоцтво серії НОМЕР2 ; ОСОБА5 , ІНФОРМАЦІЯ8 , свідоцтво серії НОМЕР3 .

В зазначених свідоцтвах у графі «Батько» вказаний: ОСОБА1 .

Підставою для відмови в наданні позивачу відстрочки стала відсутність свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір’ю 3-х дітей.

Суд звертає увагу на те, що положення п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 передбачає, що не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, у яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років саме на утриманні, жодних застережень того, що в свідоцтві про народження в обов’язковому порядку військовозобов’язаний повинен бути зазначений батьком вищезазначена норма не містить.

За вказаних обставин, значення має саме утримання військовозобов’язаним трьох і більше дітей віком до 18 років; Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить такої обов’язкової вимоги як батьківсько військовозобов’язаного

Щодо посилань відповідача на постанову КМУ від 16.05.2024р. № 560, суд зазначає, що положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають вищу юридичну силу аніж постанова КМУ від 16.05.2024р року № 560.

Рішення ВОАС про зобов’язання ТЦК розглянути заяву про виключення з військового обліку раніше засудженого за тяжкий злочин

Справа № 120/17341/24

Це наша справ. На жаль ТЦК ігнорують норма Законів та Конституції України й не виконують покладені на них обов’язки належним чином. Суд зазначив:

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-XII.

Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” в редакції, що була чинною до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України – у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суд встановив, що відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Тому вимога щодо зобов’язання відповідача виключити позивача з військового обліку не підлягає задоволенню, в силу того, що такі повноваження належать відповідачу за наслідком звернення ОСОБА1 та перевірки обставин, викладених в заяві.

Водночас, оскільки відповідач не розглянув заяву позивача про виключення його з військового обліку військовозобов’язаних та не прийняв відповідного рішення, тому слід зобов’язати відповідача розглянути заяву позивача від 27.11.2024 щодо виключення його з військового обліку та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішення Баштанського районного суду про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та стягнення витрат на правову допомогу

Справа № 468/423/25

Це наша справа. Дуже приємно коли суд підходить до справи з погляду Закону та захисту прав громадян від свавілля. В даному випадку при перевірці документів окрім відсутності підтвердження обов’язкової відеофіксації ще й відсутні документи, що підтверджують і розгляд самого протоколу. Суд зазначив:

В судовому засіданні встановлено, що 12.12.2024 року керівником ІНФОРМАЦІЯ4 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за те, що ОСОБА1 13.09.2024 року о 23.50 год. на АДРЕСА1 не мав при собі та не пред’явив на вимогу поліцейського свій військово-обліковий документ.

Крім того відповідно до п. 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. У разі коли під час перевірки військово-облікового документа встановлено, що особа перебуває на військовому обліку в розвідувальних органах, то процес фото- і відеофіксації пред’явлення такими особами документів не здійснюється.

За такого процедура перевірки військово-облікового документа здійснюється з обов’язковою фото та відеофіксацією, проте суду такі фото та відеоматеріали не надані, на їх наявність також відсутнє посилання і в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За такого матеріали справи не доводять наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, викладеного в оскарженій постанові, а тому така постанова відповідача не може вважатись обґрунтованою.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

Leave a Comment

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Замовлення зворотного дзвінка