Велика палата на цьому тижні зробила подарунок усім українцям та нічого не висновувала і не змінювала, навіть шляхом уточнення і далі трохи спокою тій сові, що постійно натягують на глобус.
В огляд включені практика ВС-КАС та ВС-КЦС, а також практика оскарження неправомірних штрафів ТЦК та СП й багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Огляд судової практики ВС-КАС за червень 2024 року
В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, що містяться в постановах судових палат і колегій суддів Касаційного адміністративного суду. Вони матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема щодо:
✅ права на проведення документальної позапланової перевірки в умовах банкрутства платника податків;
✅ сплати компенсаційного мита за рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі у справі про митне оформлення автомобіля для особистого користування в Україні;
✅ повноважень митного органу здійснювати митний контроль та обрання «зеленого коридору» як форми митного декларування;
✅ компенсацій і гарантій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у разі зміни правового регулювання умов пенсійного забезпечення;
✅ встановлення Кабінетом Міністрів України верхньої межі розміру індексації пенсії в умовах дії воєнного стану;
✅ прийняття приладу обліку на абонентський облік при наданні послуг з централізованого опалення;
✅ оплати праці державного службовця у період його перебування у простої;
✅ обмеження при реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою;
✅ способу передачі майна в умовах режиму воєнного стану;
✅ права суду на прийняття окремої ухвали в разі виявлення порушень законодавства під час розгляду справи.
Упродовж червня 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
Огляд судової практики ВС-КЦС за червень 2024 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що якщо право держави на земельну ділянку порушує не сам державний акт на землю, виданий першому набувачеві землі, а обставини її отримання з порушенням закону та відчуження надалі на користь останнього набувача, то ефективним способом захисту права власності держави є віндикаційний позов, пред’явлений до особи, за якою зареєстровано право власності на земельну ділянку;
✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що у випадку наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів / боржників кожен з них має право висунути заперечення проти вимог кредитора, які є загальними для всіх боржників і не засновані на особистих відносинах одного з них із кредитором. Оскарження судового рішення в повному обсязі одним з відповідачів, відповідальність якого є солідарною з іншими, та перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такого відповідача не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства;
✅ у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що відсутність працівника на роботі в період дії воєнного стану не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Якщо з таким працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, та в загальному порядку не підлягає оплаті;
✅ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що згода іншого з подружжя (співвласника) на розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, поширюється як на випадки відчуження майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, так і на випадки набуття майна подружжям у право спільної сумісної власності. Наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої в такому договорі, свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання такого майна за спільні кошти подружжя. У разі якщо інший з подружжя надав згоду на розпорядження майном (коштами) для набуття майна у спільну сумісну власність і така згода зафіксована безпосередньо в договорі купівлі-продажу майна, який вчинено іншим із подружжя, то суд не може своїм рішенням підміняти домовленість подружжя про набуття майна в спільну сумісну власність;
✅ у справах окремого провадження акцентовано, що із заявою про видачу обмежувального припису може звернутися до суду як особа, яка постраждала від домашнього насильства і якій виповнилося 14 років (неповнолітня особа), так і родич такої неповнолітньої особи;
✅ щодо застосування норм процесуального права вказано, що цивільним процесуальним законодавством не передбачено такої форми участі прокурора в цивільному судочинстві, як подання заяви про перегляд заочного рішення. Апеляційне оскарження заочного рішення прокурором в інтересах держави в особі відповідача має відбуватися без попереднього подання заяви про перегляд заочного рішення до суду, що ухвалив таке рішення.
Справа №153/1044/24
Суд пославшись на прямі та недвозначні норми КУпАП без натягування сови на глобус прямо зазначив що:
Відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.
Крім того, із матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач чи його представники вжили всіх заходів щодо повідомлення позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги.
Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, в оскаржуваній постанові зазначається посилання на протокол №159 від 11 червня 2024 року, однак відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Разом з цим, згідно примітки ст.210 КУпАП – положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З оскаржуваної постанови №419 від 20 червня 2024 року вбачається, що 11 червня 2024 року ОСОБА_1 не виконав вимогу посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 пред’явити свій військово-обліковий документ. ІНФОРМАЦІЯ_9 після перевірки бази даних системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов’язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_10 мав можливість та отримав із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» персональні дані військовозобов’язаного ОСОБА_1 про те, що останній перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому у відповідача не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП, відповідно до примітки ст.210 КУпАП.
Справа № 208/418/24
Суд дуже ретельно вивчив справу та в чергове продемонстрував безпідставне притягнення представниками ТЦК особи до адміністративної відповідальності без значення підстав, неправильно заповненої постанови, відсутності врахування наданих документів й т.д. Суд з посиланням як на практику Верховного суду так і на міжнародну практику зазначив:
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом, рішенням суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб’єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Справа № 175/4794/24
Чергове рішення суду яким зафіксоване грубе порушення закону представниками ТЦК та СП й перевищення ними свої повноважень. Суд зазначив:
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Докази притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 210-1 КУпАП, як обов’язкової умови для застосування частини другої відсутні.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить наступних висновків:
Позивачку було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП за відсутності жодних належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Кваліфікація дій позивачки за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка описана в установчій частині спірної постанови, не відповідає умовам її диспозиції щодо повторності, як кваліфікуючої ознаки.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушеннями:
– частини першої статті 277-2 КУпАП, відповідно до якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи;
– статті 279 КУпАП, відповідно до якої посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання;
– статті 285 КУпАП, відповідно до якої постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
