Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 08 по 14 жовтня 2022 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 08 по 14 жовтня 2022 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови, рішення та судову практику:

Огляд правових висновків судової палати ВС-КГС для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності за 2018 – 2022 роки

Матеріал підготовлено управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики в застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Огляд практики застосування ВС положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за період з 01.2018 по 08.2022

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики, зокрема щодо:

✅ визначення юрисдикції спорів, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

✅ загальних питань застосування Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

✅ способів захисту порушеного права у спорах, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

✅ державної реєстрації іпотеки;

✅ окремих аспектів застосування Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Матеріал підготовлено управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.

Рішення КСУ 7-р(ІІ)/2022 щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи

Конституційний Суд України вважає, що зі змісту частин першої, другої, п’ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв’язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов’язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи статті 2 Закону № 3668, що поширюють свою дію на Закон України № 2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, що мають бути забезпечені державою відповідно до спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Конституційний Суд України також зазначив, що приписи Закону № 3668, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Рішення КСУ 8-р(І)/2022 щодо конфіскації переміщуваного товару

Розглянувши справу, Суд визнав неконституційним припис абзацу другого частини першої статті 2043 Кодексу, а саме „з конфіскацією таких товарів“ (щодо безальтернативності конфіскації таких товарів).

Оспорюваним приписом установлено, що „порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів“.

Застосування судами Конституції України: доктрина і практика

Видання включає розвідки максимально широкого діапазону теоретичних та практичних питань, які постають під час застосування судами Конституції України – акта найвищої юридичної сили, норми якої є нормами прямої дії. Окрему увагу присвячено функціональній взаємодії судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України в контексті судового захисту конституційних прав і свобод особи.

Для суддів, юристів-практиків, науковців, а також усіх, хто цікавиться проблематикою застосування Конституції України під час здійснення правосуддя.

Огляд судової практики ВС з розгляду справ щодо корпоративних спорів та корпоративних прав

Для зручності користування правові позиції ВС, викладені в огляді, систематизовані та деталізовані за окремими групами спорів, пов’язаних з виникненням, зміною, реалізацією та припиненням корпоративних прав. Зокрема, в огляді висвітлено правові висновки ВС у спорах:

✅ щодо захисту права учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні юридичною особою, на отримання частини прибутку товариства (дивідендів), на отримання інформації про діяльність юридичної особи та права вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності юридичної особи, права акціонера вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій;

✅ що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі;

✅ про оскарження правочинів юридичної особи;

✅ між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

✅ що виникають під час реалізації процедури обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій;

✅ щодо статуту та статутного капіталу юридичної особи;

✅ про оскарження окремих положень корпоративного договору;

✅ пов’язаних з формуванням та повноваженнями органів юридичних осіб;

✅ пов’язаних з виходом (виключенням) учасника (члена) зі складу юридичної особи;

✅ про оскарження реєстраційних дій.

Крім того, проаналізовано та систематизовано правові позиції ВС щодо:

✅позовної давності у корпоративних спорах;

✅правової природи окремих юридичних осіб;

✅виникнення та підтвердження участі у юридичній особі;

✅спільної власності на частки (акції) тощо.

Також в огляді приділено окрему увагу процесуальним особливостям розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав:

✅суб’єктна та предметна юрисдикційність, розмежування корпоративних спорів та інших категорій спорів;

✅обрання належних та ефективних способів захисту корпоративних прав;

✅забезпечення позову у корпоративному спорі;

✅процесуальне правонаступництво у корпоративному спорі тощо.

Висновки, одержані за результатами такого аналізу, стануть прикладом правильного й однакового застосування господарськими судами норм права для подальшого вдосконалення діяльності судів у цій сфері правовідносин. Окрім того, такі висновки стануть у нагоді адвокатам, юристам, науковцям, до сфери інтересів яких належать корпоративні правовідносини.

Постанова ШААС про визнання протиправної бездіяльності УО ФГВФО на ліквідацію ВТБ банку та зобов’язання включити до переліку вкладників що мають право на відшкодування

Справа № 640/24367/20

Це чергова наша справа що доводить умисні дії уповноважених осіб ФГВФО на неповернення вкладникам коштів. Колегія суддів дійшла висновку, що отримання позивачем на його банківський рахунок грошових коштів від іншої особи, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 6 розділу 3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 (надалі – Положення №14), протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Отже, Уповноважена особа Фонду має надавати до Фонду зміни та/або доповнення до переліків рахунків вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої відповідачем не виконано.

Рішення Деснянського райсуду Києва щодо незаконності відсторонення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу

Справа №754/1870/22

Таким судом можна пишатись й саме такі рішення відновлюють віру у правосуддя та захист судом прав людини в Україні. Це чергова наша справа.

Суд зазначив, що оскільки наказ про відсторонення позивачки від роботи прийнято у спосіб, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 92 Конституції України та статті 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», а відтак суд приходить до висновку, що вимога про визнання протиправним і скасування наказу Директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району м.Києва Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації Семенюк Людмили Володимирівни №12-к від 21 січня 2022 року про відсторонення ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Постанова ШААС, яка залишила в силі рішення ОАСК щодо скасування наказу про відсторонення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та витрат на правову допомогу, та встановлення необов’язковості вакцинації

Справа № 640/35935/21

Чергова демонстрація незалежності правосуддя якою можна пишатись. Це теж наша справа. В самому рішенні судом встановлено відсутність необхідності обов’язкової вакцинації за наказом МОЗ.

Суд зазначив, що зі змісту наведених положень законів слідує, що до обов`язкових профілактичних щеплень віднесені ті, які включені до календаря щеплень, а також ті, що запроваджені проти поширення інфекційних хвороб. Перелік працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, тобто Міністерством охорони здоров`я. Факт відмови чи ухилення від щеплення має бути належним чином задокументованим, відмова від обов`язкового профілактичного щеплення повинна бути засвідчена лікарем.

Проте, наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 не містить положень про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а лише затверджує Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Тобто фактично обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Наказом № 2153 для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а затверджено лише Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

У той же час, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що останні не містять письмового підтвердження лікаря про відмову позивача від обов`язкового профілактичного щеплення та відсутності акту за формою №063-2/о, підписаного як громадянином, так і медичним працівником, чи акту про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення позивача згідно ч.7 7 статті 12 Закону №1645-ІІІ, яка повинна бути засвідчена лікарем.

Суд вважає безпідставним посилання відповідачів у спірному наказі як на підставу для відсторонення позивача від роботи на лист від 22 листопада 2021 року №6.5/5152-21, що є порушенням ч. 2, 6 статті 12 Закону №1645-ІІІ.

Натомість відповідач прийняв оскаржуваний наказ про відсторонення позивача на підставі власного акту та листа, які самі по собі не створюють жодних юридичних наслідків та не засвідчують юридичного факту відмови чи ухилення позивача від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання позивачем медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.

Отже, лише після отримання визначеного законодавством документа у вигляді письмового лікарського підтвердження про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акта, складеного у присутності свідків, в разі відмови дати таке підтвердження, або ж форми № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», що була затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02 листопада 2021 року № 2394, можна стверджувати про належну фіксацію відмови особи від профілактичного щеплення.

Постанова ШААС по скасування Рішення КМР про передачу земельної ділянки для будівництва Комфорт Таун у м. Києві

Справа № 826/17687/16

Це наша справа де я був позивачем і намагався ще з 2015 року запобігти незаконним оборудкам мера Києва Кличка та його оточення щодо передачі земельних ділянок санітарно захисної смуги, на мій погляд. Інформацію мною було взято зі ЗМІ. Прокуратура Києва, як і не заважаюче корупціонерам і дуже дороге НАБУ нічого не бачать. Може зараз у них відновиться зір та слух.

Апеляційний суд зазначив, що відповідач передав третій особі земельну ділянку із земель санітарно захисної зони для будівництва житлових об’єктів, об’єктів соціальної інфраструктури та інших об’єктів, пов’язаних з постійним перебуванням людей, і вказане є порушенням, яке буде мати заподіяння шкоди здоров’ю людей, звичайному образу їх життя (шум, вібрація) і комфортним умовами проживання чи перебування.

Тобто, відповідачем не доведено, що спірне рішення прийнято з дотриманням принципу розсудливості, принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Щодо висновків суду першої інстанції, що спірне рішення не підлягає скасуванню через те, що не порушує прав позивача, що позивачем не доведено факт порушення цим рішенням його інтересів чи прав, чи те, що дія цього рішення є вичерпним (тобто всі інші висновки суду першої інстанції), колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки позивач є мешканцем територіальної громади міста Києва, і як інші мешканці, які обирали депутатів Київської міської ради, доручив обранцям вирішувати нагальні питання місцевого значення (самоврядування), в тому числі питання з приводу вирішення забудови і планування міста, виділення земельних ділянок, питання благоустрою, тощо, проте відповідач має дотримуватися санітарних та епідемічних норм, а порушення Київської міською радою положень ст. 114 Земельного кодексу України і інших нормативно-правових актів не може не впливати на законні інтереси і права позивача, в частині охорони його здоров’я.

Отже, з огляду на положення та завдання адміністративного судочинства позивачем обрано правильний спосіб захисту його прав, а саме оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, яке він вважає прийнято з порушенням чинного законодавства і таким, що порушує його особисті права і інтереси.

Вірю в ЗСУ та незалежний суд.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2022

Leave a Comment

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Замовлення зворотного дзвінка