За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 910/18647/19
На мій погляд, після цієї постанови Великої палати, все керівництво АРМА повинно перебувати за ґратами з повною конфіскацією майна в них та їх родичів до третього коліна.
Велика палата зазначила, що стаття 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Натомість абзац сьомий частини шостої статті 100 КПК України регулює збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вона розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.
При цьому, за змістом частини шостої цієї статті, для реалізації можуть бути передані речові докази, зазначені в її абзаці першому, тобто тільки речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.
Земельна ділянка до таких видів майна не належить.
Крім того, суди встановили, що право власності на Земельну ділянку зареєстровано за Відповідачем-2 на підставі спірного Договору купівлі-продажу (див. підпункт 8.9 цієї постанови), що за висновками Великої Палати Верховного Суду хоча і не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану юридичну презумпцію права власності такої особи (див. підпункт 4.17 постанови від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).
9.38. Отже, дійшовши висновку про незаконність електронних торгів та відсутність правових підстав для укладення договору, враховуючи ту встановлену судами обставину, що згідно із записом в Реєстрі власником спірного майна зазначений Відповідач-2, апеляційний господарський суд міг виходити з того, що Земельна ділянка вибула з володіння Позивача, тому ефективним способом захисту порушеного права власності Позивача є витребування Земельної ділянки від Відповідача-2.
9.41. Враховуючи, що ухвала слідчого судді, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні та передано Земельну ділянку в управління Агентству, не є судовим рішенням, на виконання якого здійснюється продаж майна у значенні частини другої статті 388 ЦК України, доступність цього судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, обізнаність сторін Договору з положеннями законодавства, аналіз яких здійснено у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Відповідач-2, проявивши розумну обачність, не міг не знати про незаконність продажу Земельної ділянки, внаслідок чого вона вибула з володіння власника поза його волею.
9.42. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовна вимога про витребування майна – Земельної ділянки з чужого незаконного володіння підлягала задоволенню, у зв`язку із чим постанова апеляційного господарського суду в частині задоволення вимоги про витребування Земельної ділянки на користь Позивача зміні чи скасуванню не підлягає. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що перебування майна під арештом, накладеним відповідно до вимог закону, правомірно обмежує права власника щодо цього майна.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд рішень ЄСПЛ за липень 2021 року
Усі описані рішення є важливими й актуальними для правової системи України. Нижче коротко висвітлюємо деякі з них.
✅ Так, згідно з обставинами справи LOQUIFER v. Belgium Вища рада правосуддя відсторонила заявницю від здійснення нею своїх повноважень у цьому органі через порушене проти неї кримінальне провадження. Констатуючи в цій справі порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), ЄСПЛ вказав, що ВРП не була «судовим органом» у розумінні вимог Конвенції, а заявниця не мала у своєму розпорядженні жодного засобу правового захисту, який би дав змогу оскаржити рішення про її відсторонення. Тобто заявниця була позбавлена права доступу до суду.
✅ У справі RECZKOWICZ v. Poland ЄСПЛ також установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Справу про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю щодо заявниці-адвоката було розглянуто суддями Дисциплінарної палати Верховного суду, порядок призначення яких Президентом Польщі за рекомендаціями Національної ради правосуддя відбувся в порушення вимог чинного національного законодавства. Як наслідок, ця палата не мала ознак «суду, встановленого законом».
✅ ЄСПЛ також констатував порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) у справі M.A. v. Denmark. Це порушення було спричинено відмовою національних органів влади Данії в забезпеченні права заявника, утікача із Сирії, на возз’єднання зі своєю дружиною на території Данії як особи, яка отримала статус, що дає право на тимчасовий захист.
✅ У справі Polat v. Austria ЄСПЛ дійшов висновку, що рішення лікарні, підтримане національними судами, про проведення розтину тіла померлої дитини заявниці всупереч її волі та релігійним переконанням становило невиправдане втручання у її «сімейне життя» і право сповідувати свою релігію, що порушило статті 8 та 9 Конвенції (свобода думки, совісті і релігії).
Як і зазвичай, огляд містить перелік рішень, ухвалених ЄСПЛ у справах щодо України.
Огляд судової практики ВС-КАС за серпень 2021 року
У ньому вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.
У справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено, зокрема, правові позиції про:
✅ підстави для відмови в реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;
✅ застосування спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень щодо застосування заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії щодо України;
✅ митне оформлення товару з формально нижчим рівнем митної вартості.
У справах щодо захисту соціальних прав містяться висновки судової палати, зокрема, стосовно:
✅ виключення з технічного паспорта будівлі відмітки про самовільне будівництво;
✅ визнання інформації рекламою;
✅ обов’язковості здійснення авторського нагляду на всіх етапах будівництва.
У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян – висновки судової палати, зокрема, про:
✅ підстави розгляду місцевої ініціативи у порядку, визначеному статтею 9 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»;
✅ порядок звільнення працівника за частиною третьою статті 38 КЗпП України (порушення роботодавцем трудового законодавства);
✅ визначення поняття «рівноцінна посада» в контексті Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній до 19 вересня 2019 року).
Предметом розгляду Касаційного адміністративного суду були також інші питання застосування законодавчих норм, зокрема й процесуального характеру, стосовно повноваження суду в питанні розподілу судових витрат, оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про прийняття звіту про виконання судового рішення.
Огляд судової практики ВС-ККС за серпень 2021 року
Зокрема, ККС ВС звернув увагу на такі питання кримінального права:
✅ підстави звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК);
✅ призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами для осіб, засуджених за ст. 286 КК, для яких відповідна діяльність є джерелом доходу;
✅ встановлення ознак злісного ухилення від сплати аліментів.
Окрім того, ККС висловився з приводу таких питань кримінального процесуального права, як:
✅ можливість визначення керівником органу досудового розслідування слідчого на підставі доручення, а не постанови;
✅ вплив припущення експерта стосовно вартості предмета експертизи, що міститься у висновку, на визнання такого висновку неналежним доказом;
✅ неможливість вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, яке було закрито у зв’язку із закінченням строків давності;
✅ правила нанесення особистого підпису на процесуальний документ учасником кримінального провадження.
Упродовж серпня 2021 року ККС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Справа № 757/14655/19
Це наша справа. Суд зазначив, що укладання договору банківського вкладу під час відкриття банком депозитного рахунка клієнту є обов`язковим, а надання володільцем такого рахунка виписки (у паперовій чи електронній формі) про рух (наявність) коштів на його картрахунках за операціями є доказом укладення такого договору. Отже, за змістом наведених норм, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Доводи відповідача, про те, що позивачем не доведено дотримання письмової форми договору банківського вкладу від 18 березня 2013 року, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з оскаржуваних рішень, позивач надавав суду оригінали зазначеного правочину та квитанції на підтвердження внесення грошових сум, які долучені до матеріалів справи та були оглянуті у судовому засіданні, та судом віднесено їх до числа належних та допустимих доказів у справі згідно з вимогами статей 77-80 ЦПК України.
Справа № 320/8339/21
Це наша справ. Підставами для скасування постанов стало неналежне повідомлення боржника про відкриття провадження за іншою адресою, а також пропущення строків для винесення зазначеної постанови. Раджу повністю ознайомитись з рішенням.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube:Немного о праве от Ростислава Кравца
- в Telegram:
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в LinkedIn:Law Firm Kravets & Partners
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
