В Україні вже майже два роки триває війна та воєнний стан. Дію останнього ще на три місяці, до 14 лютого 2024 року, нещодавно вчергове продовжила Верховна Рада. А це означає, що чоловіки і надалі отримуватимуть повістки із військкоматів.
Але чи стосується це священнослужителів та чи можуть вони відмовитися від служби через релігійні переконання – Фактам ICTV розповів юрист й адвокат Ростислав Кравець.
Чи можуть мобілізувати священника
Наприкінці жовтня стало відомо про ситуацію з мобілізацією чоловіка, який відмовився йти до лав ЗСУ через релігійні переконання. Він у військкоматі написав розписку, що “через дотримання слова Божого та Божих заповідей” не може служити.
Тоді Івано-Франківський апеляційний суд пом’якшив покарання чоловіку та замість одного року позбавлення волі призначив йому 365 днів іспитового (умовного) терміну.
А яка ситуація наразі зі священниками та чи можуть вони уникнути призову – розбираємося далі.
Як зазначає наш експерт у юридичній сфері, наразі в Україні мобілізація осіб, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати в руки зброю, не вирішена.
– Звичайно, є відповідний перелік релігій, які забороняють це робити. Крім того, навіть є громади, в яких люди позиціонують себе такими, що не можуть використовувати знаряддя вбивства. Однак це не заважає ТЦК їх мобілізовувати, – пояснює Ростислав Кравець.
Він зазначає, що в нашій державі врегульований лише один момент, пов’язаний з призовом священників.
– Це наявність альтернативної служби. Те, що стосується мобілізації священників під час дії воєнного стану, на цей момент не визначено, – додає юрист та адвокат.
У разі мобілізації священники можуть написати відповідну заяву, згідно з якою їх призначать капеланами або помічниками військових капеланів.
Довідка. Капелан або військовий священник — у християнських церквах та деяких інших релігійних організаціях різних держав світу це представник духовенства, якому на постійних засадах доручають пастирську опіку над якоюсь спільнотою або особливою групою вірян.
У контексті матеріалу йдеться про військового священника в армії. Ця посада прирівнюється до заступника командира полку або батальйону, якому надається особистий озброєний ад’ютант. Капелан є відповідальним за виховання солдатів, матросів, офіцерів та їхніх родин. У його функції входить богослужіння серед військовослужбовців, контроль їхнього морального стану, відспівування померлих (загиблих) тощо.
Але тут теж є деякі нюанси і все залежить від конкретного командира підрозділу, в лави якого буде мобілізований цей священник.
– І, звичайно, питання до ТЦК, які мобілізують священника, тому що ще під час мобілізації про це їм повідомляється, надаються відповідні довідки, витяги релігійних громад. Однак на це вони увагу не звертають, оскільки законодавством не передбачено жодних винятків для таких осіб щодо мобілізації їх під час дії воєнного стану, – говорить експерт.
Яка відповідальність передбачена за ухилення священника
У Конституції України у ст. 35 прямо та чітко зазначено, що особа саме з релігійних переконань має право відмовитися від служби.
– Якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, здійснення цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою, – йдеться у вищезгаданій ст. 35.
Але закону відповідного немає – тому якщо священник не захоче йти до лав ЗСУ, його теоретично можуть притягнути до кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації. А це, згідно з ст. 336 Кримінального Кодексу України, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Оскільки у законі про мобілізацію немає жодних винятків стосовно вірян, тож сан священника не є підставою для уникнення служби в армії. Ба більше, релігійники можуть підписати контракт із ЗСУ та стати капеланами.
