Відтепер організатори мітингів, маршів чи культурних подій повинні отримати не лише погодження від місцевої влади, а й окремий дозвіл військових адміністрацій.
У Києві — безпосередньо Генштабу ЗСУ. Фокус з’ясував всі нюанси нових правил та кому можуть відмовити у проведені масових заходів.
Кабінет Міністрів України затвердив, що проведення масових заходів в умовах воєнного стану тепер вимагає узгодження з військовими.
Зокрема:
- Для проведення масових заходів тепер потрібно узгодження з відповідним військовим командуванням.
- У Києві всі організатори мають отримати попередню письмову згоду Генерального штабу ЗСУ.
- Доручення підписала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та надіслала його міністрам, керівникам центральних органів виконавчої влади й головам обласних та міської (Києва) військових адміністрацій.
- Організатори, чиї заявки вже на стадії розгляду, також мають виконати цю процедуру та повідомити Київську міську військову адміністрацію (КМВА) про результат.
- Нові правила повинні бути доведені до відома всіх структур, які відповідають за виконання та контроль.
Окрім того, у деяких регіонах заборонено проводити масові заходи ближче, ніж за 20 км до кордону з росією або до лінії бойових дій.
Начальник Київської міської військової адміністрації, Тимур Ткаченко, підтвердив підписання відповідного доручення (щодо узгодження), але наголосив — це не заборона мітингів. Йдеться саме про попереднє погодження масових культурних заходів.
Він також уточнив, що подібне рішення стосується не лише Києва, а всіх обласних адміністрацій.
Як тепер видаватимуть дозвіл на масові заходи: нові правила?
Адвокат Ростислав Кравець пояснює Фокусу, що затверджені правила Кабінетом Міністрів щодо проведення масових заходів, не означають, що все повністю передається під контроль Генштабу. У будь-якому випадку місцеві адміністрації залишаються в процесі.
“Просто тепер до їх погодження додається ще й дозвіл військової адміністрації у тих регіонах, де діє така вимога. Це рішення зумовлене воєнними обставинами: саме військові знають реальну безпекову ситуацію на місці й ухвалюватимуть рішення — чи дозволяти масовий захід”, — каже адвокат.
За його словами, на фоні правил про отримання дозволу на проведення масових заходів від військової адміністрації, у ЗМІ одразу зосередились на темі ЛГБТ-маршів. Але на думку адвоката, в Україні це питання штучно перебільшується.
“Якщо порівняти з іншими країнами, в Україні для ЛГБТ створені досить м’які умови. Тому теперішнє нагнітання навколо того, що нібито військові адміністрації обмежуватимуть проведення маршів чи подібних заходів, на мою думку, пов’язане саме з намаганням ЛГБТ-спільноти знову привернути до себе увагу”, — каже Кравець.
Втім, мова йде не тільки про ЛГБТ-акції. Наприклад, нещодавно були мітинги на підтримку НАБУ — тепер і їх доведеться погоджувати не лише з міською радою, а й з військовою адміністрацією.
“Треба враховувати: під час воєнного стану закон прямо дозволяє обмежувати масові зібрання. Це норма Конституції.
Щодо протестів, які час від часу відбувалися. Частина людей виходила на вулиці за гроші, частина — просто не розуміючи ситуації. Але навіть у цих випадках Нацполіція, яка мала складати адмінпротоколи за порушення громадського порядку чи режиму воєнного стану, нічого не робила. Жодної відповідальності не було.
Тому нинішня дискусія про погодження виглядає більше формальністю. Насправді це штучно роздмухана тема. ЛГБТ-спільнота створює образ того, що їхні права обмежують, хоча насправді нові правила ніяк не змінюють загальної ситуації. В Україні війна, і логічно, що військові беруть участь у вирішенні питань безпеки”, — продовжує експерт.
За словами адвоката, нові правила про масові заходи, принципово нічого не змінюють. І раніше масові акції погоджували з місцевою владою, яка отримувала інформацію від спецслужб про можливі загрози — теракти, ракетні чи дронові атаки. Тепер просто додається ще один підпис від військової адміністрації.
“Хоча, якщо бути відвертим, місцеві адміністрації й так добре справлялися з цим завданням. Тому запровадження додаткової бюрократії виглядає недоцільним”, — резюмує Кравець.
Як подають запит на проведення масових заходів: нюанси
Організатори мають завчасно подати повідомлення до місцевої влади (наприклад, Київської міської державної адміністрації чи обласної військової адміністрації).
Заявка включає:
- дату й час проведення маршу;
- маршрут (де і звідки йтиме колона);
- очікувану кількість учасників;
- заходи безпеки (медична допомога, охорона тощо).
Формально Конституція України гарантує право на мирні зібрання, і за мирних умов організатори просто повідомляють владу, а не просять дозвіл. Але під час воєнного стану діють інші правила: місцева військова адміністрація може заборонити або обмежити проведення заходів з міркувань безпеки.
Згідно з останнім рішенням уряду, у Києві тепер треба отримати ще й окреме погодження Генштабу ЗСУ, а в регіонах — місцевих військових адміністрацій. Це стосується будь-яких масових акцій.
Кому і в яких випадках можуть відмовити
Якщо захід планують поблизу фронту чи кордону:
Заборонено проводити масові акції ближче ніж за 20 км від бойових дій чи кордону з РФ.
Якщо є загроза теракту чи атаки:
Військові адміністрації отримують інформацію від СБУ та спецслужб. Якщо є ризик ракетного чи дронового удару, теракту, диверсії — захід можуть скасувати.
Якщо масовий захід може викликати сутички:
Наприклад, акції, які потенційно можуть спровокувати конфлікти між учасниками та опонентами (часто це стосується політичних мітингів або ЛГБТ-прайдів).
Якщо організатори не подали повний пакет документів:
Відсутність чіткого маршруту, плану безпеки, медичного супроводу або інформації про кількість учасників.
Якщо організатор має зв’язки з ворогом чи є підозра у провокації:
За умов війни влада може не дозволити акцію, яку розцінює як потенційно вигідну для російської пропаганди чи диверсій.
Якщо є накладення дат і ресурсів не вистачає:
Наприклад, у день, коли вже проводиться інший масовий захід, поліція та військові не можуть гарантувати безпеку ще одному.
Нагадаємо, у Вінниці, в районі Замостя, сталася сутичка, яка переросла у масштабний спонтанний протест. За словами очевидців, правоохоронці намагалися затримати молодого чоловіка — водія, який перебував у розшуку. Це викликало обурення серед місцевих, і люди вийшли на вулицю, перекрили рух поліцейського автомобіля і утворили мітинг із вигуками “Ганьба!”
Джерело: focus.ua
