Українці, як свідчить теперішній досвід, нічого не вчаться й несуть свої кошти до фінансових пірамід.
Наприкінці серпня 2020 року керівництво Служби безпеки України заявило, що компанія B2B Jewelry, на яку купилися понад 600 тисяч українців, — фактично фінансова піраміда. Ця фірма пропонувала фізичним особам упродовж чималого проміжку часу викуповувати ювелірні вироби із срібла й золота під 100% річних. Вона не гребувала вкладанням грошей від населення вже під 400% річних.
Цього разу влада не мовчала. Щоб раз і назавжди застерегти від біди, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) розпочала розробляти законопроєкт про нівелювання ризиків фізичних осіб від діяльності компаній, які за всіма ознаками нагадують фінансові піраміди.
«Урядовий кур’єр» нагадує читачам, якими були найбільші фінансові піраміди в Україні за час незалежності.
Семен Юфа та інші
Мабуть, першим, хто всерйоз став займатися пірамідною діяльністю на початку 1990-х, був такий собі Семен Юфа, який заснував траст «Меркурій». Він викуповував акції українських торговельних об’єктів, потім і значних підприємств.
1992 року було створено траст. Ця інституція пропонувала людям викуповувати акції компанії або вкладати приватизаційні сертифікати за 430% річних. Деякий час фірма й справді сплачувала відсотки, проте це не могло тривати довго, і траст став затягувати з виплатами, обіцяючи це робити згодом. 1994 року «Меркурієм» зацікавилися правоохоронні органи, і траст став лопати.
Люди фактично вдень і вночі стояли в чергах біля офісу компанії, чекаючи на свої гроші, але це було марно, і 1995 року компанія закрилася. Було обдурено 25 тисяч так званих вкладників «Меркурія», як вважають одні фахівці, на суму 25 мільйонів доларів, інші — майже 120 мільйонів доларів.
Був ще Український будинок селенгу, який мав майже в кожному обласному, а подекуди й районному центрі філії, які активно працювали. Ця фірма прийшла з Росії. Там працював старший брат «Рускій дом сєлєнга». Хитрющі керівники української філії пропонували викуповувати цінні папери компанії під 500—700% річних. Подекуди були й інші, ще вищі відсоткові ставки.
Звісно, люди кинулися на це. Так було обдурено громадян на 9 мільярдів тодішніх карбованців.
Тоді правоохоронці втратили контроль над компанією, тому й не змогли вчасно допомогти людям. Як вважають фахівці, приміром, юрист Ростислав Кравець, фактично отримує всі гроші з відсотками лише невелика частина фізичних осіб — ті, хто встиг вкласти кошти протягом пів року (не більше) існування певних фінансових пірамід. Інші залишаються за бортом.
Минули славні 1990-ті. Уже в новому столітті начебто й не мають з’являтися на світ такі компанії. Проте вони виростають знову.
Мавроді живіший за всіх живих
Згадайте МММ Мавроді. У 1990-х роках він надурив чимало фізичних осіб і державу Росію, а у 2011—2012 вирішив поновити діяльність в Україні, відкривши в нас компанію МММ-2011. Займався тим самим, що і в Росії, — продажем цінних паперів, які назвав мавро, під 60—100% річних.
Його бізнес не мав навіть офісу, тому були всі ознаки діяльності фінансової піраміди, однак її розкрили не одразу. Продавали та купували мавро і 2012-го, поки не загубили зовсім.
Як бачимо, все повторюється. Українці не навчаються на своїх та чужих помилках. Великий потяг без зусиль заробити зайвих 5—7 тисяч міфічних доларів, які обіцяють їм шахраї, виявляється значно сильнішим за здоровий глузд.
Добре хоч, що у ситуації з B2B Jewelry людей зупинили перевірки Генеральної прокуратури та податкових органів цієї компанії на предмет несплати податків. А якби цього не відбулося наприкінці серпня, то певна частка безстрашних та ненажерливих і надалі вкладала б свої зароблені гроші в і без того товсті кишені новоявлених бізнесменів-пірамідальників.