У Польщі вирішили передати функції CBA поліції, Агентству внутрішньої безпеки та Податковій адміністрації. Це сталося через втрату довіри до CBA, яке стало політизованим та неефективним, що є тривожним сигналом для НАБУ.
Польща вирішила ліквідувати Центральне антикорупційне бюро (CBA) з 1 травня 2026 року. Саме цей орган, який понад п’ятнадцять років був символом “нульової толерантності” до хабарництва і корупції.
Втім ліквідовують його не вороги корупції, а ті, хто вважає: система, створена для боротьби зі злом, сама стала його частиною. Це є тривожним сигналом для Національного антикорупційного Бюро, довіра до якого вже знижується.
Як Польща прощається зі своїм антикорупційним міфом
Польський уряд оголосив, що CBA припинить існування 1 травня 2026 року. Його функції розділять між поліцією, Агентством внутрішньої безпеки (ABW) і Податковою адміністрацією (KAS). У поліції створять новий підрозділ — Centralne Biuro Zwalczania Korupcji (CBZK), який має стати наступником бюро.
Формально — це модернізація. Фактично — розпуск, пише видання. Як пояснив міністр юстиції Адам Боднар: “CBA втратило довіру, стало політизованим і неефективним”. Іншими словами, те, що колись мало виявляти корупціонерів, саме потрапило у політичну пастку.
І справді, останні роки бюро нагадувало не стільки орган правопорядку, скільки інструмент внутрішньої політичної боротьби. Розслідування проти опозиції, вибіркові справи, “зливи” інформації — все це підточувало довіру
– йдеться у статті.
Зазначається, що процес ліквідації Центрального антикорупційного бюро (CBA) у Польщі розгортається поступово, з чітко визначеними етапами. Ще 10 грудня 2024 року уряд Польщі ухвалив перший проєкт закону про координацію антикорупційної діяльності, який передбачав ліквідацію CBA. Згідно з початковою редакцією документа, бюро мало припинити роботу 1 липня 2025 року. Втім вже в середині 2025 року стало зрозуміло, що президент Анджей Дуда не підпише цей законопроєкт через виявлені у ньому юридичні “помилки” (usterki prawne). Через це ухвалення реформи відклали.
Наступний етап, як повідомляється, відбувся 4 жовтня 2025 року, коли польський уряд оприлюднив оновлену версію законопроєкту. У ній зазначено, що CBA у Польщі буде ліквідовано 1 травня 2026 року, а частина підготовчих положень набуде чинності вже з лютого наступного року.
У держбюджеті Польщі на 2026 рік передбачено 334,7 мільйона злотих на фінансування CBA. Зазначається, що після ліквідації ці кошти планують розподілити між іншими структурами: 73% отримає поліція, 15,5% — Агентство внутрішньої безпеки (ABW), а 11,5% — Податкова адміністрація (KAS).Згідно з урядовими планами, зі штату CBA, який налічує близько 1 300 співробітників і 200 цивільних працівників, 950 функціонерів та всі цивільні співробітники приєднаються до нової структури — CentralneBiuroZwalczaniaKorupcji (CBZK). Решту планують перевести до ABW і KAS.
Міністр юстиції країни Адам Боднар називає реформу “перезавантаженням”, аргументуючи, що CBA “втратило довіру, стало політизованим і неефективним”. З іншого боку, критики вказують: передача антикорупційних функцій поліції та підконтрольних структур може створити ще більший ризик використання цих органів під політичний контроль. Також кажуть, що проект має юридичні прогалини (“usterkiprawne”) і що частина змін могла бути поспішною.
Уроки для України: як втратити довіру і що з цим робити
Україна має свій “антикорупційний трикутник” — НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд. І хоча ці інституції створювалися за підтримки міжнародних партнерів і під громадським контролем, дискусій довкола їх роботи в негативному ключі не меншає, вказується у статті.
НАБУ неодноразово опинялося у центрі скандалів — то конфлікт із прокурорами, то витоки справ, то взаємні звинувачення між відомствами, а також абсолютно нічим не обгрунтовані справи, як у випадку з Archer. А кожен новий конфлікт нанівець зводить довіру до органу, який мав бути еталоном чеснот.
Українське суспільство дає сигнали, що очікування реальних результатів антикорупційної системи зменшуються: згідно з опитуванням Центру Разумкова від 26 березня 2025 року, недовіра до НАБУ, САП та ВАКС вийшла на рівень приблизно 62-73 % для цих інституцій. Це означає, що стандарт “символу антикорупції”, яким часто представлена НАБУ, більше не спрацьовує так, як раніше.
Польський досвід демонструє: коли суспільство перестає вірити в “незалежного антикорупціонера”, цей інститут стає приреченим. У Варшаві не дочекалися моменту, коли система впаде — її вирішили перезавантажити силоміць.
Польська влада пояснює реформу прагненням “підвищити ефективність і прибрати політичний вплив”. Та експерти скептичні. Адже замість незалежного органу тепер антикорупційні функції матимуть ті самі структури, які підпорядковуються уряду.Тобто формально боротьба з корупцією залишиться, але чи залишиться незалежність?Це ключове питання, яке, до речі, стоїть і перед Україною.Бо якщо завтра антикорупційна система перетвориться на поле політичних воєн, її можна хоч десять разів “реформувати” — довіри це не поверне.
Польща як дзеркало для НАБУ
CBA створювали з тими ж гаслами, що й НАБУ: “незалежність”, “професійність”, “нові стандарти”. Але на практиці воно стало заручником політики, підозр і внутрішніх конфліктів. І тепер його ліквідація — це визнання провалу системи, яка не витримала випробування владою.Україні варто взяти до уваги досвід польських колег. Бо якщо суспільство бачить не боротьбу з корупцією, а боротьбу між антикорупціонерами — кінець системи лише питання часу.
Як вказується у статті, польський сценарій — це не лише історія про бюрократію. Це попередження: антикорупційний орган може втратити довіру не через ворогів, а через власну закритість і політичну гру. НАБУ ще має шанс не повторити долю CBA. Але для цього йому потрібно не лише розслідувати справи, а й повернути суспільству віру в справедливість,. Польський досвід показує: навіть найкращі інституції можуть втратити довіру, якщо перестають чути суспільство. Для НАБУ це не просто урок — це попередження.
Джерело: unn.ua
