Міжнародні партнери одноголосно сурмлять: Україна має позбутися корупції. Однак вона так сильно в’їлася у вітчизняний держапарат, що й війна не “допомагає”.
Крадіжка під знаком війни
Корупція в Україні – явище не нове. Проте під час війни це поняття стало специфічним. З одного боку, вона “не на часі”, з іншого – у воєнний час корупція вбиває, і це справжні вбивства, а не художнє порівняння. У Верховній раді навіть хотіли прирівняти корупційні дії до держзради. Однак поки що справа до цього не дійшла.
Щодо довоєнних показників, то найсвіжішою є статистика за 2021 рік, опублікована 25 січня 2022 року. Як свідчать дані Індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index – CPI), Україна за рік погіршила свій показник із 33 до 32 балів. Індекс – від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції).
Таким чином, Україна посіла в рейтингу 122 місце, яке розділилося з африканською Есватиною (Свазіленд). 2020 року Україна була на п’ять сходинок вищою і займала 117 місце в рейтингу, в якому представлено 180 країн.
Індекс України 2021 року погіршився, зокрема, через рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яким він звільнив від відповідальності за недостовірне декларування чиновників, чиновників та суддів.
Але навіть у війну корупціонери нікуди не поділися. Для деяких українських чиновників вона вже закінчилася, а може, навіть і не починалася, пише Олег Дунда, народний депутат України IX скликання.
“У ЗМІ та соцмережах з’явилися повідомлення про відродження старих схем “розпилу” бюджетних коштів, продаж “гуманітарки”, відкати на митниці. Корупціонери на війні гірші за мародерів. Адже обираючи свій гаманець, вони фактично працюють на боці агресора”, – пише Олег Дунда.
Втім, антикорупційні органи України не припинили свою роботу під час війни, каже Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine. Він повідомляє, що за 100 днів війни нібито продовжували розслідуватися кримінальні справи та затримуватись корупціонери. Але найгостріше зараз виникла проблема відсутності керівництва. З п’яти глав антикорупційних органів чотири – це виконуючі обов’язки.
“Водночас, і це важливо, якщо процес відбору не відновиться у тому ж НАБУ та Спеціалізованій прокуратурі і не буде обрано незалежних та професійних керівників, то досягнення всієї антикорупційної реформи опиняться під загрозою. А їх критично важливо зберегти та примножити після перемоги” , – вважає Андрій Боровик.
До речі, незабаром для антикорупційних органів буде багато роботи. Як влучно пише Олег Дунда, на Україну після перемоги може чекати мільярдне західне фінансування відродження економіки та інфраструктури. А при слові “фінансування” у найгіршій частині держапарату з’являється нездоровий блиск в очах і нові офшорні рахунки.
При цьому, наївно сподіватися, що після 24 лютого корупціонери в держапараті різко перестануть ними бути, пише в ЗМІ Іван Лахтіонов, директор Програми інноваційних проектів Transparency International Ukraine. Він зазначає, що зараз Україна має кредит довіри від міжнародних партнерів, однак він може випаруватися, побачивши розкрадання коштів на відновлення України.
“Процес відновлення має бути чітким, прозорим та обґрунтованим на всіх етапах. Ми повинні гарантувати ефективність використання кожної копійки. Це відповідальність не лише перед тими, хто пропонує ці гроші, а й перед тими, кому вони мають бути призначені. Тими, хто найбільше постраждав від війни”, – пише Іван Лахтіонов.
Чи пропаде корупція в майбутньому
Теоретично розмови про прозорість звучать добре, проте на практиці втілити це складно. І причин тому чимало. Наприклад, зруйнований державний апарат, каже політичний та економічний експерт Всеволод Степанюк.
“Держслужба – це коли людина впевнена у завтрашньому дні, що вона працюватиме і сьогодні, і завтра, і післязавтра. Крім зарплати, у неї від держави є соцпакет. Так у Франції, Німеччині, США, але чомусь не в Україні. А поки що у нас держслужбовець – тимчасовий працівник на контракті, то це і породжує корупцію. Плюс у нас фактично неможливо потрапити на якусь посаду, якщо ти “нічий”. Тобто, політичні призначення міністрів тягнуть за собою політичні призначення всього персоналу”, – каже експерт.
На думку Всеволода Степанюка, корупція в Україні у такому вигляді, як зараз, зародилася ще у 90-ті. Тоді процвітала незаконна приватизація та крадіжка на найвищих владних рівнях. Експерт наголошує: саме в ті часи було знищено моральний обмежувач, який не дозволяв вплутуватися у корупційні схеми.
“До корупції призвела відсутність таких понять як профілактика злочинів, невідворотність покарання. Також після 90-х у багатьох склалася думка: чому іншим можна, а мені – не можна. Тотальна несправедливість та плювання на закон є джерелами корупції”, – упевнений експерт.
Крім того, до корупції іноді підштовхує сам закон України і без його зміни неможливо подолати корупційні схеми, каже адвокат Ростислав Кравець.
“Законодавство побудоване таким чином, що будь-які дії чиновника можна розглядати як корупцію. Тому питання навіть не в тому, чи переможемо ми корупцію і досягнемо чогось. Ми вже побачили роботу антикорупційних органів, фактично, відсутніх, при тому, що їх добре фінансували і давали всі можливості працювати. Тому зараз потрібно змінити підхід до питання корупції та зробити законодавство таким чином, щоб люди його не порушували. А у нас навпаки – законодавство збудовано таким чином, щоб люди його порушували”, – каже експерт.
Під час розмови про корупцію є думка, що за дотримання законів вона зникне. Однак, як зазначає Ростислав Кравець, багато положень дотримуватися неможливо. А навіть якщо їх дотримуватись, то це ще більше шкодить економіці.
“Найближчим часом я не чекаю якихось покращень. Не тільки тому, що хтось буде корупціонером або красти. Справа в тому, що законодавство побудовано таким чином, щоби постійно були корупціонери та люди, які заробляють на боротьбі з цією корупцією” , – вважає юрист.
Валерія Шипуля, КОРЕСПОНДЕНТ
