В правлінні Національного банку України готуються кадрові перестановки. 15 червня 2025 року сплив термін 7-річного контракту славнозвісної першої заступниці голови, члена правління НБУ Катерини Рожкової, й нацбанківців налаштовують до її звільнення.
Що відомо про впливового топменеджера, яка працювала за п’яти керівників Нацбанку.
Хоча в офіційній відповіді, що її отримав “Телеграф”, відмовляються повідомляти чи то про підвищення чинних топменеджерів, чи то про офіційний конкурс на посаду для залучення сторонніх фахівців. Дещо дивне ставлення за умов давно затверджених процедур.
53-річна Рожкова — старожил Нацбанку й найдосвідченіший заступник з-поміж колег, з понад 10-річним досвідом за п’ятьох голів НБУ, ставлення до якої змінювалося з роками. Від “ляльковика” й справжньої правої руки керівника до розжалуваного топа та утаємниченого агента бозна-кого.
Чинні процедури та інша казуїстика
Завершення контракту Катерини Рожкової 15 червня не призвело до завершення її повноважень. За кілька днів після цієї дати колеги Рожкової отримали внутрішнього листа з повідомленням про подовження її роботи ще на два тижні. Без уточнень — що далі.
Катерина Вікторівна досі є першим заступником голови НБУ, про що вказано на офіційному сайті регулятора.
Водночас 18 червня відбулося засідання Ради Національного банку, на якому в розділі “Різне” щодо першої заступниці був зроблений анонс. Членам Ради дали зрозуміти, що подовжувати контракт Катерини Рожкової на нові 7 років не будуть і вони мають бути готовими зібратися за першої потреби, коли буде оформлене відповідне офіційне подання.
Діяльність Нацбанку регулюється профільним законом, топменеджери там не йдуть з посад просто так. За чинною процедурою, подання про звільнення заступника голови, що автоматично є членом правління НБУ, мусить робити голова Національного банку за 10 днів до розгляду. Це його прямий обов’язок, згідно п. 5 ст. 19 закону про НБУ (№4042-IX). А рішення про звільнення вже ухвалює Рада.
“На практиці матимемо таку ситуацію: термін повноважень закінчився 15 червня 2025 року. З цього моменту голова Національного банку, зважаючи на обов’язок, встановлений у ст. 19 Закону “Про Національний банк України”, та враховуючи положення регламенту Ради, повинен надати пропозицію і документи про звільнення свого заступника голові Ради Національного банку для формування порядку денного за 10 календарних днів до засідання Ради”, — підтвердив у коментарі “Телеграфу” адвокат АФ Pragnum Руслан Рябко.
А ще уточнив, що порядок денний затверджують присутні на засіданні члени Ради. Для чого достатньо простої більшості голосів.
“З огляду на нормативне регулювання є ризик, що питання звільнення заступника можуть довго не включати в порядок денний, що своєю чергою дозволить конкретній особі виконувати обов’язки заступника довше, ніж це встановлено у законодавстві (довше ніж сім років)”, — визнав Рябко.
Закон про Нацбанк був ухвалений в Україні в далекому 1999 році, та після того змінювався понад 80 (!) разів. Ці зміни стосувалися й термінів повноважень голови й заступників голови НБУ, які було подовжено з 5 до 7 років. Катерина Рожкова після тривалого перебування у статусі в.о. заступника голови НБУ була призначена першим заступником тільки у 2018 році: екскерманич Нацбанку Валерія Гонтарева, яка запросила її на роботу, до того мала інших людей на цій позиції: Олександра Писарука (нині голова правління Райффайзен Банку) та Якова Смолія, згодом підвищеного до голови НБУ.
Інші члени правління були призначені пізніше:
Андрій Пишний, голова й член правління — 7 жовтня 2022 року;
Юрій Гелетій, заступник голови — 23 липня 2020 року;
Ярослав Матузка, заступник голови — 17 вересня 2020 року;
Сергій Ніколайчук, заступник голови — 23 липня 2021 року;
Дмитро Олійник, заступник голови — 25 жовтня 2022 року;
Олексій Шабан, заступник голови — 7 серпня 2020 року.
Додаєте сім років і отримуєте термін завершення повноважень, який заступникам законодавчо дозволено подовжувати один раз за поданням голови. За профільним законом (ст. 20), найперша причина звільнення заступника — це саме завершення терміну повноважень. А всього їх вісім:
- Закінчення строку повноважень.
- За заявою про звільнення за власним бажанням.
- Встановлення факту надання недостовірних відомостей при призначенні на посаду.
- Невиконання посадових обов’язків, у тому числі за станом здоров’я, протягом більш як 4 місяці поспіль.
- Виникнення обставин, що призвели до невідповідності особи будь-якій вимозі чи забороні: приміром, з’ясується, що був керівником (членом керівного органу) політичної партії, прямо чи опосередковано володіє акціями (частками, паями) юрособи, що регулює НБУ тощо.
- Порушення вимог Закону “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.
- Припинення громадянства України, встановлення факту наявності громадянства (підданства) іноземної держави чи набуття громадянства (підданства) іноземної держави, виїзду за межі України на постійне місце проживання.
- У разі смерті чи визнання особи в установленому порядку безвісно відсутньою.
Де-юре місце заступника голови НБУ не може бути порожнім. За ст. 20 закону про Нацбанк спочатку визначають/призначають наступника, й, допоки цього не відбулось, попередник (за умови фізичної можливості) виконує старі обов’язки чи є інший в.о.
“Зважаючи на це, можемо сказати, що Катерина Рожкова має законне право продовжувати виконувати обов’язки першого заступника голови Національного банку до того моменту, доки на цю посаду не вступить нова особа. Якщо для Катерини Рожкової це перший строк повноважень, то вона також зможе претендувати на повторне призначення ще один раз”, — розтлумачив Руслан Рябко.
Як пояснили “Телеграфу” джерела в НБУ, затвердженого графіка засідань Ради Національного банку немає в умовах відсутності голови Ради Національного банку (попередній звільнений з причини завершення контракту та наступний досі не призначений), тож кожне зібрання відбувається в статусі “позачергове”. А для внесення питання про звільнення першого заступника за регламентом (за 10 днів) відповідне подання має з’явитися в АСКОД (програмне забезпечення системи електронного документообігу, яким користується регулятор) найближчими тижнями. Водночас відомо, що керівник Нацбанку планує довготривале відрядження з кінця червня й братиме участь в нарадах у віддаленому режимі.
Як коментують в Нацбанку й пояснюють KPI
В умовах, коли членів Ради Нацбанку готують до голосування за звільнення пані Рожкової й просять далеко не роз’їжджатися, повторного призначення для неї на нові 7 років ніхто не очікує.
В офіційній відповіді на запит “Телеграфу” директор департаменту комунікацій Нацбанку Юлія Євтушенко прямих відповідей не дає, але недвозначно натякає на майбутню відставку.
“Відповідно до статті 20 Закону України “Про Національний банк України” заступник голови Національного банку, строк повноважень якого закінчився, перебуває на посаді та продовжує виконувати свої обов’язки до вступу на посаду новопризначеного заступника голови”, — зазначила нам Євтушенко.
Та не відповіла, чи буде проводитися конкурс для визначення цього “новопризначеного заступника голови”. Також загалу не відомі ані дати конкурсу, ані його умови, ані плани щодо його проведення в цілому та чи буде він відкритим. Може, голова Нацбанку самостійно визначить обранця із поточних працівників регулятора й ощасливить підвищенням.
По ходу пані Євтушенко додала, що в НБУ не заведено проводити атестації своїх топменеджерів чи встановлювати для них вимоги щодо результативності. Там вважають, що KPI має виконуватися за премію, а не базовий оклад.
“Законом не передбачено проведення атестації/переатестації членів правління Національного банку. Крім того, відповідно до Положення про винагороду (оплату праці) працівників центрального апарату НБУ, затвердженого рішенням правління від 22 червня 2018 року № 354-рш (зі змінами), преміювання за результативність роботи (KPI) голови Національного банку та його заступників не передбачено”, — підкреслила “Телеграфу” Юлія Євтушенко.
Згадане нею рішення виявилось закритим документом (немає у відкритих базах), тож визначити його основні засади не вдалось. Відомо тільки, що в офіційних висновках Рахункової палати у 2019 році є згадки про порушення самим Нацбанком цього документа.
Рожкова та банкопад
В чому немає жодних сумнівів, це в чималому значенні постаті самої Катерини Рожкової. Вона потрапляла до НБУ два рази. Менш визначальним був нетривалий перший раз — припав на 2008—2009 роки за керівництва Володимира Стельмаха, коли вона очолювала нацбанківський департамент безвиїзного банківського нагляду. А після того встигла попрацювати заступником голови правління одеського “Фінбанку” (2010—2013 роки), який у 2017 році визнали неплатоспроможним і поставили на ліквідацію, а після того побувати заступником голови та в.о. голови правління “Платинум Банку”, який закінчив так само — ліквідацією у 2017-му. Та пані Рожкова раніше — у 2015 році — перейшла в Нацбанк на позицію директора департаменту банківського нагляду. Як кажуть, за особистою пропозицією тодішньої очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, й потім ЗМІ полюбляли писати про їх дружні стосунки. Це був другий і більш глобальний захід Катерини Вікторівни у Національний банк.
Як вже згадувалось, близько року Рожкова керувала в НБУ наглядовим департаментом, а з 2016 по 2018 роки перебувала на позиції в. о. заступника голови регулятора. Підвищення до першого заступника просунув вже наступник Гонтаревої — Яків Смолій (коли Валерія Олексіївна пішла у відставку). Пріоритетом Рожкової тоді був наглядовий напрям.
Самі ж 2015—2016 роки були дуже важливими не тільки для самої Рожкової (що вона визнавала у власних дописах), але й для держави й вітчизняної банківської системи в цілому. Саме тоді відбувалось повальне закриття українських банків з різних причин — найбільше за всю історію наших фінансів. Рожкова з Гонтаревою називали цей процес очищенням банківської системи, а в народі казали про тотальний банкопад.
З 2014 по 2016 роки припинили існування 90 банківських структур, на які припадала третина банківських активів та 34% мережі відділень. Фонду гарантування вкладів фізосіб довелось виплатити 1,5 млн постраждалих вкладників понад 88 млрд грн компенсацій і для цього брати рекордні позики в Нацбанку та Міністерства фінансів. Наявних грошей не вистачало, і на настільки величезні відшкодування мало хто розраховував.
Тоді ж був націоналізований найбільший у державі “ПриватБанк”, що вилилось у справжній судовий серіал на багатьох рівнях і відповідні юридичні витрати Нацбанку й держави в цілому. Водночас коштом платників податків відбулася докапіталізація “Привату” до 155 млрд грн — величезні державні вливання, яких не знала наша фінансова система донині.
Наглядовий орган НБУ (Рада) тоді ще мав ознаки незалежності й відкрито називав все, що відбувалося, кризою, наголошуючи на величезних втратах для економіки.
“Прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектору сягнули 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати, понесені під час фінансово-економічної кризи 2008 ‒ 2009 років. Як наслідок, згідно з оцінками Національного банку, загальні втрати економіки від кризи становлять 38% ВВП. “Очищення” банківської системи відбувалося без оголошення Національним банком чіткої програми реформування банківського сектору, що зумовило значну невизначеність у діяльності банківського і реального секторів та населення. Недостатньо обґрунтованими були рішення Національного банку стосовно виведення з ринку платоспроможних банків, зокрема спостерігалися ознаки застосування різних підходів під час проведення очищення банківської системи”, — йдеться у витягу з рішення Ради Нацбанку № 29-рд від 4 липня 2017 року.
Розмов про “недостатньо обґрунтовані рішення НБУ” було дуже багато, а також про корупцію й навіть про насилля з потраплянням деяких нацбанківців до лікарні. Кажуть, що саме це лякало й деяких членів правління Нацбанку, хоча топи мали фізичну охорону, та провокувало кадрові перестановки.
“До Катерини Рожкової як відповідальної за банківський нагляд й до всього правління Нацбанку тоді було дуже багато питань і лишається дотепер. Як щодо тих чи інших банківських ліквідацій, так і щодо виводу грошей з деяких банків вже під контролем НБУ, через що дуже сильно фінансово постраждали вкладники, яким держава не завжди компенсувала усю суму депозиту (тільки на час воєнного стану зараз діє 100% компенсація вкладу) на випадок банкрутства. Люди як могли відстоювали свої права в судах, та далеко не завжди результативно. Намагалися стягнути втрати з менеджменту банків, а потім з відповідальних осіб у НБУ, але, на жаль, питання персональної відповідальності не дуже добре виписано в чинному законодавстві”, — відзначив у розмові з “Телеграфом” старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.
Він уточнив, що деякі судові справи розглядаються донині, але гальмуються через велику війну.
“Доволі багато топменеджерів і співробітників банків вступили до лав Збройних сил України. Через що розгляд певної кількості справ призупинили на час воєнного стану”, — пояснив Кравець.
Рожкова та програні суди
Судові справи щодо банкопаду наздоганяли й саму Катерину Рожкову, як колишню в.о. голови правління “Платинум Банку”, оскільки позивач зміг довести її дотичність до рішень, що призвели до банкрутства цієї структури. Позивачем став Фонд гарантування вкладів фізосіб, обов’язком якого є стягнення боргів збанкрутілих банків для розрахунку з постраждалими вкладниками.
За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів “Платинум Банку” становив 7,04 млрд грн, оцінна вартість ліквідаційної маси банку — 1,94 млрд грн, тобто не вистачало 5,1 млрд грн. При цьому 1,48 млрд грн Фонд відсудив у колишніх менеджерів банку — Рожкової та 11 її колег (ексголова наглядової ради Григорій Гуртовий, ексголова правління Костянтин Смольський та інші), пройшов всі етапи до Верховного суду, рішення якого вже оскарженню не підлягають. У 2023 році запрацювало виконавче виробництво (процес стягнення грошей), яке, до речі, Катерина Вікторівна теж намагалась оскаржити в суді та програла, тому потрапила до реєстру боржників.
З кінця 2024 року судові виконавці почали розпродавати майно пані Рожкової для виплат, про що у реєстрі НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) звітувала сама чиновниця. Це була нерухомість: паркомісця, садовий будиночок, земельна ділянка.
Та через завелику суму боргу, хоча й на групу осіб, журналісти дедалі активніше запитували голову НБУ Андрія Пишного про виплати Рожковій зарплатні та стягнень з неї. А народні депутати відкрито робили закиди щодо роботи першим заступником голови Нацбанку людини, визнаної судом винною в банкрутстві “Платинум Банку”: 5 липня 2024 року на засіданні фінансового комітету Верховної Ради за участі Пишного це зробив Андрій Ніколаєнко з фракції “Батьківщина”, що можна побачити у відкритій трансляції (з 1:37:00).
Що, звісно, не могло не дратувати як попереднє, так і поточне керівництво Катерини Вікторівни.
Пані Рожковій довелось працювати у Нацбанку за 5 керманичів:
Володимир Стельмах;
Валерія Гонтарева;
Яків Смолій;
Кирило Шевченко;
Андрій Пишний.
За різними спостереженнями, найсприятливіші для неї умови роботи складалися за перших трьох очільників НБУ. Найскладнішим для неї став Кирило Шевченко, який не приховував свого невдоволення.
Пліток з цього приводу було забагато, й фінансова спільнота чекала звільнення Рожкової ще чотири роки тому. Нацбанківці ж переповідали фрази з публічної перепалки Шевченка/Рожкової, які лунали у будівлі на вул. Інститутській. Сварки виносилися й на загал, тому Офісу президента навіть довелось публічно закликати сторони до припинення внутрішніх чвар, примирення та продуктивної роботи.
По факту Кирило Шевченко домігся лише суттєвого скорочення повноважень пані Рожкової, яку згодом колеги за очі почали називати “нацбанківським завгоспом”. Через те, що її в жовтні 2020-го відсторонили від ключового напрямку — банківського нагляду (його голова лишив за собою). Спочатку Рожковій залишили методологічний напрямок, захист прав споживачів, недержавний пенсійний фонд НБУ, а в грудні того ж року додали департамент забезпечення діяльності регулятора, що займається господарством.
Останніми роками нові керманичі Нацбанку на свій смак неодноразово влаштовували перебудови в НБУ.
Імунітет Рожкової та загрози
Пізніше, вже за керівництва Андрія Пишного, першому заступнику нагляд за банками так і не повернули (його контролює Дмитро Олійник), але й господарством вона вже не займалась. Ключовий напрям Рожкової — фінансова стабільність і методологія. Попри те, що нагляд курує Олійник, її вважають дотичною до стрес-тестування банків, під час якого часто сивіє керівництво найбільших банків України. Бо вона має стосунок до відпрацювання критеріїв цього тестування.
Дехто навіть вважає, що поточна тяганина зі звільненням Катерини Рожкової може бути пов’язана саме с горезвісним стрес-тестуванням 21 банку, яке стартувало з початку червня 2025 року й триває досі. Сама Рожкова днями повідомила, що вже завершений перший етап — тестування за сприятливим сценарієм економічного розвитку України. Щойно розпочали другий, тобто найскладніший — за несприятливим сценарієм, щодо якого є великі побоювання в керівництва багатьох банків. В цю модель закладається найгірше, що може бути з інфляцією, девальвацією гривні, ВВП і іншими економічними показниками, такий собі ідеальний шторм. Й не виключається, що значна кількість фінустанов завалить цей іспит і доведеться провадити непрості перемовини з Нацбанком щодо додаткової капіталізації, без якої банки можуть просто закрити. А це значні витрати для акціонерів, з чим можуть бути проблеми у непростий воєнний період. Тож в пригоді будуть видатні якості перемовника, які часто підкреслювали саме у Катерині Рожкової — її вміння домовлятися.
Кажуть, що саме це вміння допомагало їй дістатися крісла першого заступника та втриматися в ньому багато років, попри всі конфлікти й складнощі.
Знавці розповідають, що пані Рожкова змогла отримати не тільки підтримку у фінансовій спільноті, але ще у вищому керівництві держави та в міжнародних фінансових установах. Передусім в американському осередку Міжнародного валютного фонду, який дивним чином завжди був у курсі справ Нацбанку. Іноді здавалось, що члени правління нашого регулятора дізнаються про найактуальніші та найпотаємніші новини НБУ другими, вже після МВФ. При чому у Фонді знають зовсім секретні нюанси, які українська влада, можливо, й не хотіла б виносити аж у Вашингтон.
Потрібні зв’язки у високих ешелонах влади України та США вважають важливим елементом стійкості Катерини Рожкової в Нацбанку. Хтось це навіть називав “владою Рожкової”.
Утім це двосторонній рух, і високим українським чиновникам є чим натиснути на першого заступника НБУ, й для цього є реальні підстави. Завдяки судово доведеним порушенням законодавства Рожкової у справі “Платинум Банку” (суди програні до найвищої ланки) та діяльності вже у самому Нацбанку.
Ще до великої війни було багато неофіційної інформації щодо численних розслідувань правоохоронних органів стосовно діяльності Катерини Рожкової. Та у 2021-му Державне бюро розслідувань вже відкрито повідомило ЗМІ принаймні про одне досудове розслідування кримінальних правопорушень. Всіх деталей тоді не розкривали, та їх пов’язували з нюансами націоналізації “ПриватБанку” та контролю.
Саме карні справи та поточні розслідування, які могли пригальмовуватися чи навіть зупинятися на певний час, вважаються елементом тиску на Катерину Рожкову під час роботи в Нацбанку, та, як очікується, й після завершення її кар’єри там.
“Питань до Катерини Рожкової багато з різних напрямків, та реальне притягнення її до карної відповідальності перебуває не тільки в площині доказів з того чи іншого приводу. Це ще й питання політичної волі. Не дуже віриться, що вона раптом з’явиться за поточної влади, на якісь зміни можна сподіватися хіба що після завершення війни та виборів, якщо за цим відбудеться справедлива перебудова й правоохоронної системи”, — резюмував “Телеграфу” Ростислав Кравець.
У фінансовій спільності нині активно обговорюється подальша доля старожилки Нацбанку. Як її прихильниками, так і відвертими ворогами, які, попри все, визнають певну повагу до Катерини Вікторівни та її довготривалої кар’єри в НБУ. Відомо тільки те, що протягом трьох найближчих років після звільнення з центрального банку вона, згідно з чинним законодавством, не матиме права працювати в банках як їх колишній контролер через конфлікт інтересів. Хоча не виключається позаштатна робота й консультування. Все покаже час.
Джерело: news.telegraf.com.ua
