Через рік після реанімації Державної інспекції з контролю за цінами президент Віктор Янукович наділив її новими повноваженнями.
Своїм указом (№ 220 від 17 квітня) гарант віддав в руки інспекції контроль за цінами та тарифами на продукти і послуги, вартість яких регулюється державою, і дозволив перевіряти та штрафувати бізнес.
Таким чином президент виконав приписи Закону “Про ціни і ціноутворення” від 2012 року, який передбачав розширення повноважень цього контролюючого органу.
Мова йде про державні регульовані ціни, які запроваджуються на товари, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, істотну соціальну значущість (наприклад, хліб), а також на товари/послуги, що виробляються монополіями.
Наприклад, сьогодні держава регулює вартість електроенергії для населення – 21,54-36,48 коп за кВт год, в залежності від обсягу споживання, для промисловості – 77,97 – 99,24 коп за кВт год, без ПДВ та в залежності від класу напруги та вартість скрапленого газу, що реалізується на спец аукціонах для потреб населення – 2,13 тисячі гривень за тонну. Також регулюються ціни на комунальні послуги, медицину та міський транспорт.
“У першу чергу діяльність інспекції буде спрямована на контроль та усунення зловживань при формуванні цін місцевими органами державної влади”, – пояснює адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Проте, бізнес теж відчує на собі дію нових повноважень Цінової інспекції.
Згідно з указом президента, чиновники Державної інспекції з контролю за цінами здійснюватимуть планові та позапланові перевірки як виробників, так і продавців продуктів на предмет достовірності інформації про виконання ними вимог щодо встановлених державою регульованих цін.
Товари та послуги, ціни на які регулюються державою
Електроенергія
Газ скраплений, що відпускається населенню для побутових потреб
Тверде паливо, що відпускається населенню для побутових потреб
Послуги міського пасажирського транспорту
Комунальні послуги: тепло-, водопостачання, водовідведення, квартирна плата, утримання житла
Послуги медицини, ліки та медичне обладнання.
Тобто, інспекція встановлюватиме граничні надбавки до собівартості під час руху виготовленого продукту від виробника до точок продажу (як роздрібного, так і оптового). Раніше цей орган міг визначати лише обґрунтованість оптових цін, встановлених виробниками.
У разі виявлення порушень комісія змушуватиме комерсантів їх усунути, випише штраф і вимагатиме в суді його сплати.
Також інспекція надаватиме місцевій владі, органам самоврядування та бізнесу обов’язкові до виконання приписи щодо державного цінового регулювання.
“Мабуть, лише зараз вдасться встановити якісь обґрунтовані ціни на ті ж таки швидкісні поїзди, вартість квитків на які значно перевищує будь-які обґрунтовані норми. В більшості випадків чиновникам інспекції доведеться спілкуватись не стільки з бізнесом, скільки з іншими чиновниками та працівниками комунальних підприємств з метою встановлення і контролю за цінами”, – вважає Кравець.
Разом з тим, виходячи з повноважень інспекції, Янукович своїм указом фактично створив черговий каральний орган.
“Наданням додаткових повноважень указ президента посилив статус інспекції та визначив її як самостійну впливову одиницю на арені державного регулювання, адже вплив структури існує тоді, коли вона має можливість не лише превентивної функції, а й каральної, у даному випадку – стягувати до бюджету суми, що не відповідають вимогам держрегулювання”, – вважає директор юридичної фірми PRIME Тетяна Кузьміч.
Вона також вважає, що через посилення тенденції пригноблення бізнесу у державі, з’явився ще один ефективний орган розправи.
Як пригадує Кравець, важливу роль інспекція грала у кінці 90-х років. З її допомогою державі вдалося стримати необґрунтований ріст цін на цілий перелік товарів, що мають важливе значення для споживачів.
В 2011 році цінову інспекцію було ліквідовано через корупційні скандали, пов’язані з її керівництвом, яке вимагало хабарі від бізнесу.
Зокрема, в 2010 році Служба безпеки України викрила корупційний механізм стягнення хабарів, який діяв у Державній інспекції з контролю над цінами Міністерства економіки.
В 2010 році начальник Держінспекції з контролю за цінами Тетяна Рудь була затримана за звинуваченням у корупційних діях. Згодом Деснянський райсуд Києва визнав Рудь винною та дав їй три роки випробувального терміну.
А вже в 2012 році Янукович воскресив Цінову інспекцію і наділив її правом здійснювати моніторинг та аналіз динаміки цін на споживчому ринку й надавати свої висновки щодо майбутніх цінових змін Кабінету міністрів та іншим органам влади.
Перелік товарів, ціни на які відстежує Інспекція з цін
Борошно пшеничне вищого сорту, соціальні сорти хліба, макаронні вироби, крупа гречана, рис
М’ясо, сало, птиця, ковбаса варена I сорту
Молоко жирністю 2,5%, сметана жирністю 20%, сир м’який, масло вершкове
Яйця курячі, цукор-пісок, олія соняшникова, картопля та сіль
Дизельне пальне, бензин А-95, газ скраплений, що реалізується через АЗС
До 2013 року Державна інспекція з контролю за цінами мала досить вузькі повноваження, прописані старою редакцією закону “Про ціни та ціноутворення”.
Вона була змушена координувати свої дії з Податковою та Антимонопольним комітетом і проводити спільно з ними перевірки відповідності цін вимогам державного регулювання.
Судові позови проти порушників подавались залежно від специфіки порушеного питання якимось із зазначених органів або прокуратурою в інтересах держави.
“Самостійно ж право приймати рішення про застосування господарських санкцій, притягати до адміністративної відповідальності, позиватися у суді інспекції надав можливість Закон України “Про ціни та ціноутворення”, що був прийнятий ВРУ у червні 2012 року та набрав чинності 5 січня 2013 року”, – каже Кузьміч.
До 2013 року інспекція була більш аналітичним, дорадчим органом, хоча її представники включалися до складу комісій контролюючих органів – ДПА, АМКУ, які перевіряли господарську діяльність підприємств певного сектору.
“Але вагомих адміністративно-розпорядчих функцій в неї було недостатньо. Відтепер інспекція буде складати акти перевірок, виносити самостійно рішення та звертатися до суду про стягнення сум до бюджету”, – резюмує Кузьміч.
Сьогодні ж під час перевірок представники Цінової інспекції намагаються довести завищення собівартості виробництва товарів, які підлягають регулюванню, а економісти підприємства, в свою чергу, довести обґрунтування собівартості з урахуванням закупівельних цін, які, до речі, часто самі в змозі регулювати кінцеву вартість товару.
Юрій Віннічук, РЕ
