Про що новий закон про мобілізацію — обмеження в правах, військовий облік за кордоном, електронний кабінет та інше

Про що новий закон про мобілізацію – обмеження в правах, військовий облік за кордоном, електронний кабінет та інше

Повістки через електронний кабінет призовника, блокування банківських рахунків, заборона на отримання паспорта за кордоном без військово-облікових документів — ось кілька пропозицій, якими влада хоче посилити призов. Фокус разом з експертами розбирався, про що новий законопроєкт про мобілізацію.

У Верховній Раді зареєстрували нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Документ опубліковано на сайті парламенту.

Попередня версія, висунута Кабміном наприкінці 2023 року, викликала широкий резонанс, а політики не захотіли брати відповідальність за запропоновані норми .

Нова версія законопроєкту про мобілізацію виявилася стриманішою за попередню, хоча низку положень законодавці зберегли — наприклад, норму про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Однак цього разу влада спробувала акцентувати увагу на перевагах. Для цього Міноборони представила презентацію з ключовими пунктами документа.

Серед них:

  • Встановлено мінімальну грошову платню для військовослужбовців у розмірі 20 тисяч грн, плюс додаткова винагорода від 30 до 100 тисяч грн у період воєнного стану;
  • Передбачено щорічну відпустку не менше 15 календарних днів;
  • Визначено підстави для звільнення з військової служби військовослужбовцям у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців;
  • Запроваджено обов’язкову підготовку після мобілізації протягом 2-3 місяців, перед відправкою на фронт.

Водночас деякі положення законопроєкту, як і раніше, викликають питання.

Електронні повістки

У новому законопроєкті автори пропонують надсилати повістки через електронний кабінет призовника. Поки що невідомо, як це працюватиме на практиці. Експерти в бесіді з Фокусом зазначають, що для нововведення знадобиться деякий час. Необхідно запустити програмне забезпечення, визначити перехідний період, у який усі військовозобов’язані українці мають зареєструватися в застосунку. Однак сама ідея для України не нова.

“Реєстрацію в електронному кабінеті віднесли до обов’язків українців у межах військового обліку. За порушення відповідно передбачається адміністративна відповідальність. Як це працюватиме на практиці — поки що невідомо. Можливо, інформацію про те, хто зареєструвався в електронному кабінеті, ТЦК та СП відстежуватимуть через реєстр “Оберіг”. Програма, ймовірно, визначатиме людей, які є в реєстрі, але в них немає кабінету. Це вважатиметься порушенням і застосовуватимуть відповідні обмеження щодо такої людини”, — вважає адвокатка АО “Бачинський і партнери” Анастасія Герич.

Експерти додають, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Законодавці припускають, що військовозобов’язаний після реєстрації в електронному кабінеті має періодично туди заходити та перевіряти інформацію.

“Можна провести паралель з електронним судом. Якщо є електронний кабінет в е-суді, потрібно слідкувати за повістками і датами засідання. Якщо цього не робити і пропустити засідання, суд все одно вважатиме, що поінформував особу належним чином”, — додає Герич.

У документі зазначено, що днем вручення повістки вважається день, коли ТЦК та СП отримують повідомлення, що повістка доставлена в електронний кабінет призовника. Інформацію про людину, яка у встановлений термін не з’явилася до ТЦК і не зареєструвалася в “електронному кабінеті призовника”, військкоми, ймовірно, направлятимуть до Нацполіції, де призовника оголосять у розшук.

Після цього до порушника можуть через суд застосовувати обмеження, передбачені в законопроєкті. А саме — арештовувати банківські рахунки, обмежувати виїзд за кордон, а також — водіння авто.

“Неявка до ТЦК за повісткою — це підстава трактувати дії як адміністративне правопорушення. Військовозобов’язаний може оскаржити рішення ТЦК через суд, якщо вважає, що умислу не було, він просто не побачив повістку”, — зазначає експерт.

Економісти пояснювали Фокусу, що подібні обмеження щодо військовозобов’язаних, які вчасно не оновлять дані в ТЦК та СП, можуть серйозно вплинути на економіку країни. Так, за словами економіста Олега Гетмана, у разі блокування банківських рахунків виникає загроза депозитним рахункам, на яких зберігається понад 1,5 трлн грн.

Якщо законопроект ухвалять, військовозобов’язані почнуть масово знімати гроші з депозитних рахунків. Навіть якщо частина з них піде в готівкову сферу, це завдасть серйозної шкоди економіці, оскільки на ці кошти банківська система може видавати кредит. Якщо немає депозитів — немає кредитів.

За кордоном — на облік

Що стосується військовозобов’язаних за кордоном, для них законодавці придумали складніше завдання. Оформити паспорти громадянина України або закордонний паспорт, а також звернутися за будь-якими консульськими послугами під час дії воєнного стану чоловіки призовного віку можуть тільки за наявності військово-облікових документів.

Фокус уже писав, що наприкінці минулого року за кордоном подібна ініціатива влади викликала хвилювання. У країнах ЄС у грудні 2023 року вишикувалися черги чоловіків, охочих терміново оновити закордонні паспорти. Українці в Австрії розповіли Фокусу, що доводилося їздити з Відня до Братислави, де є сервісний центр, і проводити там по кілька днів. Також черги спостерігали в Польщі та Чехії.

За словами адвоката Анастасії Герич, для тих, хто на законних підставах виїхав з України і перебуває за кордоном, необов’язково повертатися додому, щоб за запитом ТЦК і СП оновити дані або підтвердити право на відтермінування. Консульські установи ведуть військовий облік. Тому, за словами експерта, оновити дані за потреби можна за місцем перебування.

“Військовозобов’язані можуть звернутися в українське консульство й уточнити всі свої дані”, — зазначає експерт.

Бронь для держслужбовців

Один з основних пунктів, на якому акцентували увагу в Міноборони — “рівність”. Ймовірно, у такий спосіб влада спробувала збалансувати більш жорсткі положення документа.

Йдеться про скасування права на відстрочку для співробітників державних структур. А саме — БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби, Нацполу, НАБУ, прокуратури, Служби судової охорони та патронатної служби. У них більше не буде права на відстрочку, проте їх можуть забронювати від мобілізації.

Згідно з документом, установи з держслужбовцями категорії “Б” і “В” можуть забронювати 50% військовозобов’язаних.

Право на бронь буде також у голів міських і селищних рад або територіальних громад та у військовозобов’язаних, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування.

За словами експертів, ця норма кардинально нічого не змінює. Адвокат Ростислав Кравець каже Фокусу, що фактично слово “відстрочка” просто змінюють на слово “бронь”. На думку експерта, масової мобілізації серед представників держструктур не буде.

Герич також зазначає, що пропозиція від законодавців зводиться до того, що таких працівників потрібно бронювати, а не давати їм відстрочку за фактом особливої роботи.

“Це просто ускладнює процедуру”, — зазначає юрист.

Скасують строкову службу

У новому законопроєкті пропонується замінити строкову службу на базову військову підготовку. Українці віком від 18 до 24 років можуть самостійно обрати, коли їм проходити навчання. Підготовка розрахована на 5 місяців. У цей час за військовозобов’язаним зберігається робоче місце.

За словами Кравця, після проходження базової військової підготовки призовника не мобілізуватимуть протягом двох років.

“Якщо ми збираємося воювати все життя, то після проходження військового вишколу у 18 років військовозобов’язаного не мобілізуватимуть протягом двох років. Ця норма стосується воєнного стану, а не мирного часу”, — додає експерт.

ФОКУС

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Callback order