Податок на депозити, чого чекати?

Податок на депозити, чого чекати?

Українським вкладникам хочуть скасувати оподаткування депозитів. Не всіх, а лише у сумі до 600 тис. грн. Відповідний законопроєкт минулого тижня було зареєстровано у Верховній Раді за номером 9037 депутатом Олегом Воронько (група «Відновлення України»). «Мінфін» за гарячим слідом обговорив цю ініціативу з експертами.

Як пояснюють податкову пільгу

Впровадження податкової пільги для вкладників виглядає обґрунтовано. Попри різке зростання облікової ставки Нацбанку в червні 2022 року — з 10% до 25%, — багато банків зберігають низьку дохідність вкладів.

За інформацією Нацбанку, з 1 січня до 21 лютого 2023 року середні гривневі ставки за банківською системою знову опустилися:

  • за вкладами до 3 місяців — із 11,96% до 11,77% річних;
  • за вкладами до 6 місяців — із 12,71% до 12,63% річних;
  • за вкладами до 12 місяців — із 13,43% до 13,28% річних.

Це середні значення, а мінімальні, які тримають великі банки, часто ще нижчі. Дохідність і близько не покриває поточного рівня інфляції, який за підсумками 2022 року становив 26,6% річних. Вкладення населення знецінюються разом із гривнею та зростанням споживчих цін.

При цьому навіть із цих незначних відсотків за вкладами доводиться сплачувати податок — 18% ПДФО + 1,5% військового збору. Разом 19,5%.

У пояснювальній записці до законопроєкту № 9037 наводиться приклад саме вкладення під невелику ставку у 8%: за такої номінальної дохідності від банку, після сплати податків, на руки людина отримає 6,44%. Нагадаємо, що оподаткування депозитів було запроваджено у 2014 році за ставкою 15%, щоб підтримати держбюджет. Потім податкова ставка змінювалась:

  • 2014 рік — 15%;
  • 2015 рік — 20% + 1,5%;
  • 2016 рік — 18% + 1,5%.

Як працюватиме депозитна пільга

Відповідно до законопроєкту № 9037, оподаткування депозитів може бути скасовано не для всіх вкладів без винятку, а лише для вкладень до 600 тис. грн, тобто її хочуть запровадити для менш забезпечених вкладників.

Окрім того, скористатися такою пільгою зможе не кожен власник депозиту, а лише один на сім’ю. Причому, враховуватиметься I та II ступінь спорідненості. Сюди входять не лише батьки, подружжя, діти (у тому числі усиновлені), але також брати/сестри, бабусі/дідусі, онуки. Широке охоплення родичів, які часто живуть окремо та не ведуть спільного господарства.

Проєкт обумовлює, що при наданні депозитної податкової пільги банк повинен:

  • зібрати родовід вкладника, аж до бабусь/дідусів, братів/сестер та онуків;
  • з’ясувати суми їх вкладень у всій банківській системі (кількість рахунків для фізосіб законодавчо не обмежується);
  • надати податкову пільгу лише до 600 тис. грн, а за рештою вкладень сім’ї відмовити у її застосуванні.

Дуже складне завдання для фінансистів.

Ймовірно, такий підхід пропонується, щоб люди не почали подрібнювати свої депозити та переоформлювати гроші на родичів.

У законопроєкті наголошується на обов’язку банку виконувати функції податкового контролю. Він має з’ясувати, чи є у його вкладника з сім’єю вкладення в інших банках, і чи вони перевищують обумовлені 600 тис. грн. Відповідно, інші банки повинні надати інформацію про вклади. Тобто має бути порушено банківську таємницю, що окремо виписано у документі — розкриття банківської таємниці для таких випадків.

Що говорять про нові правила юристи та банкіри

Перше, що помітили юристи у новому законопроєкті, — це дивне застосування податкової пільги для різних родичів.

«До українського законодавства намагаються закласти відверту дискримінацію, до того ж тотальну. Чому один член сім’ї більше вартий податкової пільги, ніж інший? При тому, що люди можуть не жити разом і навіть не спілкуватися, стосунки у сім’ях можуть бути різними. Тому що цей член першим відкрив рахунок і вклав свої кошти, а інший — зробив це пізніше? Принцип: хто встиг, той з’їв? Відверта дискримінація», — зазначив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

Банкіри саму ідею скасування депозитного податку оцінили позитивно.

«Скасування оподаткування могло б додатково стимулювати надходження коштів фізичних осіб до банківської системи. Так, зараз банківська система надліквідна, але згодом, коли економіка почне динамічно відновлюватися, ситуація, напевно, зміниться», — каже голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Чого фінансисти не можуть зрозуміти — це запропонований принцип надання податкової пільги. Прив’язку до обсягу вкладень у 600 тис. грн та застосування його не до однієї людини, а до всієї її сім’ї в сукупності. У таких застереженнях не бачать гострої потреби, вважають, що вони не вирішують поточних проблем банків.

Хоча реальні проблеми є, і про них уже писав «Мінфін», — це скорочення частки термінових вкладів населення у 2022 році з 43% до 35%. Люди все більше коштів залишають на поточних (карткових) рахунках і рідше відкривають депозити на чітко обумовлені терміни. А банкам дуже складно працювати з грошима, які можуть будь-якої миті «піти» з рахунків. Цими ресурсами не можна активно кредитувати, або вкладати їх у середньострокові/довгострокові ОВДП (облігації внутрішньої держпозики).

«Потрібно думати, як стимулювати вкладників до відкриття термінових рахунків. Банкам потрібні довгострокові ресурси. Наприклад, це могла б бути податкова пільга, якщо законодавці наважаться на такий крок. Її можна було б пропонувати вкладникам за відкриття депозитів на 12, 24 чи 36 місяців», — запропонував фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Банкам було б набагато простіше застосовувати такий принцип та контролювати його. Контроль усіх вкладень вкладника та його родичів у банках назвали дуже складним завданням.

«Сімейні зв’язки, сукупні залишки на поточних та вкладних рахунках, сукупні залишки не тільки в одному банку, а й у всіх інших, — це моменти, які значно ускладнюють можливість коректного функціонування такої пільги, а то й взагалі унеможливлюють її застосування», — вважає директор департаменту роздрібних клієнтів АТ «Кредобанк» Олександр Супрунович.

Банкіри нагадують, що після повномасштабного вторгнення великі надходження грошей на банківські рахунки відбуваються на користь військовослужбовців, що визнавали навіть у Нацбанку. Нашим захисникам нараховують зарплати, бойові та виплати за поранення, а їхнім сім’ям — соцдопомогу, у разі загибелі воїна. Під час збирання детальної інформації, у тому числі про виплати військовим, розкриватиметься секретна інформація, проти чого може виступити Міноборони.

«Йдеться не тільки про розкриття банківської таємниці, але ще й про розкриття військової таємниці в період дії військового стану. Ще й тому до запропонованих законодавчих новацій можуть бути питання», — уточнив Василь Невмержицький.

Чи готові депутати проголосувати за новий закон

Фінансисти побоюються, що складна вимога щодо обліку всіх сімейних депозитів поховає весь законопроєкт.

«Ідея з включенням до підрахунку родичів першого та другого ступенів спорідненості взагалі може призвести до зворотного ефекту та спровокувати відтік коштів фізосіб із системи. Адже це означатиме фактичне розкриття інформації про кошти батьків, дітей, братів та сестер, і навіть онуків вкладника. Навряд чи це сподобається йому самому та його родичам. Та й незрозуміло, яким чином можна забезпечити виконання цієї норми. Впевнений, що у такому вигляді шансів у законопроєкту стати законом майже немає», — вважає Іван Світек.

Якщо законодавці все ж таки захочуть обмежити застосування податкової пільги сумою вкладення в 600 тис. грн або іншою, фінансисти пропонують відстежувати її лише за однією фізособою (власником рахунку) та в одній структурі.

«На нашу думку, такий контроль є доречним на одного вкладника і виключно в одному банку. Але ніяк не в різних ступенях спорідненості в сім’ях. Також варто все ж таки брати до уваги виключно вкладні продукти без урахування залишків на поточних рахунках», — вважає Олександр Супрунович.

Фінансисти сподіваються на доопрацювання законопроєкту з урахуванням їхніх пропозицій. Наприклад, Супрунович запропонував такі виправлення до документа:

  • Затвердження податкової пільги на одного вкладника в межах банку.
  • Встановлення пільги виключно на вкладні продукти (термінові рахунки).
  • Застосування пільги до вкладника без урахування родинних зв’язків.

«А ще краще розробити альтернативний варіант можливості оформлення повернення надмірно сплачених податків та простий механізм їх повернення для вкладників (наприклад, через додаток або портал „Дія“)», — додав Олександр Супрунович.

При цьому експерти говорять про ще один ризик проходження законопроєкту через парламент.​

«Не вірю, що законопроєкт із новою податковою пільгою пройде Верховну Раду, коли Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом. Ми маємо перед МВФ зобов’язання щодо наповнення держбюджету. А тут пропонується інше — скоротити податкову базу. На цьому фоні законопроєкт видається відверто популістським», — резюмував Ростислав Кравець.

Втім, якщо наші переговорники зможуть аргументувати необхідність такої пільги, проблем із кредиторами може й не бути. Але те, що законопроєкт ще доопрацьовуватиметься, — це однозначно.

МІНФІН

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Callback order