Велика палата і на цьому тижні не здивувала. Все стабільно. Раз позов подав прокурор, то потрібно зробити все, щоб прокурор виграв і не має різниці яким чином. Докази можуть бути вигадані або грунтуватись на припущеннях, предмет позову може бути змінено самостійно судом, щоб прокурор не витрачав час на новий позов, свідоцтво про право власності взагалі немає потреби скасовувати як і рішення про виділення у власність при поверненні майна. А навіщо, податки ж комусь потрібно за майно платити, хоча воно вже і не належить особі. Добре хоч про односторонню реституцію від львівського професора, адвоката, судді-трирічки й Бог знає ще кого не згадали у повному обсязі, й то вже добре.
Також до огляду увійшла практика ВП ВС у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності Вищої ради правосуддя, ВККСУ та Етичної ради, гучний виправдувальний вирок за статтею ухилення від мобілізації, постанова ВС-КАС про чергове визнання відсутності законодавчої заборони виїзду за кордон, стягнення моральної шкоди з поліції за незаконне затримання та вручення повістки й багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 554/10517/16-ц
Черговий відступ від правових позицій під назвою уточнення:
8.6. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати висновок, наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/2325/18 та вказати, що зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов’язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення. Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання прокурора на те, що апеляційний суд мав урахувати висновки щодо застосування положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року № 554/10377/16-ц і від 30 жовтня 2019 року № 554/8661/16-ц.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Дайджест дає змогу зрозуміти основні правові підходи Великої Палати ВС до вирішення проблемних питань, які виникають під час притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, здійснення дисциплінарними органами ВРП дисциплінарного провадження, призначення на посади та звільнення з посад Голови ДСА України, його заступників тощо.
У дайджесті відображено найважливіші правові висновки ВП ВС, сформульовані під час розгляду справ, пов’язаних із перевіркою законності рішень, дій, бездіяльності ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, щодо:
▪️ дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
▪️ визнання порушення суддею вимог стосовно несумісності і про звільнення його з посади;
▪️ тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя;
▪️ невнесення Президентові України подання про призначення судді на посаду;
▪️ переведення судді з одного суду до іншого тощо.
Також у дайджесті висвітлено актуальну судову практику ВП ВС щодо порядку оскарження рішень Етичної ради про невідповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття цієї посади.
Огляд судової практики ВС-КАС за перше півріччя 2023 року
Для зручності користування вміщені в огляді правові позиції систематизовано за характером та категорією спорів відповідно до визначених спеціалізацій судових палат КАС ВС.
Справа № 530/337/23
Фактично вирок обгрунтовано відсутністю доказів того, що сама повістка була вручена та отримання розписки щодо вручення повістки. За загальним правилом, доказу не можуть грунтуватись на припущеннях.
Окрім цього суд також встановив відсутність правосуб’єктності у Міноборони, ТЦК та Кабміну, а також вказав на порушення Конституції України порядком прийняття Законів та Указів Президента.
Справа № 380/7792/22
Суд довго аналізуючи норми Закону так і не зазначив, на якій підставі заборонено перетин кордону. Рішення суто політичне. Один з суддів навіть пішов у відпустку та був замінений. Шкода, що судова реформа призвела до таких жахливих наслідків.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області про стягнення моральної шкоди за незаконне затримання та вручення повістки
Справа 441/1193/23
Суд у рішенні зазначив:
При цьому заперечення проти позову представника відповідача та третьої особи висновків суду не спростовують, на незаконність дій працівників поліції вказує подальше скасування постанови про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.127 КУпАП, що тягне за собою і незаконність його затримання для оформлення матеріалів у даній справі. Представником відповідача не спростовано жодними доказами у справі, а навіть підтверджено висновком службового розслідування, що безпосередньо після затримання ОСОБА1 не було доставлено у відділення поліції для встановлення особи чи припинення правопорушення (тобто для досягнення мети затримання), а в фільтраційний табір, де йому було вручено повістку для подальшої мобілізації, що не передбачено чинним законодавством України, а відтак свідчить про перевищення працівниками поліції своїх службових повноважень. Не підтверджено також жодними належними та допустимими доказами у справі факту агресивної чи неналежної поведінки позивача у відношенні до працівників поліції як на підставу для застосування кайданок, відносно ОСОБА1 не було складено протоколу за ст.185 КУпАП, що могло б підтвердити такі факти, відеозаписи, які велися на місці затримання ОСОБА1 , були знищені не зважаючи на те, що одразу на наступний день після затримання ОСОБА1 просив надати йому копії таких або хоча б вжити заходів для їх збереження до моменту проведення розслідування, що підтверджується матеріалами справи.
Висновок за фактом службового росзлідування УПП ДПП, на думку суду, не в повній мірі відповідає критерію об”єктивності, оскільки службове розслідування було проведено управлінням патрульної поліції відносно своїх же працівників, до уваги було взято, як вбачається із висновку службового розслідування, покази заінтересованих осіб – працівників поліції, саме на порушення в діях яких вказував ОСОБА_1 , і на матеріали відеозаписів, перевірити які в суду можливості немає, оскільки такі були знищені всупереч клопотанню позивача. З огляду на наведене та беручи до уваги численну кількість заяв та скарг позивача в різні інстанції з приводу події 05.10.2022, суд вважає посилання представника відповідача на те, що вони не знали про бажання ОСОБА_1 в майбутньому звернутися до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, а тому знищили матеріали відеозапису, голослівними.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравца
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
