П’ятнадцять друзів Всеволода Князєва, що приховані слідством НАБУ та виведенні в окреме провадження продовжують створювати двозначні правові позиції, які буде дуже легко змінювати в залежності від наданих сторонами аргументів та температури повітря.
До огляду включені позиції щодо способу захисту прав мешканців багатоквартирних будинків, визнання права власності на самочинне будівництво, корисний для теорії, але повністю марний для практичного застосування в Україні тематичний огляд практики ЄСПЛ за ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (кримінальний процесуальний аспект: обшук), практика за жовтень ВС-КЦС, ВС-КАС та ВС-ККС, практика ВП ВС у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності ВККСУ, чергова виграшна справа щодо незаконного відсторонення та дуже важлива справа щодо захисту честі й ділової репутації да відповідачем виступав сайт Антикор та його власник в Україні.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 2610/7240/2012
Розглядаючи факти цієї справи в контексті зазначених принципів, ЄСПЛ визнав, що національні суди не виконали обов’язку обґрунтувати свої рішення та не розглянули відповідних та важливих аргументів, висунутих заявниками. Конкретні процесуальні недоліки вказані в таблиці в додатку, і вони дають підстави ЄСПЛ дійти висновку, що заявники були позбавлені свого права на вмотивоване судове рішення. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (пункти 7, 8 рішення).
ВП ВС направив цю справу в апеляцію. Єдине тепер питання, чи може розглядати апеляційний суд цю справу, коли вже давно відкрита справа про банкрутство. А ЄСПЛ в чергове продемонстрував вибірковий підхід до розгляду справ.
Справа № 916/1174/22
Велика палата прийшла до наступних висновків, створивши чергову невизначеність:
110. Тобто відповідно до приписів частин третьої та п’ятої статті 376 ЦК України як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність. Однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті.
111. Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.
112. За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
113. Отже, належними вимогами, які може заявити особа – власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд судової практики ВС-КЦС за жовтень 2023 року
– у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, акцентовано, що на стадії виконання рішення суду позивач (стягувач) має право лише на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України;
– у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що звільнення земельної ділянки від самочинно побудованих споруд передбачає їх демонтаж на будівельні матеріали та конструктивні елементи, а тому внаслідок зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності ні право власності останнього, ні право власності його дружини на такі матеріали та конструктивні елементи порушено не буде;
– у спорах, що виникають із житлових правовідносин, наголошено, що вирішення позовних вимог про втрату права користування житловим приміщенням дитиною відповідача залежить від з’ясування обставин втрати / збереження права користування житловим приміщенням батьком дитини. Право неповнолітньої дитини на користування квартирою є похідним від права батька на це житло;
– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що якщо позивач не зазначив період часу, за який він просить встановити факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, то встановити такий факт неможливо. За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу за певний період відсутні й підстави, передбачені статтею 74 СК України, вважати спірне майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам як чоловікові та жінці, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою;
– у спорах, що виникають із питань щодо відшкодування шкоди, зазначено, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеним законодавством, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Законодавством України встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний. Кошти на відшкодування такої шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України;
– у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що спір за позовом фізичних осіб про стягнення грошових коштів за меморандумом та договором позики, підписаними фізичними особами, які отримували грошові кошти особисто, а не як уповноважені представники юридичних осіб, належить до розгляду в порядку цивільного судочинства;
– у спорах, що виникають із питань визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, зазначено, що законом не встановлено випадків виникнення солідарного зобов’язання для стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів. Якщо необґрунтовані активи набуті двома або більше особами (тобто має місце множинність осіб), їх вартість стягується в дохід держави у визначених частках;
– у спорах, щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, звернено увагу на те, що порушене право спадкоємця на спадкове майно, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні, може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту. Відповідачами в такому спорі мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
В огляді подано вибірку практики ЄСПЛ за ст. 8 Конвенції щодо захисту права на повагу до приватного та сімейного життя, а також інших її вимог, які можуть бути порушені під час обшуку.
Коротко розкриваємо його зміст:
– розд. І стосується загальної оцінки права на повагу до приватного та сімейного життя в межах проведення обшуку з прикладами релевантної практики ЄСПЛ щодо: загальних висновків / вимог щодо обшуку; вимог до рішення про проведення обшуку (наявність такого рішення, його зміст, ретроспективна перевірка тощо); порядку / способу проведення обшуку (присутність особи, стосовно якої проводиться обшук, участь захисника інших учасників кримінального провадження, понятих під час обшуку; спосіб проникнення в житло; дії правоохоронних органів під час обшуку; розслідування неналежного обшуку тощо); застосування ст. 8 Конвенції в аналізованому аспекті з урахуванням загрози тероризму;
– у розд. ІІ наведено правові особливості проведення обшуків у адвокатів із прикладами релевантної практики ЄСПЛ;
– розд. ІІІ стосується правових особливостей проведення обшуків у журналістів та містить приклади релевантної практики ЄСПЛ;
– у розд. IV зазначено про взаємозв’язок ст. 8 Конвенції з іншими її статтями щодо проведення обшуків;
– розд. V містить загальний перелік рішень ЄСПЛ з питань обшуків.
Тематичний огляд буде корисний усім, хто цікавиться проблематикою захисту прав людини, зокрема в кримінальному процесуальному аспекті.
Огляд судової практики ВС-КАС за жовтень 2023 року
В огляді наведено низку актуальних правових позицій КАС ВС, сформульованих за результатами касаційного перегляду адміністративних справ, зокрема, про:
✅ставку рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
✅підстави звільнення платника від виконання податкових обов’язків;
✅принцип презумпції правомірності рішень платника податків;
✅врахування доводів та наданих для їх підтвердження доказів під час розгляду справи в суді;
✅визначення ставки акцизного податку для товару, класифікованого імпортером у товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00;
✅правову природу наказів органів місцевого самоврядування про занесення об’єктів до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та наказів Мінкультури про занесення об’єктів культурної спадщини до Держреєстру нерухомих пам’яток України;
✅оскарження Кодексу газорозподільних систем;
✅обмеження ведення господарської діяльності в першій зоні округу санітарної охорони курортів;
✅повноваження обласних рад після введення в Україні воєнного стану та утворення військових адміністрацій;
✅неповажність обставини для відстрочки надання судом відповіді на інформаційний запит особи щодо судової справи.
Крім того, наведено правову позицію з процесуального питання, зокрема про спосіб реалізації особою права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.
Огляд судової практики ВС-ККС за жовтень 2023 року
В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, ухвалених у жовтні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права:
– зазначено, що якщо засуджений був активним виконавцем злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і саме завдяки його діям спільний злочинний умисел з невстановленою слідством особою на заволодіння грошовими коштами було доведено до кінця, то роль засудженого у вчиненні цього злочину є значною. З огляду на це обґрунтованим є вирок, яким розмір штрафу визначено в розмірі матеріальної шкоди, спричиненої потерпілому;
– встановлено, що сам по собі факт вчинення протиправних дій у громадському місці не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. Пошкодження майна шляхом підпалу приміщення магазину, хоча й мало місце в громадському місці, однак, за умовами його вчинення, посягало не на громадський порядок чи моральність, а саме на майно.
У сфері кримінального процесуального права:
– зазначено, що КПК України не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, в розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими;
– акцентовано на тому, що здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яка за оперативною інформацією постійно перебуває на тимчасово окупованій території, в Автономній Республіці Крим, без оголошення її в міжнародний розшук відповідає приписам п. 20-1 розд. XI «Перехідні положення» КПК України (в ред. Закону № 1355-VIII, чинній на час вчинення процесуальних дій) та не може свідчити про порушення гарантій щодо заборони дискримінації згідно з п. 1 ст. 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Упродовж жовтня 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Дайджест дає змогу зрозуміти основні правові підходи ВП ВС щодо вирішення проблемних питань у справах за позовами щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності ВККС, пов’язаних із проведенням кваліфікаційного оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності працюючих суддів і кандидатів на посади суддів ВС та ВАКС, добором кандидатів на посади суддів місцевих судів, наданням рекомендацій про переведення суддів з одного суду до іншого, обчисленням строку повноважень члена ВККС на посаді, а також щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС.
У дайджесті відображено найважливіші правові висновки ВП ВС, сформульовані під час розгляду справ, пов’язаних з оскарженням:
– рішень, дій, бездіяльності ВККС з питань кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посади суддів);
– рішень, дій, бездіяльності ВККС з питань добору кандидатів на посади суддів місцевих судів;
– рішень, дій, бездіяльності ВККС з питань надання рекомендацій про переведення суддів з одного суду до іншого;
– інших рішень, дій, бездіяльності, які стосуються виконання повноважень ВККС.
Справа № 381/1216/22
Це наша справа. На відміну від випадкових людей, що потрапили до Верховного суду (не України) суд першої інстанції ретельно розібрався з законодавством що регулює питання вакцинації і прийняв повністю законне та обгрунтоване рішення, захистивши права людини.
Раджу прочитати рішення повністю. Суд зазначив:
Вирішуючи даний спір, суд із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які полягають в обов’язку держави утримуватися від втручання з метою поваги до прав людини, у разі ж якщо таке втручання відбувається, воно має бути на підставі закону, переслідувати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві вважає, що запобігання зараженню вірусом, не може розглядатись як легітимна мета за обставинами цієї справи, оскільки обмеження позивача в праві заробити собі на життя та на повагу до його приватного життя полягає у праві вибору не робити те, що не визнано обов’язковим для всіх жителів України за законом.
Відповідач не зміг переконливо довести, що обмежувальний захід, у виді відсторонення позивача від роботи, до якого він вдався і який мав для позивача негативні наслідки, сприяв досягненню заявленої державними органами мети запобіганню зараженню вірусом.
Ураховуючи всі встановлені обставини, суд вважає вимоги позивача ОСОБА_3 правомірними та такими, що підлягають задоволенню в частині скасування наказу №159-К КТМ від 31 січня 2022 про її відсторонення від роботи на час відсутності щеплення від COVID-19.
Справа № 761/6093/22
Це наша справа. Нарешті ми встановили реального власника та особу яка відповідає за інформацію на сайті Антикор, який розповсюджує недостовірну інформацію.
Щодо суті позову, суд зазначив:
Відповідно до довідки МВС України серії ААА № 0669773 (а.с.73, том 1), ОСОБА1 , станом на 28.05.2019 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Як вбачається із довідки Офісу Генерального прокурора від 14.06.2022 року (а.с.74, зворот, том 1), згідно даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, станом на 09.06.2022 року, кримінальні провадження, в яких містяться відомості про притягнення ОСОБА1 до кримінальної відповідальності, як підозрюваного, обвинуваченого, не встановлені. Облік даних про зареєстровані злочини до 20.11.2012 року здійснювало МВС України.
Таким чином, матеріали даної справи містять в собі беззаперечні докази, які підтверджують факт відсутності щодо ОСОБА1 закритого будь-якого кримінального провадження, в тому числі і щодо ДТП.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
