Поки різні юрисдикції у Великій палаті оголосили друг другу війну та завертають справи до касаційних судів і не бажають розглядати неоднакове застосування норм права, поодинокі справи все ж туди потрапляють, не зовсім правда зрозуміло, що саме там такого складного, але хоч щось роблять. У цьому огляді вирішили вигадану на рівному місці проблему з культурною спадщиною, не вирішивши при цьому питання відшкодування добросовісному орендарю.
Також до огляду увійшла практика ВС-КАС у спорах щодо відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги, практика ВС-КГС та ВС-КЦС, рішення КСУ по чорнобильським пенсіям, рішення суду щодо захисту честі й ділової репутації, стягнення невиплаченої заробітної плати та багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 927/1206/21
Велика палата погодилась з судами попередніх інстанцій, які зазначили:
30. Задовольняючи позов в частині вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Держгеокадастру від 21.12.2018, місцевий господарський суд зазначив, що поселення Рудка-2 та група курганів-1 є пам’ятками культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», а спірні земельні ділянки, на яких розташовані пам’ятки, є землями історико-культурного призначення. Проте, чинне законодавство визначає для пам’яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності – державну, а у разі, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, – така підлягає обов’язковому вилученню або викупу державою. З врахуванням цього, суд виснував, що земельна ділянка, площею 34,8071 га, кадастровий номер 7420886000:02:000:2138, протиправно вибула із державної власності, оскільки земельна ділянка, на якій розташована пам’ятка археології, не підлягає передачі з державної до комунальної або приватної власності.
31. Вимоги про скасування рішення державного реєстратора та припинення права комунальної власності на спірне майно, за висновком Господарського суду Чернігівської області, є похідними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо участі прокурора:
79. Отже, Департамент є юридичною особою, одним із основних завдань якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
80. Департамент, зокрема, має повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини, забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини та захисту історико-культурного середовища; щодо складання матеріалів реагування з приводу виявлених порушень щодо дотримання вимог охорони та використання об’єктів культурної спадщини, скеровування таких матеріалів до правоохоронних органів; щодо призначення охоронних заходів на пам’ятках та їхніх територіях тощо. Тобто департамент має широке коло повноважень, які можуть бути вжиті, зокрема, з метою захисту пам’яток археології.
81. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи касаційної скарги про те, що прокурор неправильно зазначив позивача в справі (орган, уповноважений на захист інтересів держави в спірних правовідносинах). Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та, відповідно, порядку звернення до суду з цим позовом.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Ключовим питанням таких спорів є захист права вразливих споживачів житлово-комунальних послуг на безповоротну адресну державну соціальну допомогу – житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Аналітичний матеріал висвітлює судову практику вирішення спорів щодо призначення, перерахунку, повернення та припинення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, сформовану за період із лютого 2018 року до лютого 2024 року, і містить правові позиції, зокрема, про:
✅ визначення підстав для внесення особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;
✅ наявність заборгованості у споживача житлово-комунальних послуг як підставу для відмови в призначенні субсидії або скасування раніше призначеної субсидії;
✅ неправомірність відмови в призначенні субсидії за житлово-комунальні послуги у зв’язку з відсутністю реєстрації місця проживання особи в належному їй житловому приміщенні;
✅ призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг фізичним особам – підприємцям;
✅ необхідні умови для призначення житлової субсидії особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає в житловому приміщенні;
✅ повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії;
✅ вимоги до подання про припинення раніше призначеної субсидії;
✅ неправомірність припинення надання раніше призначеної житлової субсидії з такої підстави, як надання недостовірних даних про місце реєстрації особи, яка звернулася за призначенням субсидії;
✅ тлумачення визначених у Положенні про порядок призначення житлової субсидії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, термінів «член сім’ї особи із складу домогосподарства» та «член домогосподарства»;
✅ реалізацію права на розрахунок субсидії з огляду на кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (осіб, які фактично проживають) тощо.
Огляд судової практики ВС-КГС за січень-лютий 2024 року
В огляді висвітлена низка правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції, викладених у постановах КГС ВС, внесених до ЄДРСР протягом січня – лютого 2024 року.
✅ Так, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:
▪️неможливості одночасного оскарження в одній апеляційній скарзі різних процесуальних документів суду першої інстанції, прийнятих у справі про банкрутство;
▪права на звернення податкового органу із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
▪стадій торгів (аукціону) та мораторію на задоволення вимог кредиторів.
✅ У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності наведено висновки стосовно:
▪захисту прав та охоронюваних законом інтересів у спорі про визнання недійсним патенту;
▪надання оцінки зазначеній підставі для касаційного оскарження судових рішень – відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено концепцію розвитку міста, та ст. 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
✅ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки про:
▪підвідомчість господарським судам спорів про оскарження правочину стосовно внесення до статутного капіталу господарського товариства майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, з підстав відсутності згоди одного з подружжя;
▪непоширення компетенції державних судів на спір щодо недійсності рішень органу управління Асоціації ветеранів футболу України;
▪ предмет доказування у справах щодо стягнення ФГВФО з пов’язаних із банком осіб шкоди, завданої рішеннями, діями та/або бездіяльністю цих осіб.
✅ У постановах у справах щодо земельних відносин викладено правові висновки стосовно:
▪зміни виду цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, віднесеної до категорії земель житлової та громадської забудови;
▪права постійного володіння землею.
✅ У постановах у спорах, що виникають із правочинів, зроблено висновки про:
▪дискреційні повноваження суду при вирішенні питання про зменшення заявленої до стягнення суми пені та підстави, які має враховувати суд;
▪застосування підпунктів 1, 2 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148;
▪визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом помилки.
✅ Також в огляді висвітлено правові висновки з процесуальних питань щодо:
▪прийняття як доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги платіжної інструкції, в якій платником зазначена інша особа;
▪неможливості відшкодування судових витрат за подання заяви про стягнення / розподіл судових витрат;
▪обґрунтування пропуску процесуальних строків здійсненням волонтерської діяльності.
Огляд судової практики ВС-КЦС за лютий 2024 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов’язань, зазначено, що щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яку отримує дружина, та грошова компенсація за піднайом (найом, оренду) жилого приміщення, яку отримує чоловік, є різними грошовими допомогами, які отримують дві різні особи (чоловік і дружина) з різних підстав, тому їх виплата не залежить одна від одної;
✅ у спорах, що виникають із трудових правовідносин, наголошено, що роботодавець, звільняючи директора закладу освіти за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи, повинен установити конкретні діяння з боку працівника, які б полягали в певному вигляді насильства над учнями (психологічне, фізичне), їх систематичність і наявність наслідків у вигляді заподіяння учням психічної та/або фізичної шкоди. Самі по собі заяви батьків без доведення конкретними доказами викладених у них обставин щодо дій з боку працівника стосовно учнів (їхніх дітей), які роботодавець розцінив як булінг, не свідчать про аморальність проступку в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України;
✅ у спорах, що виникають із житлових правовідносин, указано, що на військовослужбовців (зокрема, звільнених із військової служби), а також членів їхніх сімей, які були забезпечені постійним житлом у межах норми (у тому числі, шляхом отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення), не можуть поширюватися гарантії, передбачені ст. 125 ЖК України, при їх виселенні з попередньо наданого на час проходження військової служби тимчасового житла (службового житла чи кімнати в гуртожитку). Ризики, пов’язані з використанням отриманої військовослужбовцем грошової компенсації та порядком й умовами придбання житла, не можуть покладатися на Збройні Сили України та державу загалом, яка належним чином виконала свої обов’язки;
✅ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд, керуючись міжнародними нормами та принципом рівності прав і обов’язків батьків, з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим із батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини в помешканні кожного з батьків за відповідним графіком;
✅ щодо застосування норм процесуального права акцентовано, що в разі відсутності в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування про надання дозволу на припинення частки малолітньої особи у праві власності суд не позбавлений можливості запросити відповідний письмовий висновок. Зазначене є не отриманням нового доказу, а виконанням завдання цивільного судочинства й унеможливлює формальне скасування судового рішення.
Конституційний Суд України в попередніх своїх рішеннях вказував, що „держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено“. Водночас Суд виходячи зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України виснував, що „на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам з інвалідністю з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посилений соціальний захист“.
На підставі викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов’язань держави, які випливають зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України в їх взаємозв’язку.
Наведене свідчить про те, що приписи статті 2 Закону № 3668–VI, першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796–XII, що обмежують максимальний розмір пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають статтям 1, 3, 16, частині третій статті 22, частині першій статті 50 Конституції України.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суду України вважає, що приписи статті 2 Закону № 3668–VI у частині вимог щодо обмеження максимального розміру пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що на них поширюється дія Закону № 796–XII, першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796–XII суперечать вимогам частин першої, другої статті 8, частини першої статті 41 Конституції України.
Справа № 761/6111/22
Це чергова наша справа про захист честі та ділової репутації. Суд дуже ретельно розібрався у правовідносинах та захистив порушене право без натягування сови на глобус.
Суд зазначив:
З огляду на викладене та відповідно до положення ч. 4 ст.82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 361/3910/19, що оскаржувана позивачем інформація містить стверджувальні вислови, які вказують на вчинення ним дій, які чинним законодавством кваліфікуються як злочин, що, в свою чергу, дискредитує його, зокрема, як суддю, формуючи відповідну негативну оцінку його дій з точки зору дотримання закону, а отже, є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, як судді у відставці та науковця.
За змістом ст.277ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Рішення КОАС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Справа №640/5007/22
Це наша справа. З огляду на те, що попереднім рішенням про скасування наказу про звільнення не було вирішено питання виплати заробітної плати за вимушений прогул, цим рішенням це вже вирішено і суму стягнуто з відповідача.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
