Велика палата, після звільнення частини суддів та потраплянням на гачок до НАБУ, неочікувано опублікувала низку рішень, деякі з них вражають дотриманням Закону, а не звичним натягуванням сови на глобус. Однак і без останнього не обійшлось. Поки в ОЗУ ВП ВС присутні науковці та випадкові особи з нагородами Золота малина, цього, на жаль, не уникнути.
До огляду увійшли позиції щодо подовження оренди землі, припинення іпотеки та поруки у разі смерті позичальника, відмові у стягненні у зв’язку з позасудовим врегулюванням, чергова зміна юрисдикції для спадкоємців у корпоративному спорі, визнання недійсними публічних торгів, відповідальності МТСБУ, скасування наказу про відсторонення, практики ЄСПЛ та багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 904/8884/21
Схоже у суддів трирічок якийсь вірус, що викладення постанов відбувається у вигляді романтичних творів.
Суд зазначив:
117. За матеріалами справи відповідач після закінчення строку дії договору, тобто після 19 листопада 2013 року, і до моменту звернення позивача до суду з цим позовом не припинив порушення вимог Закону України «Про оренду землі» щодо обов’язкового укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди.
118. Отже, протягом строку, на який договір міг бути поновлений, орендар не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, покликаним усунути його неможливість зареєструвати право оренди в Державному реєстрі речових прав, зокрема і шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.
119. Такий позов може бути пред’явлений протягом усього строку дії договору оренди, на який цей договір міг бути поновлений.
120. Тому орендар (позивач у справі) має право в будь-який час протягом строку, на який договір міг бути поновлений (тобто до 19 листопада 2026 року), з моменту спливу одного місяця після закінчення строку договору оренди, у який орендодавець може надати лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, вимагати укладення з ним додаткової угоди до договору оренди, а позовна давність не пропущена щодо заявленої позивачем вимоги з огляду на триваючий характер правопорушення відповідача.
Справа №2-1268/11
Професійна суддя з Великої палати в чергове підтвердила, що ні норма статті 257 ЦК України про загальну позовну давність, ні частини другої статті 258 цього Кодексу про спеціальну позовну давність не можуть бути застосовані до вимог, заявлених до поручителя, оскільки строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08 червня 2021 року у справі № 202/781/14-ц (провадження № 14-356цс19)).
А тому і вимоги статей 263 та 264 ЦК України про зупинення та переривання перебігу позовної давності не можуть бути застосовані до вимог, заявлених кредитором до поручителів у судовому порядку.
Ні стаття 559, ні будь-які інші норми ЦК України не містять положень про можливість поновлення, зупинення чи переривання строку звернення з вимогами до поручителя.
Судова практика про застосування частини четвертої статі 559 ЦК України є послідовною та сталою, Велика Палата Верховного Суду відступу від зазначених вище правових позицій не вбачає.
Звернення банку у серпні 2009 року з позовом спочатку в один суд першої інстанції (Ленінський районний суд міста Вінниці), а потім направлення справи за підсудністю в інший суд не може бути підставою для переривання строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України, який, як уже зазначено, є преклюзивним, оскільки провадження у вказаній справі закінчене постановленням ухвали про повернення позовної заяви позивачу.
І таке звернення не є вимогою до поручителя у цій справі у розумінні частини четвертої статті 559 ЦК України.
Для вирішення вказаної справи визначальним є направлення банком 04 березня 2009 року на адресу поручителів пропозиції про виконання зобов’язань за договором поруки на погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, які поручителі отримали 20 березня 2009 року та звернення з цим позовом у лютому 2011 року.
Справа № 570/3891/14
Нарешті Велика палата довела, що земля кругла і не натягувала ту нещасну сову на глобус, а просто застосувала прямі норми Закону, які деякі судді намагаються ігнорувати в інтересах недобросовісних банкірів.
Суд зазначив:
9.10. При цьому спільну підставу для припинення поруки та застави (іпотеки) законодавець визначив у частині першій статті 523 ЦК України, відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником.
9.11. Заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі й з незалежних від нього, зокрема у результаті його смерті.
9.12. У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов’язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора стягує заборгованість в межах вартості майна, одержаного у спадщину (стаття 1282 ЦК України).
9.13. За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов’язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.
9.14. Слід наголосити, що зобов’язання за договором поруки нерозривно пов’язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником (спадкоємцем).
9.15. У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
9.16. У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими.
Справа № 553/1501/15-ц
Шкода, що суди попередніх інстанцій не бачать очевидні речі. Велика палата прямо зазначила, що разом з тим у справі, що переглядається, кредитний договір забезпечений порукою та іпотекою, де предметом іпотеки зазначена придбана за кредитні кошти квартира, на яку і звернуто стягнення позивачем, що тягне припинення основного зобов’язання.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припинена.
Крім того, попередня редакція частини четвертої статті 36 Закону № 898-IV передбачала, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основних зобов’язань є недійсними.
Таке правило діяло на час укладення договору іпотеки. Також банк не зміг надати підтвердження ні суми боргу, ні підтвердження видачі кредиту, ні придбання цього кредиту в іншого банку.
Справа № 686/20282/21
Велика палата пожинає плоди праці суддів трирічок з мегаамбіціями, які заради них готові доводити, що земля плоска. Нарешті, ймовірно завдяки викриття хабарництва у суддів господарської юрисдикції, вдалось виправити помилки та дурниці, які булі раніше розповсюджені трирічками.
Суд зазначив:
Оскарження спадкоємицею розміру своєї частки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ» є похідним від оскарження розміру частки у спадщині. У даному випадку первинним є спір про частку у спадщині, а не про частку в статутному капіталі.
Той факт, що спадкоємці на час оскарження свідоцтва вже набули статусу учасників ПП «КАВЕМ», не свідчить про наявність спору щодо корпоративних прав у юридичній особі, адже всі підстави виникнення такого спору є юридичними фактами сімейного та спадкового права, які мали місце до набуття спадкоємцями статусу учасників ПП «КАВЕМ».
Отже, відносини з оспорювання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, перерозподілу спадкових часток є сімейними та спадковими огляду на те, що:
1) такі відносини виникли між учасниками сімейних і спадкових відносин. Жодні інші особи, які не володіють спеціальним статусом спадкоємця, подружжя тощо, їх учасниками бути не можуть;
2) спірні відносини виникли щодо об’єктів, які мають спеціальний правовий режим, що існує лише в сімейному та спадковому праві – спільне майно подружжя, спадщина.
Проте незалучення інших спадкоємців як третіх осіб не є підставою для відмови в позові.
Справа № 233/4365/18
Недостатність знань та життєвого досвіду у судді трирічки не дивлячись на наукові ступені, які можуть бути дотичними для науки, але не для практики, призводять до таких ганебних рішень. Як і всі інші науковці у Великій палаті не розуміють практичного застосування та наслідків своїх рішень, що неодноразово вже було доведено.
У цій справі письменник бульварних романів та володар нагороди Золота малина в чергове вигадав спосіб захисту при визнанні торгів недійсними за участі магів та провидців та віщунів до яких треба звертатись з питанням чи може колись покупець бути визнаним недобросовісним.
В рішенні він приділив увагу належному завіренню документів і відсутності необхідності дотримуватись ДСТУ та виснував у своєму стилі про можливість витребування майна при визнанні покупця недобросовісним й тому направив на новий розгляд, щоб дізнатись чи це майно підпадає під мораторій.
Вигаданий трирічками разом з Князєвим метод відмови у разі неефективного захисту не передбачено Законом, але дає змогу вимагати від сторін хабарі, що ми й спостерігаємо з 2017 року.
Справа № 373/626/17
Суддя трирічка, белетрист та володар нагороди Золота малина в чергове потренувався у написанні бульварного роману, а не рішення суду, на мій погляд.
Суд зазначив:
85. Задоволення позову про витребування у первинної набувачки її присадибної земельної ділянки біля будинку 1946 року забудови, придбаного у 2010 році, не відповідатиме принципам справедливості та розумності (оскільки відсутні підстави для задоволення цієї вимоги, немає необхідності у вирішенні питання про застосування до неї позовної давності, про сплив якої первинна набувачка заявила у суді першої інстанції). Так само не відповідатиме принципам справедливості та розумності витребування трьох земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, з володіння кінцевого набувача. Останній їх придбав у 2017 році в проміжної набувачки, яка їх придбала у 2016 році у первинної набувачки. Згідно з матеріалами справи та встановленими судами обставинами немає ознак того, що ці відповідачі, відчужуючи земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, з подальшим їх поділом проміжною набувачкою на декілька інших діяли недобросовісно. Крім того, станом на час розгляду справи територія сільської ради, включно зі спірними земельними ділянками, ввійшла до складу Ташанської об’єднаної територіальної громади. Враховуючи все наведене, витребування цих ділянок у первинної набувачки та кінцевого набувача не буде пропорційним легітимній меті, яку переслідував прокурор.
Справа № 910/16820/21
Велика палата прикрила одну зі схем заробітку на МТСБУ. Суд зазанчив:
8.56. МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону № 1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності коштів та/або майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов’язань за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
8.57. Шкода, яку зобов?язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону № 1961-IV, є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.
8.58. МТСБУ приймає на себе зобов’язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов’язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб’єктом у сфері обов’язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.
8.59. МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не може відповідати за прострочення виконаннязобов’язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування. Натомість, у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов’язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов’язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми.
8.60. Виходячи зі змісту пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, за прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування, натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі Бюро має обов’язок сплатити її.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд рішень ЄСПЛ за травень 2023 року
Упродовж цього періоду ЄСПЛ, серед іншого, постановив рішення у складі Великої Палати у справі SANCHEZ v. France, надавши оцінку питанню відповідальності окремих власників облікових записів у соціальних мережах за коментарі, опубліковані іншими особами на їхніх сторінках, яке не було до цього предметом розгляду державами – учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обставини цієї справи стосувалися покладення відповідальності за розпалювання ворожнечі проти осіб мусульманського віросповідання на заявника – політика – через те, що він вчасно не видалив явно протиправні коментарі інших авторів на своїй публічно доступній сторінці в соціальній мережі «Фейсбук», використовуваній під час його передвиборчої кампанії.
Велика Палата ЄСПЛ, розглянувши зазначену справу, погодилась із висновком Палати в рішенні від 2 вересня 2021 року про відсутність порушення прав заявника за п. 2 ст. 10 Конвенції.
Справа SHIPS WASTE OIL COLLECTOR B.V. v. The Netherlands, розглянута ЄСПЛ у світлі ст. 8 Конвенції, стосувалася законності передачі та подальшого використання даних щодо компанії-заявника, отриманих правоохоронним органом у процесі розслідування діяльності іншої компанії, а саме санкціонованого прослуховування телефонних розмов її працівників, Управлінню з питань конкуренції Нідерландів.
Дослідивши, зокрема, національне законодавство держави – учасниці Конвенції, ЄСПЛ дійшов висновку про законність та передбачуваність втручання у право компанії-заявника, захищене ст. 8 Конвенції, а також наявність адекватних гарантій, які його супроводжували.
Питання ефективності засобу правового захисту, право на який закріплене ст. 13 Конвенції, було проаналізовано ЄСПЛ у справі PANJU v. Belgium (no. 2), згідно з обставинами якої кримінальне провадження щодо заявника було визнано неприйнятним з огляду на його надмірну тривалість, яка нівелювала можливість проведення справедливого суду щодо нього.
Держава, проте, відмовила в задоволенні позову заявника про відшкодування шкоди за таку надмірну тривалість.
ЄСПЛ не вбачив у цьому порушення, вказавши, серед іншого, на наявність певної дискреції держав – учасниць Конвенції у виборі та забезпеченні засобів правового захисту й погодившись із тим, що самі по собі визнання судового провадження проти особи неприйнятним та його остаточне припинення можуть слугувати одним із можливих варіантів ефективного засобу правового захисту в значенні ст. 13 Конвенції.
Огляд судової практики ВС-КГС за травень 2023 року
Друзі, до вашої уваги – огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2023 року. Він містить низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.
✅Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовані правові висновки щодо:
▪️ ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав / інтересів, якщо позов про визнання недійсним аукціону в межах справи про банкрутство не спрямований на повторний продаж майна за більш високою ціною;
▪️ особливостей касаційного оскарження судових рішень про розподіл витрат у справах про банкрутство.
✅У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством наведено висновки про:
▪️ключові, вагомі та визначальні питання, що підлягають з’ясуванню для розгляду справ за позовом особи, якій на підставі ліцензійного договору належить виключне право на використання твору, про припинення дій, що порушують авторське право;
▪️ обставини, які необхідно встановити для висновку про контрафактність твору.
✅ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про
▪️ обов’язок обслуговуючого кооперативу повідомляти асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів;
▪️ відповідальність директора товариства за правильність нарахування та виплату собі заробітної плати.
✅У постановах в інших спорах, що виникають із господарських правовідносин, викладено правові висновки про:
▪️ необхідність надання належної правової оцінки відповідності обставин, якими обґрунтовано позов, критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 652 ЦК України, для розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин за рішенням суду;
▪️ розгляд судом кредиторських вимог у разі ухилення ліквідаційної комісії від виконання цього обов’язку;
▪️ забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса та встановлення заборони на здійснення виконавчих дій у справі за позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису.
✅У постанові ОП КГС зроблено висновок про те, що у разі звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного / частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з’ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Огляд судової практики ВС-КАС за червень 2023 року
В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.
У рішеннях у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів містяться правові позиції колегій суддів, зокрема, про:
✅визначення критерію відмежування додаткового блага, наданого працівнику, від витрат платника – суб’єкта господарювання в межах його виробничої діяльності;
✅право застосування понижувального коефіцієнта;
✅принцип індивідуальної відповідальності платника податків;
✅ подання звіту про контрольовані операції до контролюючого органу;
✅нереальність господарських операцій, зокрема, з капітального ремонту поливального трубопроводу;
✅оподаткування податком на додану вартість операції з постачання медичних виробів на митній території України та їх ввезення на митну територію України;
✅визначення митної вартості товарів;
✅дані, які суд не може визнати документально підтвердженою інформацією, отриманою від уповноважених органів іноземних держав;
✅коригування митної вартості товарів;
✅здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України;
✅звільнення від обов’язку сплати митних платежів на період дії воєнного стану.
Заслуговують окремої уваги рішення з правовими позиціями щодо:
✅визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році;
✅права внутрішньо переміщеної особи на отримання допомоги на проживання;
✅визначення дня, з якого щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання призначається на наступні шість місяців;
✅ отримання згоди батьків як передумови для отримання дитиною віком від 14 до 18 років адміністративної послуги з реєстрації її місця проживання.
До актуальних судових рішень віднесено також ті, що містять правові позиції, зокрема, про:
✅обов’язкову умову для вирішення органом місцевого самоврядування земельного спору щодо меж земельних ділянок;
✅зміни в правовому регулюванні встановлення «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії;
✅позбавлення осіб, на яких поширюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) або про яких наявна інформація щодо фінансування тероризму в Україні, права на отримання спеціального дозволу на користування надрами;
✅можливість встановлення адвокатським самоврядуванням плати за опрацювання внесення та розміщення додаткової інформації у профайлі адвоката (за його бажанням) у базі даних Єдиного реєстру адвокатів України.
Справа № 761/4727/22
Це наша справа. Київський апеляційний суд погодився з Шевченківський райсудом Києва й з посиланням на рішення Конституційного суду України та законодавство, що регулює питання відсторонення від посади та здійснення щеплення задовільнив позов. Такими суддями можна пишатись.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравца
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
