З початку цього року я вже звертав у своїх оглядах увагу на те, що окремих думок до дуже суперечливих та нелогічних й не відповідаючих закону рішень Великої палати незаконно зареєстрованого Верховного суду без України стає більше ніж самих рішень. Як і писав раніше та сова, що постійно судді-трирічки натягували на глобус порвалась. З огляду на останні події стало зрозумілим, чому з першого дня за участі суддів-трирічок, що були відібрані “найчеснішими та непідкупними за 700 доларів на день” міжнародними експертами на зарплаті іноземних урядів, та такими ж професійними громадськими активістами, що неспинно волають про необхідність скорішого закінчення проплаченого конкурсу до ВККСУ, постанови цього неприроднього утворення не витримували жодної критики та обгрунтовувались вигаданим верховенством права, справедливістю та доброчесністю без дотримання Закону. У цьому огляді це також не виключення.
До огляду включена єдина опублікована за останній тиждень постанова щодо перегляду втраченого провадження без його відновлення. Окрема думка до неї також є. Але цікавим в ній є висновок, що фактично судді ліквідованих вищих спеціалізованих судів повністю ідентичні суддям касаційних судів. Тепер, думаю, судді цих шостий рік не працюючих судів, завдяки реформам профанів та корупціонерів, можуть вимагати сплату за шість років окладів суддів касаційних судів. Також включено й огляд практики ЄСПЛ, який підтверджує висновки, що апарат верховного суду теж потрібно розганяти разом з суддями. Ті ніби науковці, що у робочий час ходять по всіляким організованим іноземцями форумам скрили від українців рішення ЄСПЛ про те, що зменшення заробітних плат, пенсій та винагород, у тому числі суддям, на час економічної скрути у державі, є повністю законним. Прізвище цієї особи, яка підставила весь апарат та дуже вірогідно була обізнана про діяльність незаконно обраного голови цього суду, думаю всім відомо.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 2-а-4658/09
Велика палата вчергове продемонструвала, що якщо потрібно, то можна і ніякий процесуальний Закон не є перешкодою. Суд без відновлення адміністративного провадження направив справ на новий розгляд. Просто дуже потрібно. Знову тільки єдина суддя на це вказала.
Суд зазначив:
7. Як убачається з пункту 23 Рішення, Суд повторює, що стаття 6 Конвенції не зобов’язує Договірні Сторони створювати суди апеляційної чи касаційної інстанцій. Проте там, де існують такі суди, мають дотримуватися гарантії статті 6 Конвенції, наприклад, держава має гарантувати громадянам ефективне право на доступ до судів для вирішення спору щодо їхніх прав та обов’язків цивільного характеру (див. рішення від 05 квітня 2018 року у справі «Зубач проти Хорватії» [ВП] (Zubac v. Croatia) [GC], заява № 40160/12, пункт 80, та наведену В ньому практику).
У пункті 25 Рішення Суд зазначив, що коли ВАСУ вдруге (див. пункт 15) розглядав касаційну скаргу заявника на постанову від 04 березня 2010 року, чинне на той момент законодавство передбачало, що цей суд був компетентним розглядати касаційні скарги, подані у справах, пов’язаних з пенсійним забезпеченням. Проте ВАСУ відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявника, пославшись на своє попереднє рішення (див. пункт 11), яке ґрунтувалося на зовсім іншому законодавстві, яке втратило чинність. Таким чином, Суд вважає, що ухвала ВАСУ від 19 вересня 2011 року не була належним чином обґрунтована і було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції (право на доступ до суду). Крім того, Суд вважає, що немає необхідності розглядати цю ж скаргу за статтею 13 Конвенції.
Але найбільш цікавий висновок, який можна використовувати суддям недоліквідованих спецсудів це встановлення їх відповідності суддям касації з відповідними гарантіями:
У складі Верховного Суду діють: Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації (частини друга та третя статті 37 Закону № 1402-VІІІ).
Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на сьогодні виконують ті процесуальні функції, які виконували судді ВАСУ, який наразі перебуває у стані ліквідації.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд рішень ЄСПЛ за березень 2023 року
Насамперед звертаємо увагу на актуальні висновки ЄСПЛ у справі MAMASAKHLISI AND OTHERS v. Georgia and Russia, яку він розглянув за скаргами заявників у світлі статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обставини справи стосувалися подій до збройного конфлікту 2008 року між Грузією та росією, а саме арешту, жорстокого поводження та ув’язнення де-факто абхазькою владою двох заявників. ЄСПЛ розглянув питання щодо юрисдикції держав-учасниць Конвенції на той час, щоб установити, на кого мала покладатися відповідальність за вказані порушення. Він вказав, що для відповіді на це питання одним із вирішальних фактів було те, яка саме з Договірних Держав здійснювала ефективний контроль над територією. За результатами розгляду справи такою була визнана росія.
Важливими є також висновки, зроблені ЄСПЛ у справі PIRTSKHALAVA AND TSAADZE v. Georgia, розглянутій за ст. 6 Конвенції.
У цій справі ЄСПЛ оцінив допустимість показань свідків, що були співучасниками заявників у вчиненні кримінального правопорушення. ЄСПЛ не вбачив ознак порушення ст. 6 Конвенції і загалом виснував, що спірні показання семи свідків не були вирішальними для засудження заявників, так само як і їх виключення із сукупності доказів не привело б до виправдання заявників з огляду на інші матеріали у справі.
У справі ROGALSKI v. Poland заявника, адвоката, притягнули до дисциплінарної відповідальності за його нібито недостатньо обґрунтовану заяву про вчинення прокурором кримінального правопорушення (отримання неправомірної вигоди). Порушення за ст. 10 Конвенції в цій справі спричинила відсутність ретельної перевірки дисциплінарними органами непрямих доказів, наданих заявником.
Можливість звернення державної організації телерадіомовлення до ЄСПЛ для захисту своїх прав була з’ясована у справі CROATIAN RADIO-TELEVISION v. Croatia.
ЄСПЛ вирішив, що ця установа не перебувала під «державним контролем», а отже могла звернутися із заявою до ЄСПЛ. Щодо суті порушення Конвенції, а саме її ст. 6 через імовірну суперечливість практики національних судів при розгляді судами подібних справ, ініційованих цією організацією, ЄСПЛ не побачив ознак порушення вказаної статті Конвенції. В цій справі було встановлено, що наявні суперечності в судовій практиці усунув Верховний суд через законодавчо закріплені механізми. У своїх міркуваннях ЄСПЛ покликався і на Висновок КРЄС № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравца
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
