Об’єднання випадкових людей продовжує знищувати права людини в Україні, вигадування неіснуючих норм, ігнорування діючих, відмова від захисту порушеного права, підтримка свавілля державних інституцій виходить на запланований при створенні цієї недієздатної структури рівень.
До огляду включено позиції щодо зарплат членів ВРП, зразкова справа щодо перерахунку пенсій, позиція щодо позбавлення права на оскарження висновку комісії про встановлення нещасного випадку на виробництві, огляд практики ЄСПЛ та ВС-КЦС й рішення щодо незаконності мобілізації та багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 990/235/23
Логічне продовження провалу судової реформи та узаконення свавілля влади. Фактично випадкові люди визнали, що рішення КСУ не варто паперу на якому його викладено і жодним чином не відновлює порушені права завдяки реформі USAID-Порошенко. Найбільш комічно, що це відбулось з членами ВРП, які цих суддів обирали.
Суд зазначив:
75. Не може погодитися Велика Палата Верховного Суду і з висновками суду першої інстанції про фактичне ототожнення понять «суддівська винагорода» та «винагорода члена ВРП» та поширення встановлених Конституцією України та Законом № 1402-VІІI гарантій судді на членів ВРП.
76. Так, статтею 130 Конституції України передбачено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
77. Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VІІI суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативними актами.
78. Водночас у статті 21 Закону № 1798-VIII йдеться про інший вид винагороди, а саме винагороду члена ВРП, яка йому встановлюється на час виконання його повноважень.
79. Повноваження судді, визначені Законом № 1402-VІІI, та повноваження члена ВРП, якими він наділений відповідно до Закону № 1798-VIII, є різними як є різними за своєю правовою природою суддівська винагорода і винагорода члена ВРП.
80. Установлений у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду розмір винагороди члена ВРП є однією з гарантій його діяльності, закріплених у статті 21 Закону № 1798-VIII.
81. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій ВРП щодо виплати позивачці винагороди члена ВРП із застосуванням передбачених законом обмежень.
Справа № 380/19324/23
Черговий приклад того як держава знущається з військових та з пенсіонерів. Велика палата погодилась з Верховним судом у цій зразковій справі та з критеріями, які були встановлені для неї.
Суд зазначив:
10. Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що у випадку позивача розміри надбавки за особливості проходження служби та премії відповідно до положень абзацу п’ятого пункту 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103), мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто надбавка за особливості проходження служби – 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та премія – 35 % посадового окладу.
11. Отже, за результатом розгляду справи № 380/19324/23 як зразкової Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону № 2262-XII на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (ураховуючи ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2024 року про виправлення описки), зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Справа № 227/2301/21
Суддя Ткачу в чергове довів свою ненависть до прав людини в Україні, на мою думку. Це як треба ненавидіти українців, щоб позбавити їх права на судовий захист та захисти свавілля й безкарність.
Випадкові люди зазначили:
13.2. До виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов’язаності чи непов’язаності нещасного випадку з виробництвом.
13.2.1. Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов’язаний / не пов’язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.
13.2.2. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов’язаності чи непов’язаності нещасного випадку з виробництвом.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд рішень ЄСПЛ за березень 2024 року
В огляді, серед іншого, висвітлено обставини справи ORHAN ŞAHİN v. Türkiye, у якій вирок суду першої інстанції щодо заявника було скасовано судом касаційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд до іншого суду, який постановив новий вирок та призначив заявнику більш суворе покарання, а саме – довічне позбавлення волі.
Заявник скаржився до ЄСПЛ за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) з огляду те, що при новому розгляді його справи до складу суду увійшли судді, які безпосередньо ніколи не заслуховували ключового свідка, покази якого було покладено в основу обґрунтування остаточного вироку.
ЄСПЛ у цій справі звернув увагу на те, що склад суду, який розглядав справу заявника вперше, обґрунтував свій більш м’який вирок, аніж остаточний, зокрема, показами ключового свідка, які він досліджував безпосередньо і які, на його думку, слід було вважати достовірними, оскільки свідок продемонстрував своє щире каяття, а також категорично повторив надані свідчення і своє прохання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до злочину, в тому числі і його самого. Водночас склад суду, який засудив заявника до довічного позбавлення волі, скасувавши попередній виправдувальний вирок щодо низки інкримінованих заявнику злочинів, у своєму вмотивуванні майже дослівно відтворив лінію аргументації, прийняту попереднім складом суду першої інстанції. ЄСПЛ, констатуючи порушення ст. 6 Конвенції у цій справі, висловив міркування про те, що важливість принципу безпосередності, який вимагав, щоб судді, які прийняли остаточне рішення в цій справі, заслухали ключового свідка, додатково підтверджується різницею у спостереженнях і висновках, зроблених суддями, які безпосередньо спостерігали за цим свідком, і суддями, які цього не зробили.
Актуальними є і висновки ЄСПЛ, сформовані ним за результатами розгляду справ у рішеннях:
✅ LEKA v. Albania, що стосувалося зміни апеляційним судом кваліфікації обвинувачень заявника, які ґрунтувалися на одних і тих самих обставинах – відсутність порушення;
✅ ALMEIDA ARROJA v. Portugal, що стосувалося засудження заявника за дифамаційні твердження на адресу добре відомого політика та члена Європейського парламенту і його юридичної фірми щодо будівництва педіатричного відділення лікарні – порушення;
✅ ASSOCIATION OF PEOPLE OF SILESIAN NATIONALITY (IN LIQUIDATION) v. Poland, що стосувалося розпуску та ліквідації асоціації-заявника за відсутності вчинення нею або її членами будь-яких незаконних або антидемократичних дій; неспроможності органів влади довести, що назва асоціації-заявника могла становити загрозу громадському порядку – порушення.
Огляд судової практики ВС-КЦС за квітень 2024 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації зазначено, що негативна інформація, зі змісту якої потенційний роботодавець мав можливість сформувати уявлення про професійні та ділові якості особи, є фактичним твердженням, а поширення такої інформації принижує честь, гідність і ділову репутацію такої особи;
✅ у спорах, що виникають із питань захисту права власності, наголошено, що ефективним способом захисту права власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, спричинених таким порушенням, є лише вимога про знесення самочинного будівництва відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, і вирішення такої вимоги виключає застосування інших вимог. При цьому скасування рішення державного реєстратора не забезпечить усунення порушень прав позивача як власника спірної земельної ділянки, спричинених самочинним будівництвом;
✅ у спорах, що виникають із виконання чи невиконання договірних / недоговірних зобов’язань, вказано, що несанкціонований овердрафт, що виник внаслідок помилкового зарахування грошових коштів на рахунок фізичної особи, є заборгованістю цієї особи перед банком, що не була обумовлена договором. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тому такі грошові кошти підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України;
✅ у спорах, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав, констатовано, що у справах щодо захисту прав на безпечне довкілля підставою притягнення до відповідальності винних осіб є порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини;
✅ у спорах, що виникають із житлових правовідносин, зазначено, що відмова у взятті на квартирний облік повторно не порушує права заявника, якщо заявник раніше скористався наданим йому державою правом на отримання житла, в якому він зареєстрований та проживає разом з сім’єю, а згодом добровільно відмовився від участі у приватизації цього житла. Така поведінка заявника не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом на отримання житлового приміщення, вчинення дій на шкоду державі та іншим особам, які мають право на першочергове отримання житла;
✅ у справах окремого провадження вказано, що відсутність необхідності лікування особи лише в стаціонарних умовах виключає можливість примусової госпіталізації пацієнта до медичного закладу. Примусова госпіталізація до психіатричного закладу виключно на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів без урахування заперечень пацієнта та за відсутності доказів того, що він вчиняє (вчинив) чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для нього чи оточуючих, не відповідає підпункту «е» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод;
✅ у спорах щодо звернення рішень до виконання і контролю за їх виконанням акцентовано, що у разі смерті матері дитини, на користь якої стягнуто аліменти на утримання дитини, обов’язок батька сплачувати аліменти на дитину на підставі судового рішення не припиняється. Заміна сторони у виконавчому провадженні на законного представника дитини, якій не виповнилося 14 років, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини з огляду на цільове призначення аліментів та захист законного права на отримання аліментів від батька.
Справа №460/3374/24
Це наша справа. Черговий керівник ТЦК вирішив для себе, що він вище Закону, вище Міністра оборони та Міністра економіки й мобілізував особу, яка була заброньована. Суд ретельно розібрався у правовідносинах, не сховався, як багато суддів за новим принципом – як би чого не вийшло, та захистив права людини й Закон.
Суд встановив, що керівник ТЦК, якого вже раніше було у зв’язку з цим притягнуто до адміністративної відповідальності, перевищив свої повноваження та проігнорував норми законодавства. Крім того, суд зобов’язав і командира частина у зв’язку з відсутністю наказу про мобілізацію і зарахування до частини розглянути питання про звільнення особи, яку було незаконно мобілізовано.
Свої права потрібно захищати.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
