НБУ продовжує справу Гонтаревої по знищенню фінансової незалежності України, підключили воєнкомів та вибіркове бронювання

Які критерії для бронювання пропонує Нацбанк і чому фінринок наполягає на їх перегляді.

НБУ запровадив нові критерії важливості учасників фінансового ринку, які унеможливлюють для деяких гравців отримання бронювання співробітників. Хоча фахівці фінансового сектору з 2014 року є як призовниками, так і добровольцями, які захищають Україну, частина фінансистів має залишатися на робочих місцях – від цього залежить життєздатність української економіки.

Нові правила Нацбанку створюють серйозні проблеми із бронюванням для банків, страхових компаній та інших учасників фінринку. Це ставить під загрозу виживання низки банків та страховиків. Профільні асоціації вже просять Нацбанк про терміновий перегляд критеріїв.

Хто тепер може підпасти під мобілізацію і чому не всі компанії готові погодитись із такими правилами, розбирався Mind.

Що змінилося? Вчора, 29 березня 2023 року, набула чинності Постанова НБУ №32, яка визначає критерії важливості учасників фінансової галузі.

Згідно з документом, до критично важливих належатимуть лише деякі учасники ринку:

  • системно важливі банки;
  • страхові компанії, які мають ліцензію на страхування життя або ОСЦПВ та виконують нормативи платоспроможності;
  • лізингодавці, що є учасниками банківської групи, в якій відповідальна особа – банк є системно важливим, а вартість її нових договорів фінансового лізингу, укладених протягом останнього звітного року, перевищує 1 млрд грн;
  • учасники платіжного ринку, віднесені до системно важливих або важливих платіжних систем, важливих учасників платіжних систем та важливих технологічних операторів за результатами діяльності 2022 року.

Також у цю категорію потрапляють юрособи, що працюють із фінсектором та відповідають низці критеріїв. Наприклад, надають послуги системно важливим банкам, які є допоміжними до платіжних послуг, та їх діяльність безпосередньо пов’язана з обслуговуванням банкоматів, платіжних терміналів, виконанням міжбанківських платіжних операцій не менше 35% від кількості відповідних пристроїв/операцій системно важливого банку.

Також це стосується юросіб, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам інкасаторських послуг та погодження Нацбанку на операції з обробки та зберігання готівки. Але за умови, що така компанія в середньому за квартал виконує інкасацію та перевезення готівки на суму понад 5 млрд грн (у тому числі – грошей держустанов), та здійснює інкасацію не менше 1000 торгових точок та не менше 1000 банківських автоматів та/або програмно-технічних комплексів самообслуговування.

У свою чергу, щоб компанію було визнано системно важливою, вона повинна відповідати щонайменше трьом із наступних семи критеріїв:

1) загальна сума податків, зборів, платежів (окрім митних), сплачених до державного та місцевих бюджетів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро за офіційним курсом НБУ за той самий період (підтверджується довідкою контролюючого органу, де підприємство перебуває на обліку);

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро за офіційним курсом НБУ за той самий період (підтверджується довідкою обслуговуючого банку);

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. № 83;

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати ЄСВ (підтверджується довідкою відповідних контролюючих органів або витягом з інформаційної системи ДПС);

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. відповідно до даних Держстату (підтверджується довідкою, наданою підприємством);

7) підприємство є резидентом ДіяСіті.

Важливість для економіки визначає право підприємства на бронювання співробітників, які відіграють ключову роль на підприємствах, а тому можуть бути звільнені від мобілізації. Йдеться про фахівців, без яких підприємства не зможуть працювати: керівників, головних бухгалтерів, юристів, вузькопрофільних фахівців, наприклад айтівців, тощо.

При цьому бронювання, що вже діють, наразі не скасовуватимуться – згідно з чинною постановою Кабміну.

Нагадаємо, наприкінці січня набув чинності новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану. Згідно з ним, бронювання діє у тому числі для співробітників держорганів та підприємств, які мають мобілізаційні завдання або забезпечують потреби ЗСУ. А також – на підприємствах, установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Що це означає для фінансового ринку? Перше, що привертає до себе увагу, – етична складова нововведень. Очевидно, що зміна формату та механізму бронювання працівників продиктована вимогами воєнного часу. «І якщо дивитися на це з погляду управління країною, що воює, ймовірно, сама система бронювання незалежно від конкретного формату в принципі не може бути справедливою. Так чи інакше вона викликатиме питання у суспільстві», – визнає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку. За його словами, банк – складна система, яка потребує участі багатьох фахівців високої кваліфікації та різного профілю.

«У найвразливішому становищі опиняються не великі системні банки, у яких функціонал зазвичай багаторазово продубльований за рахунок більшого штату, а невеликі фінустанови, що не мають можливості такого дублювання», – уточнює Світек. Персонал малих банків становить лише кілька відсотків від загального персоналу індустрії, але пропорції малих банків в інноваціях можуть бути суттєвими.

Як визначатиметься можливість/неможливість бронювання співробітника? Підставою для подання списків на бронювання військовозобов’язаних є не лише чинник важливості конкретного фахівця. «Крім нього є ще п’ять критеріїв, за винятком резидентства ДіяСіті, відповідаючи яким, підприємство має право звертатися із запитом на бронювання 50% від кількості працівників», – пояснює Юлія Ляшко, юрист компанії Juscutum. При цьому стверджувати, що можливість бронювання для установ, які не відповідають положенням Постанови НБУ, відсутня – некоректно. «Але меншим суб’єктам фінансового ринку набагато важче відповідати щонайменше трьом критеріям, які б дозволяли забронювати працівників», – додає вона.

За словами голови Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава Черняховського, якщо СК не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб набрати необхідні три критерії.

Кого торкнеться нововведення? Як заявив Черняховський, майже 70 невеликих страхових компаній, тобто кожна друга на ринку, не зможуть забронювати навіть своїх ключових співробітників.

«Рішення НБУ щодо СК повністю суперечить загальному підходу, про який публічно заявляють представники парламенту та уряду (зокрема, перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко), що зараз Україні критично важливо забезпечити функціонування економіки, зберегти робочі місця та наповнювати бюджет податками та зборами. Адже основний тягар фінансування Сил оборони лягає на держбюджет», – каже Черняховський.

За його словами, у невеликих страхових бізнесах часто кожну важливу функцію (IT, юридичну, врегулювання страхових випадків, фінансовий моніторинг тощо) «закриває» лише одна-дві людини.

«Якщо цих людей, не кажучи вже про керівництво головного офісу та філій, буде призвано до армії, компанія буде змушена припинити роботу. У більшості компаній частина співробітників і так вже пішли на війну добровільно або за призовом. У страхуванні традиційно працює багато жінок. Тобто йдеться про дуже невелику кількість – 5–20 осіб на компанію, яких потрібно «забронювати», щоб бізнеси могли нормально функціонувати та виконувати свої зобов’язання перед клієнтами», – пояснює В’ячеслав Черняховський.

З банками ситуація не простіша. «Лише 15 із 65 банків належать до системно важливих. Від решти 50 банків ми збираємо їхні пропозиції та звертатимемося до влади. Тому що за умов призову ключових працівників – наприклад, головного бухгалтера чи айтівця – може виникнути велика проблема», – каже Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків.

Чим це загрожує? Не системно важливі банки, як і неосновні страховики, почасти є або регіональними гравцями, або значущими у своїх галузях. Наприклад, страхові компанії, що спеціалізуються на воєнних ризиках, авіастрахування чи страхуванні кораблів/вантажоперевезень, входять до критично важливих для країни об’єднань – Ядерного страхового пулу тощо. Вони не працюють ні зі страхуванням життя, ні з ОСЦПВ, але тепер можуть бути поставлені на межу виживання, якщо через рішення НБУ їхніх ключових співробітників мобілізують.

У сегменті середніх і невеликих банків також є гравці, значущі для регіону чи галузі, наприклад фінтеху. І якщо раніше банк визначав список ключових осіб, важливих для банку, і направляв цей список на бронювання, то без відповідності критеріям отримати бронювання буде проблематично.

Що пропонують учасники фінансового ринку? Михайло Комісарук, акціонер банку «Фамільний», вважає, що умови бронювання мають бути ідентичними для індустрії, з індивідуальними коригуваннями критеріїв: «Це можуть бути репутаційні показники, такі як відсутність зв’язків із країною-агресором, відсутність порушень у галузі фінмоніторингу та економічні показники – наприклад, середня зарплата, прибуток/сплачені податки на одного співробітника тощо».

Голова правління СК «Еталон» – однієї із найстаріших компаній ринку, Олег Кравченко впевнений, що критерії бронювання потрібно пом’якшити, бо безліч страховиків не підпадає під них. Наприклад, право на бронювання отримають СК, які мають або ліцензію на страхування життя – а таких компаній лише дев’ять, або ліцензію на ОСЦПВ – а таких страховиків близько 40.

Уже діють й інші чинники для страховиків, які визначать їх важливість. Наприклад, виконання основних вимог НБУ. Так, компанія має дотримуватися нормативів платоспроможності та достатності капіталу та норматив ризиковості операцій.

«Ми сподіваємось, що підпадаємо під критерії бронювання. Є низка процесів, які потрібно завершити, щоб сказати це точно», – наголошує Олег Кравченко.

«У нас і так усі співробітники-чоловіки пішли на фронт добровольцями», – каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець. Він вважає, що пропозиції Нацбанку суперечать Конституції України. «Раніше Кабмін ухвалив критерії, за якими право на бронювання мають стратегічні підприємства. Враховуючи стан економіки, до таких можна віднести всі підприємства фінансового сектора, які сплачують податки та створюють робочі місця. Я не вважаю, що вузькопрофільні спеціалісти банків мають підлягати мобілізації. Чому у великому банку програмісти та бухгалтери звільнені від мобілізації, а у маленькому – ні?» – риторично запитує Кравець.

При цьому члени профільних асоціацій сподіваються, що влада почує їхні аргументи та зуміє врахувати інтереси працівників фінансової системи на період війни.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Callback order