Як після реформи банківського сектору іноземцями чотири держбанки (60% ринку) конкурують друг з другом

Як після реформи банківського сектору іноземцями чотири держбанки (60% ринку) конкурують друг з другом

З початку січня однією з головних тем у неофіційних обговореннях реалій фінринку стала подальша доля державних банків. 2022 року саме вони показали себе найактивнішою частиною фінансової системи, яка, з одного боку, має пріоритетні права на роботу з бюджетниками та військовими, а з іншого – більшу довіру з боку юросіб в умовах турбулентності воєнного часу. Хоча кожному бізнесменові зрозуміло: коли в руках одного власника зосереджено чотири банки, основне поле для конкуренції яких – бюджетні потоки, то виникає безліч питань.

Гостроти цим питанням додають небачені досі обсяги закордонної грошової допомоги, які вже надходять до країни, а після перемоги України ще більше зростуть – і мають трансформуватися у відновлення вітчизняної економіки за всіма напрямами.

У зв’язку із цим стає дедалі очевиднішим: сегмент держбанків стоїть на порозі суттєвих змін. І найсвіжіші коментарі дотичних до галузі (як і – у низці випадків – небажання їх озвучувати на широкий загал) побічно підтверджують цей висновок.

Чому частка держбанків в українському фінсекторі планомірно зростала, а всі наміри влади її скоротити так і залишилися намірами? Як вони уживаються на ринку між собою, чи є між ними конкуренція та за які ніші? Як трансформувалася їхня роль із початком повномасштабного російського вторгнення і що на них чекає після закінчення війни? Відповіді ці запитання намагався знайти Mind.

Яка частка банківського ринку на сьогодні належить держбанкам? За час війни банки з державним капіталом вийшли в топ щодо кредитування юридичних осіб. Частка держбанків за цим показником протягом року зросла з 47,8% до 56,2%. «Війна продемонструвала, що економіку кредитують насамперед державні банки, інвестуючи у критичну інфраструктуру. А приватні банки вкладають кошти в депозитні сертифікати НБУ під величезні відсотки», – каже Вікторія Страхова, член наглядової ради – представник Президента в Укрексімбанку (раніше входила до наглядової ради ПриватБанку. – Mind).

За словами Страхової, кожен приватний банк в Україні міг би добре заробити, обслуговуючи ВПК, об’єкти атомної енергетики, «Укравтодор» та інші держпідприємства. Проте вони цього не роблять.

Справа в тому, що материнські структури всіх міжнародних банків забороняють своїм «дочкам» працювати з цілим рядом потенційно токсичних для репутації секторів – наприклад, збройового, тютюнового тощо. А за умов війни під заборону також підпадають такі високоризикові сегменти, як сільське господарство, вантажоперевезення, держсектор. Це також обмежує можливості іноземних банків України.

Як ця частка ринку кредитів розподіляється між гравцями? Явний лідер у кредитуванні бізнесу – Укрексімбанк. Станом на 1 листопада 2022 року чистий кредитний портфель юросіб у цій установі становив 82,1 млрд грн, що є найбільшим обсягом не лише серед держбанків, а й для всієї банківської системи України. «Перші три позиції займають державні банки, – кажуть в «Укрексімі». – Якщо ж узяти дані п’ятирічної давнини, то трійка лідерів виглядала дещо іншим чином. Станом на 1 січня 2018 року Укрексімбанк посідав друге місце за обсягом кредитної заборгованості юридичних осіб з портфелем у 67,4 млрд грн, а на першому був Ощадбанк – 70,7 млрд грн. На третьому місці тоді опинився Райффайзен банк Аваль із портфелем у 33,8 млрд грн».

Наразі Ощадбанк також сфокусувався на наданні грошей підприємцям. У сегменті великих корпоративних клієнтів «Ощаду» загальна сума укладених кредитних договорів на початок 2023 року становить близько 14 млрд грн. Більшість фінансування спрямовано сільське господарство та переробку с/г продукції, роздрібну торгівлю та паливно-енергетичний комплекс.

Кредитний портфель малого та середнього бізнесу перевищив 17 млрд грн. Найбільша частка за кількістю виданих МПБ кредитів у 2022 році традиційно належить агросектору – 59%.

«У 2022 році клієнтам з малого та мікробізнесу було надано 12,6 млрд грн кредитних коштів. Гроші на розвиток бізнесу отримали понад 4000 підприємств, де працюють до 100 000 українців», – каже Наталія Буткова-Витвицька, член правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес.

Чому частка держбанків в українському фінсекторі зростала з 2008 року? Глобальний фінансовий «шторм» похитнув банківську систему України. Щоб не допустити «ефекту доміно», Кабінет міністрів рекапіталізував три приватні проблемні банки – найбільші Укргазбанк і «Родовід», а також банк «Київ», що належав до середніх. Якщо до цього моменту в країні були два держбанки – корпоративний, закритий Укрексімбанк і рітейловий (величезний і багато в чому застарілий) Ощадбанк, то після рекапіталізації держава виявилася власницею одразу п’яти банків.

Умови входження держави були різні. Капітали «Родовіду» та «Києва» було деноміновано, а в Укргазбанку залишилися приватні міноритарні акціонери. Найслабший і дрібніший за розмірами банк «Київ» 2015 року був об’єднаний з Укргазбанком, а проблемний «Родовід» – ліквідований наприкінці 2017-го.

Наприкінці 2016 року було націоналізовано найбільший ПриватБанк. «Обслуговування держсектора не є нашим пріоритетом. Націоналізація найбільшого роздрібного банку посилила якісну конкуренцію за роздрібних клієнтів та становлення принципово нового ринку обслуговування МПБ», – запевняє Олег Серга, заступник керівника напряму зовнішніх та внутрішніх комунікацій ПриватБанку.

За його словами, на даний момент ПриватБанк у роздробі обслуговує понад 19 млн клієнтів, системою «Приват24» користується 15,5 млн українців, за 2022 рік через мережу POS-терміналів «Привату» забезпечено товарів і послуг на 550 млрд грн. Банк обслуговує 75% українських підприємців, 2022 року кредитний портфель малому бізнесу зріс на 10 млрд грн.

Наскільки напруженим від самого початку було конкурентне поле між держбанками? «Укргаз» вправно використав у боротьбі за клієнтів відмінність у статусі (банк за участю держави, а не держбанк) – це надавало більший простір для маневру у прийнятті рішень. Банк спершу зосередився на ринку енергетики. А згодом вибрав модель розвитку екобанку – роботу з підприємствами та галузями, які мінімізують збитки навколишньому середовищу.

«Укргаз» активно кредитував проєкти відновлюваної генерації, екологічні стартапи та великі підприємства – зокрема, спільно з ЄБРР та IFC, які багато років виступають адептами «зеленого банкінгу» в регіоні. Завдяки такій стратегії банк відкрив своєму топменеджменту на чолі з Кирилом Шевченком двері у вищі банківські кола, які борються за «екологічну охайність» фінустанов.

З 2009 року серед клієнтів «Укргазу» побільшало держпідприємств. Але за кожного клієнта доводилося боротися, причому серед основних конкурентів завжди був «Ощад». Поступово банк залучив великі підприємства зі сфери енергетики, зокрема НАК «Нафтогаз України».

Також Укргазбанк обслуговував місцеві бюджети по всій Україні, включаючи Київ, Львів та інші міста. Тут він конкурував насамперед із Ощадбанком. З’являлися цілі сектори, які могли працювати лише з держбанками. По-перше, йшлося про бюджетні виплати, у тому числі зарплати та пенсії, які почали поступово концентруватися у держбанках. «Це пов’язано як із національною безпекою, так і зі стабільною роботою цих установ. Також є певні проєкти, в яких НБУ призначає уповноважені банки. Низці вимог щодо безпеки та надійності відповідають лише держбанки. Що не дивно, враховуючи наслідки реформування банківського сектора та їхнє фактичне домінування», – вважає голова юридичної компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Хто, коли та як намагався продати держбанки приватникам? «П’ять років тому уряд вперше затвердив основи стратегічного реформування державного банківського сектора, в яких було відображено бачення місця на ринку та напрямів розвитку для банків, які історично належали державі або опинилися у його власності внаслідок криз. Тоді ж було визначено курс на зменшення частки держави на банківському ринку, майбутню приватизацію», – розповідає Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків (НАБУ).

У державній стратегії розвитку держбанків передбачається поетапне зниження частки держбанків з 50% до 25%, причому головний акцент спочатку робився на ПриватБанку. З середини 2017 року активно обговорювалися варіанти продажу «Привату» після його оздоровлення «під крилом» держави. Інтерес до нього з боку світових гігантів банкінгу є, але можливий продаж гальмують незавершене очищення портфеля банку, що дістався у спадок від колишніх акціонерів, і судові тяганини з ними.

Щодо Укргазбанку, то за часів головування Кирила Шевченка в НБУ активізувався процес входження до акціонерів цього банку міжнародної фінансової корпорації IFC. Але ні той, ні інший проект не було доведено до логічного завершення.

У минулому одним із банкірів, які підтримували скорочення частки держбанків через продаж частини акцій стратегічному партнеру, був Андрій Пишний. Таким партнером для Ощадбанку потенційно може стати ЄБРР, з яким за правління Пишного в «Ощаді» у 2016 році було укладено відповідні угоди про можливий продаж частки держбанку.

Що змінилося із початком війни? Після початку повномасштабної російської агресії роль та значущість держбанків в Україні стрімко зросла. Великий та середній бізнес почав активно переходити на обслуговування до державних установ, небезпідставно вважаючи їх більш надійними та прогнозованими операторами фінпотоків.

«Коли 24 лютого 2022 року почалися бої у Києві, не доводилося очікувати, що банки з іноземним капіталом залишать в Україні топ-менеджерів та підтримуватимуть роботу серверів. І роботу відділень як у столиці, так і на територіях, що прилягають до зони бойових дій. З високою ймовірністю вони закрили б відділення, і ніякий Нацбанк не змусив би австрійців, французів, італійців, німців функціонувати. Та й на звільнені території зараз першими виходять держбанки», – говорить Анатолій Дробязко, фінансовий аналітик, раніше – радник Глави Нацбанку.

Та й вибір кандидатів на посаду голови НБУ обумовлений досвідом роботи у державних банках. Кирило Шевченко перед тим, як йому запропонували очолити Нацбанк, очолював державний Укргазбанк. Нинішній голова Нацбанку Андрій Пишний багато років керував Ощадбанком, займаючи доволі жорстку позицію щодо захисту інтересів держбанків. «Я вважаю, обслуговування держпідприємств – питання національної безпеки. Наприклад, обслуговування так званих «зарплатних проектів» військовослужбовців, співробітників Служби безпеки, МВС, Нацгвардії. Адже персональні дані, якими володіє банк, кредитна та транзакційна історія може сказати про людину значно більше, ніж вона сама», – наголошував ще 2016 року Андрій Пишний, будучи головою «Ощада», в одному з інтерв’ю.

«В умовах війни економіку кредитними ресурсами підтримують насамперед держбанки як основні кредитори юридичних осіб. У 2022 році за всіх ризиків сільгоспсектора саме вони забезпечили його кредитування. Тому вимагати від уряду стрімко зменшити частку держкапіталу за цих умов неправильно», – вважає Анатолій Дробязко.

Чи є зараз конкуренція між держбанками і як вона проявляється? «Багато державних банків – це спотворення конкуренції. Але війна перевернула все з ніг на голову. Питання конкуренції є дуже важливим, але сьогодні у нас на першому місці – національна безпека. І захист стратегічно важливої інформації, стратегічно важливих підприємств, які є клієнтами банків та впливають на стабільність у країні», – зазначає Олена Коробкова.

За її словами, сьогодні держбанки перетинаються у певних сегментах ринку. «Приміром, усі фінансують малий та середній бізнес. Усі, окрім Укрексімбанку, видають споживчі кредити. А також усі конкурують між собою та з банками приватного сектору за рахунок умов надання послуг та компетенцій – розуміння потреб та особливостей певних категорій клієнтів», – каже Коробкова.

Як приклад конкуренції між держбанками – цілих 10 років копіткої роботи знадобилося «Укргазу» для набуття статусу уповноваженого банку ринку електроенергії, тоді як раніше це ексклюзивне право було лише «Ощад». Також роки пішли на завоювання цього права у державного Укрексімбанку.

Союзники чи конкуренти: чотири держбанки зайняли майже 60% ринку кредитування бізнесу. Чи не тісно їм у цій ніші?

Багатьох клієнтів банків, що були виведені з ринку у 2014-2017 роках, взяли до себе держбанки. Коли у 2016 році пішов в історію київський муніципальний банк «Хрещатик», його напрацювання – проєкт «Карта киянина» – забрав собі Ощадбанк. Йшлося про обслуговування кількох мільйонів киян. Також «Ощад» отримав портфель муніципальних клієнтів «Хрещатика», Укрексімбанк – обслуговування зовнішнього боргу міста Києва, Укргазбанк – внутрішнього боргу Києва.

Пенсійним банком ще у 1990-х мав стати банк «Аваль», але згодом цю нішу замкнули на себе інші гравці. Так, у більшості відділень ПФ людям під час відкриття рахунку вказують на Ощадбанк чи «Приват».

«Завжди, щоб отримати місце у відділенні Пенсійного фонду, маючи на увазі місце для співробітника банку у відділенні ПФ, спочатку потрібно пройти акредитацію у Мінфіні, щокварталу підтверджувати її листом від НБУ щодо виконання нормативів. Державні банки мають переваги, іншим важко конкурувати в цьому сегменті», – розповідає банкір Олена Домуз. Вона була радником Міністра фінансів у 2018-2019 роках та займалася питаннями проблемних активів держбанків.

Про те, наскільки гострою є конкуренція в секторі держбанків, свідчить історія зі звільненням топ-менеджерів високого рівня зі Ощадбанку, про що раніше писав Mind.

З урахуванням націоналізації «Укргазу» та «Привату» кожен держбанк знайшов свою нішу. «Можна говорити, що є конкуренція між Ощадом та Приватом за рітейл, між Ощадом та Укргазом – за енергетичні та комунальні компанії. Кожен державний банк має свої державні підприємства, які він обслуговує. По суті, це державний монополізм, однак у роки війни за це не можна дорікати. Відповідні рішення клієнтів ухвалюються як на рівні держпідприємств, так і на рівні міністерств чи навіть Кабміну», – каже Олена Домуз.

Чого очікувати від держбанків у майбутньому? Всі держбанки становлять інтерес для стратегічних інвесторів і партнерів України, і цей інтерес має проявитися після перемоги. Оптимісти вірять, що Україна отримає сотні мільярдів доларів компенсації за агресію росії. Тоді має початися стрімкий повоєнний розвиток економіки. Логічно, що міжнародний банківський капітал захоче взяти участь у цьому процесі, зокрема – купивши один, або навіть два держбанки.

Поки що реалізується «проміжний» сценарій.

По-перше, ринок чекає на новини навколо «Укрпошти», яка знову активізувала свої спроби вписатися в банківський ринок. Кілька років голова компанії Ігор Смілянський домагався права на створення поштового банку. Можливо, невдовзі ми почуємо хороші новини на цю тему. «До початку лютого не можемо коментувати. Зараз той час, коли “no comments”», – загадково повідомив Смілянський у розмові з Mind.

На думку Олени Домуз, якщо «Укрпошта» активізує розвиток свого банку, то першими клієнтами стануть пенсіонери, ветерани та переселенці, які отримуватимуть виплати через поштові відділення.

По-друге, у жовтні 2022 року Верховна рада ухвалила Закон «Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» (2643-IX). На ринку говорили, що цей закон прописано під Альфа Банком. Але згодом чиновники НБУ заявили, що питань до платоспроможності цього банку немає.

Mind

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Callback order