Шлюб з розрахунку, мабуть, ні для кого не є новиною. До повномасштабної війни популярною була схема укладення шлюбу між іноземцями та громадянами України, наприклад, для імміграції в Україну чи набуття громадянства. Потенційні ухилянти вдаються до цього, щоб перетнути державний кордон у статусі “супроводжувальної особи”.
Деякі люди завдяки такому шлюбу вирішували житлові питання або перебирали спадщину. Однак під час воєнного стану ця “послуга” стала ще більш популярною, адже таким способом можна спробувати ухилитися від мобілізації, звільнитися з лав ЗСУ чи навіть виїхати за кордон.
Інтернет рясніє оголошеннями про фіктивний шлюб, бо якщо є попит, то є й пропозиція. Для зручності пошуку такої “послуги” у соцмережах існує безліч тематичних спільнот. Адміністратори навіть не докладають особливих зусиль до маскування, називаючи групи просто “Фіктивний шлюб”, іноді додаючи назву міста чи області.
Заходжу в одну з таких спільнот і одразу бачу кілька пропозицій. Наприклад, жінка з II групою інвалідності пише: “Одружуся за винагороду з чоловіком від 45 до 58 років, з виїздом за кордон. Усі деталі у приват”. На питання про вартість такої “послуги” скромно відповідає: 5000 доларів.
Натрапляю й на таке оголошення: “Дівчина, 28 років. Маю інвалідність з дитинства, ІІІ група (важке захворювання). Укладу шлюб з чоловіком для звільнення від мобілізації або відстрочки на довготривалий термін під час воєнного стану. Тільки реальні пропозиції. Неадекватні чоловіки, будь ласка, мене не турбуйте”. Також додає, що третя група інвалідності дружини підходить для відстрочки або звільнення з війська за спеціальним переліком хвороб.
Користувачі соцмереж одразу закидають такі дописи шквалом запитань: яка область, яка хвороба, на який термін можна укласти шлюб тощо. Деякі оголошення скидаються на рекламу на базарі: “Фіктивний шлюб. Є дівчатка І і ІІ групи. Кому цікаво, пишіть у приват!”
До речі, “тарифи” на фіктивний шлюб різні, і залежать від групи інвалідності, віку “нареченої” тощо. Звісно ж, такий попит на фіктивні шлюби — ласий шматок для інтернет-шахраїв. Вони можуть прикинутися дівчиною чи жінкою з інвалідністю, попросити передоплату за фіктивний шлюб, а потім зникнути. Ось, бачу, пише чоловік, що шукає дівчину з інвалідністю І або ІІ групи для фіктивного шлюбу. Обіцяє тимчасовій дружині одноразову оплату, а також щомісячні виплати на період шлюбу. При цьому зауважує, що шукає для себе і не є посередником.
Хоч посередники в таких справах — не рідкість. Наприклад, на Житомирщині СБУ викрила цілу схему виїзду чоловіків за кордон. “Потенційні ухилянти укладали фіктивний шлюб із жінкою з інвалідністю для перетину державного кордону у статусі “супроводжувальної особи”, — розповідають в управлiнні Служби безпеки України в Житомирськiй областi. — До організації схеми причетна очільниця однієї з громадських організацій Житомира. Вона підшуковувала “наречену” з І чи ІІ групою інвалідності та пропонувала їй “вийти заміж” за чоловіка призовного віку. “Додатковим бонусом” для такої жінки було оформлення термінового закордонного паспорта і виїзд за кордон коштом замовника. Вартість пакета послуг становила 1,5 тисячі доларів”.
Є й значно вищі ціни. “За грошову винагороду в сумі п’ять тисяч доларів підозрювана, 43-річна мешканка Київської області, жінка з інвалідністю третьої групи, уклала фіктивний шлюб з військовозобов’язаним чоловіком, який мав намір незаконно виїхати за кордон, — розповідає Світлана Добровольська, речниця ГУ Нацполіції України у Львівській області. — Правоохоронці затримали жінку під час одержання коштів. Їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 ККУ (незаконне переправлення осіб через державний кордон України). Санкція статті передбачає покарання — позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна”.
Інколи охочих укласти фіктивний шлюб не зупиняє навіть велика різниця у віці. Торік на Одещині, щоб виїхати за кордон у “весільну подорож”, чоловік одружився з жінкою, старшою на 24 роки, з інвалідністю. Того ж дня він намагався перетнути кордон. “Під час прикордонного контролю у правоохоронців виникла підозра щодо щирості подружжя. Різниця у віці між “молодятами” була чимала. Жінка виявилася старшою за чоловіка на понад двадцять років. А дата одруження збігалася з днем “весільної” подорожі за кордон”, — пояснюють у Державній прикордонній службі. Як виявилося, 32-річний чоловік знайшов оголошення в інтернеті про можливість одружитися з жінкою, яка має інвалідність. Така послуга вартувала нареченому 8000 гривень.
Є випадки, коли подібні справи доходять до суду. Так, жителька Полтавської області, маючи інвалідність ІІІ групи (загальне захворювання), у червні 2023 року уклала з чоловіком фіктивний шлюб. Вже у грудні пара попрямувала на автомобільний пункт пропуску Грушів — Будомеж з метою незаконного переправлення через державний кордон, де їх і затримали. У суді обвинувачена визнала свою вину. Яворівський районний суд призначив їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, однак звільнив від основного покарання, встановивши рік іспитового терміну.
Таке ж покарання призначив Мостиський районний суд Львівської області іншій жінці, яка уклала фіктивний шлюб із 21-річним сином своєї товаришки. Жінка зізналася, що такий шлюб уклали, щоб хлопець зміг супроводжувати її як чоловік під час виїзду з України для лікування в Німеччині, оскільки вона потребує догляду і піклування.
Тим часом у Житомирі до іспитового терміну засудили студентку третього курсу з І групою інвалідності. Як йдеться у матеріалах справи, дівчина погодилась на пропозицію своєї знайомої вийти заміж за чоловіка, щоб той міг виїхати за кордон. За це студентці пообіцяли заплатити 1500 доларів. Після одруження обвинувачена отримала 800 доларів, а решту їй мали заплатити після перетину кордону. Однак усіх фігурантів справи затримала поліція.
“Об’єктивно довести такий злочин можна лише в тому разі, якщо особи зізналися, що справді укладали фіктивний шлюб задля перетину кордону, — коментує адвокат Ростислав Кравець. — У таких справах, найімовірніше, на осіб здійснювався тиск і вони були змушені зізнатися. Наприклад, на кордоні пару можуть зачинити в окремих кімнатах і опитувати, вимагати спільні фото та інші докази, що вони давно зустрічалися тощо. Але якщо особи не будуть визнавати свою провину, то шансів довести, що шлюб був фіктивний, в органах досудового розслідування практично нема”.
За словами адвоката Руслана Ружицького, в Сімейному кодексі зазначено, що шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.
“Якщо дві сторони будуть заперечувати, що шлюб був фіктивний, то довести протилежне нереально, — пояснює Руслан Ружицький. — Навіть якщо жінка робить оголошення, що одружиться за 10 тисяч доларів з чоловіком, щоб він міг виїхати за кордон. Адже потім вона може сказати, що коли я побачила чоловіка вживу, то відразу закохалася і захотіла стати його дружиною. Сімейний кодекс також каже, що шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю. Тобто якщо в суді сторони скажуть, що ми полюбили одне одного і хочемо сім’ю, то такий шлюб фіктивним уже не визнають”.
“І, до речі, в Україні саме за укладення фіктивного шлюбу не передбачено ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності”, — додає адвокат Роман Сімутін. Але чому ж тоді карають жінок, зокрема, за статтею 332 ККУ?
“Такі вироки є лише тому, що підсудні укладають з прокурором угоду про визнання винуватості або визнають вину в суді. У нас змагальний процес, і, коли прокурор каже, що злочин є, а підсудна з цим погоджується, суд законно ухвалює обвинувальний вирок, — зазначає адвокат Руслан Ружицький. — Насправді ж у діях жінок складу злочину, а саме — незаконного переправлення особи через державний кордон — нема. По-перше, незаконне переправлення — це переправлення поза пунктом пропуску чи у пунктах пропуску, але з приховуванням від прикордонного контролю. Або переправлення без документів чи з підробленими документами. У таких справах жінки та чоловіки їдуть у пункт пропуску і там пред’являють для перевірки достовірні документи. Навіть якщо шлюб був фіктивний, свідоцтво про шлюб є чинним, достовірним і непідробленим.
По-друге, правоохоронці неправильно розуміють зміст статті 332 Кримінального кодексу. Відповідно до цієї статті, злочин може вчинятися у таких формах: незаконне переправлення; організація незаконного переправлення; керівництво незаконним переправленням; сприяння незаконному переправленню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод. В усіх таких справах прокуратура каже, що жінка мала умисел щодо сприяння у незаконному переправленні або перетині кордону. Але як видно з цієї статті, злочином є сприяння незаконному переправленню, а не перетину кордону. Тобто сприяти в незаконному переправленні можна особі, яка переправляє, а не перетинає”.
Джерело: expres.online
