Свіже рішення РНБО обмежує поїздки посадових осіб за кордон лише службовими відрядженнями. Чому ухвалили таке рішення, на кого поширюється заборона та що означають майбутні перевірки раніше виданих українцям дозволів на виїзд?
Скандали і так звані “компромати”, озвучені у ЗМІ та соцмережах, підняли інформаційну хвилю, внаслідок якої відбулося вже відоме кадрове очищення в Офісі президента, уряді та в областях. Крім того, президент Володимир Зеленський посилив правила виїзду за кордон для чиновників, окрім випадків службового відрядження. Відповідні зміни вводить у дію указ президента України №27/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року “Про деякі питання перетину державного кордону України в умовах військового стану”.
“Хочуть відпочивати зараз – відпочиватимуть поза державною службою. За кордон їздити на відпочинок чи з якоюсь іншою недержавною метою посадовцям більше не вдасться”, – прокоментував це рішення президент Володимир Зеленський.
Очевидно, що заборона поширюється, зокрема, і на жінок, оскільки в тексті документа відсутні зауваження щодо статі, віку та стану здоров’я тих, кого торкаються нововведення. Можливо, певні уточнення з’являться у змінах до “Правил перетину державного кордону громадянами України”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57, які протягом п’яти днів після оприлюднення вищезгаданого указу президента доручили розробити Кабміну.
Чиновники під ковпаком. Чому для державних службовців закрили кордон
Резонансна заборона виїзду за кордон для чиновників для багатьох стала несподіванкою. Збіг цього рішення з початком очищення лав у інститутах влади наштовхує на думку, що цей захід повинен стати запобіганням втечі за кордон чиновників, які скомпрометували себе.
Яна Михайлюк, адвокат, радник TOTUM LF, вважає, що питання має політичний характер і пов’язане зі скандальними заявами у ЗМІ з приводу відпочинку за кордоном певних держслужбовців під час війни, оскільки держслужбовці, заброньовані за органами державної влади, могли виїжджати за кордон у відпустку або відрядження.
Зокрема, із публікацій у соцмережах ЗМІ стало відомо про відпочинок в Іспанії на новорічні свята заступника генпрокурора України Олексія Симоненка. Відпустка за кордоном коштувала йому посади. Генеральний прокурор України Андрій Костін підписав наказ про звільнення Симоненка 24 січня.
Крім того, гучний резонанс викликав розкішний відпочинок пресофіцера Держприкордонслужби Іванни Плантовської у Франції, про який громадськості стало відомо після появи відповідних фото Плантовської у соцмережах. З погляду суспільства подібна маніфестація розкішного життя неприпустима з боку офіційної особи під час боротьби України з російською агресією.
На думку Димитрія Стріченка, юриста ТОВ ЮКК “Де-Юре”, рішення РНБО стало підтвердженням солідарності із військовослужбовцями. “Адже про яку єдність можна говорити, коли відпустки тих, хто ціною свого життя забезпечує збереження чиновниками їхніх посад, передбачені виключно у разі хвороби, поранення та вагітності”, — наголошує співрозмовник Фокуса.
Але є й інша думка. Співрозмовники Фокусу в держорганах не публічно висловлюють невдоволення цим несподіваним рішенням, яке вважають неправовим, нелогічним і таким, що обмежує права і свободи громадян — насамперед жінок, чиї сім’ї розділені — діти або літні батьки перебувають за кордоном. Однак, можливо, саме виїзд жінок до близьких родичів може бути окремо врегульований в постанові від 27 січня 1995 року №57, зміни до якої має розробити Кабмін.
“На мій погляд, це більш емоційне рішення, ніж державне. З його введенням може виникнути безліч проблем подвійного розуміння норм, — продовжує Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери”. На думку співрозмовника Фокусу, це рішення ще більше погіршить ситуацію з перетином кордону і завдасть значних збитків бізнесу та волонтерам.
Нагадаємо, що й раніше до врегулювання виїзду за кордон під час війни вищезгаданою постановою були питання. Зокрема, раніше у коментарі Фокусу Ростислав Кравець зазначив, що в Україні не існує жодного нормативного акта, який забороняє чоловікам виїжджати за кордон, крім вищезгаданої постанови Кабміну від 27 січня 1995 року №57. Але, на думку співрозмовника Фокусу, такі обмеження мають запроваджуватися лише законом, відповідно, те, що відбувається, знаходиться поза правовим полем, а Держприкордонслужба перевищує свої повноваження.
Армія невиїзних. Кому тепер не можна відпочивати за кордоном
Заборона виїзду за кордон стосується досить широкого кола посадових осіб. До переліку РНБО потрапили:
- члени Кабінету Міністрів України та заступники міністрів,
- керівники центральних органів виконавчої влади та їх заступники,
- керівник Офісу Президента України та його заступники,
- керівники інших допоміжних органів та служб, утворених президентом України, та їх заступники,
- голова СБУ та його заступники,
- голова та члени Нацради України з телебачення та радіомовлення,
- голова та члени Рахункової палати,
- голова та члени Центральної виборчої комісії,
- голова та члени інших державних колегіальних органів,
- секретар РНБО та його заступники,
- народні депутати України,
- уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники,
- голова Нацбанку та його заступники,
- постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники,
- голови місцевих державних адміністрацій та їх заступники,
- судді Конституційного суду України, судді, прокурори,
- керівники інших держорганів та їх заступники,
- керівники структурних підрозділів держорганів,
- працівники, заброньовані на період мобілізації та воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування.
“За даними Нацагентства України з питань держслужби, станом на 30 вересня 2022 року в Україні працює понад 34 тис. держслужбовців чоловічої статі. Звичайно, не всі вони заброньовані в установленому порядку. Але до цього моменту заброньовані держслужбовці могли виїжджати за кордон не лише до відрядження, а й у відпустку”, — коментує Яна Михайлюк.
Димитрій Стриченко додає: “Кількісно вирахувати цю цифру дуже складно, оскільки статистичні підрахунки не часто оновлюються, проте орієнтовно можна говорити про 500 тис. осіб. Тобто це ті, кого безпосередньо стосується введена указом заборона на виїзд”.
Однак усім цим людям не забороняється виїжджати за кордон у службове відрядження. Як пояснює Фокусу Яна Михайлюк, відрядження має оформлятися відповідним наказом керівника. Але для остаточного розуміння механізму слід дочекатися змін до Постанови КМУ “Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України”, про яку йшлося вище.
“Працівники прикордонної служби перевірятимуть розпорядження про відрядження за кордон та документи, що підтверджують зв’язок працівника з відповідним структурним підрозділом, – продовжує Димитрій Стриченко. – Зокрема, враховуватимуться мета поїздки, тривалість та місце, куди прямує особа”.
Доступні не всім. Чому відрядження за кордон дозволені лише чиновникам
Свободу пересування чиновників дещо обмежили лише майже через рік після початку повномасштабної війни з Росією. Тим часом інші військовозобов’язані громадяни України з початку російського вторгнення легально не мають можливості виїхати з країни навіть у відрядження.
“Указ насамперед стосується представників центральної влади, оскільки для керівників місцевого самоврядування ситуація не змінюється — мери міст і досі виїжджали за кордон у відрядження виключно за погодженням обласних військових адміністрацій”, — розповідає Оксана Продан, радник голови Асоціації міст України з муніципальних питань.
За словами співрозмовниці Фокусу, через неможливість виїзду керівників місцевого самоврядування у відрядження, Асоціація міст України неодноразово зверталася до різних центральних органів із запитами щодо процедури виїзду.
“З відповідей, що надійшли, випливало, що все зводиться до повноважень прикордонника на кордоні, незалежно від наявності необхідних документів. Оскільки саме на місці, в момент перетину кордону, приймається остаточне рішення про можливість виїзду “, — додає Продан.
Питання про надання можливості виїзду за кордон у відрядження військовозобов’язаним із початку війни також ставить український бізнес. Однак вирішення цього питання поки що немає.
“Кабінет Міністрів робив спробу надати дозвіл на виїзд у відрядження з відповідними умовами (термін до 7 днів, внесення забезпечувального платежу тощо), проте тоді ухвала так і не набула чинності, — нагадує Яна Михайлюк. — Тому ситуація, коли держслужбовці, заброньовані за відповідними органами державної влади, могли виїжджати за кордон, а бізнес – ні, була не зовсім справедливою”.
Однак є деякі винятки. Димитрій Стриченко уточнює, що перетин державного кордону дозволено військовозобов’язаним у таких випадках:
- перевезення медичних вантажів, гуманітарної допомоги для потреб Збройних Сил,
- перевезення населення України,
- міжнародні перевезення,
- перевезення по залізниці,
- участь в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах.
“Тобто, чи не єдиною можливістю для перетину кордону з метою підприємництва залишається перевезення населення на підставі ліцензії на право здійснення господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом “, — пояснює Стриченко.
Проторений шлях. Навіщо збираються перевірити законність рішень щодо виїзду за кордон
Хоча у ЗМІ передусім обговорюють заборону на виїзд чиновників, нововведення цим не обмежуються. Адже у пункті 2 рішення РНБО йдеться про перевірку законності рішень Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, обласних, Київської міської, військових адміністрацій про виїзд за межі України громадян, у тому числі на транспортних засобах, а також законність та обґрунтованість внесення відповідних відомостей до інформаційної системи “Шлях”.
Система “Шлях” — спеціальна програма для перетину кордону, що дозволяє військовозобов’язаним чоловікам-водіям (як правило, волонтерам) легально отримати дозвіл на поїздки за межі України. Система була створена для усунення корупційних ризиків у процесі видачі дозволів та спрощення самої процедури. Дозволи, які видаються водіям, зазвичай обов’язково завізовані структурним підрозділом Мінінфраструктури, а термін їх дії може становити три місяці.
До речі, коли на початку війни гостро стояло питання із забезпеченням потреб військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій громадян, багато активістів отримали право виїзду за кордон, щоб привезти медикаменти, авто для армії, обладнання та ін. Тоді спеціальної системи не було, вона виникла пізніше.
“Спочатку для перетину кордону з такою метою потрібно було отримати дозвіл відповідної військової адміністрації та узгодження гуманітарного штабу з поясненням, що саме і в яких обсягах буде отримано та куди доставлено”, — пояснює Димитрій Стриченко.
Згодом, за словами співрозмовника Фокусу, для таких поїздок затвердили такі умови:
- набуття статусу волонтера або учасника благодійної організації,
- необхідність надання копій договорів, що підтверджують домовленості з представниками іноземної країни щодо готовності відвантаження гуманітарної допомоги.
“Згодом заповзятливі громадяни побачили тут можливість для перевезення за кордон чоловіків призовного віку під виглядом волонтера. З цією метою створили благодійні фонди та організації, отримали відповідні погодження у адміністрацій та гуманітарних штабів, а уявні “волонтери” на своїх авто виїжджали за кордон на термін до 30 днів і губилися “, — продовжує Стриченко. Співрозмовник Фокусу додає, що кількість людей, які зуміли перетнути так кордон, може вразити уяву навіть закоренілих скептиків, але про це стане відомо вже після війни, оскільки зараз не можна і не варто деморалізувати тих, хто залишився.
Як приклад наведемо повідомлення СБУ про затримання більш як десяти зловмисників, які за винагороду пропонували військовозобов’язаним виїхати з України під виглядом волонтерів, для чого учасники схеми вносили неправдиву інформацію в електронну систему “Шлях”. Вартість таких послуг стартувала від $3 тис. та залежала від терміновості питання та статусу клієнта.
“Якщо тепер Служба безпеки України контролюватиме питання виїзду за кордон, сподіваємось, це дозволить зменшити кількість корупційних схем, напрацьованих у цьому питанні за попередній рік”, — зазначає Яна Михайлюк.
Наслідками анонсованих перевірок, на думку Дмитра Стриченка, може стати анулювання дозволів волонтерів, представників благодійних фондів та організацій. Але у ймовірності притягнення їх до відповідальності співрозмовник Фокусу сумнівається — адже якщо людина повернулася з “порожніми руками”, можна посилатися на форс-мажор із боку іноземних контрагентів, якщо не повернулася — вже нема кого до відповідальності притягати.
Проте слід нагадати, що, відповідно до нового порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, дипломатичні установи мають “сприяти поверненню” військовозобов’язаних в Україну. Тому становище тих, хто незаконно виїхав за кордон з метою залишитися там надовго, не виглядає надто безхмарним.
